Конота іржаста
| Конота іржаста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Psarocolius angustifrons (Spix, 1824) | ||||||||||||||||
 Ареал виду (за винятком підвиду P. a. oleagineus) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cassicus angustifrons Xanthornus angustifrons | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Коно́та іржаста[2] (Psarocolius angustifrons) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в Південній Америці.
.jpg)
Довжина птаха становить 46-47 см, самиці є дещо меншими за самців. Забарвлення переважно оливково-коричневе, лоб жовтий, спина каштанова, крила чорнуваті, хвіст з боків яскраво-жовтий. Забарвлення також може бути повністю оливково-коричневими, за винятком жовтих стернових пер. Дзьоб довгий, прямий, вузький і загострений, може бути жовтим або чорним.
Виділяють сім підвидів:[3]
- P. a. salmoni (Sclater, PL, 1883) — Західний і Центральний хребти Колумбійських Анд;
- P. a. atrocastaneus (Cabanis, 1873) — західні схили Еквадорських Анд;
- P. a. sincipitalis (Cabanis, 1873) — західні схили Східного хребта Колумбійських Анд і долина Магдалени;
- P. a. neglectus (Chapman, 1914) — східні схили Східного хребта Колумбійських Анд, гори Кордильєра-де-Мерида на заході Венесуели і гори Сьєрра-де-Періха на кордоні Колумбії і Венесуели;
- P. a. oleagineus (Sclater, PL, 1883) — Прибережний хребет на півночі Венесуели (від Карабобо до Міранди);
- P. a. angustifrons (Spix, 1824) — від південно-східної Колумбії до північно-східного Перу і заходу Бразильської Амазонії;
- P. a. alfredi (Des Murs, 1856) — від південно-східного Еквадору до східного Перу і північно-західної Болівії.
Деякі дослідники виділяють підвид P. a. oleagineus у окремий вид Psarocolius oleagineus[4].
Іржасті коноти мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії і Венесуелі. Вони живуть у вологих рівнинних, гірських і заболочених тропічних лісах. Живляться великими комахами, плодами і ягодами.
- ↑ BirdLife International (2016). Psarocolius angustifrons: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 серпня 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Psarocolius oleagineus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 серпня 2022
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |