Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/1621
100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед
Назва:Аввакум Петрович
-Знайдено: + Авваку́м Петро́вич (1621-1682) - російський православний священик, ідеолог старообрядців, противник літургійних реформ Никона. Спалений на вогнищі за наказом царя.
Назва:Опришки
Підзаголовок:===
Знайдено: + В 1-й пол. 17 ст. на Покутті успішно діяв буковинський ватажок Г.Кардаш. Очолювані ним опришки 1621 р. здобули фортецю Пнів. У 30–40-х рр. на Західному Прикарпатті прославилися у боротьбі проти шляхти С.Солінка, В.Чепець, В.Баюс та ін. ватажки.
Назва:Зизаній Стефан Іванович
-Знайдено: + ЗИЗÁНІЙ Cтефан (Тустановський; н.бл. 1570 - п.до 1621) – український письменник-полеміст і педагог. Брат Лаврентія Зизанія. Брав активну участь у діяльності Львівського та Віленського братств. З 1586 р. працював у Львівській братській школі. Деякий час був її ректором. За викриття духовних і світських феодалів, католицизму та уніатів зазнав переслідувань польсько-шляхетської влади. У 1593-1594 рр. викликаний віленським братством для боротьби з унією. У Вільно був проповідником та учителем братської школи. Митрополит М. Рогоза домігся засудження З. як єретика (січень 1596 р.). На прохання З. Брестський собор (жовтень 1596 р.) поновив його в правах, і він знову почав викладати у Віленській братській школі. З. – автор православного “Катехізису” (Вільно, 1595 р.; до наших часів не дійшов), антикатолицького трактату “Казання св. Кирила” українською і польською мовами (Вільно, 1596 р.), спрямованого проти римського папи та уніатів. Полемічні твори З. були популярними не лише в Україні, а й у Росії та Білорусі.
Зобр:1шт.
Назва:Бородавка-Неродич Яцько
-Знайдено: + БОРÓДАВКА-НЕРÓДИЧ Яцько (р.н.невід. - п.1621) – гетьман запорізького козацтва (хронологію див. Українські гетьмани). Обраний в кінці 1619 р. виписними і нереєстровими козаками, які повстали проти польсько-шляхетського гніту (див. Раставицька угода) і оволоділи Запорізькою Січчю, суперник П.Сагайдачного. За свідченням російських прикордонних воєвод, очолювані Б. козаки хотіли визволити Україну з-під влади шляхетської Польщі. Але підготовка турецько-татарських загарбників до вторгнення в Польщу і на Україну спонукала Б. укласти тимчасову угоду з верхівкою реєстрових козаків на чолі з П.Сагайдачним про спільну боротьбу проти агресорів. 15-17.VI.1621 р. в Сухій Діброві (урочище між Білою Церквою і Ржищевом) відбулася загальна рада реєстрового і нереєстрового козацтва, на якій вони прийняли пропозицію польського сейму взяти участь у війні проти турків. Рада доручила Б. командування 40-тисячним козацьким військом. Після ради козацьке військо на чолі з Б. вирушило в похід на Молдавію. Під час боїв проти турецько-татарських військ між Дністром і Прутом козаки дізналися, що польсько-шляхетський уряд веде переговори з Туреччиною про припинення війни. Тому, боячись зради з боку польсько-шляхетського командування, Б. не хотів з’єднувати козацькі загони з польсько-шляхетським військом, поки воно не переправиться через Дністр і не розпочне воєнні дії проти турецько-татарських військ. Лише після припинення переговорів та переходу польсько-шляхетського війська за Дністер Б. погодився вирушити з військом до Хотина (див. Хотинська війна). В серпні 1620 р., коли козаки готувалися виступити для з’єднання з польсько-шляхетським військом, у козацький табір під Могилів (нині Могилів-Подільський Вінницької області) прибув з Варшави П.Сагайдачний. На скликаній козацькій раді Сагайдачний повідомив про обіцяні королем українським козакам пільги (припинення релігійних утисків, збільшення платні тощо) за участь у війні проти Туреччини. Під час ради угодовська частина козацької старшини, використавши невдоволення козаків, викликане невдачами окремих загонів у боях проти турок, а також недостачею провіанту й фуражу, домоглася позбавлення Б. гетьманства та обрання гетьманом П.Сагайдачного. Закутого в кайдани, Б. невдовзі було страчено під Хотином. Українські літописці повідомляють, що козацька старшина скарала Б. також за напади козаків на панські маєтки.
Назва:Облучиця
-Знайдено: + Облучиця — слов'янська назва порту, відомого одночасно під назвою Ісакча (тур. Isakca, рум. Isakcea). Фортеця великого стратегічного значення, місце, біля якого турки часто будували мости для переходу військ на лівий берег Дунаю (наприклад, у 1484 р. для захоплення Білгорода і Кілії, в 1621 і 1672 рр. для походів на Україну). Тепер м. Ісакча на території Румунії.
Назва:Селітряне виробництво
-Знайдено: + Селітряне виробництво в Україні 1621 р. було передане королівському коморнику Бартолемею Обалковському «у всій землі Київській і по всій тамтешній Україні, у Білгородськ.их, Очаківських і Путивльських Диких полях, коло Муравських татарських шляхів, ...де б легше знайшлися придатні для вироблення селітри городища, могили та інші місця» (Грушевський. Історія України-Руси.— Т. 6.— С. 219—220).
Назва:Ґетеборг
-Знайдено: + | статус =1621
Назва:Закон Снеліуса
Підзаголовок:==
Знайдено: + Снел відкрив закон заломлення хвиль у 1621 р., проте помер, не опублікувавши його. Вперше закон з'явився у "Діоптриці" Декарта без посилання на Снела. Вважається, що Декарт користувався рукописом на цю тему.
Назва:Ісакча
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Облучиця — українська і болгарська назва порту. Фортеця великого стратегічного значення, місце, біля якого турки часто будували мости для переходу військ на лівий берег Дунаю. Так у 1484 р. для захоплення Білгорода і Кілії, в 1621 і 1672 рр. для походів на Україну тут були побудовані мости для переправки турецьких військ.
100 назад - 50 назад - 10 назад - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед