Конституція Німецької Демократичної Республіки
 | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
За сорок років існування Німецької Демократичної Республіки діяло дві конституції, які з одного боку, гарантували громадянські права, а з іншого служили юридичній легітимності політичної системи країни. Конституції 1949 р. і 1968 р. (із змінами 1974 р.) поряд з адміністративною реформою 1952 року і з політичними змінами 1989 року є важливими документами, що відобразили історію «соціалістичної держави на німецькій землі».
Перші дискусії щодо нової конституції велися ще до падіння Третього рейху в середовищі політичної еліти еміграції. При цьому праві й соціально-демократичні кола висловлювалися за скоригований варіант Конституції Веймарської республіки, в той час як комуністи виступали за цілковито нову конституцію.
В окупованій військами Червоної армії частині території Німеччини, яку згодом назвали радянською зоною окупації Німеччини після дозволу діяльності партій, СДПН, КПГ, ХДС і ЛДПН, обговорення тексту конституції набуло реальних форм.
14 листопада 1946 року СЄПН склала свій проект конституції, який передбачав відновлення парламентської демократії, однак на відміну від конституції 1919 року не передбачав верхньої палати парламенту, посаду президента і більшої частини автономії земель, законодавчим органом був парламент (Parlament der Republik), що обирався народом, виконавчий — уряд (Regierung der Republik)[1]. 15 листопада СЄПН висунула свій перший проект примірної земельної конституції[2], 17 листопада другий проект[3], обидва передбачали відновлення на земельному рівні парламентської демократії. Взимку 1946—1947 року були прийняті конституції земель радянської зони окупації. У 1948 році II Німецький народний конгрес створив конституційний комітет, який повинен був провести всенародне обговорення проекту конституції.
7 листопада 1949 року Німецька народна рада проголосила себе Тимчасовою Народною Палатою і прийняв першу конституцію НДР, що передбачала відновлення в країні парламентської демократії. Ця конституція була складена на основі проекту запропонованої СЄПН, проте на відміну від нього передбачав двопалатний парламент (Палати Земель (Länderkammer), обирається ландтагами, і Народної Палати (Volkskammer), що обирається народом за пропорційною системою строком на 4 роки) і посада Президента (Präsident der Republik), що обирається парламентом терміном на 4 роки, а також більш широкі права земель[4][5]. На відміну від конституції 1919 року президентські повноваження були значно слабші — президент НДР не здійснював командування армією і керівництво зовнішньою політикою, обирався парламентом, а не всенародним голосуванням, а також ускладнювалося оголошення недовіри уряду: Конституція НДР вводила конструктивний вотум недовіри абсолютною більшістю голосів за ініціативою не менше 1/4 депутатів, вводила обов'язковість коаліційного уряду, а також закріплювала принцип призначення прем'єр-міністра з числа найбільшої фракції. Також конституція НДР (також як і конституція 1919 року[6]), передбачала можливість референдуму, народної ініціативи і права розпуску народної палати на підставі рішення, прийнятого на референдумі. Конституція НДР передбачала пропорційну виборчу систему.
Після низки конституційних реформ (скасування земель у 1953 році[7], скасування Палати Земель у 1958 році[8], скасування посади президента у 1960 році[9]), 6 квітня 1968 року на референдумі була прийнята друга Конституцію НДР. Дана конституція не змінила політичну систему[10], суть нової конституції полягала в заміні веймарської ідеологеми на марксисистко-ленінську про побудову «німецької соціалістичної нації», внесеної до конституції в 1974 році. Після відновлення альтернативних виборів в дану конституцію були внесені значні зміни (17 червня 1990 року була сильно змінена декларативна частина конституції[11], 22 липня 1990 року було відновлено земельний поділ[12]). 3 жовтня 1990 року вона була скасована, а на територію земель колишньої НДР був поширений Основний Закон ФРН.
- ↑ Entwurf einer Verfassung für die Deutsche Demokratische Republik. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ Erster Entwurf der SED zu den Verfassungen der Länder der Deutsche Demokratische Republik ("zentrale Mustervorlage"). Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ Zweiter Entwurf der SED zu den Verfassungen der Länder der Deutsche Demokratische Republik ("zentrale Mustervorlage"). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ Конституция ГДР 1949 года. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ Verfassung der Deutschen Demokratischen Republik. Архів оригіналу за 30 червня 2021. Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ Конституция Германской империи (Веймарская) 11 августа 1919 г. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ Gesetz über die weitere Demokratisierung des Aufbaus und der Arbeitsweise der staatlichen Organe in den Länder in der Deutschen Demokratischen Republik. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ Gesetz über die Auflösung der Länderkammer der Deutschen Demokratischen Republik. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ Gesetz über die Bildung des Staatsrates der Deutschen Demokratischen Republik. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ Verfassung der Deutschen Demokratischen Republik. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ Gesetz zur Änderung und Ergänzung der Verfassung der Deutschen Demokratischen Republik (Verfassungsgrundsätze). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ Verfassungsgesetz zur Bildung von Ländern in der Deutschen Demokratischen Republik - Ländereinführungsgesetz -. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 17 жовтня 2020.
- «Die Verfassung der Deutschen Demokratischen Republik». Die erste Verfassung der DDR vom 7. Oktober 1949. Verlag Rockstuhl, Bad Langensalza, Reprint 2004, ISBN 3-937135-60-X.
- Захищав heike Amos: Die Entstehung Verfassung der in der sowjetischen Besatzungszone/DDR 1946—1949. LIT-Verlag, Münster 2006.
- R. Schuster (Hrsg.): Deutsche Verfassungen. München 1980, S. 219 u. 244.
- Hermann Weber: Die DDR 1945—1990. 3. Aufl., Oldenbourg, Berlin 1999.
- Julia Schulze Wessel: Mächtiger Autor — Ohnmächtiger Interpret. Die Verfassunggebung in der Deutschen Demokratischen Republik. In: Hans Vorländer (Hrsg.): Die Deutungsmacht der Verfassungsgerichtsbarkeit. VS Verlag für Sozialwissenschaften, Wiesbaden 2006.
- Klaus Hartwig Stoll: Die DDR — ihre politische Entwicklung. Diesterweg, Frankfurt am Main 1986.
- Dokumente zum Staats — und Verwaltungsrecht der DDR [Архівовано 12 травня 2018 у Wayback Machine.] на сайті verfassungen.de
- Оригінальні тексти dokumentarchiv.de:
- Verfassungsentwurf der SED für eine DDR-Verfassung vom 14. November 1946 [Архівовано 26 листопада 2019 у Wayback Machine.] (documentarchiv.de)
- Verfassung der DDR vom 7. Oktober 1949 [Архівовано 30 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Verfassung der DDR vom 6. Квітень 1968 [Архівовано 19 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Verfassung der DDR von 1968 in der geänderten Fassung vom 7. Oktober 1974 [Архівовано 21 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Entwurf des «Runden Tisches» für eine neue DDR-Verfassung vom 4. Квітень 1990 [Архівовано 21 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- 06.04.1968: Referendum zur DDR-Verfassung [Архівовано 25 грудня 2008 у Wayback Machine.]