Користувач:Bloqbuster/Temp

Шаблон:Картка:Актор

Інше

Стегозавр, один з багатьох динозаврів, зібраних і описаних під час Кісткових війн, був назван Отніелем Чарльзом Маршем у 1877 році, по скелетам, знайденим на півночі від Моррісону, Колорадо. Ці кістки стали голотипом виду Stegosaurus armatus.

Stegosaurus armatus (Стегозавр панцирний), був першим знайденим видом. Відомий по двом неповним скелетам, двом неповним черепам і принаймні 30 фраґментарним скам'янілостям. Цей вид мав чотири горизонтальні хвостові шипи і відносно малі пластини. Маючи 9 метрів у довжину, він був найдовшим видом у роді Stegosauria.

Stegosaurus stenops (Стегозавр вузьколиций), був описаний Маршем у 1887 році, по голотипу, зібраному Маршалом Фелчем у Ґарден Парку, на півночі від Каньйон-Сіті, Каліфорнія, у 1886 році. Це найкраще вивчений вид стегозаврів, здебільшого тому, що його скам'янілості включать принаймні один цілий скелет. В нього були великі, широкі пластини та чотири хвостові шипи. Stegosaurus stenops відомий по не меньше 50 неповним дорослим та дітячим скелетам, одному цілому черепу та чотирьом хвостовим шипам. Він був коротшим ніж S. armatus, і мав лише 7 метрів у довжину.

Stegosaurus longispinus (Стегозавр довгошипастий), описаний Чарльзом Ґілмором та відомий по одному неповному скелету з Моррісонівського утворення у Вайомінґу. Stegosaurus longispinus був відомим завдяки соєму набору з чотирьох незвичайно довгих хвостових шипів. Деякі вчені вважають його різновиддю кентрозавра.. Як і S. stenops, він ма 7 метрів у довжину.

Порівняння числівників у адиґо-абхазьких мовах:

	Абазинська		Абхазька		Адизька	Кабардинська
	клас людей	клас речей	клас людей	клас речей	називний відмінок
1	заджвы	закӀы	аӡәы	акы	зыр	зыр
2	гӀвыджь	гӀвба	ҩыца	ҩба	тӀур	тӀур
3	хгӀвы	хпа	хҩык	хҧа	щыр	щыр
4	пщгӀвы	пщба	ҧшьҩык	ҧшьба	плӀыр	плӀыр
5	хвгӀвы	хвба	хуҩык	хуба	тфыр	тхур
6	цгӀвы	цба	фҩык	фба	хыр	хыр
7	быжьгӀвы	быжьба	бжьҩык	бжьба	блыр	блыр
8	агӀгӀвы	агӀба	ааҩык	ааба	йыр	ир
9	жвгӀвы	жвба	жәҩык	жәба	бгъур	бгъур
10	жвагӀвы	жваба	жәаҩык	жәаба	пшӀыр	пщӀыр

___________ TO_DO

Кабардиньска мова
Къэбэрдеибзэ
Поширена в	Росія, Турція, Іран
Регіон	Кавказ
Носії	1,012,000
Писемність	кирилиця
Класифікація	Кавказькі мови Абхазо-адизькі мови Адизькі мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2	kbd
ISO 639-3	kbd

Кабардинська (або черкеська) мова — абхазо-адизька мова, росповсюджена у Кабардино-Балкарії, Карачаєво-Черкесії, Адиґеї, Турції та Ірані. Належить до адизької гілки абхазо-адизької (західно-кавказької) мовної сім'ї. Як і інші мови цієї сім'ї має велику кількість приголосних фонем, специфічні лабіалізовані фонеми та складну систему відмінювання дієслова.

Фонолоґія

Голосні

У сучасній кабардинській мові 6 голосних, що поділяются на довгі (а, е, и, о) та короткі (э, ы). Всі голосні у кабардинській фарінґалізовані.

Ряд/ Підйом	Передній	Середній	Задній
Верхній	и [i]		у [u]
Середній	е [ɛ]	ы [ə]	о [o]
Нижній		э [ɐ]	а [ɑ]

Приголосні

Вибухові та африкати поділяються на 3 серії: напівдзвінкі, глухі подихові та глухі абруптивні (ейєктивні). Також у кабардинській є подихові та абруптивні спіранти.

	Губні	Губно-зубні	Дентальні	Альвеолярні	Постальвеолярні	Палатальні та альвеолярно-палатальні	Велярні	Увулярні	Фарінґальні	Ларінґальні
Вибухові та африкати	б [b] п [pʰ] пӀ [pʼ]		д [d] т [tʰ] тӀ [tʼ]	дз [ʣ] ц [ʦʰ] цӀ [ʦʼ]	дж [ʤ] ч [ʧʰ] кӀ [ʧʼ]		к [kʰ] (кӀу [kʼʷ]		кхъ къ	Ӏ [ʔ]
Спіранти		ф [fʰ] фӀ [fʼ]		з [z] с [sʰ] сӀ [sʼ]	ж [ʒ] ш [ʃ]	жь [ʑ] щ [ɕʰ] щӀ [ɕʼ]	г [γ] х [x]	гъ [ʁ] хъ [χ]		хь [h]
Латеральні спіранти				л [ɮ] лъ [ɬʰ] лӀ [ɬʼ]
Ґлайди	в, у [w]					й, и [j]
Носові	м [m]		н [n]
Вібранти			р [r]

Як і в інших мовах адиґо-абхазької ґрупи в кабардинській є лабіалізовані фонеми.

Наголос

В словах, що закінчуються на приголосний, наголос падає на останній склад, а у тих, що закінчуються на голосну - на другий від кінця.

Морфолоґія

Іменник

Іменник у кабардинській мові має катеґорії числа, відмінку та визначенності.

Форма множини позначається аффіксом -хэ.

У кабардинській мові 4 відмінки: називний, ерґативний, післяйменниковий та обставинний. Ерґативний відмінок це відмінок підмета при перехідному дієслові. Також у кабардинскьій мові він виконує роль непрямих відмінків: родового, давального та інш. Післяйменниковий відмінок має значення орудного, напрямкового, а також використовується з післяйменниками.

	"джэд" (курка)"		"унэ" (дім)
Форма/ Відмінок	Визначена	Невизначена	Визначена	Невизначена
Називний	джэд	джэдыр	унэ	унэр
Ерґативний	джэд	джэдым	унэ	унэм
Післяйменниковий	джэдкӀэ	джэдымкӀэ	унэкӀэ	унэмкӀэ
Обставинний	джэдыу	джэдырауэ	унэу/унэуэ/унэкӀэу	унэрауэ/унэмкӀэу

Покажчики належності можуть вживатися, як префікси, або як окремі слова:

си-	мій
уи-	твій
и-	його, її
ди-	наш
фи-	ваш
я-	їх

Також у кабардинській мові є аффікс сурядності "-рэ" (у формах відмінків "-и/-икӀ"):
Мыщырэ дыгъужьрэ. - Ведмідь та вовк.

Прикметник

Якісні прикметники у кабардинскьій мові вживаються після іменника, до якого відносяться, і при відмінюванні приймають на себе

покажчики числа та відмінку. Наприклад:
унэ хуыжь - білий будинок,
унэ хуыжьыр - білий будинок (наз. в., визн. ф.),
унэ хуыжьхэр - білі будинки (наз. в., визн. ф.).

Вищий ступінь якісних прикметників утворюється аналітично за допомогою слова "нэхъ":
дахэ -> нэхъ дахъэ (гарний -> гарніший, більш гарний),
щӀэ -> нэхъ щӀэ (новий -> новіший),
фӀы -> нэхъыфӀ (хороший -> кращий).

Зменшена форма вищого ступеня утворюється за допомогою слова "тӀэкӀукӀэ":
нэхъ тынш -> тӀэкӀукӀэ нэхъ тынш (легше/легший -> трошки легше/легший).

Найвищий ступінь прикметників утворюється за допомогою суффіксів -щэ, -Ӏуэ, -бзэ, -пс, -кӀей. Наприклад:
лъага -> лъагащэ (високий -> найвищий).

Складні форми найвищого ступеня утворюються за допомогою повторення прикметників:
нэхъ хахуэхэм я нэхъ хахуэхэж - найхоробріший з хоробрих.

Відносні прикметники навідміну від якісних ставляться перед іменником, не утворюють ступенів порівняння та не мають покажчиків числа та відмінку (у залежній формі).

Займенник

У кабардино-черкеській мові є особові займенники 1-ої та 2-ої особи: "сэ" (я), "уэ" (ти), "дэ" (ми) та "фэ" (ви). Замість особових займенників 3-ої особи вживаються самостійні форми вказівних займенників.

Відмінювання особових займенників:

Наз., Ерґ.	сэ	уэ	дэ	фэ
Післ.	сэркӀэ	уэркӀэ	дэркӀэ	фэркӀэ
Обст.	сэруэ	уэруэ	дэруэ	фэруэ

Займенники мають залежні та самостійні форми. Залежні форми вживаються разом з іменником і не відмінюються за числом та відмінком, самостійні вживаються у самостійній позиці та замість особових займенників 3-ої особи.

