Користувач:Alessot/Мікропроцесорний РЗА
Алгоритм роботи МПРЗА поділяється на дві основні частини:
- неперевна оцінка показників за вибірками значень напруги та струму;
- порівняння показників з налаштованими або адаптивними параметрами для визначення необхідності спрацювання.[1]
Додатково МПРЗА також може реалізовувати алгоритми зв'язку та самоперевірки.[1]
У частині оцінки показників можуть використовуватись наступні алгоритми:
- алгоритми, засновані на формі синусоїди;
- методи на основі перетворень Фур'є та Уолша;
- методи найменших квадратів;
- розв'язання диференціальних рівнянь, які описують модель об'єкта захисту;
- методи біжучої хвилі.[1]
У алгоритмах, заснованих на формі синусоїди, вважається, що відліки напруги, зібрані МПРЗА, належать до сигналу виду:
де - миттєве значення напруги в момент часу , - пікове значення напруги, - відоме значення кутової частоти. , , вважаються незмінними.[2]
Перша похідна такого сигналу матиме вигляд
.[2]
Звідти отримано співвідношення
з чого слідує пікове значення напруги та кут фази .[2] [3]
Аналогічно для струму
та .[2]
У алгоритмі Манна та Морісона похідна розраховувалась як
де - інтервал часу між двома відліками.[4] [5]
Обчислені пікові значення напруги та струму з кутами фаз дозволяють обчислити імпеданс для дистанційного захисту.[5]
У алгоритмі Рокфеллера та Удрена використовуються перша та друга похідна, що потребує більше відліків, однак зменшує помилки за рахунок зникнення компоненти постійного струму.[4]
Перша похідна розраховується за формулою:
,
а друга похідна за формулою:
.[4] Пікове значення напруги та кут фази .[4]
Алгоритм на основі перетворення Фур'є повного циклу дозволяє визначити амплітуду та кут фази сигналу. Алгоритм стійкий до компоненти постійного струму та здатний відфільтрувати гармоніки. За алгоритмом, на вхід подаються відліки сигналу як дійсні числа, а дійсна та уявна частина комплексної амплітуди обчислюються за формулами:
,
.[4]
де - кількість відліків за один період, - значення -го відліку сигналу (напруги або струму).
За дійсною та уявною компонентами комплексної амплітуди обчислюються амплітуда
та кут фази
.[4]
Для обчислення алгоритм потребує відліків протягом одного періоду основної частоти.[4]
Варіант алгоритму, запропонований Фадке,[6] використовує відліки протягом половини циклу за формулою:
,
.[4]
Такий варіант дозволяє зменшити час спрацювання до половини періоду, але не стійкий до парних гармонік та компоненти постійного струму.[6][4]
Перетворення Уолша може використовуватись як швидка заміна перетворенню Фур'є, оскільки функції Уолша є аналогами косинуса та синуса для перетворення Фур'є.[7] Коефіцієнти Уолша можуть бути перераховані у коефіцієнти Фур'є шляхом множення на фіксовані наперед обчислені матриці.[8][7] На момент пропозиції алгоритму це давало відчутну різницю в швидкості обчислень, бо алгоритм швидкого перетворення Уолша передбачав тільки операції додавання, віднімання та зсуву, які тоді були на порядок швидші множення, ділення та обчислення квадратного кореня.[9]
Метод найменших квадратів виходить з того, що сигнал можна представити розкладом виду
,
де - аперіодичний компонент, який може вважатись компонентом постійного струму[10], або експоненційно спадаючим[4] , - частота сигналу, та - амплітуда та фаза -ї гармоніки, - загальна кількість гармонік, що розглядаються.[10]
Далі за допомогою методу найменших квадратів підбираються такі та , що найбільш точно описують послідовність зібраних відліків.[10][4]
Лінія електропередачі описується рівнянням , де - напруга, - активний опір лінії, - сила струму, - індуктивність, - час. Рівняння розв'язується відносно та . Рівняння виконується і в стабільному режимі функціонування, і при перехідних процесах.[11]
Алгоритм передбачає отримання відліків сигналів струму та напруги через фіксовані проміжки часу , , та . Період між та позначається A, період між та - B. Якщо - три послідовних відліки сигналу напруги, а - відповідно три послідовних відліки сигналу струму, то для алгоритму обчислюються значення:
