Перейти до вмісту

Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/1454

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед


Назва:Рим
-Знайдено: + За найдавнішою традицією, Р. пов'язаний з Україною вже ім'ям одного з перших наступників св. Петра, св. папи Климента († 101), засланого цісарем Траяном на вигнання до Криму, де його мощі знаходилися у Херсонесі, а 861 були віднайдені св. Кирилом Солунським і 868 перенесені до Р. Щойно по охрищенні кн. Володимира В. відомі безпосередні зв'язки України з P.: папські посольства Івана XV 988 і 991 та. Сильвестра II 1000 до Володимира В. і його посольства до Р. 991 і 1001. До зв'язків Володимира В. з Р. належить також перебування у Києві Бруно з Кверфурту, який з Р. бл. 1006 поїхав у місійну подорож до печенігів і прийнятий був у кн. Володимира. В. кн. Ізяслав Ярославич 1075 вислав сина Ярополка до папи Григорія VII, який наділив Ізяслава королівською короною. Посол папи Інокентія IV до тат. орди Плано Карпіні під час подорожі до Монголії через Україну розпочав зв'язки Данила і Василька Романовичів з P., які завершилися коронацією Данила 1253 папським леґатом Опізо. У 14 ст. у Р. жив і помер київський митрополит кардинал Ісидор (1454-63) і з Р. вислав в Україну 1458 свого наступника митрополита Григорія II. 1483 у Р. вийшов перший друкований твір укр. автора «Judicium prenosticon ...», Юрія Дрогобича з посвятою папі Сікстові IV. Нова доба укр. взаємин з Р. розпочалася унійним актом київ, митрополії з Апостольською Столицею 23. 12. 1595, підписаним посланцями укр.-білор. єпископату І. Потієм і К. Терлецьким (див. Берестейська унія). Про тісні зв'язки укр.-білор. Кат. Церкви з Р. свідчать серед ін. часті поїздки до Р. київ.-гал. митр. та єп.: Й. Рутського, Р. Корсаки, М. Терлецького, Я. Суші й ін. та теперішнім перебуванням у Р. верховного архиєп. кардинала Й. Сліпого і архиєп. І. Бучка. Постійну репрезентацію Укр. Кат. Церкви у Р. становили прокуратори (апокризарії) київ. митрополитів і василіянського чину від 1626, що жили при храмі св. Сергія і Вакха (1639 — 1880), з чудотворним образом Матері Божої Жировицької. Властивим студійним осередком для українців була спершу Грец. Колегія св. Атанасія, заснована Григорієм XIII 1573 для виховання гр.-католицьких богословів, де найперше побували І. Мороховський (1596 — 1603) і Й. Рутський (1599-1603) та дала 150 укр.білор. василіян до 1820-их pp. Крім них, понад 50 ін. василіянських богословів і кілька світських виховувалися у інтернаціональній Колегії Конґреґації Пропаґанди Віри, що піклувалася Укр. Кат. Церквою від ерекції 1622 аж до часу створення окремої Конґреґації Сх. Церкви 1917. Від 1845 світські богослови з гал. єпархій виховувалися у Грец. Колегії, що звалася Греко-Руською до 1897, коли Лев XIII заснував окрему Укр. Колеґію (див. стор. 1078) при дотеперішній василіянській церкві ов. Сергія і Вакха. Коли 1932 Пій XI збудував Укр. Папську Семінарію у екстеригоріяльній ватикавській зоні на Джанікольо для 50 богослоаів з усіх гр.-кат. єпархій, Гол. Василіянська Курія купила попередній будинок, розбудувавши його на студійний дім чернечого доросту. 1960 вона перенеслася до нового осідку в Авентіні, а її кол. дім набув верховний архиєп. кардинал Й. Сліпий іна приміщення для укр. кат. парафії та музею-ґалерії укр. мистецтва.


Зобр:5шт.


Назва:Нешавські статути 1454
-Знайдено: + Неша́вські стату́ти 1454 — були набором законів, запроваджених в Польськім Королівстві в 1454 р., в місті Нешава (пол. Nieszawa). Були видані окремо для Малої Польщі, Великої Польщі, земель Серадзської, Хелмської, Саноцької і Перемишльської.


100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед