Копаєв Микола Антонович
| Микола Антонович Копаєв | |
|---|---|
| Оригінал імені | рос. Николай Антонович Копаев |
| Країна |
 СРСР |
| Народження |
11 січня 1914 Воронеж, Воронізька губернія, Російська імперія |
| Смерть |
11 жовтня 1978 (64 роки) Чернівці, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР |
| Титул | майстер спорту СРСР |
| Рейтинг ФІДЕ | Немає даних |
Мико́ла Анто́нович Копа́єв (рос. Николай Антонович Копаев; 11 січня 1914, Воронеж — 11 жовтня 1978, Чернівці) — радянський шахіст і шаховий композитор, майстер спорту СРСР (1940), шаховий теоретик.
Автор теоретичних досліджень у дебютах (іспанській та шотландській партіях) і ендшпілі. Склав низку етюдів, що мають значення для теорії ендшпіля. Особливо цінні його аналізи в області ладейних закінчень[1][2]. Гросмейстер Адріан Михальчишин ставить їх в один ряд з аналізами Миколи Григор'єва та Андре Шерона. Копаєв написав том, присвячений ладейному ендшпілю, для першої редакції багатотомника «Шахові закінчення». За словами Юрія Авербаха, нове видання книги також в основному базується на аналізах Копаєва[2]. Копаєв — автор фінальної редакції відомих аналізів Олексія Троїцького (ендшпіль «два коні проти пішака»).
З 1967 року припинив співпрацю з шаховими виданнями.
Микола Копаєв зіграв у 8 фінальних турнірах чемпіонатів України, набравши при цьому 78 очок зі 133 можливих.
| Рік | Місто | Турнір | + | − | = | Результат | Місце |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1944 | Київ | 13-й чемпіонат України | 7 | 4 | 1 | 7½ з 12 |  — 4
|
| 1946 | Київ | 15-й чемпіонат України | 10 з 17 | 8 | |||
| 1947 | Київ | 16-й чемпіонат України | 7 | 5 | 4 | 9 з 16 | 7 |
| 1948 | Київ | 17-й чемпіонат України | 6 | 4 | 8 | 10 з 18 | 9 |
| 1949 | Одеса | 18-й чемпіонат України | 10 | 6 | 3 | 11½ з 19 | 6 — 9 |
| 1950 | Київ | 19-й чемпіонат України | 9 | 4 | 4 | 11 з 17 |
|
| 1951 | Київ | 20-й чемпіонат України | 8 | 7 | 2 | 9 з 17 | 6 — 8 |
| 1955 | Київ | 24-й чемпіонат України | 6 | 3 | 8 | 10 з 17 | 6 — 7 |
| Рік | Місто | Турнір | + | − | = | Результат | Місце |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1937 | Воронеж | Першість Воронежа | |||||
| Ростов-на-Дону | Всесоюзний турнір I категорії (група II) | 7 | 5 | 2 | 8 з 14 | 4—5 | |
| 1938 | Ленінград | Першість ВЦРПС | 10 | 6 | 5 | 12½ з 21 | 4—7 |
| Київ | Півфінал 11-го чемпіонату СРСР | 4 | 8 | 5 | 6½ з 17 | 15—17 | |
| 1939 | Ростов-на-Дону | Всесоюзний турнір кандидатів у майстри спорту (група № 2) | 3 | 5 | 5 | 5½ з 13 | 10—11 |
| 1941 | Ростов-на-Дону | Півфінал 13-го чемпіонату СРСР | 3 | 0 | 1 | 3½ з 4[3] | [4] |
| 1944 | Баку | Півфінал 13-го чемпіонату СРСР | |||||
| 1945 | Київ | Півфінал 14-го чемпіонату СРСР | 3 | 6 | 5 | 5½ з 14 | 9—10[5] |
| Ленінград | Півфінал 15-го чемпіонату СРСР | 7 | 5 | 6 | 10 з 18 | 5—6 | |
| 1947 | Ленінград | Командна першість ВЦРПС | |||||
| 1949 | Вільнюс | Півфінал 17-го чемпіонату СРСР | 4 | 6 | 7 | 7½ з 17 | 12—13 |
| 1950 | Київ | Півфінал 18-го чемпіонату СРСР | |||||
| 1951 | Львів | Півфінал 19-го чемпіонату СРСР | 3 | 10 | 6 | 6 з 19 | 19—20[6] |
| 1952 | Мінськ | Півфінал 20-го чемпіонату СРСР | |||||
| 1954 | Рига | Командний чемпіонат СРСР | 5 | 4 | 1 | 5½ з 10 | |
| Змагання (листування) | |||||||
| 1948—1951 | 1-й чемпіонат СРСР | 8 | 1 | 6 | 11 з 15 | 2—4[7] | |
- Срібний призер 1-го чемпіонату СРСР із листування (1948—1951)
- Чемпіон Української РСР із композиції в розділі етюдів
- Дворазовий бронзовий призер чемпіонатів Української РСР (1944 і 1950)
- ↑ Левенфиш Г. Я., Смыслов В. В. Теория ладейных окончаний. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ФиС, 1986. — С. 93.
- ↑ а б Шахматные окончания. Ладейные / Под ред. Ю. Л. Авербаха. — 2-е изд., доп. — М.: ФиС, 1984. — 352 с.
- ↑ Ще одна партія (із Суреном Абрамяном) не дограна.
- ↑ Турнір перервано у зв'язку з початком війни.
- ↑ Переміг В'ячеслав Рагозін.
- ↑ Переміг Юрій Сахаров.
- ↑ Переміг Олександр Константинопольський.