Користувач:Anastasiia Novosad/Експериментальні епідеміологічні дослідження
Експериментальні епідеміологічні дослідження — це наукові дослідження, що спрямовані на вивчення впливу конкретних факторів на поширення захворювань у популяції за допомогою експерименту. У цих дослідженнях науковці застосовують різні методи та стратегії з метою з'ясування причино-наслідкових зв'язків між факторами виникнення та захворюванням. Зазвичай досліджують конкретних осіб, або групи чи популяції теж можуть бути включені у вибірки, звичайно дослідження має бути дотримано усіх етичних засад за міжнародними конвенціями. Експериментальні дослідження дозволяють здійснювати контрольовані випробування нових методів профілактики чи лікування захворювань, а також встановлювати ефективність певних програм по профілактиці різних захворювань (як інфекційних, так і неінфекційних). Вони є важливим інструментом у розробці стратегій запобігання та управління епідемічними випадками.
Якщо говорити про дефініцію «дослідження», то матимемо наступне твердження, яке вказує на те, що дослідження — це науковий метод вивчення будь-якого об'єкту (предмету, явища) з метою виявлення його закономірностей, які характеризуються об'єктивністю, відтворюваністю, доказовістю, точністю. У сфері епідеміології проводять різного роду дослідження, власне ці дослідження будуть називатися — епідеміологічними. У 1967 році Європейське регіональне бюро ВООЗ провело симпозіум з викладання епідеміології. У матеріалах симпозіуму відзначається, що у відповідність з цілями можна виділити, як мінімум, три типи епідеміологічних досліджень:
- дослідження, пов'язані з вивченням розподілу тієї чи іншої хвороби або хворіб серед деякого населення (описова епідеміологія);
- дослідження, пов'язані з вивченням — із застосуванням ретроспективного і перспективного дослідження — гіпотез, сформульованих для пояснення результатів проведених спостережень (аналітична епідеміологія);
- дослідження, пов'язані з використанням експерименту і спрямовані на визначення ефекту контрольних випробувань з управління впливом шкідливих умов, або — ефекту профілактичних заходів серед населення (експериментальна епідеміологія);
Власне про експериментальні дослідження далі буде йти мова.
Експериментальні епідеміологічні дослідження в медицині відіграють важливу роль у розвитку науки та практичного застосування знань про поширення захворювань та ефективні методи їх контролю. Маємо віддати належне експериментальним дослідженням, оскільки через них медицина рухається вперед. Історично є декілька досліджень відомих на світ, розглянемо деякі з них.
У 1747 році Джеймс сам зайняв посаду хірурга судна “Salisbury”. І під час перебування судна в Біскайській затоці, Лінду вдалося провести науковий експеримент. Моряків, які захворіли на цингу, він поділив на шість груп. І кожній з них він пропонував однакове харчування, але з різними добавками. Так, першій групі лікар видавав щодня по літру сидру, другій – 25 крапель сірчаної кислоти, третій – 6 ложок оцту, четвертій – морську воду, п’ятій – 2 апельсина і 1 лимон, шостій – гостру пасту і ячмінну воду. В результаті рекордно швидко змогли видужати ті моряки, які щодня їли лимони і апельсини.
У 1965 було дослідження Хілла — це одне з найважливіших експериментальних епідеміологічних досліджень в історії медицини. Це дослідження встановило зв'язок між курінням тютюну та ризиком розвитку раку легень, що вперше довело роль куріння у збільшенні імовірності захворювання на цю тяжку патологію. В рамках дослідження Хілла було використано метод кейс-контроль, де вивчалася історія куріння пацієнтів з раком легень (група "випадки") порівняно з групою здорових людей (група "контроль"). Результати цього дослідження чітко показали, що люди, які курять тютюн, мають значно вищий ризик розвитку раку легень порівняно з некурящими. Дослідження Хілла стало вирішальним кроком у пізнанні шкідливого впливу куріння тютюну на здоров'я і сприяло впровадженню широкомасштабних превентивних програм у багатьох країнах світу. Воно підтвердило необхідність прийняття заходів контролю над тютюнопалінням і привело до підвищення обізнаності громадськості щодо ризиків куріння для здоров'я. Також дослідник теж курував рандомізоване дослідження MRC стрептоміцину та його наслідки: погляд з клінічної лінії фронту.
