Користувачка:Antanana/onomatopoeia

звуконаслідування тварин

• баран бекає: бе-е; ще: ба-ба-ба; бе-ке-ке;
• вівця мекає / бекає / бляє: ме-ке-ке;
• вовк виє: у-у-у…; ще: в-а-у-у-у! ще: воу-воу;
• ворона каркає: кар-кар; ще: (для передачі більш близького каркання) кра-кра;
• гадюка сичить: си-си;
• глухар токує: теке, теке, тек, тек, тек!
• гоготун (вид чайки): го-го-го;
• голуб вуркоче / буркоче / туркоче: буркуку;
• горобець цвірінькає: цвінь-цвірінь / цвірінь-цвірінь / цінь-цвірінь / цінь-цінь;
• грак/г(р)айворон гракає / г(р)аяє: гра-гра;
• гусак ґелкоче / гелгоче / гагає / ґерґоче / шайкає: ґа-ґа-ґа; ще: тра-тра-тра; га-га-га, гел-гел, ге-ге-ге;
• джміль (політ): ж-ж-ж;
• деркач: дер-дер;
• жаба квакає / кумкає: ква-ква; кум-кум;
• жайворонок співає: тью-і, тью-і, ті-і-і, трійю-тіх-тіх;
• жук: ж-ж-ж;
• журавель курличе: курли! курли! ще: кру-кру!
• зайчик (стрибає): циб-циб-циб; стриб-стриб-стриб
• зозуля кує: ку-ку;
• індик гика: гик-гик-гик; гулі-гулі
• їжак фирчить / чмихає: фир-фир; ще: пх-пх-пх;
• качка качить / крякає, кахкає / вуткає: кря-кря, ках-ках / вуть-вуть;
• квочка кокоче / квокає: ко-ко; кво-кво;
• кінь ірже / ігає / геготить: і-го-го;
• кіт нявкає: няв;
• коза мекає: ме-е;
• коник-стрибунець: т-р-р. тинь;
• корова мукає / реве / бухає / мекає: му-у; ще: рику-рику;
• курка кудкудакає / кокотить / кудкудахкає / кіркає: коркодак, кудак, коткодак, котодак, куркудак, куткудак; ще: тю-ун, тю-ун;
• ластівка щебече:
• лев гарчить:
• лелека співає (на гнізді): ле-ле-ле;
• лисиця дзявкає: дзяв-дзяв;
• папуга: чир-чир;
• півень кукурікає: ку-ку-рі-ку;
• пугач кричить: пугу-пугу;
• рись рикає / пирхає: рику-рику;
• свиня вівкає / кувікає: вів / ку-вів;
• свиня рохкає / хрокає, хрюкає: рох-рох; хро-хро; хрю-хрю;
• синиця співає: зинь-зинь;
• собака вавкає / гавкає / дзявкає / скавчить: вав-вав; гав-гав; ще: ги-р, авур; дзяв; скав;
• сова ухкає / кричить: ух-ух; ще: пугу-пугу;
• соловей тьохкає: тьох-тьох-тьох;
• сорока скрекоче: че-че-че; скре-ке-ке;
• цвіркун: чир-чир;
• чайка квилить, кигиче: киги-киги;

при(від)кликання тварин

• вівця: аш-маш, бе-бе // куш, куша, а-куш; гей, а-гей, гей-гей; арья, ар'йя, арийя;
• гусак: гиля-гиля;
• качка: вуть-вуть; тась-тась;
• кінь: кось-кось; маш-маш, бе-бе; бтпру — стоп; гать / гаття / геття — праворуч, ксобі / ксоб — ліворуч; // куш, куша, а-куш; гайда і гай-гай; тррр — стій; но або звук утворений всмоктуванням повітря через стулені губи — вперед;
• кіт: киць-киць; ще: миць-миць; кици-кици // птруськи;
• коза: козь-козь; маш-маш, бе-бе;
• корова: гейди! мань-мань, маня-маня, балай-балай, ґгу-ґгу, му-му; минь-минь // гей, а-гей, гей-гей; гайда і гай-гай; арья, ар'йя, арийя;
• курка: ціп-ціп; кура-кура; тю-тю-тю // киш;
• курча: ціпа-ціпа;
• свиня: цинь-цинь, цинька-цинька // куш, куша, а-куш;
• собака: сю-сю; на-на / на-на-на або звук утворений всмоктуванням повітря через стулені губи // пішловон;
• теля: минь-минь;
• тур: мань-мань, маня-маня, балай-балай, ґгу-ґгу, му-му;

