Користувачка:Antanana/onomatopoeia

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

звуконаслідування тварин

[ред. | ред. код]
  • баран бекає: бе-е; ще: ба-ба-ба; бе-ке-ке;
  • вівця мекає / бекає / бляє: ме-ке-ке;
  • вовк виє: у-у-у…; ще: в-а-у-у-у! ще: воу-воу;
  • ворона каркає: кар-кар; ще: (для передачі більш близького каркання) кра-кра;
  • гадюка сичить: си-си;
  • глухар токує: теке, теке, тек, тек, тек!
  • гоготун (вид чайки): го-го-го;
  • голуб вуркоче / буркоче / туркоче: буркуку;
  • горобець цвірінькає: цвінь-цвірінь / цвірінь-цвірінь / цінь-цвірінь / цінь-цінь;
  • грак/г(р)айворон гракає / г(р)аяє: гра-гра;
  • гусак ґелкоче / гелгоче / гагає / ґерґоче / шайкає: ґа-ґа-ґа; ще: тра-тра-тра; га-га-га, гел-гел, ге-ге-ге;
  • джміль (політ): ж-ж-ж;
  • деркач: дер-дер;
  • жаба квакає / кумкає: ква-ква; кум-кум;
  • жайворонок співає: тью-і, тью-і, ті-і-і, трійю-тіх-тіх;
  • жук: ж-ж-ж;
  • журавель курличе: курли! курли! ще: кру-кру!
  • зайчик (стрибає): циб-циб-циб; стриб-стриб-стриб
  • зозуля кує: ку-ку;
  • індик гика: гик-гик-гик; гулі-гулі
  • їжак фирчить / чмихає: фир-фир; ще: пх-пх-пх;
  • качка качить / крякає, кахкає / вуткає: кря-кря, ках-ках / вуть-вуть;
  • квочка кокоче / квокає: ко-ко; кво-кво;
  • кінь ірже / ігає / геготить: і-го-го;
  • кіт нявкає: няв;
  • коза мекає: ме-е;
  • коник-стрибунець: т-р-р. тинь;
  • корова мукає / реве / бухає / мекає: му-у; ще: рику-рику;
  • курка кудкудакає / кокотить / кудкудахкає / кіркає: коркодак, кудак, коткодак, котодак, куркудак, куткудак; ще: тю-ун, тю-ун;
  • ластівка щебече:
  • лев гарчить:
  • лелека співає (на гнізді): ле-ле-ле;
  • лисиця дзявкає: дзяв-дзяв;
  • папуга: чир-чир;
  • півень кукурікає: ку-ку-рі-ку;
  • пугач кричить: пугу-пугу;
  • рись рикає / пирхає: рику-рику;
  • свиня вівкає / кувікає: вів / ку-вів;
  • свиня рохкає / хрокає, хрюкає: рох-рох; хро-хро; хрю-хрю;
  • синиця співає: зинь-зинь;
  • собака вавкає / гавкає / дзявкає / скавчить: вав-вав; гав-гав; ще: ги-р, авур; дзяв; скав;
  • сова ухкає / кричить: ух-ух; ще: пугу-пугу;
  • соловей тьохкає: тьох-тьох-тьох;
  • сорока скрекоче: че-че-че; скре-ке-ке;
  • цвіркун: чир-чир;
  • чайка квилить, кигиче: киги-киги;

при(від)кликання тварин

[ред. | ред. код]
  • вівця: аш-маш, бе-бе // куш, куша, а-куш; гей, а-гей, гей-гей; арья, ар'йя, арийя;
  • гусак: гиля-гиля;
  • качка: вуть-вуть; тась-тась;
  • кінь: кось-кось; маш-маш, бе-бе; бтпру — стоп; гать / гаття / геття — праворуч, ксобі / ксоб — ліворуч; // куш, куша, а-куш; гайда і гай-гай; тррр — стій; но або звук утворений всмоктуванням повітря через стулені губи — вперед;
  • кіт: киць-киць; ще: миць-миць; кици-кици // птруськи;
  • коза: козь-козь; маш-маш, бе-бе;
  • корова: гейди! мань-мань, маня-маня, балай-балай, ґгу-ґгу, му-му; минь-минь // гей, а-гей, гей-гей; гайда і гай-гай; арья, ар'йя, арийя;
  • курка: ціп-ціп; кура-кура; тю-тю-тю // киш;
  • курча: ціпа-ціпа;
  • свиня: цинь-цинь, цинька-цинька // куш, куша, а-куш;
  • собака: сю-сю; на-на / на-на-на або звук утворений всмоктуванням повітря через стулені губи // пішловон;
  • теля: минь-минь;
  • тур: мань-мань, маня-маня, балай-балай, ґгу-ґгу, му-му;

