Користувач:Bloqbuster/Temp

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Картка:Актор



















Стегозавр, один з багатьох динозаврів, зібраних і описаних під час Кісткових війн, був назван Отніелем Чарльзом Маршем у 1877 році, по скелетам, знайденим на півночі від Моррісону, Колорадо. Ці кістки стали голотипом виду Stegosaurus armatus.

Stegosaurus armatus (Стегозавр панцирний), був першим знайденим видом. Відомий по двом неповним скелетам, двом неповним черепам і принаймні 30 фраґментарним скам'янілостям. Цей вид мав чотири горизонтальні хвостові шипи і відносно малі пластини. Маючи 9 метрів у довжину, він був найдовшим видом у роді Stegosauria.

Stegosaurus stenops (Стегозавр вузьколиций), був описаний Маршем у 1887 році, по голотипу, зібраному Маршалом Фелчем у Ґарден Парку, на півночі від Каньйон-Сіті, Каліфорнія, у 1886 році. Це найкраще вивчений вид стегозаврів, здебільшого тому, що його скам'янілості включать принаймні один цілий скелет. В нього були великі, широкі пластини та чотири хвостові шипи. Stegosaurus stenops відомий по не меньше 50 неповним дорослим та дітячим скелетам, одному цілому черепу та чотирьом хвостовим шипам. Він був коротшим ніж S. armatus, і мав лише 7 метрів у довжину.

Stegosaurus longispinus (Стегозавр довгошипастий), описаний Чарльзом Ґілмором та відомий по одному неповному скелету з Моррісонівського утворення у Вайомінґу. Stegosaurus longispinus був відомим завдяки соєму набору з чотирьох незвичайно довгих хвостових шипів. Деякі вчені вважають його різновиддю кентрозавра.. Як і S. stenops, він ма 7 метрів у довжину.

Порівняння числівників у адиґо-абхазьких мовах:

АбазинськаАбхазькаАдизькаКабардинська
клас людей клас речейклас людей клас речейназивний відмінок
1заджвызакӀыаӡәыакызырзыр
2гӀвыджьгӀвбаҩыцаҩбатӀуртӀур
3хгӀвыхпахҩыкхҧащырщыр
4пщгӀвыпщбаҧшьҩыкҧшьбаплӀырплӀыр
5хвгӀвыхвбахуҩыкхубатфыртхур
6цгӀвыцбафҩыкфбахырхыр
7быжьгӀвыбыжьбабжьҩыкбжьбаблырблыр
8агӀгӀвыагӀбаааҩыкаабайырир
9жвгӀвыжвбажәҩыкжәбабгъурбгъур
10жвагӀвыжвабажәаҩыкжәабапшӀырпщӀыр

___________ TO_DO

Кабардиньска мова
Къэбэрдеибзэ
Поширена вРосія, Турція, Іран
РегіонКавказ
Носії1,012,000
Писемністькирилиця
Класифікація
  • Кавказькі мови
    • Абхазо-адизькі мови
      • Адизькі мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2kbd
ISO 639-3kbd

Кабардинська (або черкеська) мова — абхазо-адизька мова, росповсюджена у Кабардино-Балкарії, Карачаєво-Черкесії, Адиґеї, Турції та Ірані. Належить до адизької гілки абхазо-адизької (західно-кавказької) мовної сім'ї. Як і інші мови цієї сім'ї має велику кількість приголосних фонем, специфічні лабіалізовані фонеми та складну систему відмінювання дієслова.

Фонолоґія

[ред. | ред. код]

Голосні

[ред. | ред. код]

У сучасній кабардинській мові 6 голосних, що поділяются на довгі (а, е, и, о) та короткі (э, ы). Всі голосні у кабардинській фарінґалізовані.

Ряд/
Підйом
ПереднійСереднійЗадній
Верхнійи [i]у [u]
Середнійе [ɛ]ы [ə]о [o]
Нижнійэ [ɐ]а [ɑ]

Приголосні

[ред. | ред. код]

Вибухові та африкати поділяються на 3 серії: напівдзвінкі, глухі подихові та глухі абруптивні (ейєктивні). Також у кабардинській є подихові та абруптивні спіранти.

