Користувач:Галина Сліпко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Місто Городок

[ред. | ред. код]

ГОРОДОК — МІСТО РАЙОННОГО ЗНАЧЕННЯ ГОРОДОЦЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, РАЙОННИЙ ЦЕНТР. РОЗТАШОВАНЕ НАД РІЧКОЮ ВЕРЕЩИЦЕЮ, ЛІВОЮ ПРИТОКОЮ ДНІСТРА, ЗА 25 КМ ВІД ЛЬВОВА.

Історія

[ред. | ред. код]

Початок міста сягає періоду Київської Русі. Воно інтенсивно розвивалося за часів Галицько-Волинського князівства (XI-XIV ст.)

Городок уперше згадується Нестором-літописцем у 1213 році як поселення Галицько-Волинського князівства. У літописі говориться, що місто відоме далеко на схід як центр торгівлі сіллю, а тому мало назву «Городок сольний» або «Соляний Городок». У науковій літературі місто іноді називають Городок Галицький, або Городок під Львовом.

На території міста збереглися залишки земляних укріплень колишнього древньоруського городища, на місці якого пізніше було побудовано замок.

Княжий Городок мав вигляд фортеці, оточеної річкою Верещицею, ставами, важкодоступними болотами. Місто складалось з двох частин: внутрішньої, найбільш укріпленої, т. зв. дитинця і зовнішньої — «острога» (передмістя). Влада була в руках воєводи, який жив у княжому замку.

Вже на початку XIII ст. Городок відігравав велику роль в економічному і політичному житті Галицько-Волинського князівства. Річка Верещиця, яка впадає у Дністер, була в минулому більш повноводною і судноплавною. Городок лежав на важливому торговельному шляху, який пов'язував Схід із Заходом, Південь із Північчю. На той час місто мало величезне господарське значення, як важливий центр торгівлі сіллю, тому сучасники називали його «Городок Соляний».

Близько 1219 року у місті були люди, вірні галицькому боярину Судиславу, тому міщани «збунтувались» проти князя Мстислава Удатного.[1]

Галицько-Волинський літопис зафіксував, що у 1227 році новгородський князь Мстислав Удалий стояв із своїм військом у Городку. Йому на допомогу прийшов зі своїм військом князь Данило Романович, щоб разом боронити Галицьке князівство від польсько-угорської навали.

Релігія і культові споруди

[ред. | ред. код]

Церква Преображення

[ред. | ред. код]

Від давніх часів у Городку збереглося декілька культових споруд, які ми зараз і оглянемо. Почнемо з монастиря і церкви Преображення. Це колишній францисканський монастир, і зведена ця будівля у 1419 р. Активну участь у підтримці діяльності монастиря брав вже відомий нам Владислав Ягайло, серце якого, за легендою, поховано у стіні монастиря.

Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці

[ред. | ред. код]

Йдемо далі і бачимо велику міцну Благовіщенську церкву, зведену ще у 1663 р., і у подальшому неодноразово перебудовану. Тут колись стояла дерев'яна церква, перенесена сюди у 1547 р. за дозволом короля Сигізмунда І Старого з одного із передмість Городка. Грунт під храм подарував якийсь русин Сенько. У 1633 р. городоцький староста Фердинанд дозволив поставити муровану церкву. На північному заході, у кутку церковного двору, стоїть дзвіниця, збудована на початку ХХ ст. 

Церква Святого Миколая

[ред. | ред. код]

Церква Святого Миколая-це була однією із найстаріших церков у Городку, що знаходилася на дитинці. В роки Другої світової війни внаслідок  бомбового     обстрілу церква згоріла і на теперішній час на цьому  місці збереглась дзвіниця. В 2000-х роках громадою греко-католицької церкви на цьому місці  розпочато будівництво нової церкви, відкриття якої відбулося 8 листопада 2010 року.

Памятники

[ред. | ред. код]
  • Тарасу Шевченку
  • Тарас Шевченко
    Тарас Шевченко
  • Богдану Хмельницькому;
  • Памятний знак жертвам більшовицьких репресій.

Галарея

[ред. | ред. код]

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Працювали, перебували

[ред. | ред. код]

Поховані

[ред. | ред. код]

Освіта і спорт

[ред. | ред. код]

Перший навчальний заклад був відкрити в Городку в 1842 року. Це була українська початкова школа. Школа з німецькою мовою викладання була відкрита з 1879 року. Наступного року в Городку діяли чотирикласні жіноча та чоловіча школи. У 1897 році чотирикласні школи реорганізували в шестикласні. В 1883 році була організована рільнича школа.

Станом на 1966 р. в місті працювали 2 середні, 2 восьмирічні і 1 початкова школи, в яких навчалось понад 2 тис. дітей. Крім того, діяла вечірня школа робітничої молоді та заочна школа.

З 1949 року працює семирічна музична школа.

  1. Михайло Грушевський. Історія України-Руси. — Т. III. — С. 38.