Перейти до вмісту

Кончаловський Єгор Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кончаловський Єгор Андрійович
Георгий Андреевич Михалков
Зображення
Зображення
Ім'я при народженніГеоргій Андрійович Михалков
Дата народження15 січня 1966(1966-01-15) (58 років)
Місце народженняМосква, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР → Росія Росія
Alma materKensington College of Businessd (1991)
Професіякінорежисер
кінопродюсер
сценарист
Кар'єра1989 — дотепер
Напрямбойовик, триллер, кримінал
IMDbID 0464847
CMNS: Кончаловський Єгор Андрійович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кончаловський.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Михалков.

Єгор Андрійович Кончаловський (справжнє ім'я Георгій Андрійович Михалков[1]; нар.. 15 січня 1966, Москва, Російська РФСР, СРСР) — російський кінорежисер, сценарист і продюсер.
Фігурант бази даних центру «Миротворець»: свідоме порушення державного кордону України, участь у пропагандистських заходах російської окупаційної влади на території анексованого Криму[2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 15 січня 1966 року в російсько-казахській сім'ї кінорежисера Андрія Михалкова-Кончаловського та актриси Наталії Арінбасарової. З приводу свого походження в 2011 році він сказав: «Хочу зробити картину про царицю Томіріс. Виношую цей історичний проєкт. Я цікавлюся історією Казахстану. Частина моїх коренів тут, на цій землі… Тут я вважаю себе казахом, в Росії — росіянином»[3].

Батьки розлучилися, коли йому було три роки, батько одружився з Вівіан Годе (фр. Viviane Godet і поїхав до Франції.

У 1984—1986 роках відслужив строкову службу в Радянській армії (кавалерійський полк при кіностудії «Мосфільм»). У 1988—1990 рр. навчався в Міжнародній школі St. Clares[en] в Оксфорді, Велика Британія, в 1990—1991 — Кенсингтонському бізнес-коледжі[en] в Лондоні.

Працював асистентом режисера у батька на картинах «Танго і Кеш» (1989), «Гомер і Едді» (1989), «Ближнє коло» (1991).

У 1992 році спільно з Андрієм Разенковим створив рекламну студію «PS TVC» (Partner Studio TVCommercials). Як режисер телевізійної реклами, зняв близько 150 роликів, в тому числі для «Проктер енд Гембл», «Марс» (в тому числі «Снікерс», «Баунті», «Дав (шоколад)[en]»), «Бачив Сассун», «Баскін Роббінс», «Індезіт», «Соні»…

У 1994 році захистив диплом магістра історії мистецтв у Кембриджському університеті. За освітою — мистецтвознавець, спеціалізувався на творчості Альбрехта Дюрера та Рембрандта ван Рейна.

З 1997 року — художній керівник рекламного агентства повного циклу «Prospect Advertising».

Єгор Андрійович Кончаловський з учасниками відкритого російського кінофестивалю «Кінотавр». Сочі, 2009 рік.

У 1999 році продюсер Ігор Толстунов запропонував йому зняти фільм «Затворник», з якого почався шлях Кончаловського у великому кінематографі.

3-4 жовтня 2014 року взяв участь у театралізованих онлайн-читаннях «Кареніна. Живе видання»[4] .

Родина

[ред. | ред. код]

Особисте життя

[ред. | ред. код]
  • Дружина (неофіційний шлюб) — Любов Толкаліна (нар.. 16 лютого 1978), актриса[5] У 2017 році через 20 років спільного життя пара вирішила розлучитися[6][7].
    • Дочка — Марія (нар. 5 червня 2001)[8].
  • Друга дружина — Марія Леонова (нар.. 1984), юрист.
    • Син — Тимур (нар.. 2 квітня 2017).

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Режисер

[ред. | ред. код]
  • 1996 — Я був радянським письменником (документальний телефільм)
  • 1999 — Затворник
  • 2002 — Антикілер
  • 2003 — Антикілер 2: Антитерор
  • 2005 — Втеча
  • 2007 — Консерви
  • 2008 — 9 травня. Особисте ставлення (новела «Свято зі сльозами на очах»)
  • 2009 — Троянди для Ельзи
  • 2009 — Наша Маша і чарівний горіх
  • 2009 — Москва, я люблю тебе! (новела «Москвичі»)
  • 2011 — Повернення в «А» (робочі назви «Справжній полковник», «Кара майор»; Казахстан, Росія)
  • 2012 — Серце моє — Астана (перша новела)
  • 2020 — На Місяці
  • 2021 — Мій тато — вождь!

Актор

[ред. | ред. код]
  • 2002 — Антикілер — кілер-снайпер
  • 2005 — Втеча
  • 2009 — Москва, я люблю тебе! (новела «Москвичі») — фотограф

Продюсер

[ред. | ред. код]
  • 1996 — Я був радянським письменником (документальний телефільм)
  • 2008 — Мустанг
  • 2011 — Серце моє — Астана

Визнання і нагороди

[ред. | ред. код]
  • КФ «Московський Пегас» (2000)
  • КФ російських фільмів в Онфлері (2000)
  • РКФ " Література і кіно " в Гатчині (2001)
  • Премія «Блокбастер» (2002)
  • Премія «Еліта» (2003)

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Родовідне древо

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Все мы — Михалковы. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
  2. ↑ Центр «Миротворець»: Кончаловський Єгор Андрійович. Архів оригіналу за 15 червня 2022. Процитовано 15 червня 2022.
  3. ↑ Возвращение героев // Вечерний Алматы. — 2011. — 20 сент. Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 26 вересня 2021.
  4. ↑ «Каренина. Живое издание»: 700 человек в прямом онлайн-эфире прочитали роман Толстого (рос.). 3 жовтня 2014. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.
  5. ↑ Кончаловский откровенно рассказал о личной жизни [Архівовано 1 лютого 2017 у Wayback Machine.].
  6. ↑ Антонова О. Егор Кончаловский расстался с женой // Комсомольская правда. — 2017. — 16 січня. Архівовано з джерела 26 вересня 2021. Процитовано 2017-02-17.
  7. ↑ Егор Кончаловский. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
  8. ↑ Любовь Толкалина в Instagram: «18! @welcometomaria» (рос.). Instagram. Процитовано 3 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кончаловський_Єгор_Андрійович&oldid=43523220