Користувач:Юлія Радчук
Село Зіньків Віньковецького району, колись – досить знане місто, відоме своїми гончарними виробами. Зараз про Зіньків, певно, чули українські гурмани: щоб купити місцеву чорну ковбасу, потрібно завчасно записатись у чергу по телефону. Навіть з Адміністра
,_1769_%D1%80..JPG)
ції Президента, кажуть, замовляють оту “гидоту з часником”.
Славиться Зіньків не тільки своїми гончарними виробами а й архітектурними пам'ятниками, серед яких слід відмітити і Михайлівську церкву, яка у цьому році святкує своє 240-річчя.
До неї з усіх пам'яток — найдалі. Минаємо православну Вознесенську церкву ( колись тут стояла церква з 1859, на місці храма-попередника з 1730р., а сучасну почали зводити вже за незалежної України), далі через місток, далі трохи плутаємося в вузьких закапелках, аж нарешті - дерев'яна (або кам'яна, це з якого боку підходити) огорожа, а за нею - мініатюрна, витончена красуня-церква.
Держава в 2007 р. виділила на реставрацію храму 800 000 гривень. Роботи ведуться чималі.
Храм зведено в 1769 р. Ось як що про неї розповідають наступні видання:
Г. Г. Павлуцкий. Деревянные и каменные храмы. - К : 1905 г., с. 58-62:
Церкви в м. Зинькове Летичевского уезда Св.-Михайловская церковь - деревянная, на каменном фундаменте, о трех куполах, крытая гонтой. План церкви состоит из трех отделений, расположенных с запада на восток, причем средняя часть представляет восьмиугольное помещение, а алтарь и западный сруб имеют отрезанные углы; с западной стороны находится притвор или паперть прямоугольной формы.
Внутри церкви над всем западным срубом устроены хоры; в алтаре на высоте 6 арш. от пола сделан плоский потолок, закрывающий купол. Отдельно от храма стоит колокольня, тоже деревянная. В настоящее время в церкви хранятся старинные царские врата (табл. XII, 3).
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Т.4, С.196
Деревянная, на каменном фундаменте, трехсрубная, трехверхая. Срубы — граненые в плане, одинаковой высоты. Стены нефа, заламываясь, переходят в световой восьмерик, являющийся основанием для усеченного пирамидального свода. Перекрытия алтарной части и бабинца — первоначально в виде граненых сводов, сейчас плоские, дощато-балочные. В интерьере все срубы объединены с помощью больших арок-вырезов в единое пространство, высотно раскрытое в нефе. У основания залома — резные ригели. Фасады вертикально ошалеваны, прорезаны небольшими прямоугольными окнами, Заломы — с гонтовым покрытием. Удачно найденные пропорции срубов, пластичность завершающих частей ставят памятник в ряд выдающихся образцов подольской школы деревянной народной архитектуры Украины.
Церква хоча й дерев'яна, а стоїть на кам'яному фундаменті. Храм тризрубний, зруби в плані гранені і є однієї висоти. Стіни нави після залому переходять в світловий восьмерик. Заломи мають гонтове покриття. В інтер'єрі всі зруби об'єднані за допомогою великих арок в єдиний простір. Над західною частиною влаштовано гарні різблені хори.
Подекуди збереглися орнаментальні розписи. На час реставрації з храму винесли все церковне начиння - ну, воно й зрозуміло. Щезла також і дерев'яна прибудова, через яку заходили до храму.
1. Шевчук, М.П. Зіньків / Шевчук М.П., Дзюба В.М. – Хмельницький: Поділля, 2004. – 68с.
2. http://www.castles.com.ua/zin.html. (Замки і храми України)
http://www.derev.org.ua/ khm/ zinksv.htm (Дерев'яні храми України )