Користувач:Дон. Анатолий/Донецька трудова армія
Донецька трудова армія
Відразу після встановлення в Донбасі радянської влади в 1920 році, постало питання про підняття з руїн промисловості. На різних з'їздах і нарадах прийшли до висновку про те, щоб підняти промисловість, її треба мілітаризувати. Також постало питання і про належне керівництві такий промисловістю.
31 березня 1920 - на IX з'їзді РКП (б) прийнято рішення про передачу керівництва промисловістю - спеціально створеним політвідділу і переміщенні військових частин для використання їх на виробництві. Створений в травні 1920 року Політвідділ в Донбасі був у віданні ЦК КП (б) У і політвідділу Південно-західного фронту. Начальником Політвідділу мілітаризованої промисловості і трудових військ в Донецькому басейні був призначений Борис Йосипович Магидов.
06-09.07.1920 проходила 2-я Донецька губернська конференція КП (б) У, на якій одним з питань розглядалася робота Політвідділу і його взаємовідношення з Донецьким губвиконкомом щодо розмежування функцій.
Станом на літо 1920 року трудармійці займалися в Донбасі, зокрема, лагодженням мостів, допомагали селянам на сільгоспроботах, на навантажувальних роботах, в шахтах на навантаженні вугілля. Незважаючи на те, що трудармійці були погано одягнені та взуті (в якості взуття використовувалися дерев'яні колодки, але були нерідкі випадки, коли трудармійці ходили босі), працювали вони з більшим ентузіазмом. Усюди були хороші взаємини з населенням, де стояв той чи інший полк трудармії. Трудармійці для місцевого населення ставили вистави, брали активну участь в культурній роботі місцевих організацій. Відвідували школи політграмоти.
У другому полку, з ініціативи завгоспа, був відритий невеликий миловарний завод, шевська майстерня, в якій також робили і дерев'яну взуття (колодки). Всього в Донецькій губернії були сформовано 6 трудових полків. Трудармійці були прикладом роботи по військовому - не за страх, а на совість. Випадків дезертирства не було.
Ще однією функцією, якої виконувала трудова армія в Донбасі - була охорона селянства (і взагалі населення) від бандитів і невдоволення куркулів. Найменша прохання селян того чи іншого села, допомогти їм позбутися від з'явилися бандитів, виконувалася без уповільнення. Завдяки трудової армії, протягом 1920 року в Донбасі практично не було випадків бандитизму або створення збройних загонів, що ведуть боротьбу з радянською владою.
11.11.1920 була утворена повноважна комісії Ради Народних Комісарів по Донецькому басейну (її створення було викликано важким становищем Донбасу, як щодо стану виробництва, так і умов життя шахтарів). Протягом десяти днів вона працювала в Донбасі і 23 листопада повернулася в Москву. Перед комісією стояло завдання - виробити заходи щодо поліпшення становища шахтарів і підняття продуктивності праці. Цією комісією було вироблено ряд пропозицій, зокрема - об'єднання працюють в Донецькій губернії військово-трудових частин в особливу Донецьку трудармію (донта), поставивши її в трудовому відношенні в підпорядкування Центральному правлінню кам'яновугільної промисловості Донбасу (ЦПКП).
Донецька трудова армія була сформована відповідно до постанови Укрсовтрударма № 64 від 3 грудня 1920 року. Польовий штаб трудової армії (створений 31.03.1920 і знаходився в м Бахмут) наказом № 386 від 13.12.1920 був перейменований в штаб Донецької трудової армії з підпорядкуванням в оперативно-трудовому відношенні ЦПКП, в адміністративно-господарському - командувачу усіма збройними силами на Україні . Його наказом № 20 від 08.01.1921 на трудармію покладалася боротьба з загонами Махно в Старобільському та Слов'янському повітах Донецької губернії. Наказом від 20.02.1921 донта стала підкорятися командуванню Харківського військового округу.
Через погане матеріальне забезпечення і складних побутових умов, в 1921 році почалося масове дезертирство з донта. Згідно з новим положенням, з 30.06.1921 Донецька трудармія підпорядковувалася в оперативно-трудовому відношенні ЦПКП Донбасу, а в адміністративно-господарському - уповноваженому Главкомтруда на Україні при командуючому трудовими частинами України.
На підставі постанови Наркомату праці РРФСР від 28.07.1921 та наказу по трудовій армії № 267 від 29.07.1921, донта змінювала назву в Донецьку групу трудових частин Української трудової армії. Наказом від 08.10.1921 трудармія була перетворена в Донецьку трудову армію, яка в оперативно-трудовому відношенні передавалася в підпорядкування ЦПКП Донбасу, а в адміністративно-господарському - Головному управлінню трудових частин РРФСР.
Відповідно до постанови СТО від 30 грудня 1921 року про скасування трудових армій, Донецька трудармія була розформована на початку 1922 року.