.[11]
Тоді
.[11]
Значення індуктивності дозволяє обчислити реактивний опір та відповідно імпеданс для дистанційного захисту. Алгоритм потребує лише три відліки та є зручним для реалізації в мікропроцесорах.[11]
Метод біжучої хвилі призначено для точного виявлення місця аварії. Аварія на ліні електропередач створює біжучу хвилю зміни напруги та струму, яка розповсюджується в обидві сторони від місця аварії зі швидкістю, що залежить від індуктивності та ємності лінії. Ці хвилі фіксуються на обох сторонах лінії відміткою часу. Далі відстань до місця аварії визначається за формулою:
де - відстань до місця аварії від сторони А, - довжина лінії, , - час прибуття хвилі на термінали A та B відповідно, - швидкість розповсюдження хвилі.[12][13]
- швидкість розповсюдження хвилі в лінії визначається як , де - питома індуктивність лінії на одиницю довжини, - питома ємність лінії на одиницю довжини.[13][14] На практиці швидкість розповсюдження хвилі в лінії визначають при заживленні лінії або з даних про попередні аварії.[12]
Для виявлення біжучої хвилі запропоновані алгоритми, що використовують вейвлет-перетворення[15][16][17], метод головних компонент[18] та навіть штучні нейронні мережі[19][20].
Для синхронізації часу на кінцях лінії використовуються сигнали GPS. При точності GPS як джерела часу ±100 нс метод дозволяє знайти відстань до місця аварії з точністю ±300 м.[13]
Метод біжучої хвилі вимагає частоти дискретизації 100 кГц - 1 МГц, тоді як для інших методів прийнятною є частота дискретизації 8 кГц.[12][21] Смуга пропускання звичайних трансформаторів струму та напруги може бути недостатньою для потрібних частот дискретизації, тому замість них можуть використовуватись конденсаторні дільники напруги, оптичні давачі на основі ефекту Покельса. Для вимірювання сили струму використовуються шунтуючі резистори, давачі на основі ефекту Голла, магніторезистивні, магнітострикційні давачі, оптичні давачі на основі ефекту Фарадея.[12]
Метод біжучої хвилі може використовуватись для контролю ліній постійного струму.[12][22][23]
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0378779616300086
https://ela.kpi.ua/items/067a4111-70f2-4f71-a780-121da62556ca
https://ela.kpi.ua/items/b50bc13f-61f5-4d2c-bad9-35648d0c6f98
https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/9fe8b977-13b6-4c3a-82bf-dcad5db59a34/content
https://tech.vernadskyjournals.in.ua/journals/2024/1_2024/part_2/1-2_2024.pdf#page=24 як список інших джерел
http://sutlib2.sut.ac.th/sut_contents/H110436.pdf
https://books.google.com.na/books?id=QIFla0t4aRMC&printsec=copyright#v=onepage&q&f=false
https://www.epri.com/research/products/1009704
- ок логіки — складова відповідальна за обробку вхідних сигналів та формування вихідних за заздалегідь визначеною логікою. Існує «жорстка» логіка, коли порядок дій МПРЗА встановлений виробником і не може бути змінений, та вільно програмована логіка, яка програмується інженером-налагоджувальником під конкретний об'єкт під час встановлення пристрою;
- інтерфейси зв'язку — як правило цифрові інтерфейси для взаємодії РЗА між собою та з системами керування в комплексі АСКТП;
- реєстратор подій — блок пам'яті, призначений для зберігання інформації зафіксованих вхідних, вихідних сигналів та систем контролю роботи пристрою;
У МПРЗА виділяють наступні інтерфейси для взаємодії з іншими пристроями:
- послідовний інтерфейс для локального обслуговування з персонального комп'ютера;
- інтерфейс для віддаленого обслуговування;
- інтерфейс синхронізації часу (IRIG B , іноді DCF77);
- інтерфейс взаємодії з автоматизованою системою керування технологічними процесами (АСКТП) (Modbus, Profibus, DNP3.0, IEC-60870-5);
- інтерфейс телезахисту для взаємодії між двома МПРЗА.[24] [25]
