Користувач:AegHickolas/Партія Незалежності та 48 року
Партія незалежності та 48 року ПН48 Függetlenségi és 48-as Párt | |
|---|---|
| Країна |  Угорщина |
| Засновник | Даніель Ірані |
| Дата заснування | 1884 |
| Дата розпуску | 13 квітня 1945 |
| Штаб-квартира | Будапешт, Королівство Угорщина |
Партія незалежності та 48 року (угор. Függetlenségi és 48-as Párt; F48P), також відома переважно під скороченою формою Партія незалежності (угор. Függetlenségi Párt), була однією з двох основних політичних партій в Королівстві Угорщина в складі Австро-Угорщини разом з Ліберальною партією, а потім Національною партією праці. Протягом свого існування ПН48 рішуче виступала проти Австро-Угорського компромісу 1867 року. Партія була відроджена після падіння Угорської Радянської Республіки та відновлення монархії.
Партія Незалежності та 1848 року була створена в 1884 році шляхом злиття Партії Незалежності та Партії 1848 року. [1] Лайош Кошут був її духовним лідером до своєї смерті в 1894 році, і після цього партію також називали «Партією Кошута». [1] Починаючи з виборів 1896 року, вона була головною опозицією до правлячої Ліберальної партії. Вона виграла вибори 1905 і 1906 років, але програла вибори 1910 року Національній партії праці.
До цього часу партія почала розпадатися на фракції. Ференц Кошут і Альберт Аппоньї очолили праве угруповання, яке підтримувало альянс з Німеччиною, тоді як Дьюла Юст і пізніше Міхай Карої очолили ліве угруповання, яке виступало проти співпраці з Німеччиною. У 1916 році партія розкололася, коли Карої пішов, щоб створити Об'єднану партію незалежності та 48 року, а Каройї став прем'єр-міністром у 1918 році. Після Першої світової війни партія була сильно послаблена. Їй не вдалося отримати жодного місця на виборах 1920 року. Вона брала участь у виборах 1922 року як Партія Незалежності та 48 року Кошута, вигравши одне місце, яке вона зберегла на виборах 1926 року. [2]
До 1931 року партія прийняла свою остаточну назву — Партія національної незалежності Кошута (угор. Országos Függetlenségi és Kossuth Párt). На виборах того року вона втратила своє єдине місце. На виборах 1935 року вона отримала одне місце, балотуючись за спільним списком з Національно-радикальною партією в одному багатомандатному виборчому окрузі. [3] [4] Партія не брала участь у виборах 1939 року і була розпущена 13 квітня 1945 року, коли вона об'єдналася в Незалежну партію дрібних власників, аграрних робітників і громадянську партію.
| Вибори | Голосів | % | Місць | +/– | Статус |
|---|---|---|---|---|---|
| 1884 | 75 / 413
|
– | Опозиція | ||
| 1887 | 78 / 413
|
▲ 3 | Опозиція | ||
| 1892 | 86 / 413
|
▲ 8 | Опозиція | ||
| 1896 | 50 / 413
|
▼ 36 | Опозиція | ||
| 1901 | 79 / 413
|
▲ 29 | Опозиція | ||
| 1905 | 165 / 413
|
▲ 86 | Опозиція | ||
| 1906 | 253 / 413
|
▲ 88 | У складі уряду | ||
| 1910 | 51 / 413
|
▼ 202 | Опозиція | ||
| 1920 | 14,928 | 1.3% (#6) | 0 / 219
|
▼ 51 | Позапарламентська |
| 1922 | 33,220 | 2.03% (#9) | 1 / 245
|
▲ 1 | Опозиція |
| 1926 | 13,564 | 1.17% (#8) | 1 / 245
|
▬ | Опозиція |
| 1931 | 28,518 | 1.89% (#7) | 0 / 245
|
▼ 1 | Позапарламентська |
| 1935[a] | 5,648 | 0.29% | 1 / 245
|
▲ 1 | Опозиція |
- ↑ Joint list in one multi-member constituency with the National Radical Party
- ↑ а б Vincent E. McHale (1983) Political parties of Europe, Greenwood Press, p509 ISBN 0-313-23804-9
- ↑ Dieter Nohlen & Philip Stöver (2010) Elections in Europe: A data handbook, p929 ISBN 978-3-8329-5609-7
- ↑ Nohlen & Stöver, p920
- ↑ Nohlen & Stöver, p930