Користувач:МартаБучко
Власне село Візенберг з’явилось у 1786 році, коли на околицю давнього села Мервичі, розташовану у восьми кілометрах від і шести – від Куликова, прибули 45 родин із Пфальца. Зрозуміло, що виник він не в один день, а зростав по мірі того, як мешканцям вдавалося вирішити свої побутові проблеми. Але займаючись земними турботами не забували вони і про духовні потреби. Тож 1858 року у центрі колонії постав, збудований коштом поселенців католицький храм святого Архангела Михаїла. Храм став центром хрестоподібної структури поселення. Проте у 1925 році він перебував в аварійному становищі, через що його було закрито рішенням жовківської влади. Після такого рішення колоністи активно взялися до ремонтно-реставраційних робіт. За рік було зібрано 3 тисячі злотих і святиня відродилася у ще величнішому вигляді, зокрема стала на два метри вищою.
Війни та атеїзм ХХ століття, які безжально пройшлися по галицьких святинях, не оминули і візенбергський храм. Кілька разів він зазнавав серйозних руйнувань, а під час ІІ світової ледь остаточно не загинув під час пожежі. Обпаленіх руїни уже радянська влада використовувала як зерновий склад, потім якийсь час там був магазин. До 90-их років минулого століття храм залишався в руїнах. У 1994 році було прийнято рішення перетворити його на греко-католицьку церкву, що врятувало святиню, хоч і під час фундаментальної реконструкції вона дещо втратила свій первозданний вигляд.
У наш час одне із новітніх місць масового паломництва. Тут 9 червня 1996 р. з'явилось зображення Богоматері на завівтарній стіні церкви Святої Трійці. Першими помітили це діти, а згодом, коли стемніло, диво бачили багато людей. Релігійна комісія Греко-Католицької Церкви, яка досліджувала феномен, наукових обстежень до кінця не провела. Однак було зроблено попередній висновок, що диво могло бути витвором людських рук. Проте численні відгуки прочан, які записуються у книзі відвідувачів, засвідчують, що йдеться про якесь справді надприродне явище. Багатьом людям молитва у Візенберзі дійсно допомогла. Та й сама назва цього поселення, яка перекладається як «Гора видінь», промовисто говорить про щось незвичне, те, що могло мати місце у попередні часи. Через це місцевий священик о. Василь вважає, що релігійній комісії варто свої дослідження продовжити.