ГубніГубно-зубніДентальніАльвеолярніПостальвеолярніПалатальні та
альвеолярно-палатальні
ВелярніУвулярніФарінґальніЛарінґальні
Вибухові
та африкати
б [b]
п [pʰ]
пӀ [pʼ]
д [d]
т [tʰ]
тӀ [tʼ]
дз [ʣ]
ц [ʦʰ]
цӀ [ʦʼ]
дж [ʤ]
ч [ʧʰ]
кӀ [ʧʼ]
к [kʰ]
(кӀу [kʼʷ]
кхъ
къ
Ӏ [ʔ]
Спірантиф [fʰ]
фӀ [fʼ]
з [z]
с [sʰ]
сӀ [sʼ]
ж [ʒ]
ш [ʃ]
жь [ʑ]
щ [ɕʰ]
щӀ [ɕʼ]
г [γ]
х [x]
гъ [ʁ]
хъ [χ]
хь [h]
Латеральні
спіранти
л [ɮ]
лъ [ɬʰ]
лӀ [ɬʼ]
Ґлайдив, у [w]й, и [j]
Носовім [m]н [n]
Вібрантир [r]

Як і в інших мовах адиґо-абхазької ґрупи в кабардинській є лабіалізовані фонеми.

Наголос

[ред. | ред. код]

В словах, що закінчуються на приголосний, наголос падає на останній склад, а у тих, що закінчуються на голосну - на другий від кінця.

Морфолоґія

[ред. | ред. код]

Іменник

[ред. | ред. код]

Іменник у кабардинській мові має катеґорії числа, відмінку та визначенності.

Форма множини позначається аффіксом -хэ.

У кабардинській мові 4 відмінки: називний, ерґативний, післяйменниковий та обставинний. Ерґативний відмінок це відмінок підмета при перехідному дієслові. Також у кабардинскьій мові він виконує роль непрямих відмінків: родового, давального та інш. Післяйменниковий відмінок має значення орудного, напрямкового, а також використовується з післяйменниками.

"джэд" (курка)""унэ" (дім)
Форма/
Відмінок
ВизначенаНевизначенаВизначенаНевизначена
Називнийджэдджэдырунэунэр
Ерґативнийджэдджэдымунэунэм
ПісляйменниковийджэдкӀэджэдымкӀэунэкӀэунэмкӀэ
Обставиннийджэдыуджэдырауэунэу/унэуэ/унэкӀэуунэрауэ/унэмкӀэу

Покажчики належності можуть вживатися, як префікси, або як окремі слова:

си-мій
уи-твій
и-його, її
ди-наш
фи-ваш
я-їх

Також у кабардинській мові є аффікс сурядності "-рэ" (у формах відмінків "-и/-икӀ"):
Мыщырэ дыгъужьрэ. - Ведмідь та вовк.

Прикметник

[ред. | ред. код]

Якісні прикметники у кабардинскьій мові вживаються після іменника, до якого відносяться, і при відмінюванні приймають на себе

покажчики числа та відмінку. Наприклад:
унэ хуыжь - білий будинок,
унэ хуыжьыр - білий будинок (наз. в., визн. ф.),
унэ хуыжьхэр - білі будинки (наз. в., визн. ф.).

Вищий ступінь якісних прикметників утворюється аналітично за допомогою слова "нэхъ":
дахэ -> нэхъ дахъэ (гарний -> гарніший, більш гарний),
щӀэ -> нэхъ щӀэ (новий -> новіший),
фӀы -> нэхъыфӀ (хороший -> кращий).

Зменшена форма вищого ступеня утворюється за допомогою слова "тӀэкӀукӀэ":
нэхъ тынш -> тӀэкӀукӀэ нэхъ тынш (легше/легший -> трошки легше/легший).

Найвищий ступінь прикметників утворюється за допомогою суффіксів -щэ, -Ӏуэ, -бзэ, -пс, -кӀей. Наприклад:
лъага -> лъагащэ (високий -> найвищий).

Складні форми найвищого ступеня утворюються за допомогою повторення прикметників:
нэхъ хахуэхэм я нэхъ хахуэхэж - найхоробріший з хоробрих.

Відносні прикметники навідміну від якісних ставляться перед іменником, не утворюють ступенів порівняння та не мають покажчиків числа та відмінку (у залежній формі).

Займенник

[ред. | ред. код]

У кабардино-черкеській мові є особові займенники 1-ої та 2-ої особи: "сэ" (я), "уэ" (ти), "дэ" (ми) та "фэ" (ви). Замість особових займенників 3-ої особи вживаються самостійні форми вказівних займенників.[1]

Відмінювання особових займенників:

Наз., Ерґ.сэуэдэфэ
Післ.сэркӀэуэркӀэдэркӀэфэркӀэ
Обст.сэруэуэруэдэруэфэруэ

Займенники мають залежні та самостійні форми. Залежні форми вживаються разом з іменником і не відмінюються за числом та відмінком, самостійні вживаються у самостійній позиці та замість особових займенників 3-ої особи.

