Користувач:Валерий Б
{{без джерел[[Користувач:|Користувач:]]}}
Особливість трактування основних доктрин віровчення адвентистів в Україні
Назва Церкви Християн Адвентистів Сьомого Дня (ЦХАСД)Курсив походить від основних принципів її віровчення. У першу чергу, вона походить від віри у швидке Друге пришестя Ісуса Христа, і походить від латинського слова адвентус (пришестя), а також дотримання суботи, сьомого дня тижня. Члени ЦАСД переконані, що тільки за допомогою віри в рятівну місію Ісуса Христа й дотримання Божого Закону, людина здатна виконати Його волю, виражену в Законі, і з'єднатися з Богом Автор роботи вважає за необхідне включити даний підрозділ, тому що у довідковій літературі, аналіз якої робився вище, про адвентизм дається декілька «чергових фраз»: «виник в Америці» «адвентисти дотримують суботу» і «чекають Другого Пришестя Христа». Адвентистська конфесійна література висловлює доктрини адвентизму як «даність, що йде від Бога», без адаптації до конкретної аудиторії, до вірного їх сприйняття і розуміння. Теологи інших конфесій піддають їх критиці також без аналізу, вважаючи за правильне тільки свої доктрини. Академічні релігіэзнавці, простежуючи шлях виникнення і розвитку певної доктрини, прагнуть не давати їй особової оцінки. Зрозуміло, що в рамках роботи по історії адвентизму важко детально пояснити всі теологічні тонкощі його віровчення, але автор і не ставить собі такого завдання. Він тільки зробить спробу дати короткий огляд основних доктрин і тенденцій розвитку віровчення. Віровчення Адвентистів Сьомого Дня можна умовно розділити на дві складові. Перша складова - це доктрини, які об'єднують адвентистів з християнською рештою світу. Друга складова - це ті доктрини, які відрізняють адвентистське віровчення від віровчення інших конфесій. До доктрин, які є загальними і у адвентистів і у інших християн, можна віднести визнання авторитету Біблії, як непорушне кредо істини і життя, віра в Буквальне Пришестя Ісуса Христа, Доктрину про Трійцю, яка включає Бога Батька, Сина Божого Ісуса Христа і Святого Духа та інші доктрини. До доктрин, які сповідають тільки адвентисти, можна зарахувати Доктрину про Суботу, Дух пророцтва, Доктрину про Церкву Залишку, Доктрину умовного безсмертя душі, Доктрину слідчого суду, Доктрину Трьохангельської вістки і деякі інші. Саме ці доктрини викликають багато суперечок і заперечень у теологів інших конфесій. Але є доктрини, суперечка навколо яких йде і всередині ЦАСД. Наприклад, в останній час в ЦАСД на Україні періодично піднімаються дві теми: тема Трійці і розуміння принципу «виправдання по вірі». Часто ці два питання взаємопов'язані. Як буде відмічено нижче, часто рухи реформістів починаються з теологічних суперечок з якого-небудь фундаментального принципу віри. Наприклад, так звані «Шелковці» почали з незгоди з позицією ЦАСД в питанні про військову повинність, тобто заповіді «Не вбий». А потім до цього спірного питання додалися ще і питання про розуміння Трійці, шлюбу та ін. Необхідно відзначити, що майже всі рухи Реформістів АСД на території України є антитринітарними. Причин виникнення цієї суперечки називають декілька, однією з них може бути авторитетна позиція одного з перших місіонерів К. Конраді. Іншою причиною вважається те, що адвентизм за своєю природою дуже близько стоїть до іудаїзму і іудео-християнству з його послідовними абсолютно монотеїстськими тенденціями. Послання Апостола Павла містить перерахування так званих «дарів Церкви», тобто тих можливостей, які отримує Церква, щоб краще організувати свою роботу. Серед них називається «Дар пророцтва», який є одним з самих спірних для всього християнського світу. Кожна з конфесій створює свої критерії для визначення істинності пророка. У адвентистів теж неоднозначне відношення до питання про пророків взагалі і до О. Уайт, як адвентистського пророку, зокрема. Так адвентисти вірять, що «одкровення» О. Уайт були отримані нею від Бога, що для адвентистів її літературні праці являють собою те ж, що для католиків і православних праці Батьків церкви у формуванні самої традиції. Тут треба відзначити, що світ протестанта і глибоко віруючої людини відрізняється від світосприймання секулярной особи. Крім всього іншого, сприйняття навколишньої дійсності проходить через призму Тексту (Біблії, Корану і т.