Користувач:Юлія Ющенко/Чернетка
Народилася 1 вересня 1945 року в селі Луб'янка, Чорнобильського р-ну, Київської обл. Дівоче прізвище - Ющенко використовує авторка у свої творчості. Ознайомитися з творчістю письменниці можна за даним посиланням - https://ulia-ushenko.vercel.app/
У 1952 році пішла в перший клас Луб’янської школи. Була редактором шкільної газети. Писала вірші, защо і отримувала на горіхи, тому пообіцяла матері більше не писати. Після 8 класу перевелася і закінчила в 1964р. Іллінецьку школу і на перекір своєму суровому батьку, по комсомольській путівці Чорнобильського райкому комсомолу поїхала на будову нафтопереробного заводу в м, Кременчук Полтавської обл. Закінчила Дніпродзержинський хіміко-технологічний технікум, за професією технолог-хімік. Не довго довелося мені працювати технологом, так як від нафтопродуктів на мене пішла алергія, лікарі комісували і мені довелось поміняти професію. Перейшла у торгівлю , звідти й пішла на пенсію.
У 1986 році зірвався реактор на Чорнобильській АЕС. Поетеса не могла спати від думок про ЧАЕС і почала писати вірші і видавати перші книги: «Тобі вінок сплела мій краю, несу в душі своїй тягар. Молюсь і Господа благаю…Твій образ ліг у мій «Кобзар».
У 2006 році авторку запросили у Київ на Всесвітній Форум української діаспори. Там з багатьох держав журналісти брали інтерв’ю. Юлія Ющекно подарувала свої дві книги Лондонській журналістці. Вона була дуже рада і сказала: «Ми вас запросимо в Лондон».
І так у 2009 році, в листопаді місяці авторку з внучкою Марією Скидан (Павлюк) (теж поетку) запросили у Лондон. Там їх зустрів Голова діаспори Лондона Михайло Васильович Ткачук. Забрав до себе і в нього жили 2 тижні. Він показав весь Лондон і як живуть наші українці там і чим займаються. Він пропонував роботу в Лондоні по лінії письменництва, але поетеса відмовилася .Сказала: « Я не зможу без України».
Друкували у Лондоні у газеті «Українська думка», у Чикаго, Америка, у газеті «Час і події», у Києві, щорічно, на 26 квітня у газеті «Атомник України» і в місцевих газетах міста Кременчука, Переяслава, Баришівки.
- Вісімнадцята чорна весна;
- Бережіть життя;
- Чорнобильський дзвін;
- Моя Україна моя Бутьківщина ч.1 (до 20-ти річчя Чорнобиля);
- Моя Україна моя Бутьківщина ч.2 (до 25-ти річчя Чорнобиля);
- Плаче "Кобзар" за свою Україну;
- Я маю право на любов;
- Вінок правди;
- Кобзар моєї епохи;
- Дерево глибокого коріння;
- Чорнобильська віхола (до 30-ти річчя Чорнобиля);
- Час відкриває істину;
- Келих життя;
- Чорнобиль - зона - марево - місто майбутнього;
- Земля гуде, весь світ плаче (дана книга ще не вийшла).