Перейти до вмісту

Копроліти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Копроліт, що залишився від динозавра.
Копроліт міоценового часу, Каліфорнія, США.
Копроліт. Каліфорнія, США.

Копролі́ти — скам'янілі викопні екскременти (черв'яків, молюсків, іхтіозаврів, динозаврів та ін.).[1] Зберігають первинну форму, а іноді і неперетравлені залишки їжі. Місцями складають морські мули.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

У викопному стані зустрічаються (починаючи з ордовика) копрогенні вапняки, доломіт і фосфорити, що являють псевдоморфози по копролітах. Відомі фосфатизовані копроліти рифейської доби. Зустрічаються головним чином у Великій Британії і Франції.

Копроліти містять до 55—60 % трикальцію фосфату і використовуються як добрива.

Копроліти можуть бути породотвірними, формуючи відкладення вапняку, доломіту, фосфоритів.

Копроліти мають також важливе значення в палеонтології. За наявності останків скам'янілих кісток в копролітах палеонтологи можуть судити про раціон вимерлих організмів. Наприклад, копроліти іхтіозаврів складаються з напівпереварених залишків головоногих, риб'ячої луски, кісток тощо. А за наявністю в скам'янілостях копролітів поєднань окремих мінералів, які помітно присутні в певних видах рослин, можна судити не тільки про раціон, а й про наявність тієї чи іншої рослинності мільйони років тому[2]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Witze,Nature, Alexandra. Fossilized Poo Reveals Vegetarian Dinosaurs Had a Taste for Crabs. Scientific American (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
  2. «Dung Fossils Suggest Dinosaurs Ate Grass». Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 4 серпня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Копролиты // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.