Перейти до вмісту

Микола Конрад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Конрад Микола)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Конрад.
Микола Конрад
Микола Конрад
Священномученик
Блаженний
Микола Конрад
Народився16 травня 1876, Струсів
Струсів, Теребовлянський район, Тернопільська область, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 червня 1941, Страдч
Страдч, Яворівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Шануєтьсяв Католицькій Церкві
Беатифікований27 червня 2001 Папою Іваном Павлом II
У ликублаженний і католицький святий[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
День пам'яті27 червня
Медіафайли на Вікісховищі

Микола Конрад (16 травня 1876(18760516), Струсів, нині село, Теребовлянський район — 26 червня 1941, Страдч, Яворівський район) — священник Української греко-католицької церкви, блаженний священномученик, беатифікований Папою Римським святим Іваном Павлом ІІ.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Микола Конрад народився 16 травня 1876 року в містечку Струсові (нині село, Теребовлянський район, Тернопільська область, Україна).

Філософські та богословські студії закінчив у Римі, захистивши докторську дисертацію. У 1899 р. рукоположений на священника. Учителював у Бережанській, Теребовлянській і Тернопільській (українській) гімназіях. У Тернопільській українській гімназії серед його учнів був майбутній Патріарх УГКЦ Йосиф Сліпий.

Ще будучи скромним катехитом, о. М. Конрад у пресі сміливо критикував твір Івана Франка «Повість про сотворення світу», написану з матеріалістичних позицій. Відтоді за ним утвердилася слава католицького ідеолога.

Був академічним душпастирем товариства українських греко-католицьких студентів «Обнова». У 1930 р. митрополит Андрей Шептицький запросив отця-доктора викладати у Львівській богословській академії.

О. Микола Конрад видав низку праць, найважливішими серед яких є «Молодіжна ментальність», «Католицизм», «Основні напрямки новітньої соціології», «Лібералізм», «Націоналізм і католицизм», «Націоналізм і сучасний католицизм».

У 1939 році їхав возом провідати сестру в Яворові. При дорозі побачив розгублених селян. «Ото які священники, самі утікають, а про нас, людей, не думають», — крикнув хтось услід (вирішили, що отець за кордон втікає). Такі слова глибоко зворушили отця. Він зупинився… Дізнався від страдчан (бо це й було село Страдч), що залишились без душпастиря. Вирішив: залишиться тут (був вільний від праці, бо на той час Львівську Богословську Академію комуністична влада закрила). Коли віз сім'ю на плебанію, то, розповідають, старенька мама його дружини дуже бідкалась: дорога така далека, а гора — ой яка ж висока. «Люнечку, а куди ж ти мене привіз?» — мовила перелякано. «Але ж дивіться, мамо, звідси так близько до Бога», — заспокоїв стареньку.

Помер як мученик за віру від рук більшовиків 26 червня 1941 року разом із дяком Володимиром Приймою в с. Страдч (Яворівський район, Львівська область, нині Україна).

Сім'я

[ред. | ред. код]

Отець Микола Конрад також мав родину, він був одруженим священиком і мав четверо дітей, троє з яких народилися у Тернополі. Дружина Антоніна походила з роду Бліхар. Старший син — Стефан (1900—1991), дочки Ярослава та Марія, наймолодший син — Володимир[1] (1908—2009)[2].

Беатифікація

[ред. | ред. код]

Беатифікація відбулася 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді, яку очолив блаженний Іван Павло ІІ.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Пундій, П.; Ковалів, Ю. Б. Конрад Володимир Миколайович (Ukrainian) . Т. 14. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  2. ↑ Священномученик Микола Конрад. Леся Романчук (укр.). 4 лютого 2018. Процитовано 2 квітня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Святий Це незавершена стаття про святого або святу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Микола_Конрад&oldid=42248736