'цей''той''той (десь там)'
Залежна формамымоа
Самостійна форма
Однина
Називниймырморар
Ерґативниймыбымобыабы
ПісляйменниковиймыбыкӀэмобыкӀэабыкӀэ
Обставинниймыруморуару
Множина
Називниймыхэрмохэрахэр
Ерґативниймыбыхэммобэхэмабыхэм
ПісляйменниковиймыбыхэмкӀэмобыхэмкӀэабыхэмкӀэ
Обставинниймыхэрумохэруахэру

Числівник

[ред. | ред. код]

Числівники поділяються на кількісні, кратні, порядкові та розділові. Всі кількісні числівники окрім числівника "зы" (один) вживаються після іменника, до якого відносяться. Порядкові числівники вживаються перед іменником. Наприклад:
зы унэ — один будинок,
унэщыр — три будиник.

Кількісні числівники у формі називного відмінку:

1зыр11пщыкӀузыр
2тӀур12пщыкӀутӀур
3щыр13пщыкӀущыр
4плӀыр14пщыкӀуплӀыр
5тхур15пщыкӀутхур
6хыр16пщыкӀухыр
7блыр17пщыкӀублыр
8ир18пщыкӀийыр
9бгъур19пщыкӀубъур
10пщӀыр20тӀошӀ

Кратні числівники утворюються задопомогою аффікса -э:
тӀур -> тӀуэ ('двічи'),
плӀыр -> плӀэ ('чотири рази'),
блыр -> блэ ('сім раз'),
бгъур -> бгъуэ ('дев'ять раз').

Порядкові числівники утворюються від кратних задопомогою префіксу е- та аффіксу -анэр-:
тӀур -> етӀуанэ(рей) ('другий'),
щыр -> ещанэ(рей) ('третій'),
плӀыр -> еплӀанэ(рей) ('четвертий').

Розділові числівники утворюються за допомогою повторення основи:
зыр -> зырыз ('по одному'),
тӀур -> тӀурытӀ ('по два, по двоє'),
щыр -> щырыщ ('по три').

Дієслово

[ред. | ред. код]

Дієслово у кабардинській мові має катеґорії способу, стану, часу, особи, числа та інш.

Дієслова у кабардинській поділяються на 2 типи: статичні та динамічні, які розрізняються морфолоґічно.

Розрізняються 8 способів:

  • дійсний
  • питальний
  • бажальний
  • наказовий
  • умовний
  • суб'юнктив
  • спосіб здивування
  • спосіб вирогідності

Фінітні та інфінітні форми

[ред. | ред. код]

Розрязняються фінітні та інфінітні форми дієслова. Фінітні форми означають головну дію, яка не залежить від якогось іншого дієслова. Інфінітна форма означає додаткову дію, залежну від основної.

Фінітні форми у позитивній формі мають наступні закінчення:

  • -щ (копула-суфікс)
  • -т (покажчик минулого часу)
  • -кӀэ (підтверждувально-питальна форма)

До інфінітних форм належать: * Форми умовного способу з суффіксами -мэ/-м, -кӀэ

  • Допустова форма на -ми (тхэми - хоча пише)
  • Форми дієслова з суффіксом -ху/-хукӀэ, що виражає одночасність дії з основною дією.
  • Невизначена форма дієслова (масдар):

кӀуэн - йти

  • Масдарна форма, утворена за допомогою суффікса -у зі значенням мети.
  • Форми наказового способу:

кӀуэ - йди умыкӀуэ - не йди фыкӀуэ -йдіть иретх - хай пише иремытх - хай не пише

  • Питальні форми дієслова

укӀуэрэ? - ти йдеш? умыкӀуэрэ? - ти не йдеш?

  • Дієприкметники та дієприслівники

Динамічні та статичні дієслова

[ред. | ред. код]

Дієслова поділяються на динамічні та статичні.
Динамічні дієслова виражають процесс дії, а статичні - стан, результат або предикативні форми. Ці типи розрізняються по формах теперішнього часу: динамічні дієслова у теперішньому часі мають преффікс -о- (-уэ-) та факультативний суфікс -р, а статичні - копулу-суффікс -щ.
Наприклад:
сэ ар собзы(р) - я ріжу те
дэ солажьэ(р) - ми працюємо
сэ сокӀуэ(р) - я йду
сэ сокӀуэркъым - я не йду
сэ сыщытщ - я стою
сэ ар сиӀэщ - я маю те
ар студентщ - він студент

Також дієслова поділяються на перехідні та неперехідні. Неперехідні дієслова мають як правило номінативну конструкцію. Перехідні дієслова мають прямий додаток (але у деяких випадках він може бути відсутнім).

Перехідні та неперехідні дієслова

[ред. | ред. код]

Перехідні дієслова зазвичай мають додаток у називному відмінку та підмет у ерґативному. При неперехідних дієсловах приямий додаток відсутній, а суб'єкт стоїть у називному відмінку.

Також ці 2 типи дієслів розрізняються послідовністю особових аффіксів та правилами щодо їх вживання.

Особа

[ред. | ред. код]

Дієслова у кабардинскій можуть мати особові показники не тільки суб'єкта (підмета), а й прямого і непрямого об'єктів (додатків).

