Користувачка:Валентина Кодола/Критика програми з зарубіжної літератури
У 2010 р. разом з іншими провідними науковцями України взяла участь у розробленні нової «Концепції літературної освіти». Авторський варіант «Концепції літературної освіти» за підписами всіх учасників (Ніколенко О. М., Сулима М. М., Мірошниченко Л. Ф., Кавун Л. І., Таранік-Ткачук К. В. та ін.) був опублікований у журналі «Всесвітня література в середніх навчальних закладах України», № 7-8 за 2010 рік, с. 2-7. Саме цей варіант обговорювала широка громадськість на Сході, в Центрі й на Заході України[1]. Усі інші варіанти «Концепції» (які з'явилися на сайті МОНМС, в наказі № 58 від 26.01.2011 р. МОНМС та ін.) виходили з чиновницькими поправками, до яких автори не мали ніякого відношення. Ідеологічні втручання в текст «Концепції літературної освіти» були зроблені поза волею розробників, про що писала періодична преса.
![]() |
Особлива роль російської літератури потрапила до Концепції нишком. Деякі тези Концепції літературної освіти, затвердженої напередодні Міністерством освіти, були внесені туди без відома розробників. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу давньої української літератури Микола Сулима, який є одним із розробників концепції. «Теза про особливу роль російської літератури в Концепції літературної освіти з’явилася так би мовити підпільно. Спочатку цю концепцію вивісили анонімно на сайті, потім вона з’явилася під нашими підписами, але я цієї концепції не візував. Коли б мені давали на підпис цей текст, я би відмовився його підписати. Але підпис мій стоїть, і я повинен виправдовуватися, що брав участь у формуванні цієї концепції», – сказав М.Сулима. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту затвердило цього тижня Концепцію літературної освіти. У документі зокрема йдеться про те, що «особлива роль належить російській літературі як художньо-словесному надбанню, у тісній взаємодії з яким протягом декількох століть формувалася українська література, а також з урахуванням того місця, яке займає російська література у загальнолюдській системі духовно-культурних цінностей» | ![]() |
— УНІАН, Особлива роль російської літератури потрапила до Концепції нишком. |
Про підміну справжнього тексту «Концепції літературної освіти» в міністерських кабінетах заявив 14 лютого 2011 року Український Центр Дослідження Літератури для Дітей та Юнацтва (Львів)[2]. ЦДЛДЮ зробив таблицю принципових відмінностей між авторським і чиновницьким текстами «Концепції літературної освіти».
Проект Концепції, представлений Ніколенко О. М. на Громадському обговоренні у Львові від 15.10.2010 | Концепція, затверджена Наказом №58 Міністерством освіти і науки від 26.01.2011 |
---|---|
«розширенням зв'язків України з іншими країнами та орієнтацією на входження до Євросоюзу» | - |
«потребою виховання національно свідомого покоління» | - |
«Нова Концепція літературної освіти спрямована на реалізацію завдань, що стоять перед сучасною загальноосвітньою школою як школою формування нового покоління особистостей з високою гуманітарною і громадянською культурою» | «Концепція спрямована на реалізацію завдань, що стоять перед сучасною загальноосвітньою школою як школою формування нового покоління особистостей з високою гуманітарною культурою і громадянською відповідальністю, необхідністю збереження національної ідентичності, духовних ідеалів слов'янства в умовах глобалізації світового простору» |
«У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання обов'язково вивчаються „українська література“ та „світова література“» | «У загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання обов'язково вивчаються „українська література“ та „світова література“. Можливою є інтеграція цих літературних курсів» |
«Українська література прищеплює любов до свого народу, до його мови й звичаїв. Література національних меншин України сприяє усвідомленню учнями культурного багатства нашої країни. Світова література прилучає дітей до загальнолюдських цінностей, виховує толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас і культур» | «Українська література плекає любов до мови ї звичаїв українців, в конкретно-образній формі доносить до читача інформацію про своєрідність українських традицій та культури.
