Користувач:Anna-Anastasiia Zakharchuk/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Авторитарне відчуження

[ред. | ред. код]

Авторитарне відчуження (англ. authoritarian alienation) - процес ізоляції особи під впливом тоталітарного режиму 20 ст.

Це спрямування людського бажання на відмову від співпраці та комунікації із суспільством на користь підкорення авторитарному правителю.

Трактування поняття

[ред. | ред. код]

Еріх Фромм розглядає процес соціального відчуження у праці "Втеча від свободи"[1], де вказує на небезпеку, пов'язаною із приходом тоталітарного режиму. За словами автора, загроза полягає в оманливій свободі, яку людина викрористовує для нехтування стосунків з іншими в суспільстві, натомість безпосередньо підкоряється авторитарній особі, яка, власне, позбавляє першого будь-якої можливості чинити за власною волею.

Авторитарне відчуження приховує у собі відсутність критичного мислення, власної думки чи поглядів, які, напротивагу ізоляції, сприяють розвитку індивіда.

До авторитарного відчуження також звертається Ханна Арендт, зокрема у праці "Джерела тоталітаризму"[2]. Авторка яскраво описує проблематику расизму та інші зневаги у людських стосунках в контексті тотального терору, де саме авторитарне відчуження відіграє роль зомбування суспільства задля легкого керування ним.

Фактори формування

[ред. | ред. код]
  • зосередження уваги лише над власними проблемами
  • надання переваги грошовому доходу над духовними цінностями
  • вилучення із пріорітетів духовного збагачення
  • зациклення на матеріальних речах
  • відсутність критичного мислення і власної думки
  • страх перед правлячою верхівкою
  • слідування стереотипним принципам

Причини та наслідки

[ред. | ред. код]

Авторитарне відчуження спричинене забороною влади створення неконтрольованих нею суспільних сфер життя, зокрема молодіжних організації. Таким чином індивіди не отримують можливості скерувати свої вміння і таланти у створення спільного продукту завдяки суспільній праці, а навпаки, ізолюються від оточення задля самообману та оманливої зони комфорту.

Прояв

[ред. | ред. код]

Людина, яка зазнала впливу авторитарного режиму і пізнала відчуження від соціуму, не здатна приймати жодних рішень у громадському житті. За умов відсутності уніфікованої ідеології громадяни все більше відчувають підвищення ступеня впливу політичної влади, постійне зниження цінностей та норм у системі політичної культури.

Джерела

[ред. | ред. код]

Fromm, Erich. Escape from freedom (eng) .

Арендт, Ханна. Джерела тоталітаризму.

Горлач М. І., Кремень В. Г. Політологія: наука про політику: підручник [для

студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової

літератури, 2009. — 840 с.

  1. Fromm, Erich. Escape from freedom (eng) .
  2. Арендт, Ханна. Джерела тоталітаризму.