Константин фон Альвенслебен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Константин фон Альвенслебен
нім. Constantin von Alvensleben
Народився26 серпня 1809(1809-08-26)[1]
Eichenbarlebend, Гое-Берде, Берде, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Помер28 березня 1892(1892-03-28)[1] (82 роки)
Берлін, Німецький Райх
Країна Королівство Пруссія
Діяльністьофіцер
УчасникАвстро-прусська війна, французько-прусська війна і Данська війна 1864 року
Роки активностіз 1827
Військове званнягенерал від інфантерії
Рідof Alvenslebend
РодичіГустав фон Альвенслебен
Нагороди
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Орден Червоного орла 4-го ступеня
Командорський хрест 1-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне
Командорський хрест 1-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Олександра Невського

Раймар Константин фон Альвенслебен (нім. Reimar Constantin von Alvensleben; 26 серпня 1809, Айхенбарлебен, Королівство Пруссія28 березня 1892, Берлін, Німецька імперія) — прусський та німецький воєначальник, генерал від інфантерії (1870), брат генерала Густава фон Альвенслебена.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у дворянській родині, син підполковника прусської армії[2]. Два брати Вернер і Густав також стали військовими і дослужилися до звання генерала[3].

У 1827 році закінчив Берлінський кадетський корпус і у званні підпоручника вступив на службу до прусського війська. Служив у штабах, а також у військовому міністерстві. Із 1860 року у званні полковника служив начальником відділу військового міністерства. Учасник Другої Шлезвізької війни, із 1864 року — генерал-майор, із 1866 року — генерал-лейтенант. Під час австро-прусської війни 1866 року спершу був командиром 2-ї гвардійської бригади, а потім очолив 1-шу гвардійську піхотну дивізію. За успішні дії під час битви під Садовою був нагороджений орденом Pour le Merite[4].

Під час французько-прусської війни 1870-1871 років — командир 3-го армійського корпусу. Відзначився у битві при Марс-ла-Тур, битві при Гравілотті та під час облоги Меца. У січні 1871 року розбив французів у битві за Ле-Ман[5].

Із 1873 року — у відставці.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #117660248 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Bernhard von Poten: Alvensleben, Constantin von. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 45, Duncker & Humblot, Leipzig 1900, S. 756–758.
  3. Familie von Alvensleben - Startseite. www.familie-von-alvensleben.de. Архів оригіналу за 6 червня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
  4. Thilo Krieg: Constantin v. Alvensleben – General der Infanterie – ein militärisches Lebensbild. Berlin 1903.
  5. Rudolf Vaupel: Constantin von Alvensleben. In: Mitteldeutsche Lebensbilder. 2. Band Lebensbilder des 19. Jahrhunderts, Magdeburg 1927, S. 291–306.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bernhard von Poten: Alvensleben, Constantin von. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 45, Duncker & Humblot, Leipzig 1900, S. 756–758.
  • Thilo Krieg: Constantin v. Alvensleben – General der Infanterie – ein militärisches Lebensbild. Berlin 1903.
  • Rudolf Vaupel: Constantin von Alvensleben. In: Mitteldeutsche Lebensbilder. 2. Band Lebensbilder des 19. Jahrhunderts, Magdeburg 1927, S. 291–306.
  • Hellmut Kretzschmar: Geschichtliche Nachrichten von dem Geschlecht von Alvensleben seit 1800. Burg 1930, S. 134–138.