Корецький Віктор Борисович
Корецький Віктор Борисович | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народження | 18 травня 1909[1] ![]() Київ, Російська імперія[2] ![]() | |||
Смерть | 4 липня 1998[3][1] (89 років) ![]() | |||
Москва, Росія[3] ![]() | ||||
Поховання | Ваганьковське кладовище ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() ![]() ![]() | |||
Діяльність | художник-плакатист ![]() | |||
Член | СХ СРСР ![]() | |||
Роботи в колекції | Тейт ![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
![]() ![]() | ||||
Віктор Борисович Коре́цький (нар. 18 травня 1909, Київ — пом. 4 липня 1998, Москва) — радянський живописець, графік, плакатист, фотограф; член Спілки художників СРСР з 1960-х років.
Народився 5 [18] травня 1909 року у місті Києві (тепер Україна). У 1922—1929 роках навчався у Московській школі образотворчих мистецтв. У 1930-ті роки оформив кілька вистав для Реалістичного театру Миколи Охлопкова і для театру-студії Юрія Завадського. Співпрацював з московськими видавництвами, зокрема у 1939–1987 роках з «Рекламфільмом», з 1970 року в видавництвом «Планета» та з 1974 року з видавництвом «Плакат».
Помер в Москві 4 липня 1998 року. Похований в Москві на Ваганьковському кладовищі.
У 1920—1930-ті роки створив галерею портретів акторів (серія «Артисти»). З 1931 року почав працювати в галузі плаката. Художник поєднував фотографії з малюнком олівцем і гуашшю. За роки творчості створив біля 700 плакатів, в основному на політичні теми. Серед робіт:
- плакати
- «Привіт Великому Союзу РСР!» (1937);
- «Зустріч Червоної армії з населенням Західної України і Західної Білорусії» (1940; випущено як марку у 1968 році);
- «Наші сили незліченні» (1941);
- «Воїн Червоної армії, врятуй!» (1942);
- «Не піти ворогу від розплати!» (1942);
- «Смерть детоубийцам!» (1942);
- «Боєць, спаси мене від рабства!» (1942);
- «Німець їсть хліб наших дітей!» (1943);
- «Бий так …» (1943, серія плакатів);
- «Відновимо!» (1947);
- «Мир переможе!» (1950);
- «Хочеш бути таким — тренуйся!» (1951);
- «Базікало — знахідка для ворога» (1954);
- «Безсмертя Леніна — в наших звершеннях» (1964);
- «Люди, будьте пильні!» (1965);
- «Будьте прокляті!» (1965);
- «Країна робітників і селян штурмує зоряний океан!» (1966);
- «Справа миру — в руках народів» (1973);
- «Життя переможе!» (1973);
- «Ні — фашизму» (1975);
- «1905 рік» (1975);
- «Кігтям смертей не віддамо дітей» (1977);
- «За владу Рад!» (1978);
- «Ні!» (1978);
- «Близнюки по духу і крові» (1980);
- «Перебудову не зупинити!» (1988);
- «Співробітництво» (1989);
- «Бій бюрократизму» (1989);
- «Діалог» (1989);
- «Мир» (1989);
- емблема Спартакіади народів СРСР (1956);

- поштова марка «Будь героєм!» (1941);
- живопис
- «Ю. Нікулін» (1963);
- «Актриса» (1980);
- «Онука» (1983);
- «К. Казарян» (1986);
- «Сонети В. Шекспіра» (1988);
- «Естрадні актори Тульчині» (1988);
- «Перед виходом» (1989);
- «Сюрприз» (1989).
Брав участь у зональних, всеросійських, всесоюзних та міжнародних мистецьких виставках з 1932 року. Персональні відбулися у Москві у 1991 та 1998 роках і посмертні в 2011–2012 роках.
Плакати художника зберігаються в Російській державній бібліотеці, Центральному музеї збройних сил Росії, московській мерії, Державній публічній бібліотеці в Санкт-Петербурзі, Рибінському державному історико-архітектурному художньому музеї-заповіднику, Одеському художньому музеї, Дрезденській картинній галереї, багатьох приватних колекціях і галереях Росії, Німеччини, Парижа, Лондона, США та інших[4].
Автор книг:
- «Заметки плакатиста» (1958, Москва);
- «Товарищ плакат: Опыт, размышления» (1981, Москва).
- Перша премія на конкурсі, присвяченому 40-річчю революції (1946)[4];
- Дві Сталінські премії (1946, 1949);
- Вісім дипломів першого ступеня на Міжнародній виставці плаката у Відні (1948)[4];
- Заслужений художник РРФСР з 1964 року;
- Золота медаль «Борцю за мир» Радянського комітетуту захисту миру (1974).
- ↑ а б Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- ↑ Корецкий Виктор Борисович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1018193464 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Трамвай мистецтв. [Архівовано 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Корецкий Виктор Борисович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Гутник Л. М. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.;
- Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 57. [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-5467-23-4.
- Народились 18 травня
- Народились 1909
- Уродженці Києва
- Померли 4 липня
- Померли 1998
- Померли в Москві
- Поховані на Ваганьковському кладовищі
- Члени Спілки художників СРСР
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Заслужені художники РРФСР
- Лауреати Сталінської премії
- Радянські художники
- Радянські графіки
- Плакатисти СРСР
- Радянські фотографи
- Художники Москви
- Художники-портретисти