При взаємодії між МПРЗА передаються дані про спрацьовування реле, можуть запитуватись дані про миттєве значення струму, напруги чи фази для реалізації диференціального захисту, реалізації блокуючих або дозвільних схем.[26][25] Для цього використовується протокол IEC-61850[27][28][29][30]
Фізичним середовищем для передачі сигналів зазначених протоколів може бути з'єднання RS-232, шина RS-485 або мережа Ethernet.[31]
https://en.wikipedia.org/wiki/Generic_Substation_Events
https://www.scribd.com/document/80536747/Goose-Generic-Object-Oriented-Substation-Event
https://www.igrid-td.com/smartguide/iec61850/goose-messaging/
https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/176e0bf4-0008-4cc5-bac7-c15feb3bd98d/content
https://rza.org.ua/up/article/file/Statja_Gurevich.pdf - знайти нормальне посилання
Як інші вбудовані системи, МПРЗА можуть бути вразливими до атаки модифікації вбудованого програмного забезпечення. Ця атака дозволяє змінити значення налаштувань, вмикати та вимикати вимикачі, що створює ризики каскадних відключень або пошкодження генераторів.[32]
Протокол Generic Object-Oriented Substation Event (GOOSE), визначений IEC 61850 вразливий до спуфінгу за умови доступу зловмисника до локальної мережі підстанції. Стандарт IEC 62351-6 розширює структуру повідомлення GOOSE електронним підписом за алгоритмом RSA для забезпечення автентичності повідомлень, однак такий підхід неприйнятний для систем із максимальним прийнятним часом реагування до 4 мс, і потребує інфраструктури керування ключами. Тому IEC 62351-6 не є широко використовуваним.[33]
https://www.osti.gov/servlets/purl/1669208 High altitude EM pulses
https://www.osti.gov/servlets/purl/1602545
https://palensky.org/pdf/Rajkumar2020.pdf
https://pureadmin.qub.ac.uk/ws/portalfiles/portal/120614460/pesGM2016.pdf
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/B9780443153174000038
https://arxiv.org/pdf/2208.14225
https://ietresearch.onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.1049/iet-cps.2017.0033
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S014206152100123X
http://radionavlab.ae.utexas.edu/images/stories/files/papers/spoofSMUCIP2012.pdf
Можливо
Кібератака на енергетичні компанії України
https://www.vnf.com/webfiles/cyberattackukraine.pdf
https://na.eventscloud.com/file_uploads/aed4bc20e84d2839b83c18bcba7e2876_Owens1.pdf
https://digitalcommons.pepperdine.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1216&context=ppr
- ↑ а б в Kasztenny, B.; Rosolowski, E. (1997). A digital protective relay as a real-time microprocessor system. IEEE Computer. Soc. Press. с. 460—466. doi:10.1109/ECBS.1997.581929. ISBN 978-0-8186-7889-9. Процитовано 16 листопада 2024.
- ↑ а б в г BHIDE, S. R. (1 жовтня 2014). DIGITAL POWER SYSTEM PROTECTION (араб.). PHI Learning Pvt. Ltd. ISBN 978-81-203-4979-7.
- ↑ Sreeram V; Supriya, M V (2016-03). Fault current discrimination during induction motor starting (PDF). IEEE. с. 1—4. doi:10.1109/ICPES.2016.7584168. ISBN 978-1-5090-0128-6. Процитовано 16 листопада 2024.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Demeter, Elemer (27 червня 2005). A digital relaying algorithm for integrated power system protection and control (амер.). Процитовано 16 листопада 2024.
- ↑ а б Mann, Barry; Morrison, I. (1971-01). Digital Calculation of Impedance for Transmission Line Protection. IEEE Transactions on Power Apparatus and Systems. Т. PAS-90, № 1. с. 270—279. doi:10.1109/TPAS.1971.292966. ISSN 0018-9510. Процитовано 16 листопада 2024.
- ↑ а б Phadke, A.G.; Hlibka, T.; Ibrahim, M. (1976-01). A digital computer system for EHV substations: Analysis and field tests. IEEE Transactions on Power Apparatus and Systems. Т. 95, № 1. с. 291—301. doi:10.1109/T-PAS.1976.32105. ISSN 0018-9510. Процитовано 3 грудня 2024.
- ↑ а б Micheletti, R.; Pieri, R. (2002). Walsh digital filters applied to distance protection. Т. 1. IEEE. с. 487—490. doi:10.1109/IMTC.2002.1006890. ISBN 978-0-7803-7218-4. Процитовано 3 грудня 2024.
