Перейти до вмісту

Конча-Заспа (заказник)

Координати: 50°19′54″ пн. ш. 30°36′33″ сх. д. / 50.33166667° пн. ш. 30.60916667° сх. д. / 50.33166667; 30.60916667
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Конча-Заспа
50°19′54″ пн. ш. 30°36′33″ сх. д. / 50.33166667° пн. ш. 30.60916667° сх. д. / 50.33166667; 30.60916667
Країна Україна
РозташуванняУкраїна,
Київ,
Голосіївський район
Площа579,7 га
Засновано2020
Операторблагодійна організація «благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр»
Конча-Заспа (заказник). Карта розташування: Київ
Конча-Заспа (заказник)
Конча-Заспа (заказник) (Київ)
Мапа

Конча-Заспа — ландшафтний заказник місцевого значення. Об'єкт розташований на території Голосіївського району Києва, о. Жуків, південь Голосіївського району.

Площа — 579,7 га, статус отриманий у 2020 році.

Жуків острів розташований поблизу правого берега Дніпра і відділений від нього вузькою протокою - річкою Коник. Ця місцевість насичена рослинами та тваринами, які занесені до Червоної книги України, Зеленої книги України та охороняються Додатком 1 до Резолюції N 4 Бернської конвенції та Оселищною Директивою Європейського Союзу.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Ландшафтний заказник місцевого значення "Конча-Заспа" розташований на південних околицях Києва, у Голосіївському районі. Його історія охоплює як природоохоронні ініціативи, так і конфлікти щодо використання земель цієї території.

Перші спроби створення природоохоронних об'єктів на цій території розпочалися ще в 1930-х роках, коли тут діяв заповідник. Однак із перенесенням столиці УРСР до Києва в 1934 році заповідник був ліквідований на користь створення урядових дач. Протягом десятиліть частина цієї місцевості використовувалася для потреб високопосадовців, що ускладнювало доступ та захист природи.

У 1997 році почалася нова хвиля природоохоронних ініціатив: на березі озера Конча був заснований заказник. Він є однією з небагатьох територій, де зберігся праліс, з дубами віком до 500 років. Цей статус територія зберегла в тому числі завдяки обмеженому доступу через урядові об’єкти та охоронні споруди, що випадково сприяло її збереженню[1].

Більш інтенсивний розвиток природно-заповідної мережі Києва продовжився у 2000-х роках, що включало створення нових заказників та природоохоронних зон у столиці. Втім, історія Конча-Заспи досі пов'язана з боротьбою за баланс між охороною природи та впливом інфраструктурних інтересів[2][3].

Джерела

[ред. | ред. код]


  1. tatana (1 жовтня 2020). Сучасна історія заповідання в районі колишнього заповідника «Конча-Заспа». Українська природоохоронна група (укр.). Процитовано 13 жовтня 2024.
  2. Природно-заповідний фонд Києва. Вікіпедія (укр.). 3 жовтня 2024. Процитовано 13 жовтня 2024.
  3. Парнікоза Іван та ін. - 3. Історія природоохоронних ініціатив та створення природоохоронних…. www.myslenedrevo.com.ua. Процитовано 13 жовтня 2024.