Користувач:Aminngo/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Виявлені хвилі міграції з Африки і назад на континент, а також розташування важливих людських залишків та археологічних пам'яток

Ранні міграції людства — перші міграції населення через континент, що почались більше 2 мільйонів років тому з виходу людей з Африки[en]. Ця хвиля була підтримана іншими археоантропами у тому числі Гейдельберзькою людиною, котра жила близько 500,000 років тому та ,ймовірно, була попередником Денисівської людини та Неандертальців.

Людина розумна поширилась на території Африки за час свого видоутворення, приблизно 300,000 років тому.[1] Парадігма теорії африканського походження людини свідчить про те, що анатомія сучасної людини, за межами Африки, походить від людини розумної, котра мігрувала зі Східної Африки близько 70,000 років тому та поширювалась увздовж Південного узбережжя Азії та Океанії упродовж 20,000 років. Сучасні люди поширювались через Європу близько 40,000 років тому.

4,000 років тому палеоескімоси освоїли Північну Канаду та Гренландію. 2,000 років тому Полінезія була заселена австронезійськими народами.

Перші люди (перед Людиною розумною)

[ред. | ред. код]

Вважається що перші люди з'явились 3 мільйони років тому у Східній Африці, у Великій рифтовій долині, де було знайдено найстаріші кам'яні інструменти. Найстаріші інструменти знайдені за межами Африки було розкопано у Китаї, у Shangchen. За оцінками їм 2.12 мільйонів років.[2]

Людина Прямоходяча

[ред. | ред. код]

2-3 мільйонів років тому Homo поширилась на теритрію Східної та Південної Африки (Людина працююча), але ще не дісталась до Західної. Близько 1.9 мільйонів років тому Homo erectus вийшли з Африки через Levantine corridor і Сомалійський півострів до Євразії. Homo Erectus розсіялись по всьому Старому світу та досягли Південної Азії.

Після Людини Прямоходячої

[ред. | ред. код]
Поширення Денисівської людини та Неандертальців 500,000 років тому
Відмі межі поширення Неандертальців.

Через мільйон років після поширення Homo Erectus почав розділятись на нові види. Вважається, що пізні види Homo Erectus зникли протягом періду 500,000-143,000 років тому [3]. Похідну форму класифікують як Людина-попередник (перід існування - 1,2 млн до 800 тис. років тому), H. heidelbergensis поширилась до Східної Африки і Євразії, де і дала початок Неандертальцям та Денисівський людині.

H. heidelbergensis, Neanderthals і Denisovans поширювались на північ за 50-ту паралель (Eartham Pit, Boxgrove 500,000 років тому, Swanscombe Heritage Park 400,000 років тому, Денисова печера 50,000 років тому). На основі розкопок стоянки Бизова на Уралі (Республіка Комі, 65°01′ пн. ш. 57°25′ сх. д. / 65.02° пн. ш. 57.42° сх. д. / 65.02; 57.42) висловлено припущення, що пізні Неандертальці досягли кордону Арктики 32,000 років тому. [4]

Інші види Археоантропів у цей час поширилися по всій Африці, хоча рештки знаходять рідко. Основним доказом є сліди знайдені у геномі кріного населення Південної та Західної Африки. [5][6][7][8][9] Залишки Homo naledi були знайдені в 2013 році в Південно-Африканській Республіці і датуються 300,000 роками також є свідченням цього. [10]

Неандертальці поширювались через Близький Схід і до Європи, у той же час Denisovans просувались через Центральну та Східну Азію до Південно-Східної Азії та Океанії. Це свідчить про те, що місця проживання Неандертальців та Denisovans у Азії частково збігалися.[11]

Є велика ймовірність що Homo Sapiens розвилась з африканського виду Людни-попередника[12].

Людина розумна (Homo Sapiens)

[ред. | ред. код]
Ранні міграції людей сучасного типу

Розсіювання по Африці

[ред. | ред. код]

На основі термолюмінісцентного датування артефактів з Джебель-Ірхуд, Марокко, проведеного у 2017 році, встановлено, що Homo Sapiens (анатомічно схожа з сучасними людьми) виникла близько 300,000 років тому[13]. До цього залишки Омо, знайдені у переіод між 1967 і 1974 роками у Національному парку Омо, у Ефіопії були найстарішими відомими скам'янілостями анатмічно сучасних людей, за оцінками їм близько 200,000 рків[14].

