Користувач:AshFox/Чернетка

Хуй

Хуй (МФА: [xui̯]^ⓘ) — одне з основних слів слов'янської ненормативної лексики, корінь якого є словотворчим для безлічі інших слів і виразів. Використовується в значенні «чоловічий статевий член» та багатьох інших. Слово «хуй» є питомою лексикою (тобто не запозичувалось з інших мов) та відоме більшості слов'янських мов: українській, русинській, білоруській, російській, болгарській, польській, сілезькій, кашубській, чеській, словацькій, паннонська русинська та прямо чи опосередковано засвідчене у мертвих мовах: давньоруській і давньопольській.

Етимологія

Актуальна версія

Сучасная лінгвістика безперечно вважає слово «хуй» частиною питомої слов'янської лексики та відкидає можливість того, що воно є мовним запозиченням. Надійну версію етимології слова «хуй», що розкриває формально-фонетичну і семантичну еволюцію слова та яка є беззастережно загальноприйнятою серед сучасних лінгвістів, висунув у 1908 році данський мовознавець Гольґер Педерсен, який зробив значний внесок у розвиток порівняльно-історичної лінгвістики.

Всі відомі слов'янські лексеми: українське хуй, русинське хуй, білоруське хуй, російське хуй, болгарське хуй, польське chuj, сілезьке chuj, кашубське chùj, чеське chuj, словацьке chuj, паннонське русинське хуй, давньоруське хоуи і давньопольське chuj ‒ сходять до праслов'янської форми *xȗjь «статевий член», яка походить від ще давнішого прабалто-слов'янського *skaujás, яке в свою чергу, від праіндоєвропейського *skowyós «шип, спичак», утвореного з допомогою суфіксу чол. р. *-ós від o-ступеня *skwoy- пра-і.є. кореня *skwey- «шип, колючка, голка; колюча рослина». Серед фонетичних змін в *skowyós > *skaujás > *xȗjь, більшість яких відбулися у ранньопраслов'янський період, можна відзначити:

1. Давня метатеза *sk- > *ks- із подальшою дією закону Педерсена і спрощенням груп приголосних *ks- > *kš- > *kx- > *x-;
2. Регулярний прабалто-слов'янський перехід *ow (*ou̯) > *au та пізніша монофтонгізація дифтонгів *-au- > *-ȗ-;
3. Типова зміна закінчення *-yós > *-jás > *-juš > *-ju > *-jь з появою редукованого голосного і відпадінням прикінцевого приголосного;

Споріднені слова

Слова «хуй» і «хвоя» є спорідненими та походить від одного й того ж давнього праіндоєвропейського кореня з первісним значенням «шип, колючка, голка»

Чергуванням голосних в праіндоєвропейському корені під назвою «швебеаблаут» (нім. Schwebeablaut) ‒ варіацією аблауту за схемою CeRC ~ CRC ~ CReC (*skowy- : *skuy- : *skwoy-), праслов'янське *xȗjь напряму пов'язане зі словом «хвоя», утворюючи з ним класичну пару повноти / стислості кореня та суфікса. Від пра-і.є. *skwoy- + суфікс жін. р. *-éh₂ > *skwoyéh₂ «голка, колючка» > пра-б.сл. *skwajā́ˀ > прасл. *xvòja «голки і гілки хвойних дерев» походять слов'янські: укр., біл. і рос. хво́я, ст.-укр. хво́ꙗ «хвоя; сосна», сербохорв. хво́ја : hvója «гілка, пагін», словен. hȏja «ялина; хвоя», пол. choja, полаб. χ́ǘöja «сосна», дав.-чеськ. chvojě, чеськ. chvoje, словац. chvoja «хмиз; хвоя», в.-луж. khója та похідні (*xvojina >) болг. хво́йна «ялівець», дав.-пол. і пол. choina «сосна; глиця», каш. chòjna, словін. chôjna, н.-луж. chójna «сосна». Від форми пра-і.є. *skwoyéh₂ : *skuyéh₂ з іншим складоутворенням > пра-б.сл. *skujā́ˀ, розвинулися споріднені слова у балтійських мовах ‒ лит. skujà «голка хвої; шишка», латис. skuja «голка ялини». Також Іван Дуриданов реконструює в дакській мові *skuia «ялинка», на основі давньогрецького топоніму Σκουάνες (Skouánes).

Найближчим індоєвропейським когнатом, тотожним слов'янському *xȗjь є албанське hu «кілок, палиця; чоловічий член», в гегських говорах hû, hûni ‒ яке продовжує праалб. *skuna з вторинним носовим суфіксом, що сходить до більш раннього *skuja < від пра-і.є. *skuyós : *skowyós. Однокореневим також є алб. hundë «ніс; конічний виступ», яке походить від праалбанського *skuntā «морда, рило», утвореного від *skuna.

Споріднені слова в кельтських мовах сходять до пракельт. *skʷiyats «колючий чагарник, глід» < від пра-і.є. *skwi(y)h₂ets, яке зберігає нульовий ступінь кореня *skwi(y)- : *skwoy- «шип, колючка, голка; колюча рослина». В бритських мовах воно дало прабрит. *spɨðad «кущі терну, глід», від якого походять ‒ брет. spezad «аґрус» (від сер.-брет. spezadenn), корн. spethas «шипшина», валл. ysbyddad «глід» (від сер.-валл. yspidat, ysbyddaden < дав.-валл. ispidattenn). В гойдельських мовах нащадками є дав.-ірл. scé, мн. sciad «глід, обліпиха» > сер.-ірл. scé, мн. sciach, від якого ‒ ірл. sceach «глід, обліпиха; шипшина, ожина, терен», менс. sceach, шотл. гел. sceathan «терновий кущ». Також реконструюють пікт. *ᚄᚚᚔᚌᚐᚇ (*spijad), сліди якого розглядають у деяких гідронімах Шотландії, як річка Спей.

Прихильники спірної ностратичної теорії, мовознавці Владислав Ілліч-Світич, Сергій Старостін та Арон Долгопольський зводять індоєвропейські лексеми, ще в більшу давнину до праностратичного кореня з семантикою «колючка рослини; вістря» ‒ *c'wVxjV (*cujḥa / *ć̣uyɣa).

Споріднені слова за ностратичною теорією в інших мовних сім'ях:

• • Картвельські мови — пракартвел. *cxam- (*cxwi-) «колючка, голка» > груз. ცხემლი (cxemli) «спиця; голка», сван. ცხუი (cxûi) «стріла; жало»;
  • Уральські мови — праурал. *šuje, *šoje «голка» > фін. і ест. hui, півд.-саам. soeje «голка для плетіння сітки», комі і удм. ши (ši) «спис, вістря»;
  • Монгольські мови — прамонг. *soya-xa «ікло; гак; пагін» > кл.-монг. ᠰᠣᠶᠤᠭ ᠠ (soyuɣ'a) «бивень, ікло», монг. соёо (sojō), бур. һоёо (hojō) «ікло»;
  • Тюркські мови — пратюрк. *soya-gu > караханид. سُيـٰاغوُ‎ (soyağu) «шпора у півня», каз. сояу (soiau) «стерня; скіпка, скабка; хвоя»;
  • Тунгусо-маньчжурські мови — пра-т.р. *šǖje > евенк. чӣе (čīje) «хвоя; вилізла шерсть», негід. чи̣йа (čịja), маньчжур. ᠰᡠᠵᠠ (suja) «хмиз, гілля»;
  • Корейські мови — пракор. *sāi > кор. 새 (sae) «солома; злакові» (від сер.-кор. 새〯 (sǎy) «солома»);
  • Японсько-рюкюські мови — праяп. *sǝ̀jà > яп. 征矢 (soya) (від сер.-яп. і дав.-яп. sòjà), 矢 (ya) «стріла»;
  • Ескімосько-алеутські мови — праескімос. *ciʁu-nǝʁ > центр.-аляск.юпік. і алут. ciʁunǝq, наук. siʁunǝq, нунів. ciɣun «ріг»;
  • Дравідійські мови — прадравід. *sī- > там. சீக்காய் (cīkkāy), тел. సీకాయ (sīkāya) «шікакай (вид акації)»;

Альтернативні версії

• Австрійський лінгвіст Веріанд Мерлінґен у 1958 році запропонував виводити прасл. *xȗjь з пра-і.є. *keh₂uyos, зв'язавши його з лат. cauda, нар.-лат. cōda «хвіст; пеніс» < від праітал. *kaudā < від пра-і.є. *keh₂udeh₂ < *keh₂w- «хвіст». Що зробило б спорідненими такі словами, як рум. coadă, італ. coda, ісп. і порт. cola, кат. cua, фр. queue «хвіст». Пізніше цю реконструкцію назвали помилковою.

