Користувач:Потапова Дар'я/Чернетка
Контент-аналіз — якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів. Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, котрі висловлюються чи навпаки приховуються у документах, так і внутрішні закономірності самого об'єкта дослідження [1].
Існує багато різних видів та методів контент-аналізу. Проте, задля можливості елементарного аналізу масиву даних чи забезпечення валідності та надійності необхідно провести кодування даних.
Кодування даних - це трансформація невербальної чи текстової форми інформації у певні формалізовані та об'єктивні категорії аналізу кодувальниками за встановленими інтерсуб'єктивним правилами кодування дослідником. [2]
Кодувальники – люди, що кодують певні категорії інформації за допомогою інструкції та правил, що складені дослідником. [2]
Кодування даних має свої принципи та особливості. Перед тим, як почати кодувати данні досліднику необхідно визначити основні категоріїї аналізу.
Категорії аналізу - тема чи сфера соціальної дійсності, що цікавить дослідника, лаконічне висловлення проблеми дослідження, у відповідності з якою сортуються одиниці аналізу і квантифікується зміст.[3]
Категорії повинні бути об'єктивними, взаємовиключними, незалежними і надійними Кодувальник має розуміти категорії аналізу недвозначно. Тобто, потрібно складати останні так, щоб не виникало інтерпретацій. Всі ці пункти прописуються у кодувальній інструкції, що розроблює дослідник.
Далі, йде виділення одиниць аналізу та розроблення операційної схеми та квантифікація, виділення одиниць аналізу.
Кодувальна інструкція -документ, який містить загальну характеристику документів, використаних як джерело інформації, принципи їх відбору для аналізу, опис одиниць аналізу і підрахунку.До кодувальної інструкції належать правила кодування, обґрунтування можливих труднощів, термінологічний словник категорій аналізу.[4] Кодувальна інструкція дає змогу
- Визначити категорії та одиниці аналізу. Інтерпретувати їх, таким чином, щоб вони не мали інтерпретативного характеру;
- Встановити правила інтерпретації та розуміння цих категорій та одиниць аналізу;
- Прописати інтерпретації категорій та одиниць аналізу у всіх можливих спірних випадках ( наприклад, коли слово є одиницею аналізу, але має інший сенс у контексті);
- Настанова для кодувальника та обгрунтування актуальності теми дослідження; ("Від того, наскільки якісно Ти виконаєш свою роботу, залежить результат дослідження...")
- Встановлення схеми кодування одиниць аналізу (позначення знака інформації)[5]. (Приклад кодування відношення у кодувальній формі: "позитивне", "негативне", "нейтральне" кодуються як "+", "-", "0" відповідно);
Після того, як перша версія кодувальної інструкції складена, необхідно провести претест дослідженя. Кодувальники можуть неточно співвіднести одиниці аналізу з категоріями, пропустити одиниці аналізу, фіксувати не існуючі категорії. Перевірити надійність кодування даних кодувальниками,виявити проблеми та визначити їх причини. Проблеми можуть виникнути через
Від кості роботи кодувальників залежить валідність і надійність дослідження загалом. При ручному вводі даних у кодувальні форми існує велика вірогідність впливу "людського фактору" на результати дослідження. Таким чином, мотивація та тренування кодувальників є необхідною складовою проведення дослідження.
Передусім необхідно відібрати дійсно зацікавлених та вмотивованих у темі дослідження людей здатних зрозуміти наукову методологію та теорію. Далі, повинні бути розібрані усі можливі інтерпретації категорій та одиниць дослідження з дослідником.
Кодувальна форма - це форма, в яку будуть вноситися всі дані та присвоєні їм коди, які відносяться до категорії та одиниць аналізу досліджень. Зазвичай в бланк вносяться відомості про документ - автор, дата, обсяг, число вживання в ньому одиниць аналізу тощо.
Засоби технічної реалізації:
- Кодувальна форма роздрукована на папері
- Кодувальна форма у програмному забезпеченні Microsoft office Excel чи Microsoft office Word (чи будь яке інше широко розповсюджене програмне забезпечення, що може бути доступне кодувальникам)
Одним з обмежень "ручного введення" даних є саме різниця інтерпретації категорії та одиниць аналізу дослідження. Звідси фактична "непорівнюваність" текстів[6]. Таким чином, показником якості дослідження є індекс узгодженості кодування, який розраховується на пілотному етапі дослідження.Є різні алгоритми розрахунку узгодженості:
Коефіцієнт α Кріпендорфа узагальнює декілька коефіцієнтів, є придатним для будь-яких шкал і найбільш поширеним саме в контент-аналітичних дослідженнях. Достатньо узгодженим вважається кодування на рівні α≥0,8[6]
- ↑ Наталія Костенко, Валерій Іванов. Досвід контент-аналізу: моделі та практики: Монографія. Центр вільної преси (PDF). 2003.
- ↑ а б Krippendorf K. (1989). Content Analysis. University of Pennsylvania.
- ↑ Валерій Іванов, Наталія Костенко (2003). Досвід контент-аналізу: Моделі та практики. Центр вільної преси. с. 112.
- ↑ Гордяненко (2008). Cоціологія.
- ↑ В.А.БОЛОТОВА, Г.В.ПОПОВА (2000). КОНТЕНТ-АНАЛІЗ ЯК МЕТОД ВИВЧЕННЯ ДОКУМЕНТІВ (Методичні рекомендації працівникам міліції). Харків.
- ↑ а б Іванов. О. В. (2013). Кількісний аналіз тексту чи продукування числових артефактів: аудит контент-аналітичних досліджень.