Копальня Сіліус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Копальня Сіліус. Карта розташування: Італія
Сіліус
Сіліус
Місце розташування шахти Genna Tres Montis

Копальня Сіліус (Silius) – гірничодобувний майданчик на італійському острові Сардинія, за три десятки кілометрів на північний схід від Кал’ярі.

Копальня призначена для розробки жильної системи Сіліус (жили Сан-Джорджо та Сан-Джузеппе), промисловий інтерес у якій становить флюоритова та свинцева мінералізація. Певні обсяги руди вилучили відкритим способом, втім, повноцінна розробка була можлива лише з використанням підземних виробіток.  У підсумку уздовж витягнутої на 4 кілометра жили спорудили шахти «Genna Tres Montis», «Centrale», «Muscadroxiu» (в подальшому була перейменована на «Skaba» на честь інженера, що загинув у 2001 році) та «Acqua Frida», при цьому є відомості, що початок робіт припав на 1954 – 1957 роки. Станом на початок 2000-х копальня досягнула глибини у 500 метрів.

Первісне збагачення руди провадили на майдачнику копальні гідрогравіметричним способом, після чого отриманий продукт транспортували за шість десятків кілометрів на флотаційну збагачувальну фабрику Ассеміні, що випускала флюоритовий концентрат із вмістом фториду кальцію 97% та свинцевий концентрат із вмістом 67 – 70 % свинця. Відомо, що за чотири десятки років у Ассеміні накопичились відвали обсягом 4,7 млн тонн пісчаних та глинистих матеріалів.

На піку розробки в 1970-х – 1980-х роках копальня видавала біля 450 тисяч тонн руди на рік. В подальшому заборона хлорфторводнів призвела до кризи у виробництві плавикової кислоти, сировиною для якої є флюорит. Хоча в середині 1990-х дослідження не підтвердили зв’язку між фтором та пошкодженням озонового шару, проте копальня Сіліус так і не змогла відновитись. Обсяг виробництва знизився в багато раз, так, в 2001-му вилучили 110 тисяч тонн руди, з якої отримали 26 тисяч тонн флюориту та 4 тисячі тонн галеніту (мінерал свинцю). В 2006-му роботу копальні зупинили.

У 2023 році оголосили, що компанія Mineraria Gerrei збирається відновити роботу майданчику, з якого очікують щорічно отримувати 70 тисяч тонн флюориту та 6,8 тисяч тонн галеніту.[1][2][3][4][5][6][7][8][9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [Recycling REEs from the Waste Products of Silius Mine (SE Sardinia, Italy): A Preliminary Study Recycling REEs from the Waste Products of Silius Mine (SE Sardinia, Italy): A Preliminary Study].
  2. Miniere di Sardegna - Archeologia mineraria e turismo minerario in Sardegna. www.minieredisardegna.it. Процитовано 30 червня 2024.
  3. Pozzo Muscadroxiu. wikimapia.org (італ.). Процитовано 30 червня 2024.
  4. [Le miniere sarde: da luogo di lavoro a luogo della memoria e dell’identità. Il caso del Sarrabus-Gerrei Le miniere sarde: da luogo di lavoro a luogo della memoria e dell’identità. Il caso del Sarrabus-Gerrei].
  5. loc-417227.
  6. fluorspar-mine-set-to-restart-under-mineraria.
  7. Mineraria Gerrei and Silius mine - Mineraria Gerrei (амер.). Процитовано 30 червня 2024.
  8. loc-7014.
  9. Legend-1-Anthropic-deposits-Hol.