Історія вживання

В давньоруській мові

хуꙗмъ
(перша пол. ‒ серед. 14 ст.)

В давньоруської ‒ мови Руси, то наявність лексеми хоуи (МФА: [ˈxujɪ]→[ˈxuj]) досі доводилося лише непрямими свідченнями. Але все змінилося 22 червня 2022 року, після публікації статті в німецькому науковому журналі «Die Welt der Slaven» за авторством лінгвістів Вадима Б. Крисько та Ігора М. Ладиженського. Мовознавці дослідили одну з давньоруських Євангеліє (Тип. 21), написану в першій половині ‒ середині 14 століття. В ній містяться 3 маргіналії (записи на полях) за авторством попа Сави, який жив в 1300-х роках. Одна з маргіналій добре прочитується, а ось дві інші були витерті та вишкрябані. Втрачені записи були відскановані з високою роздільною здатністю та оброблені плаґіном DStretch, спеціально розробленого для вивчення наскального живопису первісних людей. Це дозволило практично повністю візуалізувати обидва записи і прочитати втрачений текст, з чого стало очевидним, що причиною видалення записів є їх вкрай непристойний зміст. Відновлений запис на аркуші 1 має такий рядок: … ꙁ голꙑмъ хуꙗмъ по оулици («… з голим хуєм по вулиці»). Форма «х[у]ꙗмъ», що цілком однозначно прочитується незважаючи на втрату нижнього елемента букви «у», відбиває діалектну рису автора ‒ післянаголошене якання у флексії орудного відмінка однини. Інтерпретація даного написання як діалектної реалізації форми «хуѥмъ» не викликає сумнівів. Таким чином, це є найдавнішою фіксацією праслов'янської лексеми *xȗjь у найдавніший період писемної східнослов'янської історії.

В українській мові

въ Перепьꙗти у ꙗми,
копалы тамъ хуꙗмы

Однією з перших фіксацій слова «хуй» в сучасній українській мові, можна вважати запис Тараса Григоровича Шевченка у своєму альбомі від червня-липня 1846 року: «въ Перепьꙗти у ꙗми, копалы тамъ хуꙗмы» (сучасне написання: «в Переп'яті у ямі, копали там хуями»).

В російській мові

• https://web.archive.org/web/20221205205307/http://www.philology.ru/linguistics2/kovalyov-05.htm
• http://libartrus.com/archive/2021/3/4/
• https://vja.ruslang.ru/ru/archive/1998-2/129-134

Примітки

Література

Посилання

Коментарі

Посилання

Етимологічні джерела

• Uhlenbeck, Christianus C. Die Vertretung der Tenues aspiratae im Slavischen : [нім.] // Indogermanische Forschungen. — Straßburg : Verlag Karl J. Trübner, 1904/1905. — Bd. 17. — S. 98. — 507/144 S.
• Lehmann, Wilhelm. 10. Lit. skujà: air. scé. — In: Etymologisches : [нім.] // Zeitschrift für vergleichende Sprachforschung auf dem Gebiete der Indogermanischen Sprachen. — Göttingen : Vandenhoeck & Ruprecht, 1907. — Bd. 41, 4. H. — S. 394. — 390–394 S.
• Pedersen, Holger. Litauisch skujà : [нім.] // Jagić-Festschrift: Zbornik u slavu Vatroslava Jagića. — Berlin : Weidmannsche Buchhandlung, 1908. — 6 Juli. — S. 218–219. — 725 S.
• Berneker, Erich K. chvoja (chvojь) // Slavisches etymologisches Wörterbuch : [нім.]. — Heidelberg : Universitätsverlag Carl Winter, 1908–1913 ; 1924. — Bd. 1 : A – L. — S. 408. — 760 S. — (Indogermanische Bibliothek ; Sammlung Slavischer Lehr- und Handbücher ; № 2).
• Petersson, Herbert. Einige Tier- und Pflanzennamen aus idg. Sprachen : [нім.] // Zeitschrift für vergleichende Sprachforschung auf dem Gebiete der Indogermanischen Sprachen. — Göttingen : Vandenhoeck & Ruprecht, 1914. — Bd. 46, 1./2. H. — S. 145. — 128–150 S.
• Ильинскій, Григорій А. Звукъ ch в славянскихъ языкахъ. I : [рос.]. — Извѣстія Отдѣленія русскаго языка и словесности Императорской академіи наукъ. — Петроградъ : Тип. Императорской Академіи Наукъ, 1915. — Т. 20, кн. 3. — С. 103. — 358 с.
• Barić, Henrik. Albanorumanische Studien, Teil 1 : [нім.]. — Sarajevo : Institut für Balkanforschung, 1919. — S. 29. — 142 S. — (Zur Kunde der Balkanhalbinsel ; Quellen und Forschungen ; № 7).
• Trautmann, Reinhold. skui̯ā- und kṣu̯ai̯ā- // Baltisch-slavisches Wörterbuch. — Göttingen : Vandenhoeck & Ruprecht, 1923. — S. 268. — 382 s. — (Göttinger sammlung indogermanishcer grammatiken und wörterbücher).
• Младеновъ, Стефанъ С. Етимологически и правописенъ речникъ на българския книжовенъ езикъ : [болг.]. — София : Кн-во Христо Г. Дановъ, 1941. — С. 673. — 704 с. — OCLC 16262269.
• Sławski, Franciszek. chuj // Słownik etymologiczny języka polskiego : [пол.]. — Kraków : Towarzystwo Miłośników Języka Polskiego, 1952–1956. — Т. 1 : A – J. — S. 89. — 599 s.
• Vasmer, Max. хвоя́ ; ху́й // Russisches Etymologisches Wörterbuch : [нім.]. — Heidelberg : Universitätsverlag Carl Winter, 1958. — Bd. 3 : Sta – Ÿ. — S. 238 ; 277. — 697 S. — (Indogermanische Bibliothek ; № 2). — ISBN 978-3-8253-0667-0.
• Merlingen, Weriand. Idg. x : [нім.] // Die Sprache. — Wiesbaden : Harrassowitz Verlag, 1958. — Bd. 4. — S. 57. — 39–73 S. — ISSN 0376-401X.
• Pokorny, Julius. sk(h)u̯oi̯-, sk(h)u̯i(i̯)- // Indogermanisches etymologisches Wörterbuch : [нім.]. — Bern, München : A. Francke Verlag, 1959. — Bd. 3 : N̥ – U̯. — S. 958. — 1183 S.
• Zaręba, Alfred. Mapa 634. Penis // Atlas językowy Śląska : [пол.]. — Warszawa, Kraków : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1974. — Т. 4, cz. 1, Mapy 501–750. — S. 138. — 252 s.
• Иллич-Свитыч, Владислав М. 34. cujḥa 'колючка растения' // Опыт сравнения ностратических языков : [рос.] / ред. В. А. Дибо. — М. : Наука, 1971. — Т. 1 : Введение. Сравнительный словарь (b – Ḳ). — С. 197–198. — 412 с.
• *xujь ; *xvoja / *xvojь // Этимологический словарь славянских языков : Праславянский лексический фонд : [рос.] / гл. ред. О. М. Трубачов. — М. : Наука, 1981. — Т. 8 : *xa – *jьvьlga. — С. 114 ; 125–126. — 252 с. — 5250 екз.
• Rudnyckyj, Jaroslav B. хво́я ; хуй // An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language : [англ.]. — Ottawa : Ukrainian Mohylo-Mazepian Academy of Sciences : Ukrainian Language Association, 1972–1982. — Vol. 2. — P. 1086 ; 1091. — 1128 p. — LCCN 62-020867-.
• Черних, Павел Я. хво́я // Историко-этимологический словарь русского языка : в 2 т. : [рос.]. — М. : Русский язык : Дрофа, 1993. — Т. 2 : панцирь – ящур. — С. 337. — 560 с. — ББК 81.2 Рус-4 Ч-49. — УДК 808.2-321.2. — ISBN 5-200-02686-5.
• *sku̯ḗis (gen. *skui̯ós); *ksu̯oi̯o/ehₐ- // Encyclopedia of Indo-European Culture : [англ.] / Mallory, James P. ; Adams, Douglas Q., eds. — London, Chicago : Fitzroy Dearborn Publishers, 1997. — P. 80. — 875 p. — Col. 2.
• Orël, Vladimir E. hu ~ hû ; hundë // Albanian Etymological Dictionary : [англ.]. — Leiden, Boston, Köln : Brill, 1998. — P. 150–151 ; 152. — 670 p. — ISBN 978-90-04-11024-3.
• Bańkowski, Andrzej. chuj // Etymologiczny słownik języka polskiego : [пол.]. — Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000. — Т. 1 : A – K. — S. 161. — 873 s. — ISBN 83-01-13016-4.
• Rejzek, Jiří. chuj // Český etymologický slovník : [чеськ.]. — Voznice : Leda, 2001. — S. 237. — 752 s. — ISBN 978-80-7335-393-3.
• Dolgopolsky, Aharon B. 332 *ć̣uyɣa 'thorn' // Nostratic Dictionary : [англ.]. — Cambridge : McDonald Institute for Archaeological Research, 2008. — 7 May. — P. 382–383. — 3116 p.
• Derksen, Rick. *xvoja; *xvojь // Etymological Dictionary of the Slavic Inherited Lexicon : [англ.]. — Leiden, Boston : Brill, 2008. — P. 206. — 726 p. — (Leiden Indo-European Etymological Dictionary ; № 4). — ISBN 978-90-04-15504-6.
• de Vaan, Michiel. cauda // Etymological Dictionary of Latin and the other Italic Languages : [англ.]. — Leiden, Boston : Brill, 2008. — P. 99. — 825 p. — (Leiden Indo-European Etymological Dictionary ; № 7). — ISBN 978-90-04-16797-1.
• Matasović, Ranko. *skʷiyat- // Etymological Dictionary of Proto-Celtic : [англ.]. — Leiden : Brill, 2009. — P. 339. — 544 p. — (Leiden Indo-European Etymological Dictionary ; № 9). — ISBN 978-90-04-17336-1.
• хво́я ; хуй // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : [укр.] / гол. ред. О. С. Мельничук ; укл. Г. П. Півторак [та ін.]. — К. : Наукова думка НАН України, 2012. — Т. 6 : У – Я. — С. 170 ; 221. — 568 с. — ББК 81.2УКР-4 Е88. — УДК 81'373.612. — ISBN 978-966-00-0197-8.
• Derksen, Rick. skuja // Etymological Dictionary of the Baltic Inherited Lexicon : [англ.]. — Leiden, Boston : Brill, 2014. — P. 410. — 684 p. — (Leiden Indo-European Etymological Dictionary ; № 13). — ISBN 978-90-04-27898-1.
• Králik, Ľubor. chuj // Stručný etymologický slovník slovenčiny : [словацьк.]. — Bratislava : Veda : Jazykovedný ústav Ľudovíta Štúra SAV, 2016. — S. 224. — 704 s. — ISBN 978-80-224-1493-7.
• Rhys, Guto. Section 4: The Change of /-j-/ > /-ð-/ // Approaching the Pictish Language : Historiography, Early Evidence and the Question of Pritenic‎ : [англ.]. — Glasgow : University of Glasgow, 2015. — April. — P. 244–264. — 391 p.
• James, Alan G. spïδad // The Brittonic Language in the Old North : A Guide to the Place-Name Evidence : [англ.]. — Scottish Place-Name Society, 2019. — Vol. 2. — P. 260–261. — 302 p.
• Пильщиков, Игорь. Русский мат: что мы о нем знаем? : О происхождении и функциях русской обсценной идиоматики : [рос.] // Зборник Матице српске за славистику. — Новий Сад : Матица српска, 2021. — Т. 100. — С. 709–760. — 942 с. — УДК 811.161.1`373.47. — DOI:10.18485/ms_zmss.2021.100.42.
• Крысько, В. Б.; Ладыженский, И. М. Поп-сквернослов : Обсценные маргиналии в древнерусском евангелии : [рос.] // Die Welt der Slaven. — Wiesbaden : Harrassowitz Verlag, 2022. — Bd. 67, Nr. 2. — S. 287–295. — ISBN 978-3-447-18138-9. — DOI:10.13173/WS.67.2.286.