- ↑ Moravej, D. N. Vishwakarma, S. P. S, Zahra (2000-06). Digital Filtering Algorithms for the Differential Relaying of Power Transformer: An Overview. Electric Machines & Power Systems (англ.). Т. 28, № 6. с. 485—500. doi:10.1080/073135600268135. ISSN 0731-356X. Процитовано 3 грудня 2024.
- ↑ Horton, J. W. (1976-11). Walsh Functions for Digital Impedance Relaying of Power Lines. IBM Journal of Research and Development. Т. 20, № 6. с. 530—541. doi:10.1147/rd.206.0530. ISSN 0018-8646. Процитовано 3 грудня 2024.
- ↑ а б в Ramos, Pedro M.; Serra, A. Cruz (2008-07). Impedance measurement using multiharmonic least-squares waveform fitting algorithm. Computer Standards & Interfaces (англ.). Т. 30, № 5. с. 323—328. doi:10.1016/j.csi.2007.09.002. Процитовано 14 грудня 2024.
- ↑ а б в г Ram, Badri; Vishwakarma, D. N. (2011). Power system protection and switchgear (PDF) (вид. 2. ed). New Delhi: Tata McGraw-Hill Ed. ISBN 978-0-07-107774-3.
- ↑ а б в г д Marx, Stephen; Johnson, Brian K.; Guzmán, Armando; Skendzic, Veselin; Mynam, Mangapathirao V. (May 6–7, 2013). Traveling Wave Fault Location in Protective Relays: Design, Testing, and Results (англ.). Процитовано 20 листопада 2024.
- ↑ а б в Fischer, N.; Skendzic, V.; Moxley, R.; Needs, J. (23–26 квітня 2012). Protective Relay Traveling Wave Fault Location (PDF) (англ.). Процитовано 22 листопада 2024.
- ↑ Electrical Transmission and Distribution Reference Book (англ.) (вид. 5-те). ABB power T & D Company Incorporated. 1997.
- ↑ Liang, J; Elangovan, S; Devotta, J. B. X (1 листопада 2000). Application of wavelet transform in travelling wave protection. International Journal of Electrical Power & Energy Systems. Т. 22, № 8. с. 537—542. doi:10.1016/S0142-0615(00)00033-8. ISSN 0142-0615. Процитовано 23 листопада 2024.
- ↑ Aguilera, C.; Orduna, E.; Ratta, G. (2006-07). Adaptive Noncommunication Protection Based on Traveling Waves and Impedance Relay. IEEE Transactions on Power Delivery (англ.). Т. 21, № 3. с. 1154—1162. doi:10.1109/TPWRD.2005.861336. ISSN 0885-8977. Процитовано 23 листопада 2024.
- ↑ Kale, Vijay; Bhide, Sudhir; Bedekar, Prashant (2012-03). Fault Location Estimation Based on Wavelet Analysis of Traveling Waves (PDF). 2012 Asia-Pacific Power and Energy Engineering Conference. IEEE. с. 1—5. doi:10.1109/appeec.2012.6307627. Процитовано 23 листопада 2024.
- ↑ Vazquez, Ernesto; Castruita, Jorge; Chacon, Oscar L.; Conde, Arturo (2007-04). A New Approach Traveling-Wave Distance Protection—Part I: Algorithm. IEEE Transactions on Power Delivery. Т. 22, № 2. с. 795—800. doi:10.1109/TPWRD.2007.893376. ISSN 0885-8977. Процитовано 23 листопада 2024.
- ↑ Mirshekali, Hamid; Keshavarz, Ahmad; Dashti, Rahman; Hafezi, Sahar; Shaker, Hamid Reza (2023-10). Deep learning-based fault location framework in power distribution grids employing convolutional neural network based on capsule network. Electric Power Systems Research (англ.). Т. 223. с. 109529. doi:10.1016/j.epsr.2023.109529. Процитовано 23 листопада 2024.
- ↑ Elnozahy, Ahmed; Sayed, Khairy; Bahyeldin, Mohamed (2019-10). Artificial Neural Network Based Fault Classification and Location for Transmission Lines (PDF). IEEE. с. 140—144. doi:10.1109/CPERE45374.2019.8980173. ISBN 978-1-7281-0910-7. Процитовано 23 листопада 2024.
