Копальня Серрабаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Копальня Серрабаль. Карта розташування: Іспанія
Серрабаль
Серрабаль
Місце розташування копальні

Копальня Серрабаль — виробничий майданчик на північному заході Іспанії, що займається видобутком кварцу.

Родовище кварцу Серрабаль знайшли в 1968-му два гірничі інженери. Вони ж разом з третім партнером спробували організувати розробку, причому сама назва Серрабаль складалася з перших складів прізвищ партнерів. Втім, організувати експлуатацію їм не вдалось і у 1972-му права на розробку продали компанії Arenas y Cuarzo. З 1978-го гірничу ліцензію на видобуток кварцу мала компанія Rocas, Arcillas y Minerales (Ramsa). В подальшому Ramsa була викуплена компанією FerroAtlántica (з 1992-го належить до іспанської групи Villar Mir), яка в 1990-х роках сконцентрувала в своїх руках всю феросплавну галузь Іспанії — заводи в Монсоні, Бу, Сее, Думбрії, а також завод металургійного кремнію в Сабоні. З 2015-го контроль над копальнею перейшов до Ferroglobe, створеної злиттям FerroAtlántica з американською Globe Specialty Metals.

Станом на першу половину 2020-х потужність копальні становить 330 тисяч тонн кварцу на рік. При цьому в 2021, 2022 та 2023 роках фактично видобуто 300, 288 та 201 тисячу тонн. Розробка ведеться відкритим способом.

Окрім кварцу металургійної якості, копальня продає наповнювач — дрібний пісок.

Можливо відзначити, що в певний момент частину копальні хотіли закрити через проходження поряд траси швидкісної залізниці. Втім, у підсумку домовились накрити колії бетонним захистом, який дозволяє провадити підривні роботи в копальні в нормальному режимі.[1][2][3][4][5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Tres gallegos hallaron en 1968 la mina de Serrabal y la vendieron por solo nueve millones de pesetas. La Voz de Galicia (ісп.). 5 жовтня 2007. Процитовано 31 серпня 2024.
  2. Cara y cruz de Ferroatlántica en Galicia: amplió la concesión de su mayor mina antes del ERTE en Sabón. www.economiadigital.es (es-ES) . 10 грудня 2023. Процитовано 31 серпня 2024.
  3. Mina Serrabal | Patrimonio Mineiro. patrimonio.camaraminera.org. Процитовано 31 серпня 2024.
  4. industrial-footprint/serrabal.
  5. Guerra laboral en las minas gallegas de Ferroatlántica, que sostienen un tercio de su producción mundial. www.economiadigital.es (es-ES) . 24 червня 2024. Процитовано 31 серпня 2024.