Література

• Зворот арк. 4. Церква з дзвіницею. Начерк. Олівець. [1846] // Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах / ред. В. І. Касіан. — К. : АН УРСР, 1963. — Т. 8 : Живопис, графіка 1847–1850. — 98 с., 193 с. іл. : 60.
• Грабович, Григорій Ю. Епілог: Прихований Шевченко // Шевченко, якого не знаємо : [укр.] / ред. В. Дивнич. — К. : Критика, 2000. — С. 265–266. — 317 с., 8 с. іл. : 13–14. — ISBN 966-7679 14-4.
• хуй // Словник сучасного українського сленгу : [укр.] / упоряд. Т. М. Кондратюк. — Харків : Фоліо, 2006. — С. 319–320. — 350 с. — ISBN 966-03-3268-8.
• Ставицька, Леся О. хуй // Українська мова без табу : Словник нецензурної лексики та її відповідників : [укр.]. — К. : Критика, 2008. — С. 392–399. — 456 с. — ББК 81.2 УКР-4 С76. — ISBN 978-966-8978-00-5.
• Карпачевский, Лев О. «Г» : [арх. 13 липня 2001] // Почвенные апокрифы : [рос.]. — М. : Изд-во ГЕОС, 1999. — 79 с. — ISBN 5-89118-109-6.

Шаблон:Публікація Шаблон:Cite web

1

Слово «хуй», написане на скелі. Острів Оаху, Гаваї

• прасл. *xȗjь («статевий член»)
• д.-рус. хуи (МФА: [ˈxujɪ], [ˈxuj])
• укр. хуй (МФА: [xui̯])
• русин. хуй (МФА: [xui̯])
• біл. хуй (МФА: [xuj])
• рос. хуй (МФА: [xuj])
• болг. хуй (МФА: [xuj])
• дав.-пол. *chuj
• пол. chuj, huj (МФА: [xuj])
• каш. chùj (МФА: [ˈxwuj])
• чеськ. chuj (МФА: [ˈxuj])
• словац. chuj (МФА: [ˈxuj])

---

https://narusov.livejournal.com/54226.html — https://bdbd.livejournal.com/9966.html - всі анекдоти про «ховать» https://moscoww.livejournal.com/19345.html

http://litopys.org.ua/shevchenko/shev512.htm https://buzina.org/golos-naroda/3353-dematyukatsiya.html

https://web.archive.org/web/20150721043440/http://ps.org.ua/community/bbs/1844.html https://web.archive.org/web/20161110090254/http://terry.io.ua/s18851/matyukaytesya_ukraenskoyu https://coollib.net/b/72710/read https://web.archive.org/web/20080201105147/http://retrostyle.kiev.ua/articles.php?item=1 http://don.pp.ua/wp-content/uploads/2017/01/20.01-3-1.pdf https://gazeta.ua/articles/nelitereturna-leksika/_ak-matyukatisya-ukrayinskoyu/499810 https://zak.depo.ua/ukr/zak/matyuki-yaki-roblyat-z-tebe-ukrayintsya-20092016171800

https://ik-ptz.ru/dictations-on-the-russian-language--grade-4/ukrainskie-rugatelstva-slovar-ukrainskih-rugatelstv.html

---

В октябре 2004 года кандидат на пост Президента Украины Виктор Янукович, проводя встречу с избирателями в Коростене Житомирской области, устроил перебранку с 83-летним ветераном по поводу статуса русского языка, и, выйдя из терпения, отдал своим охранникам следующий приказ: «Уберите его на хуй» [1], [2]. Этот эпизод зафиксирован на аудио. https://web.archive.org/web/20071017095442/http://sprava.civicua.org/yanukovich/ya028na_h.html http://ru.obkom.net.ua/articles/2004-10/28.1435.shtml

---

Хуй «чоловічий статевий орган, пеніс», хуєрик, хуїсько, хуйок, хуйочок «тс.», хуйня «дурниця; щось погане», хуйовий, хуйовина «тс.», хуякати «про різкий рух»; — р., бр., болг. хуй, п. chuj, алб. hu «кіл; чол. статевий орган»; — пор. з лит. skujà «хвоя», лтс. skuja «тс.», ірл. scé «глід»; — псл. *xujь «тс.» співвідноситься з псл. *xvoja «хвоя», утворюючи з ним класичну пару довготи/короткості кореня та суф.; далі сходить до пбсл. *skaujas «колючка», іє. *skhujā «тс.»; — діал. пуцька, патик, кілок, неологізм прутень; — Rudnyc'kyj, 2, 1091, Vasmer2 4, 283, Трубачов ЭССЯ, 8, 114: [Pedersen ‘Jagić Festschrift’ (Berlin, 1908), 218—219, Berneker I, 408, Младенов, ЕПР, 673, Sławski I, 89].