- ↑ Vazquez, Ernesto; Castruita, Jorge; Chacon, Oscar L.; Conde, Arturo (2007-04). A New Approach Traveling-Wave Distance Protection—Part I: Algorithm (PDF). IEEE Transactions on Power Delivery. Т. 22, № 2. с. 795—800. doi:10.1109/TPWRD.2007.893376. ISSN 0885-8977. Процитовано 23 листопада 2024.
- ↑ Tzelepis, Dimitrios; Psaras, Vasileios; Tsotsopoulou, Eleni; Mirsaeidi, Sohrab; Dysko, Adam; Hong, Qiteng; Dong, Xinzhou; Blair, Steven M.; Nikolaidis, Vassilis C. (2020). Voltage and Current Measuring Technologies for High Voltage Direct Current Supergrids: A Technology Review Identifying the Options for Protection, Fault Location and Automation Applications. IEEE Access. Т. 8. с. 203398—203428. doi:10.1109/ACCESS.2020.3035905. ISSN 2169-3536. Процитовано 29 серпня 2024.
- ↑ Saleh, Khaled A.; Hooshyar, Ali; El-Saadany, Ehab F. (2019-03). Ultra-High-Speed Traveling-Wave-Based Protection Scheme for Medium-Voltage DC Microgrids. IEEE Transactions on Smart Grid. Т. 10, № 2. с. 1440—1451. doi:10.1109/TSG.2017.2767552. ISSN 1949-3053. Процитовано 23 листопада 2024.
- ↑ Ziegler, Gerhard (8 лютого 2011). Numerical Distance Protection: Principles and Applications (англ.). John Wiley & Sons. ISBN 978-3-89578-667-9.
- ↑ а б Behrendt, Kenneth C. (November 1998). Relay-to-Relay Digital Logic Communication for Line Protection, Monitoring, and Control (PDF) (англ.). Процитовано 14 грудня 2024.
- ↑ DIGITAL COMMUNICATIONS FOR RELAY PROTECTION (PDF) (англ.). Working Group H9 of the IEEE Power System Relaying Committee. Процитовано 15 грудня 2025.
- ↑ Bettler, John; McDaniel, R.; Bowen, David (2022). Performance of IEC 61850 Sampled Values Relays for a Real-World Fault. Процитовано 15 грудня 2024.
- ↑ Gugerty, Mike; Jenkins, Robin; Dolezilek, David J. Case Study Comparison of Serial and Ethernet Digital Communications Technologies for Transfer of Relay Quantities (PDF) (англ.). Процитовано 15 грудня 2024.
- ↑ Electrical Engineering Department, Minia University, 61517, Minia, Egypt; Adel A., Elbaset; Yehia Sayed, Mohamed; Amer, Nasr A. Elghaffar (2020-04). IEC 61850 Communication Protocol with the Protection and Control Numerical Relays for Optimum Substation Automation System (PDF). Journal of Engineering Science and Technology Review. Т. 13, № 2. с. 1—12. doi:10.25103/jestr.132.01. Процитовано 15 грудня 2024.
- ↑ Delgado, Cesar Augusto Rosa (30 травня 2024). Communication Protocols for Numerical Relays. Delgado Relay Protection Reference (англ.). Процитовано 15 грудня 2024.
- ↑ Leelaruji, R.; Vanfretti, L. (2011). Power System Protective Relaying : basic concepts, industrial-grade devices, and communication mechanisms. Процитовано 15 грудня 2024.
- ↑ Konstantinou, Charalambos; Maniatakos, Michail (2015-11). Impact of firmware modification attacks on power systems field devices (PDF). IEEE. с. 283—288. doi:10.1109/SmartGridComm.2015.7436314. ISBN 978-1-4673-8289-2. Процитовано 23 грудня 2024.
- ↑ Rajkumar, Vetrivel Subramaniam; Tealane, Marko; Stefanov, Alexandru; Palensky, Peter (2020-04). Cyber Attacks on Protective Relays in Digital Substations and Impact Analysis (PDF). IEEE. с. 1—6. doi:10.1109/MSCPES49613.2020.9133698. ISBN 978-1-7281-8721-1. Процитовано 23 грудня 2024.