Перейти до вмісту

Константинов Валентин Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Константинов Валентин Костянтинович
Народження23 лютого 1923(1923-02-23)
Ялта, Україна
Смерть4 грудня 2012(2012-12-04) (89 років)
 Маріуполь, Донецька область, Україна
Країна СРСР
 Україна
Жанрпортрет і пейзаж
НавчанняХарківське державне художнє училище
Діяльністьхудожник, скульптор
ВчительШигимага Петро Антонович, Сліпченко Микола Степанович і Фітільов Лев Васильович
ЧленНаціональна спілка художників України
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки орден «За мужність» III ступеня
Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Валентин Костянтинович Константи́нов (нар. 23 лютого 1923, Ялта — пом. 4 грудня 2012, Маріуполь) — український живописець і скульптор; член Спілки радянських художників України з 1965 року (член правління у 19651978 роках), Конгресу Федерації грецьких товариств України та ради Маріупольського товариства греків[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 23 лютого 1923 року в селі Ялті (тепер селище міського типу Маріупольського району Донецької області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. 1951 року закінчив Харківське художнє училище (викладачі Микола Сліпченко, Лев Фітільов, Петро Шигимага).

Жив у місті Маріуполі в будинку на проспекті Будівельників № 45, квартира 49. Помер у Маріуполі 4 грудня 2012 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкового живопису та монументально-декоративного мистецтва. Автор портретів, тематичних картин і пейзажів, мозаїк, барельєфів, пам'ятників. Серед робіт:

живопис
  • портрет старого більшовика І. Малокуцька (1957);
  • «А. Брандт» (1959);
  • портрет крановщиці В. Довгодуш (1961);
  • «Мати» (1965);
  • «А. Старовойтов» (1973);
  • «Сталевари В. Архипенко та В. Богданов» (1970-ті);
  • «Подружки» (1970-ті);
  • «Будівельник стану 3600 В. Попельников» (1970-ті);
  • «Жіночий портрет (Актриса)» (1970-ті);
мозаїка
пам'ятники
пам'ятник митрополиту Ігнатію
пам'ятник митрополиту Ігнатію
«Воїн-визволитель»
«Воїн-визволитель»
  • пое­ту Георгію Костоправу у селі Малому Янісолі (1992, у співавторстві з Лелем Кузьмінковим);
  • митрополиту Ігнатію у Маріуполі (1998, у співавторстві з Лелем Кузьмінковим);
  • архітектурно-скульптур­на композиція «Воїн-визволитель» у Ма­­ріуполі (2001, у співавторстві з Лелем Кузьмінковим).

Брав участь у обласних, всеукраїнських, все­союзних, зарубіжних мистецьких виставках з 1957 року. Персональні виставки відбулився у Маріуполі у 1973, 1985, 1995, 1999, 2000, 2008 роках. Лауреат республіканської виставки пейзажу «Меморіал Архіпа Куїнджі», яка відбулася у 1973 році[1].

Деякі картини зберігаються у Харківському художньому музеї, а також в інших музеях та приватних колекціях України, у збірках в Росії, Англії, Голландії, Греції[1].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Нагороджений

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Артдонбас. Художній музей. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.

Література

[ред. | ред. код]