Кстати, польский этимолог Францишек Славский считал, что в польском chuj — заимствование из русского, поскольку так говорят преимущественно в городах, а в деревне используют другие слова. Однако, во-первых, оно обнаруживается в говорах Силезии (см. карту в комментариях), а во-вторых, это слово появляется в польских памятниках письменности очень рано, в 1471 году, причём как имя собственное — Chuj, а также как вторая часть прозвища солдата — Łupichuj.

Однією з перших фіксацій слова «хуй» в українській мові, можна вважати запис Тараса Шевченка у своєму альбомі від червня-липня 1846 року, цитата: въ Перепьꙗти у ꙗми, копалы тамъ хуꙗмы («в Переп'яті у ямі, копали там хуями»). Джерело: Альбом Шевченка (1846—1850 рр.), Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАН України, файл 1, № 108, аркуш 4, зворот ([http://litopys.org.ua/shevchenko/shev512.htm запис 21).

Що стосується давньоруської — мови Руси, то наявність лексеми хоуи (МФА: [ˈxujɪ]→[ˈxuj]) досі доводилося лише непрямими свідченнями. Але все змінилося 22 червня 2022 року, після публікації статті в німецькому науковому журналі «Die Welt der Slaven» за авторством лінгвістів Вадима Б. Крисько та Ігора М. Ладиженського. Мовознавці дослідили одну з давньоруських Євангеліє (Тип. 21), написану в першій половині — середині 14 століття. В ній містяться 3 маргіналії (записи на полях) за авторством попа Сави, який жив в 1300-х роках. Одна з маргіналій добре прочитується, а ось дві інші були витерті та вишкрябані. Втрачені записи були відскановані з високою роздільною здатністю та оброблені плаґіном DStretch, спеціально розробленого для вивчення наскального живопису первісних людей. Це дозволило практично повністю візуалізувати обидва записи і прочитати втрачений текст, з чого стало очевидним, що причиною видалення записів є їх вкрай непристойний зміст. Відновлений запис на аркуші 1 має такий рядок: … ꙁ голꙑмъ хуꙗмъ по оулици («… з голим хуєм по вулиці»). Форма «х[у]ꙗмъ», що цілком однозначно прочитується незважаючи на втрату нижнього елемента букви «у», відбиває діалектну рису автора — післянаголошене якання у флексії орудного відмінка однини. Інтерпретація даного написання як діалектної реалізації форми «хуѥмъ» не викликає сумнівів. Таким чином, це є найдавнішою фіксацією праслов'янської лексеми *xȗjь у найдавніший період писемної східнослов'янської історії.

Слово «хуй» відоме більшості слов'янських мов: українська хуй, русинська хуй, білоруська хуй, російська хуй, болгарська хуй, польська chuj, кашубська chùj, чеська chuj, словацька chuj. Серед мертвих мов, також засвідчене в давньоруській хуи (друга пол. 1300-х рр.), середньопольській chuj (1669 та 1677 рр.) та опосередковано в давньопольській *chuj (з 1471 р.).

• прасл. *xȗjь
• д.-рус. хуи (МФА: [ˈxujɪ], [ˈxuj])
• укр. хуй (МФА: [xui̯])
• русин. хуй (МФА: [xui̯])
• біл. хуй (МФА: [xuj])
• рос. хуй (МФА: [xuj])
• болг. хуй (МФА: [xuj])
• дав.-пол. *chuj
• пол. chuj, huj (МФА: [xuj])
• каш. chùj (МФА: [ˈxwuj])
• чеськ. chuj (МФА: [ˈxuj])
• словац. chuj (МФА: [ˈxuj])

Прихильники спірної ностратичної теорії, мовознавець Владислав Ілліч-Світич, Сергій Старостін та Арон Долгопольський зводять слов'янські лексеми, ще далі в давнину до праностратичного кореня з семантикою «колючка рослини; вістря» — *c'wVxjV (~ *cujḥa / *ć̣uyɣa). До того ж кореню, на їх думку, сягає, наприклад, слово čüä «пеніс» в ілійському говорі уйгурської мови.

• Картвельські мови: пракартвельське *cxam- (*cxwi-) «колючка, голка» → груз. ცხემლი (cxemli) «спиця; голка», сван. ცხუი (cxûi) «стріла; жало»;
• Дравідійські мови: прадравідійське *sī- → там. சீக்காய் (cīkkāy), тел. సీకాయ (sīkāya) «шікакай (вид акації)»;
• Ескімосько-алеутські мови: праескімоське *ciʁu-nǝʁ → центр.-аляск.юпік. і алут. ciʁunǝq, наук. siʁunǝq, нунів. ciɣun «ріг»;
• Фіно-угорські мови: прауральське *šuje ~ *šoje «голка, шип» → фін. і ест. hui (від пра-б.фін. *hoi), півд.-саам. soeje «голка для плетіння сітки» (від прасаам. *suojë), комі і удм. ши (ši) «спис, вістря»;
• Алтайські мови:
  • Монгольські мови: прамонгольське *soyaxa «ікло; гак; пагін» → кл.-монг. ᠰᠣᠶᠤᠭ ᠠ (soyuɣ'a) «бивень, ікло», монг. соёо (sojō), бур. һоёо (hojō) «ікло»;
  • Тюркські мови: пратюркське *soyagu → карах. سُيـٰاغوُ‎ (soyağu) «шпора у півня», каз. сояу (soiau) «стерня; скіпка, скабка; хвоя»;
  • Тунгусо-маньчжурські мови: пратунгусо-маньчжурське *šǖje → евенк. чӣе (čīje) «хвоя; вилізла шерсть», негід. чи̣йа (čịja), маньчжур. ᠰᡠᠵᠠ (suja) «хмиз, гілля»;
  • Корейські мови: пракорейське *sāi → сер.-кор. 새〯 (sǎy) → кор. 새 (sae) «солома; злакові»;
  • Японсько-рюкюські мови: праяпонське *sǝ̀jà → яп. 征矢 (soya) (від сер.-яп. і дав.-яп. sòjà), 矢 (ya) «стріла»;

-->

Пизда

Слово «пизда» за часів Руси.

В давньоруській мові — мові Руси до 14 ст., слово «пизда» фіксується лише 4 рази.

1. Найдавнішою фіксацією слова «пизда» на східнослов'янських теренах є 2-га половина 11 століття. Слово написане не деінде, як і належить — на камені з Софійського собору в Полоцьку, Білорусь. Камінь розташовувався в фундаменті собору де чергувався з рядами плінфи. На камені містяться імена, які як вважають науковці є іменами людей які брали участь в будівництві собору: давыдъ («Давид»), тоума («Тума»), микоула («Микула»), къпьсь («Копесь»), воришько («Воришко»), але під іменем петъръ («Петро») написане ще й слово пиꙁъда («пизда»). Розташування написів та початкове розміщення каменю вказують, що написи могли бути зроблені лише в 1050—1100 рр. в період будівництва полоцького Софійського собору.
2. Наступною фіксацією є знаменитий напис маренко пеи пиꙁда и сѣкꙑле («Маренко! Нап'ється ж пизда і клітор!») на берестяній грамоті № 955, яка знайдена у 2005 році під час розкопок у Новгороді. Документ датується 1140—1160 роками (12 століття) і містить малюнок та текст, що включає еротичний ненормативний вислів, що був частиною народного весільного ритуалу.
3. Берестяна грамота № Смол. 15 (1140‒1160 роки) зі Смоленська, уявляэ собою уривок листа де прочитується … дъ пиꙁдꙑ («… до пизди»)

• Калечыц, І. Л. Эпіграфіка Беларусі X–XIV стст.. — Мінськ : Беларуская навука, 2011. — С. 36–38; 176; 178. — ISBN 978-985-08-1327-5.