звуконаслідування води

[ред. | ред. код]
  • бл(д)ух — наслідування звуку від виливання води; ще: бр(д)ух; ждух;
  • бовть — звуконаслідування пірнання[д]
  • бовх — наслідування звуку падіння у воду; ще: бовсь; чубовх; шубовх; бобовх; буль-буль;
  • дзюрк — наслідування дзюрчання;
  • кап — звуконаслідування капання води;
  • плюсь — наслідування плюскотіння;
  • сьорб — наслідування звуку сьорбання;
  • хлюп — наслідування звуку хлюпання, плескання; хлюп-хлюп (спокійне море)[л];
  • шубовсть — звуконаслідування голосного пірнання[д];

звуконаслідування кроків, ходи

[ред. | ред. код]
  • диб-диб — іти, дибати, шкандибати[ш];
  • гуп — звуконаслідування кроку; (може бути глухий удар);
  • туп-туп — звуконаслідування кроків[в];
  • чалап — наслідування звуку чалапання; ще: чап-чалап;
  • човг — наслідування звуку човгання;
  • топу-топу — звуконаслідування топотіння (табун топотить);

звуконаслідування грі на музичних інструментах

[ред. | ред. код]
  • бам-бам — бубнарити — грати на бубні;
  • бринь-бринь — звуконаслідування грі на гітарі, бандурі тощо;
  • бутум-бас — наслідування грі на віолончелі;
  • ду-ду — звуконаслідування гри на сопілці;
  • лірі-лірі — звуконаслідування гри на лірі;
  • тирири — наслідування грі на музичному інструменті;
  • ті-лі-лі — наслідування грі на музичному інструменті;
  • тринь-тринь -звуконаслідування тринкання на музичному інструменті;

звуконаслідування ударів

[ред. | ред. код]
  • апть — «хтось бив праником по шматтю: апть, апть, апть» (г.тютюнник);
  • бавх — ще: бебевх, бебех[у], бевх, бовх, жбевх, чубовх, шубовх;
  • бах — звук від глухого удару[м]; ще: гах, жах, тах, фах; також звук від пострілу;
  • бац — дзвінкий удар (стусан); раптовий удар;
  • бац! бех!.. — удар булавою;
  • бзінь — свистячий тонкий звук; ще: брінь/бринь; дзвінь; дзінь; дрінь; квінь; трінь; фрінь; цвінь;
  • блись! блись! — удар шаблею;
  • бух — глухий удар; ще: бубух[и]; також: постріл із рушниці;
  • буц — удар рогом, чолом;
  • гегеп — важкий удар[н];
  • гуп — наслідування глухого удару;
  • гур-гур — 1) наслідування звуку гуркотання (про грім); «Темно, аж сумно… І відразу щось розтяло хмару і мовчки нахваляється на когось огняною лозиною. Тихий задуманий блиск тремтить по стінах, на миснику й на іконах. „Гур-гур…“ — торохнуло й покотилось щось над хатою. Дзвенять шибки, посуд на суднику, на воднику у сінях відра» (С. Васильченко «Дощ»); 2) «А потім гармата як ревне: гур-гур!»
  • грюк — 1) наслідування звуків стукання, грюкання; ще: стук[к], брязь[к]; стук-грюк, стук-гряк; 2) гармати, вулкани, грім теж грюкають;
  • кабурх — кинути чимось важким;
  • клац — наслідування звуків клацання;
  • луп — звуконаслідування лупання, биття; очима теж лупають; ще: лясь; лусь; лулусь[т];
  • праск — звуконаслідування пострілу;
  • тарах — ще: тах-тарах; та-рарах; торох[е]; трах;
  • та-та-та — звук зброї (кулемет); ще: со-ко-ко-ко (кулемет сокоче);
  • тиди-денця — наслідування звучання стуку зубів від холоду;
  • торох — гучний удар[б];
  • хлоп — наслідування звучання удару, хлопання;
  • хоп — раптовий удар; ще: хряп[у];
  • черк — удар косою: «немов хто косою — черк! А вдруге світліше — дзінь!»;
  • чирк — наслідування звучання чиркання (розпалювання вогню, добування іскри);

звуконаслідування дзвінких (металевих) ударів

[ред. | ред. код]
  • бам-бам — дзвін бамкає;
  • бам-балам — дзвін баламкає;
  • бов-бов — «Бов! Бов! Бов! — не стихає на всіх дзвіницях передзвін, і співає хор на переходах» (А.Хижняк);
  • бом-бом — дзвін бомкає;
  • брязь! — дзвінкий удар;
  • бум — наслідування звуків удару у дзвін; ще: дзень-дзелень; (мелодійніший) трінь-трень; дзень-дзинь;
  • дзень, дзелень, дзінь — наслідування металевого звуку, удар крицею, шаблею. шаблі — дзвенять; «Коли ішов до криниці, відра дзень, дзень, дзень: руки тремтіли» (В. Дрозд); «Ось Григорій став і мантачить косу. Дзінь-дзінь!.. Дзінь-дзінь!» (О. Десняк);
  • дзінь-дзень… дзінь-дзянь… — ще: ідзянь-ідзінь… дзянь-дзінь; дзень…дзень..;