Люди сучасного виду,з часів своєї появи, поширились на території Західної Євразії, Центральної, Західної та Південної Африки. І хоча слідів їх міграції до Євразії майже не залишилсь[15][11], їхнє переселення до Центральної та Південної Африки стало причиною найсильніших тимчасових дивергенцій людського виду. Міграція перших людей сучасного типу на південь від Сахари призвела до зникнення ашельської культури 130,000 років тому, хоча, було затверджено досить довге співіснування археоантропів та сучасних людей. Воно завершилось приблизно до 12,000 років тому. [16]

Предки Койсанських народів з'явились у Південній Африці більше 150,000 років тому[17].Тож на початку 5-ї морської ізотопної стадії було дві групи населення: носії гаплогеногрупи L0 (мтДНК) на Півдні, предки Койсанських народів, та носії гаплогеногрупи L1-6 (мтДНК) у Центральній та Східній Африці. 130-60 тисяч років тому носії L0 поверталися на Схід Африким[18].

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Schlebusch et al., "Southern African ancient genomes estimate modern human divergence to 350,000 to 260,000 years ago", Science, 28 Sep 2017, DOI:10.1126/science.aao6266, Fig. 3
  2. ↑ Zhu, Zhaoyu; Dennell, Robin; Huang, Weiwen; Wu, Yi; Qiu, Shifan; Yang, Shixia; Rao, Zhiguo; Hou, Yamei; Xie, Jiubing; Han, Jiangwei; Ouyang, Tingping (2018). Hominin occupation of the Chinese Loess Plateau since about 2.1 million years ago. Nature. 559 (7715): 608—612. doi:10.1038/s41586-018-0299-4. PMID 29995848.
  3. ↑ Homo erectus soloensis, found in Java, is considered the latest known specimen of H. erectus. Formerly dated to as late as 50,000 to 40,000 years ago, a 2011 study pushed back the date of its extinction of H. e. soloensis to 143,000 years ago at the latest, more likely before 550,000 years ago. Indriati E, Swisher CC III, Lepre C, Quinn RL, Suriyanto RA, et al. 2011 The Age of the 20 Meter Solo River Terrace, Java, Indonesia and the Survival of Homo erectus in Asia. PLoS ONE 6(6): e21562. DOI:10.1371/journal.pone.0021562.
  4. ↑ Ewen Callaway An Arctic refuge for Neanderthals? 12 May 2011 (nature.com).
  5. ↑ Skoglund, Pontus; Thompson, Jessica C.; Prendergast, Mary E.; Mittnik, Alissa; Sirak, Kendra; Hajdinjak, Mateja; Salie, Tasneem; Rohland, Nadin; Mallick, Swapan; Peltzer, Alexander; Heinze, Anja; Olalde, Iñigo; Ferry, Matthew; Harney, Eadaoin; Michel, Megan; Stewardson, Kristin; Cerezo-Román, Jessica I.; Chiumia, Chrissy; Crowther, Alison; Gomani-Chindebvu, Elizabeth; Gidna, Agness O.; Grillo, Katherine M.; Helenius, I. Taneli; Hellenthal, Garrett; Helm, Richard; Horton, Mark; López, Saioa; Mabulla, Audax Z.P.; Parkington, John; Shipton, Ceri; Thomas, Mark G.; Tibesasa, Ruth; Welling, Menno; Hayes, Vanessa M.; Kennett, Douglas J.; Ramesar, Raj; Meyer, Matthias; Pääbo, Svante; Patterson, Nick; Morris, Alan G.; Boivin, Nicole; Pinhasi, Ron; Krause, Johannes; Reich, David (2017). Reconstructing Prehistoric African Population Structure. Cell. 171 (1): 59—71.e21. doi:10.1016/j.cell.2017.08.049. PMC 5679310. PMID 28938123.
  6. ↑ Xu, D. та ін. (2017). Archaic Hominin Introgression in Africa Contributes to Functional Salivary MUC7 Genetic Variation. Molecular Biology and Evolution. 34 (10): 2704—2715. doi:10.1093/molbev/msx206. PMC 5850612. PMID 28957509. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |last2= (довідка)
  7. ↑ Hammer, M.F.; Woerner, A.E.; Mendez, F.L.; Watkins, J.C.; Wall, J.D. (2011). Genetic evidence for archaic admixture in Africa. Proceedings of the National Academy of Sciences. 108 (37): 15123—15128. Bibcode:2011PNAS..10815123H. doi:10.1073/pnas.1109300108. PMC 3174671. PMID 21896735.
  8. ↑ Callaway, E. (26 July 2012). Hunter-gatherer genomes a trove of genetic diversity. Nature. doi:10.1038/nature.2012.11076.
  9. ↑ Lachance, J.; Vernot, B.; Elbers, C.C.; Ferwerda, B.; Froment, A.; Bodo, J.M. та ін. (2012). Evolutionary History and Adaptation from High-Coverage Whole-Genome Sequences of Diverse African Hunter-Gatherers. Cell. 150 (3): 457—469. doi:10.1016/j.cell.2012.07.009. PMC 3426505. PMID 22840920.