Шаблон:Публікація

Вулиці Конотопа

Вулиці Конотопа

Назва	Тип	П.	Район	Довж.	Координати (Початок / Кінець)	Колишні назви
1 Травня	вулиця		селище КВРЗ	1837 м	51°12′53″ пн. ш. 33°11′06″ сх. д. / 51°12′48″ пн. ш. 33°09′32″ сх. д.
6 Вересня	вулиця		селище КВРЗ	775 м	51°13′15″ пн. ш. 33°11′15″ сх. д. / 51°12′52″ пн. ш. 33°11′33″ сх. д.	Зінов'єва вулиця
8 Березня	вулиця		Загребелля	440 м	51°14′37″ пн. ш. 33°14′41″ сх. д. / 51°14′51″ пн. ш. 33°14′42″ сх. д.
9 Січня	вулиця		Загребелля	893 м	51°15′03″ пн. ш. 33°13′53″ сх. д. / 51°15′03″ пн. ш. 33°14′19″ сх. д.	Козинівська вулиця
Авіаторів	вулиця		Порт	480 м	51°14′24″ пн. ш. 33°09′49″ сх. д. / 51°14′09″ пн. ш. 33°09′53″ сх. д.
Авіаторів 1-й	провулок		Порт
Авіаторів 2-й	провулок		Порт
Академіка Павлова	вулиця		Шляхопровід
Ананьєва	вулиця		9-та ділянка	604 м	51°14′07″ пн. ш. 33°10′55″ сх. д. / 51°14′03″ пн. ш. 33°10′24″ сх. д.
Анатолія Шульги	вулиця		селище КВРЗ	1733 м	51°12′49″ пн. ш. 33°11′02″ сх. д. / 51°12′44″ пн. ш. 33°09′33″ сх. д.	вулиця Новікова
Андрія Ваховського	вулиця		селище КВРЗ	433 м	51°13′15″ пн. ш. 33°11′32″ сх. д. / 51°13′03″ пн. ш. 33°11′42″ сх. д.	вулиця Бабка, вулиця Рубінського, вулиця Сталіна, Костьольна вулиця, Анічкін проїзд
Батуринська	вулиця		Воронцове	2018 м	51°14′54″ пн. ш. 33°13′01″ сх. д. / 51°15′06″ пн. ш. 33°11′20″ сх. д.	вулиця Рози Люксембург, Веренковська вулиця, Батуринський тракт
Батуринської 1-й	провулок			216 м	51°14′58″ пн. ш. 33°12′18″ сх. д. / 51°14′51″ пн. ш. 33°12′15″ сх. д.
Батуринської 2-й	провулок
Берегова	вулиця		Загребелля
Блінова	вулиця					Паралельна вулиця
Богдана Хмельницького	вулиця		селище КВРЗ	2930 м	51°13′30″ пн. ш. 33°11′34″ сх. д. / 51°12′07″ пн. ш. 33°10′27″ сх. д.	Пролетарська вулиця, Соснівська вулиця, Соснівське шосе
Богдана Хмельницького 1-й	провулок		селище КВРЗ
Богдана Хмельницького 2-й	провулок		селище КВРЗ
Богдана Хмельницького 3-й	провулок		селище КВРЗ
Богдана Хмельницького 4-й	провулок		селище КВРЗ
Богушевича	вулиця		Центр
Бориса Олійника	вулиця
Братів Лузанів	вулиця					вулиця Братів Радченків
Будівельників	вулиця		Житломасив
В'ячеслава Липинського	вулиця
В'ячеслава Чорновола	вулиця		селище КВРЗ			вулиця Якіра
Варениці	вулиця					Зв'язкова вулиця
Варениці 1-й	провулок
Василя Стуса	вулиця		селище КВРЗ			вулиця Куйбишева, 3-й провулок вулиці Будьонного
Верескова	вулиця		Загребелля
Весняна	вулиця		Куба
Виговського	вулиця		селище Сонячне
Виговського 1-й	провулок		селище Сонячне
Виконкомівська	вулиця		Воронцове			Земська вулиця
Вирівська	вулиця		Воронцове, Житломасив			Вєровський тракт
Вирівської 1-й	провулок		Воронцове	170 м	51°14′58″ пн. ш. 33°12′48″ сх. д. / 51°15′01″ пн. ш. 33°12′46″ сх. д.
Вирівської 2-й	провулок			67 м	51°15′03″ пн. ш. 33°12′35″ сх. д. / 51°15′04″ пн. ш. 33°12′32″ сх. д.
Висока	вулиця					вулиця Висока Рудковка
Вишнева	вулиця		селище КВРЗ			вулиця Неровні
Віктора Деняка	вулиця		Воронцове	333 м	51°14′52″ пн. ш. 33°13′24″ сх. д. / 51°14′41″ пн. ш. 33°13′22″ сх. д.	Червонозаводська вулиця
Вільямса	вулиця		селище КВРЗ, селище Сонячне
Володимира Великого	вулиця		Воронцове, Дрижчовка			вулиця Свердлова
Володимира Великого 1-й	провулок					1-й провулок вулиці Свердлова
Володимира Великого 2-й	провулок					2-й провулок вулиці Свердлова
Володимира Великого 3-й	провулок					3-й провулок вулиці Свердлова
Володимира Великого 4-й	провулок					4-й провулок вулиці Свердлова
Володимира Великого 5-й	провулок					5-й провулок вулиці Свердлова
Володимира Вернадського	вулиця		селище КВРЗ			вулиця Блюхера
Володимира Шухова	вулиця		Воронцове	747 м	51°14′58″ пн. ш. 33°13′11″ сх. д. / 51°15′04″ пн. ш. 33°12′40″ сх. д.	вулиця Урицького, Герунів завулок, Жуків провулок, Гончарівська вулиця
Волочаївська	вулиця		Воронцове			Герасимівська вулиця, Місаківська вулиця, Завальна вулиця
Волочаївської 1-й	провулок		Воронцове
Гагаріна	вулиця		Сім вітрів
Гастелло	вулиця					вулиця Гастелла
Гастелло 1-й	провулок					1-й провулок вулиці Гастелла, Кривий провулок
Гвардійська	вулиця
Генерала Костенецького	вулиця					вулиця Генерала Костянецького
Генерала Обруча	вулиця
Генерала Тхора	вулиця		Центр, Зеленчак, Гук
Генерала Тхора 4-й	провулок		Зеленчак
Генерала Тхора 5-й	провулок		Гук
Генерала Тхора 6-й	провулок		Гук
Героїв Крут	вулиця		Загребелля			вулиця Комунарів
Гоголя	вулиця		селище КВРЗ			Гоголівська вулиця
Гоголя 1-й	провулок		селище КВРЗ
Головіна	вулиця					Запитомницька вулиця
Горького	вулиця
Грибоєдова	вулиця		селище КВРЗ
Григорія Гуляницького	вулиця		Центр, Зеленчак			вулиця Димитрова, Кладовищенська вулиця
Григорія Мацейко	вулиця		селище КВРЗ			Жовтнева вулиця
Григорія Михайльова	вулиця		селище КВРЗ			4-й провулок вулиці Будьонного, Журавлів провулок, Пальчиків провулок, Кучеренків провулок
Григорія Сковороди	вулиця		селище КВРЗ			вулиця Будьонного
Григорія Сковороди 1-й	провулок		селище КВРЗ			1-й провулок вулиці Будьонного
Григорія Сковороди 2-й	провулок		селище КВРЗ			2-й провулок вулиці Будьонного, Птичний провулок
Григорія Сковороди 3-й	провулок		селище КВРЗ			3-й провулок вулиці Будьонного
Дарвіна	вулиця		Куба
Дарвіна 1-й	провулок		Куба
Дарвіна 2-й	провулок		Куба
Дарвіна 3-й	провулок		Куба
Дарвіна 4-й	провулок		Куба
Дарвіна 5-й	провулок		Куба
Декабристів	вулиця		селище КВРЗ			Громадська вулиця
Деповська	вулиця
Деповської вулиці 1-й	провулок					Вузький провулок
Деповської вулиці 2-й	провулок					Прохідний провулок
Депутатська	вулиця		Зеленчак, Шляхопровід			Олексіївська вулиця