Література інших народів, що мешкають в Україні, сприяє усвідомленню учнями культурного багатства нашої країни. Особлива роль належить при цьому російській літературі як художньо-словесному надбанню, у тісній взаємодії з яким протягом декількох століть формувалася українська література, а також з урахуванням того місця, яке займає російська література у загальнолюдській системі духовно-культурних цінностей. Світова література прилучає дітей до загальнолюдських цінностей, виховує толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас і культур» |
«Предмет літературної освіти — вершинні твори українського, світового письменства та представників національних меншин України». | Предмет літературної освіти — вершинні твори українського, російського, світового письменства та представників інших національностей, що проживають в Україні" |
«прилучення учнів до найкращих здобутків українського, світового письменства та представників національних меншин України» | «прилучення учнів до найкращих здобутків українського, російського, світового письменства та представників інших національностей, що проживають в Україні» |
«в історії української та інших літератур є твори, перевірені часом і багатьма поколіннями, тому в процесі перебудови системи літературної освіти потрібно зберегти цей „золотий“ фонд класики (української, російської та інших народів світу) для вивчення учнями; в курсах літератури національних меншин варто особливу увагу приділити тим авторам, творчість яких увійшла до „золотого“ фонду національної та світової класики, підкреслити значущість їхніх здобутків» | в історії української, російської та світової літератури є твори, перевірені часом і багатьма поколіннями, тому в процесі перебудови системи літературної освіти потрібно зберегти цей «золотий» фонд класики (української, російської та інших народів світу) для вивчення учнями; в курсах української, російської та світової літератури варто особливу увагу приділити тим авторам, творчість яких увійшла до «золотого» фонду національної та світової класики, підкреслити значущість їхніх здобутків" |
«визначити місце рідної літератури та інших національних літератур у перебігу літературного процесу» | «визначити місце української літератури, російської літератури та інших національних літератур у перебігу літературного процесу» |
Керівник робочої групи із розроблення Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (галузь «Мови і літератури») (затверджений Постановою № 1392 Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року, поступово набирав чинності з 1 вересня 2013 р.)[3].
О. М. Ніколенко стала керівником авторського колективу навчальної Програми зі зарубіжної літератури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (затверджена Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 664 від 6 червня 2012 р.). У 2012 р. Програма викликала значний резонанс серед науковців-філологів[4], методистів та вчителів світової літератури через розбіжності в підходах[5], про що з'явилася відповідна стаття на сайті МОН[6].
У процесі громадського обговорення автори-розробники врахували побажання громадськості, про що свідчать численні публікації[7][8].
У 2015 р. Програма із зарубіжної літератури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів України пройшла повторне громадське обговорення відповідно до наказу № 100 Міністерства освіти і науки України від 6 грудня 2015 р. У навчальну програму із зарубіжної літератури для 5 — 9 класів внесено зміни, затверджені наказом № 585 Міністерства освіти і науки України від 29 травня 2015 р. Програму було розвантажено й удосконалено відповідно до побажань учителів (керівник робочої групи в 2015 р. І. В. Мегедь)[9].
За твердженням деяких експертів, Концепція літературної освіти орієнтувала загальноосвітню школу на «збереження … духовних ідеалів слов'янства», що було ідеалом «православно-славянской цивилизации» (Д.Табачник)[10]. Ця теза є гаслом, що відбиває реакційну ідеологію «русского мира». Також експерти заявляють, що у Концепції постійно йдеться про «тріаду»: українська, російська та світова літератури. Згодом курс «Зарубіжна література» було перейменовано на «Cвітова література»[10]. Та не зважаючи на таке бачення науковцями «Концепції літературної освіти», Програма, яка взяла за основу саме цю Концепцію, отримала право на існування.
На початку квітня 2012 року в Київському будинку вчителя відбулася презентація нового проекту програми зі світової літератури авторства Ніколенко. Після його обговорення вчителі звернулися в газету «День» для того, щоб захистити предмет, який може взагалі зникнути зі старшої школи. За словами освітян:
![]() |
... у новому проекті вивчення курсу світової літератури за 10 — 11 класи пропонується «втиснути» в 5 — 9 класи. Вчителі стурбовані тим, що, з одного боку, відбудеться перевантаження програми, з іншого — програма старшої школи не відповідає рівню розвитку дітей 5 — 9 класів[11]. | ![]() |
Учителі світової літератури також, схвильовані таким відходом від літературних канонів, звернулись із відкритим листом до міністра освіти, де було проаналізовано читацькі інтереси учнів та шкідливість деяких нововведених творів[12][13].
Серйозні зауваження були висловлені й у фаховому експертному висновку кафедри методики викладання російської мови та світової літератури Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова.
У відкритому листі вчителів і науковців Чернігова до тодішнього міністра освіти Д. Табачника звучить переконання, що в майбутньому, із введенням нової програми, виникнуть штучні проблеми, розв'язання яких затягнеться на роки, спровокуються нові дискусії, які не приведуть до створення якісного продукту й це може знищити сам предмет:
![]() |
І це не сумні прогнози консервативно налаштованих учителів, а реальність, пов’язана з якістю пропонованого проекту навчальних програм із світової літератури, які категорично не задовольняють учителів-словесників прямим ігноруванням принципів науковості, доступності, відповідності віковим особливостям, змістовим наповненням, яке не сприятиме духовному зростанню учнівської молоді (адже створені нашвидкоруч) [14]. | ![]() |
Освітяни Чернігова також не погоджуються з вивченням історії світового літературного процесу від доби Античності до ХХІ ст. протягом двох років (8—9-і класи), модерністських і постмодерністських (апокаліптичних) творів у 9-му класі, «бо тут наявне серйозне порушення природовідповідності навчального матеріалу»[14], піддають сумнівам включення більшості нових творів у загальноосвітню програму з багатьох причин, в тому числі й через те, що більшість нововведених творів, якщо й перекладалась українською мовою, то має дуже малий наклад, а підручники авторки містять дуже мало самих текстів[14].
