Константинова Марія Володимирівна

Константинова Марія Володимирівна
Константинова Марія Володимирівна
Народилася	15 лютого 1935; Курська область, РСФРР, СРСР
Померла	13 березня 1991 (56 років); Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	скульпторка
Alma mater	Київський державний художній інститут (1960)
Вчителі	Вронський Макар Кіндратович, Сиротенко Олександр Іванович, Шаповал Іван Павлович і Лисенко Михайло Григорович
Членство	Спілка радянських художників України
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Константинова.

Марія Володимирівна Константи́нова (15 лютого 1935, Тепле — 13 березня 1991, Київ) — українська радянська скульпторка; член Спілки радянських художників України з 1968 року.

Біографія

Народилася 15 лютого 1935 року в селі Теплому Курської області (нині Росія). Протягом 1954—1960 років навчалася у Київському художньому інституті у Макара Вронського, Олександра Сиротенка, Івана Шаповала. Дипломна робота — горельєф «Кріпильники» (керівник Михайло Лисенко; Донецький обласний художній музей).

Мешкала у Києві в будинку на Русанівській набережній, № 18/1, квартира № 35. Померла у Києві 13 березня 1991 року.

Творчість

Працювала в галузях станкової, монументально-декоративної скульптури, малої пластики. Серед робіт:

станкова скульптура

композиції

«Перший крок» (гіпс, 1963);
«Лесине дитинство» (дерево, 1971);
«На сонці» (1971);
«Південь» (1972);
«Дівчина з книгою» (оргскло, 1973);
«Купальниця» (дерево, 1974; Одеський національний художній музей)
«Дівчина з глечиком» (дерево, 1978; Канівський музей народного декоративного мистецтва);
«Єдиний подих» (дерево, 1978, Національний музей медицини України);
«Колискова» (дерево, 1976—1979);
«Дівчина з глеком» (гіпс, 1980-ті);
«Доярка» (дерево, 1980—1981);
«Материнство» (дерево, 1981);
«Серпень» (дерево, 1984).

портрети

«Олександр Матросов» (гіпс тонований 1965);
«Дівчина» (гіпс, 1966);
«Генерал-полковник Михайло Кирпонос» (гіпс, 1967);
«Лев Толстой», погруддя (гіпс, 1970-ті);
«Первісна жінка часу Трипільської культури» (за археологічними матеріалами Вихватинського могильника, теракота, 1975, Національний музей історії України);
«Петро Чайковський» (бронза, 1977);
«Герой Соціалістичної Праці Іван Данилович Мусієнко» (мармур, 1977);
«Тарас Шевченко» (граніт, 1978);
«Ярослав Мудрий» (мідь, виколотка, 1980, Білоцерківський краєзнавчий музей; варіант — дерево, 1982);
«Леся Українка» (мідь, граніт, 1984);
«Маршал Радянського Союзу Георгій Костянтинович Жуков» (фігура — гіпс, 1985; варіант — напівфігура — мідь кована, 1985; спільно з Миколою Котком);
«Генерал армії Микола Федорович Ватутін» (цемент, 1985, спільно з Миколою Котком).

Крім згаданих музеїв, роботи скульпторки зберігаються в Черкаському художньому музеї, Яготинському історичному музеї.

монументальна скульптура

пам'ятник Петру Чайковському у місті Кам'янці Черкаської області (бронза, граніт, 1975);
пам'ятник загиблим під час німецько-радянської війни у Каневі (мідь кована, 1976);
пам'ятник партизанам громадянської війни, загиблим у 1918 році у місті Бахмуті Донецької області (мідь кована, граніт 1977);
пам'ятник засновникові російської геологічної наукової школи академіку Олександру Карпінському у місті Соледарі Донецької області (напівфігура, мідь кована, граніт, 1979);
стела, присвячена Героям Радянського Союзу і Героям Соціалістичної Праці вихованцям Білоцерківського сільськогосподарського інституту (бронза, граніт, 1980; співавтор Іда Копайгоренко);
пам'ятник Олександру Пушкіну у місті Бахчисараї в Автономній Республіці Крим (1980-ті);
пам'ятник Ярославу Мудрому у місті Білій Церкві Київської області (1983);
пам'ятник Володимиру Леніну у місті Тульчині Вінницької області (бронза, 1986);


Пам'ятник Петру Чайковському.	Пам'ятник партизанам громадянської війни.	Пам'ятник Олександру Карпінському.	Пам'ятник Олександру Пушкіну.	Пам'ятник Ярославу Мудрому.