	'цей'	'той'	'той (десь там)'
Залежна форма	мы	мо	а
Самостійна форма
Однина
Називний	мыр	мор	ар
Ерґативний	мыбы	мобы	абы
Післяйменниковий	мыбыкӀэ	мобыкӀэ	абыкӀэ
Обставинний	мыру	мору	ару
Множина
Називний	мыхэр	мохэр	ахэр
Ерґативний	мыбыхэм	мобэхэм	абыхэм
Післяйменниковий	мыбыхэмкӀэ	мобыхэмкӀэ	абыхэмкӀэ
Обставинний	мыхэру	мохэру	ахэру

Числівник

Числівники поділяються на кількісні, кратні, порядкові та розділові. Всі кількісні числівники окрім числівника "зы" (один) вживаються після іменника, до якого відносяться. Порядкові числівники вживаються перед іменником. Наприклад:
зы унэ — один будинок,
унэщыр — три будиник.

Кількісні числівники у формі називного відмінку:

1	зыр	11	пщыкӀузыр
2	тӀур	12	пщыкӀутӀур
3	щыр	13	пщыкӀущыр
4	плӀыр	14	пщыкӀуплӀыр
5	тхур	15	пщыкӀутхур
6	хыр	16	пщыкӀухыр
7	блыр	17	пщыкӀублыр
8	ир	18	пщыкӀийыр
9	бгъур	19	пщыкӀубъур
10	пщӀыр	20	тӀошӀ

Кратні числівники утворюються задопомогою аффікса -э:
тӀур -> тӀуэ ('двічи'),
плӀыр -> плӀэ ('чотири рази'),
блыр -> блэ ('сім раз'),
бгъур -> бгъуэ ('дев'ять раз').

Порядкові числівники утворюються від кратних задопомогою префіксу е- та аффіксу -анэр-:
тӀур -> етӀуанэ(рей) ('другий'),
щыр -> ещанэ(рей) ('третій'),
плӀыр -> еплӀанэ(рей) ('четвертий').

Розділові числівники утворюються за допомогою повторення основи:
зыр -> зырыз ('по одному'),
тӀур -> тӀурытӀ ('по два, по двоє'),
щыр -> щырыщ ('по три').

Дієслово

Дієслово у кабардинській мові має катеґорії способу, стану, часу, особи, числа та інш.

Дієслова у кабардинській поділяються на 2 типи: статичні та динамічні, які розрізняються морфолоґічно.

Розрізняються 8 способів:

• дійсний
• питальний
• бажальний
• наказовий
• умовний
• суб'юнктив
• спосіб здивування
• спосіб вирогідності

Фінітні та інфінітні форми

Розрязняються фінітні та інфінітні форми дієслова. Фінітні форми означають головну дію, яка не залежить від якогось іншого дієслова. Інфінітна форма означає додаткову дію, залежну від основної.

Фінітні форми у позитивній формі мають наступні закінчення:

• -р
• -щ (копула-суфікс)
• -т (покажчик минулого часу)
• -кӀэ (підтверждувально-питальна форма)

До інфінітних форм належать: * Форми умовного способу з суффіксами -мэ/-м, -кӀэ

• Допустова форма на -ми (тхэми - хоча пише)
• Форми дієслова з суффіксом -ху/-хукӀэ, що виражає одночасність дії з основною дією.
• Невизначена форма дієслова (масдар):

кӀуэн - йти

• Масдарна форма, утворена за допомогою суффікса -у зі значенням мети.
• Форми наказового способу:

кӀуэ - йди умыкӀуэ - не йди фыкӀуэ -йдіть иретх - хай пише иремытх - хай не пише

• Питальні форми дієслова

укӀуэрэ? - ти йдеш? умыкӀуэрэ? - ти не йдеш?

• Дієприкметники та дієприслівники

Динамічні та статичні дієслова

Дієслова поділяються на динамічні та статичні.
Динамічні дієслова виражають процесс дії, а статичні - стан, результат або предикативні форми. Ці типи розрізняються по формах теперішнього часу: динамічні дієслова у теперішньому часі мають преффікс -о- (-уэ-) та факультативний суфікс -р, а статичні - копулу-суффікс -щ.
Наприклад:
сэ ар собзы(р) - я ріжу те
дэ солажьэ(р) - ми працюємо
сэ сокӀуэ(р) - я йду
сэ сокӀуэркъым - я не йду
сэ сыщытщ - я стою
сэ ар сиӀэщ - я маю те
ар студентщ - він студент

Також дієслова поділяються на перехідні та неперехідні. Неперехідні дієслова мають як правило номінативну конструкцію. Перехідні дієслова мають прямий додаток (але у деяких випадках він може бути відсутнім).