У листі також зазначається наступне:
![]() |
Виклад сутнісної концепції творів у програмі не завжди відповідає їх змісту. Наведемо приклад: твір Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика», поданий у блоці «Сучасна література» для 5-го класу, тематично означений, як «Сила доброти і творчої уяви», супроводжується таким коментарем: «Цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці містера Вонкі. Доброта і щирість головного героя». На сторінках видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» оприлюднені матеріали емоційної дискусії, яка розгорнулась у січні 2010 року між батьками дітей, котрі прочитали цей твір. Це є цілком природнім, коли обговорюються морально-етичні проблеми будь-якого постмодерністського твору з його децентрованою та ігровою природою[14]. | ![]() |
Критичне ставлення до чинної Програми звучить й в інтерв'ю Максима Стріхи:
![]() |
На жаль, нову програму виліпили фатально поганою. Напевно, навіть не з ідеологічних причин – там просто працювали не найкращі фахівці. Люди фахові зараз якось не дуже хочуть бути колаборантами. Наприклад, все більше моїх друзів усуваються від усіх можливих форм колаборації з владою. За такі завдання беруться тепер переважно люди третього ряду, котрі не можуть зробити добре, навіть якби й хотіли. Історія з програмою зарубіжної літератури – це один з прикладів, який став надбанням ЗМІ. Бо тут вчителі самі вже не витримали та збунтували проти абсурдів, які їм пропонує міністерство | ![]() |
— Максим Стріха, Ця влада потребує людей, які її обслуговують, а не вчених. |
Неодноразово мова йшла про перевантаженість Програми та неузгодженість з іншими шкільними предметами — історією та українською літературою, зокрема про це говорить Заслужений учитель України Олександр Каєнко:
![]() |
....сучасні підручники, наприклад для п’ятого класу, обсягом не перевищують 250 сторінок. Тож знову за калькулятор! П’ятий клас: «Пригоди Тома Сойєра» — 296 сторінок, «Поліанна» — 224, «Чарлі і шоколадна фабрика» — 240, «Людвігові Хитрому — ура, ура, ура» — 96, «Машина для здійснення бажань» — 190, «Комета прилітає» — 216, «Капелюх Чарівника» — 224, «Зима чарівниця» — окремим виданням не знайшов. Додамо «дріб’язок» (фольклор, казки, лірику, Сетона-Томпсона, фантастику, статті та запитання), віднімемо зайві ілюстрації, зробимо скидку на шрифти. Як не крути, а за 1500 сторінок... [15] | ![]() |
Підручник зі світової літератури авторства Ніколенко також був підданий критиці на методичних об'єднаннях вчителями — практиками та у соцмережах, як такі, що, за твердженням окремих вчителів, не містять текстів творів, відсутність яких для учнів 5-6 класів, що навчаються за чинною програмою, не сприяє реалізації поставлених перед учителями проблем. Зауваження до підручника «Світова література, 5 клас» мали й фахівці літературного слова. Зокрема своє невдоволення змістом та перекладами авторки, розміщеними у підручнику, висловив Всеволод Ткаченко:
![]() |
Попри те що сама книжка має непоганий поліграфічний рівень і зовнішній вигляд, а до її впорядкування й рецензування було залучено досить-таки широке коло викладачів і науковців, з'ясувалося, що дехто з них, як, наприклад, сама очільниця проекту О.Ніколенко, вперше у своєму житті мали справу з підготовкою такого підручника й перекладами до нього, не маючи ані відповідного досвіду, ані навіть достатнього уявлення, як це треба робити. А були серед авторів і такі, хто до державного завдання поставився й геть легковажно і безвідповідально. Та й обидва рецензенти не усвідомлюють, до чого зводилася їхня роль. Адже переклад хтось мав би зіставити з оригіналом і відреагувати, вибракувавши кепські й незугарні переклади, що, як цілком справедливо вважають занепокоєні батьки, спотворюють уявлення про красне письменство і псують літературний смак школярів | ![]() |
— Всеволод Ткаченко, Хуторянський кордебалет під верховинами світового письменства. |
Проте, Максим Стріха дає пояснення неякісним підручникам, які «штампувались» швидкими темпами після відміни 12-річної освіти. Зокрема, він говорить, що на думку експертів, у друці підручників спрацювали корупційні схеми за рахунок того, що автори та тодішні очільники МОНУ скористались нагодами, «які дає стаття Конституції України про безкоштовне забезпечення школярів підручниками»[16].
