Конськоволя
| Село
Конськоволя
Коньськоволя 
Координати 51°24′34″ пн. ш. 22°03′08″ сх. д.H G O
|
Конськоволя, або Конська Воля[2] (пол. Końskowola) — осада (раніше місто) на південному сході Польщі, центр Ґміни Конськоволя Пулавського повіту Люблінського воєводства. Конськоволя розташована на березі річки Курувки, між Любліном і Пулавами, неподалік від Курова. Населення: 2188 мешканців (2004).
З 8 червня 1532 року по 1870 рік Конськоволя мала статус міста. Набуття статусу пов'язане із дідичем — коронним мечником Анджеєм Тенчинським.
Князь Христофор Збаразький, найправдоподібніше, за борг любельського воєводи Ґабріеля Тенчинського (чоловіка кузини Барбари) з роду Тенчинських став посідачем чи державцем в 1617 р. їх велетенського маєтку — конськовольського ключа.[3]
1706 року вперше згадується церква східного обряду в Конській Волі[2].
- Костел Віднайдення Святого Хреста та св. Андрія (парафіяльний)
- Костел святої Анни (пришпитальний)
- Ратуша
- Шпихлір
- ↑ https://bdl.stat.gov.pl/api/v1/data/localities/by-unit/060611214052-0383656?var-id=1639616&format=jsonapi
- ↑ а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 142.
- ↑ Krzysztof książe Zbaraski w Końskowoli (1617—1627) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Link-Lenczowski A. i Popiołek B. Sieniawska Elżbieta Helena z Lubomirskich (1669—1729) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 90. (пол.)
- Końskowola // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 357. (пол.) — S. 357—358. (пол.)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
Адміністративний центр: Конськоволя | ||
| Села | Вітовиці • Вронув • Ляс-Стоцький • Млинкі • Новий Пожуґ • Опока • Пулькі • Руди • Сельце • Сковешин • Стара Весь • Старий Пожуґ • Сток • Хжонхув • Хжонхувек |  |