  10. ↑ Dirks, Paul HGM; Roberts, Eric M.; Hilbert-Wolf, Hannah; Kramers, Jan D.; Hawks, John; Dosseto, Anthony; Duval, Mathieu; Elliott, Marina; Evans, Mary; Grün, Rainer; Hellstrom, John; Herries, Andy IR; Joannes-Boyau, Renaud; Makhubela, Tebogo V.; Placzek, Christa J.; Robbins, Jessie; Spandler, Carl; Wiersma, Jelle; Woodhead, Jon; Berger, Lee R. (9 травня 2017). The age of Homo naledi and associated sediments in the Rising Star Cave, South Africa. eLife. 6. doi:10.7554/eLife.24231. PMC 5423772. PMID 28483040.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  11. ↑ а б Lopez, Saioa; van Dorp, Lucy; Hellenthal, Garrett (2016). Human Dispersal Out of Africa: A Lasting Debate. Evolutionary Bioinformatics. 11s2 (Suppl 2): 57—68. doi:10.4137/EBO.S33489. ISSN 1176-9343. PMC 4844272. PMID 27127403.
  12. ↑ Callaway, Ewen (2016). Oldest ancient-human DNA details dawn of Neanderthals. Nature. 531 (7594): 296—286. Bibcode:2016Natur.531..296C. doi:10.1038/531286a. PMID 26983523.
  13. ↑ David Richter та ін. (8 June 2017). The age of the hominin fossils from Jebel Irhoud, Morocco, and the origins of the Middle Stone Age. Nature. 546 (7657): 293—296. Bibcode:2017Natur.546..293R. doi:10.1038/nature22335. PMID 28593967. Процитовано 8 June 2017. "Here we report the ages, determined by thermoluminescence dating, of fire-heated flint artefacts obtained from new excavations at the Middle Stone Age site of Jebel Irhoud, Morocco, which are directly associated with newly discovered remains of H. sapiens. A weighted average age places these Middle Stone Age artefacts and fossils at 315 ± 34 thousand years ago. Support is obtained through the recalculated uranium series with electron spin resonance date of 286 ± 32 thousand years ago for a tooth from the Irhoud 3 hominin mandible."; Smith TM, Tafforeau P, Reid DJ та ін. (April 2007). Earliest evidence of modern human life history in North African early Homo sapiens. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 104 (15): 6128—33. Bibcode:2007PNAS..104.6128S. doi:10.1073/pnas.0700747104. PMC 1828706. PMID 17372199.
  14. ↑ Mcdougall, I.; Brown, H.; Fleagle, G. (Feb 2005). Stratigraphic placement and age of modern humans from Kibish, Ethiopia. Nature. 433 (7027): 733—736. Bibcode:2005Natur.433..733M. doi:10.1038/nature03258. ISSN 0028-0836. PMID 15716951.
  15. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Hershkovitz2018 не вказано текст
  16. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Scerri2017 не вказано текст
  17. ↑ Schlebusch et al., "Southern African ancient genomes estimate modern human divergence to 350,000 to 260,000 years ago" Science, 28 Sep 2017, DOI:10.1126/science.aao6266. Estimated split times given in the source cited (in kya): Human-Neanderthal: 530–690, Deep Human [H. sapiens]: 250–360, NKSP-SKSP: 150–190, Out of Africa (OOA): 70–120.
  18. ↑ Rito T, Richards MB, Fernandes V, Alshamali F, Cerny V, Pereira L, Soares P., "The first modern human dispersals across Africa", PLoS One 2013 Nov 13; 8(11):e80031. DOI:10.1371/journal.pone.0080031. "By ~130 ka two distinct groups of anatomically modern humans co-existed in Africa: broadly, the ancestors of many modern-day Khoe and San populations in the south and a second central/eastern African group that includes the ancestors of most extant worldwide populations. Early modern human dispersals correlate with climate changes, particularly the tropical African “megadroughts” of MIS 5 (marine isotope stage 5, 135–75 ka) which paradoxically may have facilitated expansions in central and eastern Africa, ultimately triggering the dispersal out of Africa of people carrying haplogroup L3 ~60 ka. Two south to east migrations are discernible within haplogroup L0. One, between 120 and 75 ka, represents the first unambiguous long-range modern human dispersal detected by mtDNA and might have allowed the dispersal of several markers of modernity. A second one, within the last 20 ka signalled by L0d, may have been responsible for the spread of southern click-consonant languages to eastern Africa, contrary to the view that these eastern examples constitute relicts of an ancient, much wider distribution."
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Aminngo/Чернетка&oldid=29832568