звуконаслідування води

• бл(д)ух — наслідування звуку від виливання води; ще: бр(д)ух; ждух;
• бовть — звуконаслідування пірнання
• бовх — наслідування звуку падіння у воду; ще: бовсь; чубовх; шубовх; бобовх; буль-буль;
• дзюрк — наслідування дзюрчання;
• кап — звуконаслідування капання води;
• плюсь — наслідування плюскотіння;
• сьорб — наслідування звуку сьорбання;
• хлюп — наслідування звуку хлюпання, плескання; хлюп-хлюп (спокійне море);
• шубовсть — звуконаслідування голосного пірнання;

звуконаслідування кроків, ходи

• диб-диб — іти, дибати, шкандибати;
• гуп — звуконаслідування кроку; (може бути глухий удар);
• туп-туп — звуконаслідування кроків;
• чалап — наслідування звуку чалапання; ще: чап-чалап;
• човг — наслідування звуку човгання;
• топу-топу — звуконаслідування топотіння (табун топотить);

звуконаслідування грі на музичних інструментах

• бам-бам — бубнарити — грати на бубні;
• бринь-бринь — звуконаслідування грі на гітарі, бандурі тощо;
• бутум-бас — наслідування грі на віолончелі;
• ду-ду — звуконаслідування гри на сопілці;
• лірі-лірі — звуконаслідування гри на лірі;
• тирири — наслідування грі на музичному інструменті;
• ті-лі-лі — наслідування грі на музичному інструменті;
• тринь-тринь -звуконаслідування тринкання на музичному інструменті;

звуконаслідування ударів

• апть — «хтось бив праником по шматтю: апть, апть, апть» (г.тютюнник);
• бавх — ще: бебевх, бебех, бевх, бовх, жбевх, чубовх, шубовх;
• бах — звук від глухого удару; ще: гах, жах, тах, фах; також звук від пострілу;
• бац — дзвінкий удар (стусан); раптовий удар;
• бац! бех!.. — удар булавою;
• бзінь — свистячий тонкий звук; ще: брінь/бринь; дзвінь; дзінь; дрінь; квінь; трінь; фрінь; цвінь;
• блись! блись! — удар шаблею;
• бух — глухий удар; ще: бубух; також: постріл із рушниці;
• буц — удар рогом, чолом;
• гегеп — важкий удар;
• гуп — наслідування глухого удару;
• гур-гур — 1) наслідування звуку гуркотання (про грім); «Темно, аж сумно… І відразу щось розтяло хмару і мовчки нахваляється на когось огняною лозиною. Тихий задуманий блиск тремтить по стінах, на миснику й на іконах. „Гур-гур…“ — торохнуло й покотилось щось над хатою. Дзвенять шибки, посуд на суднику, на воднику у сінях відра» (С. Васильченко «Дощ»); 2) «А потім гармата як ревне: гур-гур!»
• грюк — 1) наслідування звуків стукання, грюкання; ще: стук, брязь; стук-грюк, стук-гряк; 2) гармати, вулкани, грім теж грюкають;
• кабурх — кинути чимось важким;
• клац — наслідування звуків клацання;
• луп — звуконаслідування лупання, биття; очима теж лупають; ще: лясь; лусь; лулусь;
• праск — звуконаслідування пострілу;
• тарах — ще: тах-тарах; та-рарах; торох; трах;
• та-та-та — звук зброї (кулемет); ще: со-ко-ко-ко (кулемет сокоче);
• тиди-денця — наслідування звучання стуку зубів від холоду;
• торох — гучний удар;
• хлоп — наслідування звучання удару, хлопання;
• хоп — раптовий удар; ще: хряп;
• черк — удар косою: «немов хто косою — черк! А вдруге світліше — дзінь!»;
• чирк — наслідування звучання чиркання (розпалювання вогню, добування іскри);

звуконаслідування дзвінких (металевих) ударів

• бам-бам — дзвін бамкає;
• бам-балам — дзвін баламкає;
• бов-бов — «Бов! Бов! Бов! — не стихає на всіх дзвіницях передзвін, і співає хор на переходах» (А.Хижняк);
• бом-бом — дзвін бомкає;
• брязь! — дзвінкий удар;
• бум — наслідування звуків удару у дзвін; ще: дзень-дзелень; (мелодійніший) трінь-трень; дзень-дзинь;
• дзень, дзелень, дзінь — наслідування металевого звуку, удар крицею, шаблею. шаблі — дзвенять; «Коли ішов до криниці, відра дзень, дзень, дзень: руки тремтіли» (В. Дрозд); «Ось Григорій став і мантачить косу. Дзінь-дзінь!.. Дзінь-дзінь!» (О. Десняк);
• дзінь-дзень… дзінь-дзянь… — ще: ідзянь-ідзінь… дзянь-дзінь; дзень…дзень..;