звуконаслідування падінь

[ред. | ред. код]
  • брикиць;
  • бряк;
  • дзвяк;
  • кувирдь;
  • хиць — хрьопнутися, хряпнутися;
  • хряпусь;
  • цвак;
  • цвяк;
  • цмак;
  • швак;
  • швирдиць[ф];
  • швяк;

інші звуки

[ред. | ред. код]
  • ага — вираження згоди; ще: ато; антак; авжеж; аякже;
  • агов — звуконаслідування оклику; ще: агось;
  • ай — для вираження болі, жалю, раптовості; ще: ой, ох, ех, йой, е, ах;
  • анумо, ади — «дивись»;
  • бе — погано; ще: ве; також: показувати язика;
  • блим-блим — очима; ще: кліп-кліп;
  • вва-вай — для вираження болю;
  • виль-виль — танцювати вихилясом;
  • во!.. — супер;
  • гей — для звертання уваги, оклику; ще: ей, агов;
  • гм — звуконаслідування, що передає паузу у мові для передачі розмірковування; ще: хм;
  • гойда-гойда — звуконаслідування гойдання;
  • гу — 1) звуконаслідування, що передає гудіння вітру; ще: ф-ф-ф; 2) наслідування безперервного плачу;
  • гульк — 1) раптова з'ява[д]; 2) синонім глип[о], зирк[г], глядь; 3) синонім шусть;
  • ґев — сюди; ґе-ле-ґев! — відгук на нього;
  • дриґ-дриґ — звуконаслідування дриґання, дрижання;
  • дряп — звуконаслідування дряпання; ще: цап-царап;
  • йорз-йорз — йорзати;
  • кахи — наслідування звуку кашлю; ще: бухи та кахи; кахи-кахи; бухи-бухи;
  • кріц, кріц-кріц — наслідування звуків рівномірного різання ножицями, що шарудять (гуцульське);
  • круть-верть — наслідування вертіння[р]; ще: скік-верть[ч];
  • кусь — наслідування кусання; ще: цап;
  • морг — моргати очима[ш]; ще: луп;
  • лоп-лоп — в значеннях відтворювати звуки: лопання, клацання; бовтання; квоктання квочки; помаху крил; стьобання батогом;
  • лусь — наслідування лускання; ще: лулусь[т];
  • пих-пих — звуконаслідування пихтіння, напр. куріння цигаркою; ще: бих-бих;
  • пнись — дієслівно-вигукова форма дієслова пнутися[а];
  • пурх — звуконаслідування пурхання;
  • пшик — звуконаслідування шипіння, випаровування;
  • рип — наслідування рипіння снігу, дверей; 1) Різкий звук, що вини¬кає від тертя предмета або його частини об щось; звук, який видають деркачі та деякі інші птахи. За одним рипом — водночас, за¬разом; З рипом — з труднощами, через силу. рипання, рипати, рипіти; 2) рип-рип — Звуконаслідування, що відтворює різкий звук від тертя чогось об що-небудь. 2. розм. Уживається, як присудок зі значенням рипнути;
  • се-се-се = ха, не тут-то було;
  • скакіць! — утік, стрибув[х];
  • смик — від смикатися; ще: сіп[д];
  • стриб — звуконаслідування стрибання[ц]; ще: стриб-скок; скок; скік-поскік; плиг[ж]; стриб-скакіць[х]
  • стук — стук — стук, стук — стук — стук — удари серця;
  • сусіль! — (діал.) раптова поява; також втекти — те саме, що: шасть; шмиг;
  • тень-тень — у животі від страху (тенькає);
  • тиць — дія давання у руки;
  • тіп — від тіпатися; хитатися, коливатися, гойдатися; (- поли одягу) метлятися; (у трясці) тремтіти, дрижати, труситися; (від гніву) здригатися, СІПАТИСЯ, * * * смикатися; (- серце) калатати убитися;
  • трах-трах-тах… трах-тарах-тах…- звукове вираження ритмічного погойдування швидкого поїзда;
  • трісь — звуконаслідування ламання[х]; ще: хрясь;
  • турай! = зверни увагу!
  • тю — звуконаслідування зневаги (як плювання); ще: тьху, пхе, овва; пху;
  • у-у — відмова, незгода, заперечення; ще: е-е;
  • фур-фур — звуконаслідування обтріпування; коні теж фуркають;
  • ф'ю — наслідування звуку свисту;
  • хаміль-хаміль — (розм.) швидко, хутко;
  • хвись — політ кудись[щ]; ще: удар батогом;
  • хвиць — кобила хвицяє;
  • хвіть-хвіть — звуконаслідування присвистування;
  • хить — від хитатися; ще: хитю-хитю;
  • хіп — рвучко хапати[д]; ще: хап[с]; хвать; хоп; хапу-хапу; лап;
  • хльос-хлюп — звуки негоди, хвищі; ще: ха-у-у! ха-у-у!
  • хрум — наслідування звуку хрумання; ще: хрум-хрум — їсти із жадібністю;
  • хух — для передачі відчуття полегшення, задоволення (наприклад, від питва, наїдків);
  • цок — наслідування звуку підків коня; цокання бокалів, скла;
  • чик-чик — наслідування звуку розрізання (ножем);
  • чирінк, чирінк-чирінк — наслідування звуків рівномірного різання ножицями, що шарудять (верховинське);
  • ш… ш… — звуковий вияв шуму, шепоту; ще: шу-шу, шу-шу;
  • швіт', швіт'-швіт' — наслідування звуків кісьби (марамаросся);
  • штовх — наслідування штовхання[п];
  • шуг — наслідування польоту; швидкий рух;
  • шурх — 1) шурхіт листя, паперу; 2) швидкий рух[б];
  • шусть — швидкий рух;
  • щик-щик — звуконаслідування щикання; ще: гик-гик; хик-хик;