Дмитра Вишневецького	вулиця		селище КВРЗ			вулиця Котовського
Дмитра Вишневецького 1-й	провулок		селище КВРЗ			1-й провулок вулиці Котовського
Дмитра Вишневецького 2-й	провулок		селище КВРЗ			2-й провулок вулиці Котовського
Дмитра Вишневецького 3-й	провулок		селище КВРЗ			3-й провулок вулиці Котовського
Дмитра Вишневецького 4-й	провулок		селище КВРЗ			4-й провулок вулиці Котовського
Дмитра Карпенка	вулиця		селище КВРЗ, селище Сонячне			вулиця Пархоменка
Добролюбова	вулиця		Загребелля
Довженка	вулиця		селище КВРЗ			Новопрорізна вулиця
Достоєвського	вулиця		селище КВРЗ
Драгомирова	вулиця		Дрижчовка			Комісарівська вулиця
Дружби	вулиця		Дрижчовка			Завгородньо-Сарнавська вулиця
Дружби 1-й	провулок		Дрижчовка
Дружби 2-й	провулок		Дрижчовка
Євгена Коновальця	вулиця		Центр, Вокзал	2753 м	51°14′22″ пн. ш. 33°12′16″ сх. д. / 51°13′34″ пн. ш. 33°10′26″ сх. д.	вулиця Ватутіна, Межова вулиця
Євгена Коновальця 1-й	провулок					1-й провулок вулиці Ватутіна, Кетхудов провулок
Євгена Коновальця 2-й	провулок					2-й провулок вулиці Ватутіна
Євгена Коновальця 3-й	провулок					3-й провулок вулиці Ватутіна
Євгена Коновальця 4-й	провулок					4-й провулок вулиці Ватутіна, Північний провулок
Євгенія Бірюкова	вулиця		Загребелля			вулиця Братів Степняків
Євгенія Бірюкова 1-й	провулок		Загребелля			1-й провулок вулиці Братів Степняків
Євгенія Бірюкова 2-й	провулок		Загребелля			2-й провулок вулиці Братів Степняків
Євгенія Бірюкова 3-й	провулок		Загребелля			3-й провулок вулиці Братів Степняків
Європейська	площа		селище КВРЗ	130 м	51°13′15″ пн. ш. 33°11′15″ сх. д. / 51°13′18″ пн. ш. 33°11′14″ сх. д.	площа Новікова
Єсеніна	вулиця		селище КВРЗ
Жарікова	вулиця		Центр			Вовкогонівська вулиця
Жуковського	вулиця		Зеленчак
Жуковського 1-й	провулок		Зеленчак
Завгородня	вулиця		Загребелля
Завгородньої 1-й	провулок		Загребелля
Задесенка	вулиця		Зеленчак
Залізнична	вулиця					Малярна вулиця
Залізничної 1-й	провулок
Залізничної 2-й	провулок
Залізничної 3-й	провулок
Заозерна	вулиця		Загребелля
Заозерної 1-й	провулок		Загребелля
Заозерної 2-й	провулок		Загребелля
Заозерної 3-й	провулок		Загребелля
Заозерної 4-й	провулок		Загребелля
Зарічна	вулиця		Загребелля			Павлюків провулок
Зарічної 1-й	провулок		Загребелля
Зарічної 2-й	провулок		Загребелля
Зарічної 3-й	провулок		Загребелля
Зелена	вулиця		Куба
Івана Богуна	вулиця					вулиця Чапаєва
Івана Богуна 1-й	провулок					1-й провулок вулиці Чапаєва
Івана Мазепи	вулиця		селище КВРЗ			вулиця Кірова
Івана Скоропадського	вулиця		Загребелля			вулиця Петровського
Івана Скоропадського 1-й	провулок		Загребелля			1-й провулок вулиці Петровського Миколаївська вулиця
Івана Франка	вулиця		селище КВРЗ, селище Сонячне
Івана Франка 1-й	провулок		селище Сонячне
Івана Франка 2-й	провулок		селище Сонячне
Ігоря Сікорського	вулиця		селище КВРЗ			вулиця Стояна
Інтернатна	вулиця		Загребелля	2870 м	51°15′01″ пн. ш. 33°14′36″ сх. д. / 51°13′32″ пн. ш. 33°14′24″ сх. д.	Завгородня вулиця
Інтернатної 1-й	провулок		Загребелля			Кибців провулок
Інтернатної 2-й	провулок		Загребелля
Інтернатної 3-й	провулок		Загребелля			Стусів завулок
Інтернатної 4-й	провулок		Загребелля
Казимира Малевича	вулиця		Загребелля	195 м	51°14′57″ пн. ш. 33°14′55″ сх. д. / 51°15′03″ пн. ш. 33°14′55″ сх. д.
Квартальна	вулиця		Дрижчовка
Квітки-Основ'яненка	вулиця		селище Сонячне
Квітки-Основ'яненка 1-й	провулок		селище Сонячне
Квітки-Основ'яненка 2-й	провулок		селище Сонячне
Квітки-Основ'яненка 3-й	провулок		селище Сонячне
Київська	вулиця		Зеленчак
Клубна	вулиця		Вокзал, 9-та ділянка, Сім вітрів	2705 м	51°13′29″ пн. ш. 33°11′13″ сх. д. / 51°14′55″ пн. ш. 33°10′54″ сх. д.
Клубної 1-й	провулок		9-та ділянка			Клубний провулок
Княгині Ольги	вулиця		Загребелля	133 м	51°14′37″ пн. ш. 33°14′14″ сх. д. / 51°14′36″ пн. ш. 33°14′21″ сх. д.	вулиця Сергія Лазо
Кобзарів	вулиця		селище КВРЗ			Радянська вулиця
Ковпака	вулиця		Зеленчак
Козацька	вулиця		Загребелля	1100 м	51°14′52″ пн. ш. 33°14′35″ сх. д. / 51°15′04″ пн. ш. 33°15′03″ сх. д.
Козацької 1-й	провулок		Загребелля	311 м	51°14′51″ пн. ш. 33°14′42″ сх. д. / 51°14′57″ пн. ш. 33°14′49″ сх. д.
Козацької 2-й	провулок		Загребелля	162 м	51°14′52″ пн. ш. 33°14′50″ сх. д. / 51°14′57″ пн. ш. 33°14′49″ сх. д.
Козацької 3-й	провулок		Загребелля	283 м	51°14′52″ пн. ш. 33°15′01″ сх. д. / 51°14′59″ пн. ш. 33°15′04″ сх. д.
Колективна	вулиця		Зеленчак
Колективної 1-й	провулок		Зеленчак
Колективної 2-й	провулок		Зеленчак
Колективної 3-й	провулок		Зеленчак
Колективної 4-й	провулок		Зеленчак
Колективної 5-й	провулок		Зеленчак
Колективної 6-й	провулок		Зеленчак
Колійна	вулиця		Зеленчак
Колісна	вулиця		селище КВРЗ
Коломійченка	вулиця		Загребелля			Паралельна вулиця
Комунальна	вулиця
Конотопських дивізій	площа		Воронцове	587 м	51°14′52″ пн. ш. 33°13′30″ сх. д. / 51°14′54″ пн. ш. 33°13′01″ сх. д.	Базарна площа, Мостова вулиця
Конотопських партизанів	вулиця		Загребелля			вулиця Свердлова, Путивльська вулиця, Путивльський тракт
Конотопських партизанів 1-й	провулок		Загребелля
Кооперативна	вулиця		9-та ділянка
Короленка	вулиця
Космонавтів	вулиця		селище КВРЗ
Котельна	вулиця		селище КВРЗ
Котляревського	вулиця		Гук
Коцюбинського	вулиця		селище КВРЗ			1-й провулок Ніжинської вулиці, Нижня вулиця
Коцюбинського 1-й	провулок		селище КВРЗ
Кочемазова	вулиця		Загребелля			Червоно-Селянська вулиця, Германівська вулиця
Кочемазова 1-й	провулок		Загребелля			Матюхів провулок, Зимовців провулок
Кочемазова 2-й	провулок		Загребелля
