Користувач:AnnAsTAN
Cелфіманія – постійне бажання робити селфі, дослівний переклад селфі – це «сам себе», селфіманів називають «себяшками»,хвороба ХХІ століття. Неврози, нав’язливі стани, коли людина робить сто і більше фото. Тобто вона відстежує: крок – і ось я, крок – і ось я. Це свідчить про те, що не задовольняються її головні потреби. Людині важливе визнання їй важливо отримувати ці лайки, тобто людині важливо задовольнити потребу у визнанні. Головна причина селфіманії – це бажання здаватися кращим, отримати визнання, щоб люди тебе побачили. Масове і часто бездумне фотографування усього призводить до того, що людина не пам'ятає про те, що відбувається навколо нього.
заради нових лайків у соцмережах у найнебезпечніші моменти люди дістають телефон і роблять селфі. Наприклад, фотографуються із ведмедем, після падіння літака в морі, за секунди до аварії чи навіть смерті.
Selfie-takers (комунікатори) - люди роблять селфі, щоб вступити в дискусію з аудиторією, спровокувати обговорення в коментарях. Autobiographer (автобіографії) - любителі селфі “документують” своє життя за допомогою селфі-палки. Нова подружка, інше місце роботи або відвідування нового місця – все це стає об’єктом для селфі-autobiographer. Самопіарники - представники нарцисизму, які впевнені, що все їхнє життя таке прекрасне, що гідне стати громадськістю.
Чим загрожує селфіманія:
- Небезпека селфіманії для стосунків в сім'ї і колективі;
- Небезпека фізичного здоров'я;
- Небезпека психічного здоров'я з розвитком відхилень в психіці;
- Розвиток нарцисизму, що впливає на стосунки з оточенням.
На тлі погіршення психічного розладу з'являється тілесна дисморфофобія із-за селфіманії. Тілесна дисморфофобія є розладом, при якому людина сильно стурбована своїм зовнішнім виглядом і тілом, переживає почуття тривоги із-за його дефектів або особливостей. Частіше недоліки знаходять в собі підлітки, і бачать вони їх частенько в знімках. З появою селфі і розвитком селфіманії подвоїлася кількість пацієнтів з тілесною дисморфофобією. Таким чином, одержимість селфі на сьогодні є психологічним розладом під назвою селфіманія.
Перша стадія захворювання встановлюється, якщо людина робить близько трьох фотографій в день без публікації в соціальні мережі, Друга стадія визначається, коли людина робить і публікує близько шести знімків в день. Своєчасно надана психологічна допомога зможе запобігти подальшому поширенню селфіманії і розвиток психологічних проблем.
У Гарвардському університеті психологом був проведений експеримент, в якому студентів привели в музей і попросили їх запам'ятати експонати. При цьому було дозволено користуватися будь-якою технікою. При оцінці результатів з'ясувалося, що ті студенти, які не фотографували в музеї, запам'ятали набагато більше експонатів, ніж ті, хто фотографував їх. Студенти, які дивилися на експонати своїми очима, запам'ятали не лише зовнішній вигляд, але і усі деталі, а також історію мистецтва.