Щодо критики підручників О. М. Ніколенко з боку Ткаченка та ін. — члени Всеукраїнської спілки вчителів-словесників написали публічну відповідь[17], а у відповідь на політичні обвинувачення проф. Ніколенко написала Відкритий лист «Болить серце за Україну»[18][19].
Негативно чинну програму із зарубіжної літератури у квітні 2012 року оцінили й відомі сучасні українські письменники:
![]() |
Я скажу їхньою мовою: блін! Навіщо замість «Маленького принца» та «Фауста» вивчати «Алхіміка» Коельйо? Виховувати тупаків? Є тексти, на яких дітей виховують у всьому світі, і тексти, на яких діти обов'язково виховуються у дискурсі європейському. Араби, китайці та японці мають власне бачення, та й вони не відкидають таких книжок, як «Маленький принц». А ці дебіли… Кого вони виховують з дітей? Рабів? Людина, яка не читала «Маленького принца», буде ідеальним рабом на заводі Ахметова. | ![]() |
— Іван Андрусяк Чим завинив «Маленький принц» перед Міністерством освіти? |
![]() |
«Заявлені зміни до навчальної програми смішні й абсурдні. Як можна давати двомісячній дитині борщ, якщо вона ще каші не може перетравити? Спочатку слід давати молоко. Тоді – кашу. Відтак – щось важче. Інакше нам загрожує виховати покоління ідіотів, які навчаться добре робити замислений вигляд. | ![]() |
— Любко Дереш Чим завинив «Маленький принц» перед Міністерством освіти? |
![]() |
Значно дієвішим буде, якщо батьки солідарно не відпустять дітей до школи. Те, що пропонується, – маячня повна. Яка Гавальда? Який прокурений вагон?.. Те, що в когось воно викликає ностальгійні настрої і шансонну естетику, чи те, що чиясь гламурна телиця нічого за Гавальду складнішого «ні асіліла», не значить, що з українських дітей треба робити розумово відсталих. «Гаррі Поттера» вони й самі прочитають, не дурні. І пересування по класах авторів теж пришелепкувате. Все це робиться лише для того, щоб діти перестали читати взагалі, зненавидівши уроки літератури разом із учителькою. Неписьменними рабами легше правити. | ![]() |
— Ірена Карпа Чим завинив «Маленький принц» перед Міністерством освіти? |
- ↑ Ніколенко О., Мірошниченко Л., Сулима М., Кавун Л. та ін. Концепція літературної освіти в 11-річній школі. Вільний мікрофон. Обговорення Концепції літературної освіти // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 2010. — № 7-8. — С. 2-10.
- ↑ Відкритий лист Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва до МОНМС України Д. В. Табачника і Директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти О. В. Єреська
- ↑ Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Постанова Кабінету міністрів від 23 листопада 2011 р. № 1392.
- ↑ Медведська Л. «Шекспірівські пристрасті» навколо світової літератури // Освіта України — 2012. — № 16 (16 квітня 2012 р.).
- ↑ Яворська Л. Курс — на осучаснення програм. Ще раз про «шекспірівські пристрасті» щодо світової літератури / Леся Яворська // Всесвітня література в сучасній школі — 2012. — № 5. — С. 2-6.
- ↑ "Такий страшний Гаррі Поттер, або чи потрібні учневі сучасні підліткові романи в шкільній програмі? "
- ↑ Програму із зарубіжної літератури для школярів удосконалили // Львів 24. Новини. 17.08.2012 р;
- ↑ Вчителька перемогла Табачника // Буквоїд — 2012. — 14 серпня
- ↑ МОНУ - Зарубіжна література. Програма для 5-9 кл. (2012 р. зі змінами 2015 р.)
- ↑ а б Небезпеки нової концепції літературної освіти
- ↑ Уряд хоче, щоби діти розучилися читати?
- ↑ Учителі пророкують катастрофу
- ↑ Есть вопросы Кто замахнулся на Уильяма нашего Шекспира?
- ↑ а б в г Відкритий лист учителів і науковців м. Чернігова до міністра освіти
- ↑ «А поля за майданом не було», або Літературі винесли вирок
- ↑ Ця влада потребує людей, які її обслуговують, а не вчених
- ↑ «Кому заважають якісні підручники й програми із зарубіжної літератури?»
- ↑ Відкритий лист «Болить серце за Україну» (2 жовтня 2015 р.)
- ↑ ПНПУ імені В. Г. Короленка.