Кочемазова 3-й	провулок		Загребелля			Матюхів провулок
Кочемазова 4-й	провулок		Загребелля
Кочемазова 5-й	провулок		Загребелля			Санчуків провулок
Кочемазова 6-й	провулок		Загребелля
Кочемазова 7-й	провулок		Загребелля
Красногірська	вулиця		Воронцове			вулиця Ушинського, Низова вулиця, Низова площа, Комуністична вулиця
Красногірської 1-й	провулок
Красногірської 2-й	провулок
Крилова	вулиця					Пуста вулиця
Кругова	вулиця		Дрижчовка
Кузнечна	вулиця		селище КВРЗ
Куколка	вулиця		селище Сонячне
Кутузова	вулиця		Воронцове			3-й провулок вулиці Свердлова, Безменів провулок
Лазаревського	вулиця		Палестина	511 м	51°14′25″ пн. ш. 33°13′08″ сх. д. / 51°14′25″ пн. ш. 33°12′42″ сх. д.	вулиця Карла Маркса, Пролетарська вулиця
Лермонтова	вулиця					4-й провулок вулиці Рокосовського, Зимовий провулок
Лесі Українки	вулиця
Леся Курбаса	вулиця		селище КВРЗ, селище Сонячне			вулиця Тухачевського
Ливарна	вулиця		селище КВРЗ
Лисенка	вулиця		Дрижчовка
Лідова	вулиця					Батарейна вулиця
Лідова 1-й	провулок
Лідова 2-й	провулок
Лідова 3-й	провулок
Лісна	вулиця		селище КВРЗ
Лісового	вулиця		Зеленчак			вулиця Зеленчак
Лісового 1-й	провулок		Зеленчак
Лісового 3-й	провулок
Літня	вулиця		Куба
Лугова	вулиця		селище КВРЗ
Лукіна	вулиця		селище КВРЗ
Максима Рильського	вулиця		селище КВРЗ			вулиця Щербакова
Мало-Садова	вулиця
Марусі Чурай	вулиця					1-й провулок вулиці Комунарів
Матросова	вулиця		селище КВРЗ			5-й провулок Заводської вулиці
Маяковського	вулиця
Металістів	вулиця		Житломасив
Механічна	вулиця		Загребелля			Бурдівська вулиця
Миколи Амосова	вулиця					вулиця Семашка
Миру	площа		Центр	312 м	51°14′22″ пн. ш. 33°12′38″ сх. д. / 51°14′18″ пн. ш. 33°12′33″ сх. д.
Миру	проспект		Центр, Зеленчак, Шляхопровід			проспект Сталіна, Пролетарська вулиця, Соснівська вулиця, Соснівське шосе
Миру 2-й	провулок
Миру 3-й	провулок
Михайла Грушевського	вулиця		Дрижчовка, Житломасив			вулиця Дзержинського
Михайла Грушевського 1-й	провулок		Дрижчовка			1-й провулок вулиці Дзержинського
Михайла Грушевського 3-й	провулок		Дем'яна Бєдного			3-й провулок вулиці Дзержинського
Михайла Грушевського 4-й	провулок		Дем'яна Бєдного			4-й провулок вулиці Дзержинського
Михайла Грушевського 5-й	провулок					5-й провулок вулиці Дзержинського
Михайла Сусла	вулиця		Воронцове			вулиця Фрунзе
Миші Немолота	вулиця		Гук
Мірошниченка	вулиця
Мірошниченка 1-й	провулок
Мічуріна	вулиця		Дрижчовка, Куба
Мічуріна 1-й	провулок		Куба
Мічуріна 2-й	провулок		Дрижчовка
Мічуріна 3-й	провулок		Дрижчовка
Мічуріна 4-й	провулок		Куба
Мічуріна 5-й	провулок		Куба
Мічуріна 6-й	провулок		Куба
Мічуріна 7-й	провулок		Куба
Молодіжна	вулиця		Куба
Набережна	вулиця		Загребелля
Наді Волкової	вулиця		Загребелля
Надколійна	вулиця
Нахімова	вулиця		Куба
Нахімова 1-й	провулок		Куба
Нахімова 2-й	провулок		Куба
Нахімова 3-й	провулок		Куба
Небесної Сотні	вулиця		Загребелля
Некрасова	вулиця		Гук
Ніжинська	вулиця		селище КВРЗ
Ніжинської 1-й	провулок		селище КВРЗ
Ніжинської 2-й	провулок		селище КВРЗ
Ніжинської 3-й	провулок		селище КВРЗ
Ніжинської 4-й	провулок		селище КВРЗ
Ніжинської 5-й	провулок		селище КВРЗ
Ніжинської 6-й	провулок		селище КВРЗ
Новоселиця	вулиця
Новоселівська	вулиця		селище КВРЗ, селище Сонячне
Новоселівської 1-й	провулок		селище КВРЗ
Олега Кошового	вулиця					1-й провулок Широкої вулиці
Олександрівська	вулиця		Воронцове
Олександрівської 1-й	провулок
Олександрівської 2-й	провулок
Олександрівської 3-й	провулок
Олександрівської 4-й	провулок
Олександрівської 5-й	провулок
Олени Теліги	вулиця					вулиця Крупської
Ореста Квача	вулиця		селище КВРЗ			вулиця Неровні
Осипенка	вулиця		Зеленчак, Центр
Осіння	вулиця		9-та ділянка
Островського	вулиця		Центр	301 м	51°14′20″ пн. ш. 33°12′51″ сх. д. / 51°14′19″ пн. ш. 33°13′07″ сх. д.
Панова	вулиця		селище КВРЗ
Панфілова	вулиця		Сім вітрів
Паризької Комуни	вулиця
Парківська	вулиця		Шляхопровід, Зеленчак
Перемоги	площа		Центр	125 м	51°14′21″ пн. ш. 33°12′20″ сх. д. / 51°14′24″ пн. ш. 33°12′18″ сх. д.	площа 50-річчя Перемоги
Перемоги	вулиця
Перемоги 1-й	провулок
Перемоги 2-й	провулок
Петра Дорошенка	вулиця					вулиця Ногіна
Петра Сагайдачного	вулиця		Дрижчовка			Комсомольська вулиця
Петра Сагайдачного 1-й	провулок		Дрижчовка			1-й провулок Комсомольської вулиці
Петра Сагайдачного 2-й	провулок		Дрижчовка			2-й провулок Комсомольської вулиці
Пилипа Орлика	вулиця		селище КВРЗ			вулиця Марути, Столярна вулиця
Пилипа Орлика 1-й	провулок		селище КВРЗ			1-й провулок вулиці Марути
Пилипа Орлика 2-й	провулок		селище КВРЗ			2-й провулок вулиці Марути
Пилипа Орлика 3-й	провулок		селище КВРЗ			3-й провулок вулиці Марути
Пирогова	вулиця
Пирогова 1-й	провулок
Пирогова 2-й	провулок
Пирогова 3-й	провулок
Пирогова 4-й	провулок
Південна	вулиця		селище КВРЗ
Північна	вулиця		Загребелля
Північної 1-й	провулок		Загребелля
Північної 2-й	провулок		Загребелля
Північної 3-й	провулок		Загребелля
Північної 4-й	провулок		Загребелля
Північної 5-й	провулок		Загребелля
Північної 6-й	провулок		Загребелля
Північної 7-й	провулок		Загребелля
Пластунська	вулиця		Дрижчовка			Піонерська вулиця
Пластунської 1-й	провулок		Дрижчовка			1-й провулок Піонерської вулиці
Плеханова	вулиця		Куба
Плеханова 1-й	провулок		Куба
Плеханова 2-й	провулок		Куба
Поліська	вулиця		Загребелля
Поліської 1-й	провулок		Загребелля
Поперечна	вулиця		Дрижчовка
Проектна	вулиця		Воронцове, Дрижчовка
Прорізна	вулиця		Вокзал, 9-та ділянка, Сім вітрів			вулиця Фурманова