Дизайн дослідження, а саме експериментальні епідеміологічні дослідження поділяють на два типи:
- Рандомізовані клінічні дослідження або рандомізовані контрольоване дослідження (Randomized Clinical or Control Trials)
Суть цього типу дослідження полягає в тому, що дослідники розподіляють учасників випадковим чином на дві чи більше груп для оцінки ефективності нових лікувальних або профілактичних методів. Одна з груп отримує новий метод (називається експериментальною групою), а інша група (контрольна група) отримує стандартні або альтернативні методи лікування або ніякого лікування (плацебо). Рандомізація в РКД дозволяє уникнути плутанини та мінімізує упередженість відбору. Такий тип дослідження дає змогу виміряти абсолютне зниження ризику (Absolute Risk Reduction) - це кумулятивна захворюваність в контрольній групі мінус кумулятивна захворюваність в експериментальній групі. Рандомізовані клінічні дослідження мають кілька переваг, включаючи можливість встановлення причинно-наслідкового зв'язку між лікуванням та результатами, забезпечення об'єктивності і незалежності результатів, а також можливість узагальнення результатів на великі популяції. Вони є золотим стандартом для визначення ефективності нових лікувальних методів і сприяють науковому підґрунті для прийняття рішень у медичній практиці. Прикладом такого дослідження можу бути - SPRINT (Systolic Blood Pressure Intervention Trial, 2010). Дослідження SPRINT було рандомізованим клінічним дослідженням, яке мав на меті визначити, чи може більш активний підхід до лікування гіпертонії, який полягав у досягненні більш низького значення артеріального тиску, призвести до зменшення ризику серцево-судинних подій, таких як інфаркт міокарда та інсульт, порівняно з менш активним підходом.
- Квазі-експериментальний дизайн або квазі-експеримент
Суть цього методу дослідження спрямована на оцінку причинно-наслідкових зв’язків між змінними, але без повного контролю над незалежною змінною (змінними), доступним у справжньому плані експерименту. Поділ на групи у цьому дослідженні не провадиться за рахунок закону випадкових чисел. Квазі-експериментальний дизайн в епідеміології дозволяє дослідникам досліджувати ефективність і вплив різних інтервенцій чи експозицій на рівень захворюваності у популяції. Він може бути корисним у випадках, коли справжні експерименти є неетичними або неможливими для проведення. Прикладом такого дослідження може бути - Heartbeat Wales (1998) вчені вивчали велику кількість координованих видів впливу для зміцнення здоров'я населення Уельсу. Контрольна порівнювана група була сформована на північному сході Англії, досить далеко від місця проведення дослідження, щоб не відбулося ефекту «забруднення» рекламною кампанією, яка проводилася в Уельсі і була предметом дослідження (вона не отримувала ніяких додаткових матеріалів, присвячених зміцненню здоров'я). У кожному районі були проведені два незалежних крос-секційних опитування - перше було проведене до того, як почалася інформаційна кампанія в Уельсі, друге - через шість років. Хоча в обох регіонах було виявлене поліпшення, проте, не було знайдено додаткового поліпшення в тій області, яка зазнала впливу.
Експериментальні епідеміологічні дослідження в медицині є ключовим інструментом для вивчення поширення захворювань, їхніх причин та ефективності методів контролю та лікування. Ці дослідження спрямовані на збирання даних з випадків захворювань, аналізу факторів, які впливають на ризик виникнення захворювання та оцінки впливу інтервенційних стратегій. Власне ці дослідження є ключовими у розвитку епідеміології та є одним із інструментів дослідження сфери громадського здоров'я.
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29262004/
https://researchmethod.net/quasi-experimental-design/
https://www.nhlbi.nih.gov/science/systolic-blood-pressure-intervention-trial-sprint-study
Doll and Hill Study: A Groundbreaking Research That Changed Our Understanding of Public Health | LinkedIn
Рандомізоване дослідження MRC стрептоміцину та його наслідки: погляд з клінічної лінії фронту. - Бібліотека Джеймса Лінда Бібліотека Джеймса Лінда (jameslindlibrary.org)
Використання рандомізації в клінічних випробуваннях Ради медичних досліджень стрептоміцину при туберкульозі легенів у 1940-х роках. - Анотація - Європа ПВК (europepmc.org)