д.) Для віруючого адвентиста О. Уайт стає не тільки критерієм правильного сприйняття Біблії, але й критерієм сприйняття світу, розуміння навколишньої дійсності. У цьому полягає певна небезпека: можна порушити заповідь «Не створи собі кумира» і впасти у фанатизм. Офіційна позиція Церкви з питання про відношення до «дару пророцтва» дуже обережна, теологи радять, вивчаючи вислови О. Уайт з якого-небудь питання, не використовувати вирвані з контексту слова О. Уайт для доказу своєї правоти і т.д. На практиці дуже часто буває інакше. Подібні інциденти можна спостерігати в найактивніших групах віруючих: медико-місіонери і літературні євангелісти дуже часто цитують О. Уайт, вириваючи фрази з контексту, після чого вони набувають іншого сенсу, не того, який в них вкладала сама О. Уайт. Не дивлячись на те, що адвентизм вважається раціоналістичним рухом, містичне в нім також присутнє, спіритуалістичні тенденції достатньо сильні у віруючих. Багато хто з них переконаний, що життя людини знаходиться під невсипущим контролем Бога, що все зумовлено, і нічого не відбувається дарма. Ці тенденції, що виявляються в прагнення бачити Бога в кожному кроці, в спробі знайти Його волю в кожному подиху вітру, предмету, що потрапив на очі, і т.д., часто зустрічаються у адвентистів. Кажучи про адвентизм, треба сказати про те, що, як і в будь-якому іншому релігійному русі, дуже важко відрізнити фанатиків від щиро віруючих людей, тому що межа між «істинною вірою» та фанатизмом дуже тонка. Великий резонанс всередині адвентизму викликає так звана «Санітарна реформа», вчення, яке походить із заперечення «Безсмертя душі». Основним постулатом цього вчення є буквально наступне: «людина являє собою єдність тіла, духу і душі, і про всіх них треба піклуватися». Адвентисти багато уваги приділяють проблемі здоров'я своїх віруючих. Один з центрів «Реформи Здоров'я» відкрився недавно в с. Зуєвка Донецької області (так званий «Адвентистський санаторій»). З початку 90-х рр. проходять апробацію різні варіанти «Санітарних реформ». Часто вони стосуються проблеми їжі. По відношенню до неї можна розділити всіх адвентистів на території України на дві великі групи: м’ясоїдів і вегетаріанців. Між першою і другою групами віруючих проходять бурхливі дискусії з питання про корисне і правильне харчування. Підставою для відмови від вживання м’яса для вегетаріанців є «Одкровення» О. Уайт. Одними з радикальних форм вегетаріанства вважаються «сироїдіння» і «вєганство». За спостереженням автора, саме принципи у виборі їжі накладають відбиток на відношення віруючого і до багатьох інших речей. Адвентисти - м’ясоїди, як правило, ліберально настроєні до праць О. Уайт, вони критикують Церкву за консерватизм, постійне повернення до старих теологічних спорів, відставання від вимог часу. Вегетаріанцями ж, навпаки, стають найбільш консервативні адвентисти, які критикують м'яку позицію Церкви по відношенню до тих або інших питань, вимагають повернення до суворих вимог «Свідоцтв для церкви». «Санітарна реформа» має і позитивні і негативні сторони. До позитивних сторін можна віднести обов'язкову вимогу до прихожан про ведення здорового способу життя, а до негативних те, що нові оздоровчі програми часто впроваджуються без урахування індивідуальних особливостей організму людини. Треба відзначити, що під час адміністративного розколу в Радянському Союзі, одним з теологічних звинувачень, пред'явлених сторонами конфлікту, була саме «санітарна реформа», яка розглядалася як ухил в реформізм. За змістом проповіді і по напряму місіонерської діяльності служителів Церкви на Україні умовно можна розділити на три групи: 1) «Євангельські адвентисти» - ті, хто робить основний наголос на загальних з християнською рештою світу доктринах; 2) « Адвентистські адвентисти» - ті, які роблять наголос на доктринах унікальних для адвентизму. 3) «Нейтральні адвентисти» - ті, які намагаються триматися «середньої» позиції: їх проповідь містить і загальні з християнським світом доктрини, і суто адвентистські.Але останнім часом спостерігаються загальноукраїнські тенденції робити акцент на загальних з християнським світом доктринах.