Примітки

[ред. | ред. код]
а. ^  «Хоч трісь, а пнись!» (приказка)[1]
б. ^  «Святий дух у дірку шурх» (загадка)[1]
в. ^  «Ходить кізочка По крутій горі, Ніжка як туп, так туп!» (народна пісня)[1]
г. ^  «За стіл сіла обідати [дівчина], а сама у віконце усе зирк та зирк, чи не йде Василь» (Г. Квітка-Основ'яненко)[1]
д. ^  «Черв'як кива — аж ось! Зі дна Гульк Щука! бовть! ,..вона за удку — хіп! А удка — сіп! З води шубовсть в окріп!» (П. Гулак-Артемовський)[1]
е. ^  «Випірнув з дна поганський бог—і торох лобом об кригу» (Ю. Мушкетик)[1]
ж. ^  «Гріх по дорозі біг, та до нас плиг» (приказка)[1]
и. ^  «Коли це зміюка — бубух! аж земля затряслася» (М. Возняк. Укр. нар. казки)[1]
к. ^  «Стук, брязь у віконечко; Вийди, вийди, коханочко!» (Укр. нар. пісня)[1]; «Коли щось у віконце стук-стук!» (Марко Вовчок)[1]
л. ^  «Зробили йому човника, сів, одіпхнувсь, срібнеє веселочко мовби пустун — хлюп собі, хлюп» (П. Тичина)[1]
м. ^  «Летів птах, на воду бах» (М. Возняк. Укр. нар. казки)[1]
н. ^  «Грицько ухопив герлигу. — А куди? ..куди!.. — закричав. Та — гегеп! ґерлигою по горобенятах» (Панас Мирний)[1]
о. ^  «Випірнув поганський бог, глип — ряси немає» (Ю. Мушкетик)[1]
п. ^  «Пацю угледів молоденький Та зараз дядька штовх тихенько» (Л. Глібов)[1]
р. ^  «А той круть-верть неначе у капкані, мовчить, язик прильне к гортані» (Л. Глібов)[1]
с. ^  «Лисичка зараз хап та хап» (Л. Глібов)[1]
т. ^  «Аж ось лулусь щось під ногами» (Є. Гребінка)[1]
у. ^  «Та з сим словом [Хома] хряп дідуся по щоці.., а той бебех об землю…» (Г. Квітка-Основ'яненко)[1]
ф. ^  «Поніс попа до річки та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла» (М. Драгоманов)[1]
х. ^  «Трісь... так, що він трохи не впав; Вовк скакіць зі скрині» (Укр. нар. казка)[1]
ц. ^  «Мекнув, мов його родимець почав мордувати, Та й стриб…» (П. Гулак-Артемовський)[1]
ч. ^  «Мале ягнятко Там гуляло, Скік-верть, сюди-туди — Та якось під той дуб і доскакало» (Л. Глібов)[1]
ш. ^  «Диб, диб на село, Кив-морг на його» (Укр. нар. пісня)[1]
щ. ^  «Хвесько: От так, свату, вгору хвись, щоб тобі брикали!» (Іван Некрашевич)[2]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я Олена Тодор. Про дієслівно-вигукові форми в українській мові. kulturamovy.univ.kiev.ua. Процитовано 7 листопада 2014.
  2. Іван НЕКРАШЕВИЧ. ЯРМАРОК. litopys.org.ua. Процитовано 7 листопада 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]