Дєіслова, що мають лише один особовий показник називаються одноособовими, а ті, що мають декілька - багатоособовими.

У двоособовому перехідному дієслові на першому місці стоїть преффікс прямого додатку, а після нього - преффікс суб'єкта (підмета).

А у двоособовому неперехідному на першому місці преффікс суб'єкту, а потім - преффіксі непрямих додатків.

Всі неперехідні дієслова у формах минулих та майбутніх часі вживаються без показника 3-ої особи, в той час як в перехідних дієслів завжди є префікс суб'єкта 3-ої особи и-/е-.

У теперішньому часі неперехідні дієслова мають показник суб'єкта 3-ої особи -ма. Наприклад: ЩӀалэр макӀуэр. - Хлопець йде. Шыр мажьэ. - Кінь біжить.

Приклад особового відмінювання неперехідного дієслова "кӀуэн" (йти):

сокӀуэря йдусыкӀуащя йшов, йшла
уокӀуэрти йдешукӀуащти йшов
макӀуэрвін, вона йдекӀуащвін йшов
дэкӀуэрми йдемодыкӀуащми йшли
фэкӀуэрви йдетефыкӀуащви йшли
макӀуэхэрвони йдутькӀуащвони йшли

Приклад особового відмінювання перехідного дієслова "лъэгъун" (бачити):

солъэгъу - я бачу (його, її, їх)

уолъэгъу - ти бачиш (його)
елъэгъу - він бачить (його)
долъуэгъ - ми бачимо (його)
фолъэгъу - ви бачите (його)

ялъэгъу вони бачать (його)
дызолъэгъу - я бачу нас

дыболъэгъу - ти бачиш нас
дьэлэгъу - він, вона - бачить нас
дыволъэгъу - ви бачите нас

далъэгъу - вони бачать нас
сыулъэгъуащ - ти бачив мене
сыфлъэгъуащ - ви бачили мене

Форми часу поділяються на 2 типи, що виражать відношення дії до теперішнього моменту та до моменту у минулому.

  • I ґрупа
    • Теперішній
    • Претеріт - одноразова завершена дія, що відбулася у минулому.
    • Давноминулий - дія, що відбулася у віддаленому минулому.
    • Перфект - дія, яка завершилася до теерішнього моменту.
    • Майбутній катеґоричний - дія, яка точно має статися у майбутньому.
    • Майбутній можливий - дія, яка може статися у майбутньому за якоїсь певної умови.
    • Аоріст I - миттєва дія у минулому.
  • II ґрупа
    • Минулий тривалий - тривала дія чи стан, що мають місце у певний момент у минулому.
    • Віддалений претеріт - одноразова завершена дія, що відбулася у віддаленому минулому ('колись давно').
    • Давноминулий віддалений
    • Плюперфект - дія, яка завершилася до якогось моменту у минулому.
    • Майбутній катеґоричний в минулому - дія у майбутньому, що відбулася б, як результат якоїсь дії у минулому. Співпадає з формою майбутнього часу суб'юнктиву.
    • Майбутній можливий в минулому
    • Аоріст II - миттєва дія, співвіднесна з певним моментом у минулому.

Часові форми дієслова "кӀуэн" (йти):

ЧасФорма
ПозитивнаНегативна
ТеперішнійсыкӀуэ(р)сыкӀуэркъым
ПретерітсыкӀуащсыкӀуакъым
ДавноминулийсыкӀуэгъащсыкӀуэгъакъым
ПерфектсыкӀуакӀэщсыкӀуакӀэкъым
Майбутній можливийсыкӀуэнщсыкӀуэнкъым
Майбутній катеґоричнийсыкӀуэнущсыкӀуэнукъым
Аоріст IсыкӀуэщсыкӀуэкъым
Минулий тривалийсыкӀуэрт
Віддалений претерітсыкӀуат
Давноминулий віддаленийсыкӀуэгъат
ПлюперфектсыкӀуакӀэт
Майбутній катеґоричний у минуломусыкӀуэнут
Майбутній можливий у минуломусыкӀуэнт
Аоріст IIсыкӀуэт- (не вживається)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • П. М. Багов та інші (ред.). Грамматика современного кабардино-черкесского литературного языка (російською) . Кабардино-балкарський науково-дослідницький центр: "Наука". {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |name= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |пубрік= (довідка)
  • "Фонетика адизьких мов"

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
  • [1] - "Скорочена ґрамматика кабардинскької мови" (англ.), Ранко Матасович, 2008
  1. П. М. Багов та інші (ред.). Грамматика современного кабардино-черкесского литературного языка (російською) . Кабардино-балкарський науково-дослідницький центр: "Наука". {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |name= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |пубрік= (довідка)