звуконаслідування падінь

• брикиць;
• бряк;
• дзвяк;
• кувирдь;
• хиць — хрьопнутися, хряпнутися;
• хряпусь;
• цвак;
• цвяк;
• цмак;
• швак;
• швирдиць;
• швяк;

інші звуки

• ага — вираження згоди; ще: ато; антак; авжеж; аякже;
• агов — звуконаслідування оклику; ще: агось;
• ай — для вираження болі, жалю, раптовості; ще: ой, ох, ех, йой, е, ах;
• анумо, ади — «дивись»;
• бе — погано; ще: ве; також: показувати язика;
• блим-блим — очима; ще: кліп-кліп;
• вва-вай — для вираження болю;
• виль-виль — танцювати вихилясом;
• во!.. — супер;
• гей — для звертання уваги, оклику; ще: ей, агов;
• гм — звуконаслідування, що передає паузу у мові для передачі розмірковування; ще: хм;
• гойда-гойда — звуконаслідування гойдання;
• гу — 1) звуконаслідування, що передає гудіння вітру; ще: ф-ф-ф; 2) наслідування безперервного плачу;
• гульк — 1) раптова з'ява; 2) синонім глип, зирк, глядь; 3) синонім шусть;
• ґев — сюди; ґе-ле-ґев! — відгук на нього;
• дриґ-дриґ — звуконаслідування дриґання, дрижання;
• дряп — звуконаслідування дряпання; ще: цап-царап;
• йорз-йорз — йорзати;
• кахи — наслідування звуку кашлю; ще: бухи та кахи; кахи-кахи; бухи-бухи;
• кріц, кріц-кріц — наслідування звуків рівномірного різання ножицями, що шарудять (гуцульське);
• круть-верть — наслідування вертіння; ще: скік-верть;
• кусь — наслідування кусання; ще: цап;
• морг — моргати очима; ще: луп;
• лоп-лоп — в значеннях відтворювати звуки: лопання, клацання; бовтання; квоктання квочки; помаху крил; стьобання батогом;
• лусь — наслідування лускання; ще: лулусь;
• пих-пих — звуконаслідування пихтіння, напр. куріння цигаркою; ще: бих-бих;
• пнись — дієслівно-вигукова форма дієслова пнутися;
• пурх — звуконаслідування пурхання;
• пшик — звуконаслідування шипіння, випаровування;
• рип — наслідування рипіння снігу, дверей; 1) Різкий звук, що вини¬кає від тертя предмета або його частини об щось; звук, який видають деркачі та деякі інші птахи. За одним рипом — водночас, за¬разом; З рипом — з труднощами, через силу. рипання, рипати, рипіти; 2) рип-рип — Звуконаслідування, що відтворює різкий звук від тертя чогось об що-небудь. 2. розм. Уживається, як присудок зі значенням рипнути;
• се-се-се = ха, не тут-то було;
• скакіць! — утік, стрибув;
• смик — від смикатися; ще: сіп;
• стриб — звуконаслідування стрибання; ще: стриб-скок; скок; скік-поскік; плиг; стриб-скакіць
• стук — стук — стук, стук — стук — стук — удари серця;
• сусіль! — (діал.) раптова поява; також втекти — те саме, що: шасть; шмиг;
• тень-тень — у животі від страху (тенькає);
• тиць — дія давання у руки;
• тіп — від тіпатися; хитатися, коливатися, гойдатися; (- поли одягу) метлятися; (у трясці) тремтіти, дрижати, труситися; (від гніву) здригатися, СІПАТИСЯ, * * * смикатися; (- серце) калатати убитися;
• трах-трах-тах… трах-тарах-тах…- звукове вираження ритмічного погойдування швидкого поїзда;
• трісь — звуконаслідування ламання; ще: хрясь;
• турай! = зверни увагу!
• тю — звуконаслідування зневаги (як плювання); ще: тьху, пхе, овва; пху;
• у-у — відмова, незгода, заперечення; ще: е-е;
• фур-фур — звуконаслідування обтріпування; коні теж фуркають;
• ф'ю — наслідування звуку свисту;
• хаміль-хаміль — (розм.) швидко, хутко;
• хвись — політ кудись; ще: удар батогом;
• хвиць — кобила хвицяє;
• хвіть-хвіть — звуконаслідування присвистування;
• хить — від хитатися; ще: хитю-хитю;
• хіп — рвучко хапати; ще: хап; хвать; хоп; хапу-хапу; лап;
• хльос-хлюп — звуки негоди, хвищі; ще: ха-у-у! ха-у-у!
• хрум — наслідування звуку хрумання; ще: хрум-хрум — їсти із жадібністю;
• хух — для передачі відчуття полегшення, задоволення (наприклад, від питва, наїдків);
• цок — наслідування звуку підків коня; цокання бокалів, скла;
• чик-чик — наслідування звуку розрізання (ножем);
• чирінк, чирінк-чирінк — наслідування звуків рівномірного різання ножицями, що шарудять (верховинське);
• ш… ш… — звуковий вияв шуму, шепоту; ще: шу-шу, шу-шу;
• швіт', швіт'-швіт' — наслідування звуків кісьби (марамаросся);
• штовх — наслідування штовхання;
• шуг — наслідування польоту; швидкий рух;
• шурх — 1) шурхіт листя, паперу; 2) швидкий рух;
• шусть — швидкий рух;
• щик-щик — звуконаслідування щикання; ще: гик-гик; хик-хик;

Примітки

а. ^{^}  «Хоч трісь, а пнись!» (приказка)

б. ^{^}  «Святий дух у дірку шурх» (загадка)

в. ^{^}  «Ходить кізочка По крутій горі, Ніжка як туп, так туп!» (народна пісня)

г. ^{^}  «За стіл сіла обідати [дівчина], а сама у віконце усе зирк та зирк, чи не йде Василь» (Г. Квітка-Основ'яненко)

д. ^{^}  «Черв'як кива — аж ось! Зі дна Гульк Щука! бовть! ,..вона за удку — хіп! А удка — сіп! З води шубовсть в окріп!» (П. Гулак-Артемовський)

е. ^{^}  «Випірнув з дна поганський бог—і торох лобом об кригу» (Ю. Мушкетик)

ж. ^{^}  «Гріх по дорозі біг, та до нас плиг» (приказка)

и. ^{^}  «Коли це зміюка — бубух! аж земля затряслася» (М. Возняк. Укр. нар. казки)

к. ^{^}  «Стук, брязь у віконечко; Вийди, вийди, коханочко!» (Укр. нар. пісня); «Коли щось у віконце стук-стук!» (Марко Вовчок)

л. ^{^}  «Зробили йому човника, сів, одіпхнувсь, срібнеє веселочко мовби пустун — хлюп собі, хлюп» (П. Тичина)

м. ^{^}  «Летів птах, на воду бах» (М. Возняк. Укр. нар. казки)

н. ^{^}  «Грицько ухопив герлигу. — А куди? ..куди!.. — закричав. Та — гегеп! ґерлигою по горобенятах» (Панас Мирний)

о. ^{^}  «Випірнув поганський бог, глип — ряси немає» (Ю. Мушкетик)

п. ^{^}  «Пацю угледів молоденький Та зараз дядька штовх тихенько» (Л. Глібов)

р. ^{^}  «А той круть-верть неначе у капкані, мовчить, язик прильне к гортані» (Л. Глібов)

с. ^{^}  «Лисичка зараз хап та хап» (Л. Глібов)

т. ^{^}  «Аж ось лулусь щось під ногами» (Є. Гребінка)

у. ^{^}  «Та з сим словом [Хома] хряп дідуся по щоці.., а той бебех об землю…» (Г. Квітка-Основ'яненко)

ф. ^{^}  «Поніс попа до річки та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла» (М. Драгоманов)

х. ^{^}  «Трісь... так, що він трохи не впав; Вовк скакіць зі скрині» (Укр. нар. казка)

ц. ^{^}  «Мекнув, мов його родимець почав мордувати, Та й стриб…» (П. Гулак-Артемовський)

ч. ^{^}  «Мале ягнятко Там гуляло, Скік-верть, сюди-туди — Та якось під той дуб і доскакало» (Л. Глібов)

ш. ^{^}  «Диб, диб на село, Кив-морг на його» (Укр. нар. пісня)

щ. ^{^}  «Хвесько: От так, свату, вгору хвись, щоб тобі брикали!» (Іван Некрашевич)