Користувач:Підвальна Орися/Чернетка
 |
Ця сторінка користувача в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Підвальна Орися (внесок, журнали) о 10:55 UTC (2993038 хвилин тому). |
Архівна система — це сукупність основоположних принципів організації архівної справи, способів психології її ведення, що забезпечує цілісність та скоординованість функціонування архівних установ. Архівна система має конкретно історичний зміст, є похідною від суспільно — державного ладу та політичного устрою. Осмислення суті архівної системи дає можливість засвоїти її особливості, зіставити сильні і слабкі сторони розвитку суспільства і сильно вплинути на тенденції розвитку архівної справи.
Архівна система умовно поділяється на групи:
- централізовані, де управління архівною справою здійснюється єдиним державним органом на спільних засадах і включає автономні підсистеми управління архівною справою. Централізовані системи архівної справи властиві країнам з тоталітарним режимом суспільного життя.
- мішана, вона включає в себе елементи централізму, і децентралізму, а міра співвідношення між ними визначається у кожному принципі (випадку конкретному).
Слово грецького походження «система» означає цілісність, яка базується на певних складових частинах і елементах, пов'язаних між собою відповідними взаємозв'язками і спільними ознаками.
Архівна система України, як і будь-якої іншої країни склалася історично. З 1920—1980 рр. їй були притаманні риси централізованої архівної системи. Із встановленням Незалежної України 1991 році в архівній системі сталися певні зміни, які пов'язані з відродженням національної традицій архівної справи. Магістральним напрямком пост Радянського архівного будівництва стала демократизація національних архівних систем.
Протягом 1991—2001 років було здійснено організаційні заходи, щодо уточнення профілю архівів та їх перейменування. Колишній центральний державний архів жовтневої революції, який підпорядковувався вищим органам державної влади і управління УРСР було перейменовано на центральний державний архів вищих органів влади і управління України. Партійний архів, який існував при ЦЕКА компартії України було реформовано в центральний державний архів громадських об'єднань України. Партійні архіви обкомі у партії були ліквідовані і передані на державне зберігання до державних архівів області.
Важливим рубежем реформування архівних систем в Україні стало прийняття Верховною Радою України в грудні 1993 року закону «Про Національний фонд і архівні установи». У 2001 році до цього закону внесено ряд змін і затверджено його нову резолюцію. Цей закон заклав єдині основи системи архівних установ, він регулює суспільні відносини, які пов'язані з формуванням, обліком, зберіганням і використанням національного архівного фонду та інші основні поняття архівної справи.
З поняттям архівна система України тісно пов'язані поняття системи архівних установ. Під якими розуміється побудовану сукупність архівних установ та мережу архівних установ, які розташовані на певній території.
Систему архівних установ України складає сукупність архівів та архівних підрозділів, що забезпечують формування національного архівного фонду, його зберігання та ви користування відомостей, що містяться в архівних документах.
- Музеєзнавство[Текст]: курс лекцій/ Ю. Ю. Бондарчук. Тернопіль: ТНЕУ, 2012.- 228 с.
- Документально — інформаційні комунікації [ Текст ]: навч. посіб. / Ю. І. Палеха, Н. В. Мурейко, О. Г. Оксіюк. — К. :Ліра-К,2016-386 с.
 | Цей розділ потребує доповнення. |