Професійна	вулиця		селище КВРЗ	3870 м	51°13′15″ пн. ш. 33°11′29″ сх. д. / 51°13′11″ пн. ш. 33°08′17″ сх. д.
Професійної 1-й	провулок		селище КВРЗ
Професійної 2-й	провулок		селище КВРЗ
Професійної 3-й	провулок		селище КВРЗ
Прохоренка	вулиця		Зеленчак
Пряма	вулиця
Прямої 1-й	провулок
Пугачова	вулиця		Куба
Пугачова 1-й	провулок		Куба
Пугачова 2-й	провулок		Куба
Пушкіна	вулиця		Загребелля
Пушкіна 1-й	провулок		Загребелля
Пушкіна 2-й	провулок		Загребелля
Пушкіна 3-й	провулок		Загребелля
Пушкіна 4-й	провулок		Загребелля
Пушкіна 5-й	провулок		Загребелля
Пушкіна 6-й	провулок		Загребелля
Пушкіна 7-й	провулок		Загребелля
Пушкіна 8-й	провулок		Загребелля
Пушкіна 9-й	провулок		Загребелля
Рєпіна	вулиця					вулиця Репіна
Рибалка	вулиця		Дрижчовка
Рибалка 1-й	провулок		Дрижчовка
Рибалка 2-й	провулок		Дрижчовка
Рибалка 3-й	провулок		Дрижчовка
Різдв'яна	вулиця		Загребелля	581 м	51°14′57″ пн. ш. 33°14′45″ сх. д. / 51°14′59″ пн. ш. 33°15′04″ сх. д.	вулиця Різдвяна
Робітничо-Селянська	вулиця		Загребелля
Робітничо-Селянської 1-й	провулок		Загребелля			Сорокин завулок
Робітничо-Селянської 2-й	провулок		Загребелля
Робітничо-Селянської 3-й	провулок		Загребелля
Родимцева	вулиця
Рокосовського	вулиця
Рокосовського 1-й	провулок
Рокосовського 2-й	провулок
Рокосовського 3-й	провулок
Рокосовського 4-й	провулок
Руденка	вулиця		Загребелля
Рябошапка	вулиця		Порт	1175 м	51°14′24″ пн. ш. 33°10′06″ сх. д. / 51°14′33″ пн. ш. 33°10′08″ сх. д.
Рябошапка 1-й	провулок		Порт	310	51°14′24″ пн. ш. 33°09′49″ сх. д. / 51°14′18″ пн. ш. 33°09′36″ сх. д.
Садова	вулиця		Центр, Зеленчак, Шляхопровід
Садової 1-й	провулок
Садової 2-й	провулок
Санжаревського	вулиця
Санчакова	вулиця		Загребелля
Сарнавська	вулиця		Воронцове, Дрижчовка
Сарнавської 1-й	провулок		Воронцове
Сарнавської 2-й	провулок		Дрижчовка
Сарнавської 3-й	провулок		Дрижчовка
Сарнавської 4-й	провулок		Дрижчовка
Сарнавської 5-й	провулок		Дрижчовка
Сарнавської 6-й	провулок		Дрижчовка
Сарнавської 7-й	провулок		Дрижчовка
Свободи	вулиця		Шляхопровід, Вокзал
Свободи 1-й	провулок
Свободи 2-й	провулок
Серафимовича	вулиця		селище КВРЗ
Серафимовича 1-й	провулок		селище КВРЗ	641 м	51°12′41″ пн. ш. 33°11′07″ сх. д. / 51°12′52″ пн. ш. 33°11′33″ сх. д.
Серафимовича 2-й	провулок		селище КВРЗ	165 м	51°12′41″ пн. ш. 33°11′07″ сх. д. / 51°12′39″ пн. ш. 33°10′59″ сх. д.
Серафимовича 3-й	провулок		селище КВРЗ
Сергія Нігояна	вулиця		Дрижчовка			2-й провулок вулиці Дзержинського
Січових Стрільців	вулиця		селище КВРЗ			вулиця Євгенії Бош, Контрольна вулиця
Слюсарна	вулиця		селище КВРЗ
Смілянського	вулиця		селище КВРЗ, селище Сонячне
Соборна	вулиця		Воронцове	1225 м	51°14′41″ пн. ш. 33°13′22″ сх. д. / 51°14′46″ пн. ш. 33°12′19″ сх. д.
Соборної 2-й	провулок
Соборної 3-й	провулок
Сонячна	вулиця		Загребелля
Сонячної 1-й	провулок		Загребелля
Сонячної 2-й	провулок		Загребелля
Сонячної 3-й	провулок		Загребелля
Соснівська	вулиця		селище КВРЗ, селище Сонячне
Спортивна	вулиця
Стаханівська	вулиця		селище КВРЗ
Степана Разіна	вулиця
Суворова	вулиця		селище КВРЗ
Сумська	вулиця		Гук
Східна	вулиця		Загребелля			вулиця Восточная
Таїрова	вулиця		селище КВРЗ
Тимірязєва	вулиця		Дрижчовка
Толбухіна	вулиця
Толстого	вулиця
Торфяна	вулиця		Куба
Трудова	вулиця		селище КВРЗ
Тургенєва	вулиця
Тургенєва 1-й	провулок
Успенсько-Троїцька	вулиця		Центр, Порт	3595 м	51°14′32″ пн. ш. 33°13′09″ сх. д. / 51°14′24″ пн. ш. 33°10′06″ сх. д.
Успенсько-Троїцької 1-й	провулок		9-та ділянка
Успенсько-Троїцької 2-й	провулок		9-та ділянка
Успенсько-Троїцької 3-й	провулок		9-та ділянка
Успенсько-Троїцької 4-й	провулок		Порт
Ушакова	вулиця		селище КВРЗ
Фізкультурна	вулиця		селище КВРЗ
Цілинна	вулиця		Загребелля
Цілинної 2-й	провулок		Загребелля
Ціолковського	вулиця		селище КВРЗ
Чайковського	вулиця		селище КВРЗ
Червоної Калини	проспект		Воронцове			проспект Леніна, вулиця 25 Жовтня, Гоголівська вулиця, Мостова вулиця
Чернишевського	вулиця		Загребелля
Черняховського	вулиця
Чехова	вулиця		Вокзал
Чкалова	вулиця		селище КВРЗ	403 м	51°13′18″ пн. ш. 33°11′14″ сх. д. / 51°13′23″ пн. ш. 33°11′34″ сх. д.
Шевченка	вулиця		Воронцове, Центр	1387 м	51°15′07″ пн. ш. 33°12′41″ сх. д. / 51°14′25″ пн. ш. 33°12′42″ сх. д.	Жуковська вулиця
Шевченка 1-й	провулок
Шевченка 2-й	провулок		Воронцове
Широка	вулиця
Шолохова	вулиця
Щаслива	вулиця					вулиця Олександра Музичко, вулиця Щорса
Щасливої 1-й	провулок					1-й провулок вулиці Олександра Музичко, 1-й провулок вулиці Щорса
Щасливої 2-й	провулок					2-й провулок вулиці Олександра Музичко, 2-й провулок вулиці Щорса
Щасливої 3-й	провулок					3-й провулок вулиці Олександра Музичко, 3-й провулок вулиці Щорса
Юрія Липи	вулиця		9-та ділянка	226 м	51°14′04″ пн. ш. 33°11′26″ сх. д. / 51°14′11″ пн. ш. 33°11′24″ сх. д.	вулиця Калініна, 1-й провулок Кооперативної вулиці
Яблунева	вулиця		Дрижчовка			вулиця Постишева
Яблуневої 1-й	провулок		Дрижчовка			1-й провулок вулиці Постишева
Ярківська	вулиця		Воронцове, Дрижчовка	2825 м	51°14′53″ пн. ш. 33°13′21″ сх. д. / 51°16′22″ пн. ш. 33°13′06″ сх. д.
Ярківської 1-й	провулок		Дрижчовка
Ярківської 2-й	провулок		Дрижчовка
Ярківської 3-й	провулок		Куба
Ярмаркова	вулиця		Воронцове	560 м	51°14′54″ пн. ш. 33°13′01″ сх. д. / 51°14′36″ пн. ш. 33°12′58″ сх. д.
Ярмаркової 3-й	провулок		Воронцове			провулок Злотник
Ярмаркової 4-й	провулок		Воронцове
Ярослава Мудрого	вулиця		9-та ділянка	227 м	51°14′01″ пн. ш. 33°11′03″ сх. д. / 51°14′07″ пн. ш. 33°10′55″ сх. д.	вулиця Цюрупи

Примітки

Хохол#Етимологія

прихов. ↓

fakes

прихов. ↓