Перехідні та неперехідні дієслова

Перехідні дієслова зазвичай мають додаток у називному відмінку та підмет у ерґативному. При неперехідних дієсловах приямий додаток відсутній, а суб'єкт стоїть у називному відмінку.

Також ці 2 типи дієслів розрізняються послідовністю особових аффіксів та правилами щодо їх вживання.

Особа

Дієслова у кабардинскій можуть мати особові показники не тільки суб'єкта (підмета), а й прямого і непрямого об'єктів (додатків).

Дєіслова, що мають лише один особовий показник називаються одноособовими, а ті, що мають декілька - багатоособовими.

У двоособовому перехідному дієслові на першому місці стоїть преффікс прямого додатку, а після нього - преффікс суб'єкта (підмета).

А у двоособовому неперехідному на першому місці преффікс суб'єкту, а потім - преффіксі непрямих додатків.

Всі неперехідні дієслова у формах минулих та майбутніх часі вживаються без показника 3-ої особи, в той час як в перехідних дієслів завжди є префікс суб'єкта 3-ої особи и-/е-.

У теперішньому часі неперехідні дієслова мають показник суб'єкта 3-ої особи -ма. Наприклад: ЩӀалэр макӀуэр. - Хлопець йде. Шыр мажьэ. - Кінь біжить.

Приклад особового відмінювання неперехідного дієслова "кӀуэн" (йти):

сокӀуэр	я йду	сыкӀуащ	я йшов, йшла
уокӀуэр	ти йдеш	укӀуащ	ти йшов
макӀуэр	він, вона йде	кӀуащ	він йшов
дэкӀуэр	ми йдемо	дыкӀуащ	ми йшли
фэкӀуэр	ви йдете	фыкӀуащ	ви йшли
макӀуэхэр	вони йдуть	кӀуащ	вони йшли

Приклад особового відмінювання перехідного дієслова "лъэгъун" (бачити):

солъэгъу - я бачу (його, її, їх) уолъэгъу - ти бачиш (його) елъэгъу - він бачить (його) долъуэгъ - ми бачимо (його) фолъэгъу - ви бачите (його) ялъэгъу вони бачать (його)

дызолъэгъу - я бачу нас дыболъэгъу - ти бачиш нас дьэлэгъу - він, вона - бачить нас дыволъэгъу - ви бачите нас далъэгъу - вони бачать нас

сыулъэгъуащ - ти бачив мене сыфлъэгъуащ - ви бачили мене

Час

Форми часу поділяються на 2 типи, що виражать відношення дії до теперішнього моменту та до моменту у минулому.

• I ґрупа
  • Теперішній
  • Претеріт - одноразова завершена дія, що відбулася у минулому.
  • Давноминулий - дія, що відбулася у віддаленому минулому.
  • Перфект - дія, яка завершилася до теерішнього моменту.
  • Майбутній катеґоричний - дія, яка точно має статися у майбутньому.
  • Майбутній можливий - дія, яка може статися у майбутньому за якоїсь певної умови.
  • Аоріст I - миттєва дія у минулому.
• II ґрупа
  • Минулий тривалий - тривала дія чи стан, що мають місце у певний момент у минулому.
  • Віддалений претеріт - одноразова завершена дія, що відбулася у віддаленому минулому ('колись давно').
  • Давноминулий віддалений
  • Плюперфект - дія, яка завершилася до якогось моменту у минулому.
  • Майбутній катеґоричний в минулому - дія у майбутньому, що відбулася б, як результат якоїсь дії у минулому. Співпадає з формою майбутнього часу суб'юнктиву.
  • Майбутній можливий в минулому
  • Аоріст II - миттєва дія, співвіднесна з певним моментом у минулому.

Часові форми дієслова "кӀуэн" (йти):

Час	Форма
	Позитивна	Негативна
Теперішній	сыкӀуэ(р)	сыкӀуэркъым
Претеріт	сыкӀуащ	сыкӀуакъым
Давноминулий	сыкӀуэгъащ	сыкӀуэгъакъым
Перфект	сыкӀуакӀэщ	сыкӀуакӀэкъым
Майбутній можливий	сыкӀуэнщ	сыкӀуэнкъым
Майбутній катеґоричний	сыкӀуэнущ	сыкӀуэнукъым
Аоріст I	сыкӀуэщ	сыкӀуэкъым
Минулий тривалий	сыкӀуэрт
Віддалений претеріт	сыкӀуат
Давноминулий віддалений	сыкӀуэгъат
Плюперфект	сыкӀуакӀэт
Майбутній катеґоричний у минулому	сыкӀуэнут
Майбутній можливий у минулому	сыкӀуэнт
Аоріст II	сыкӀуэт	- (не вживається)

Джерела

• П. М. Багов та інші (ред.). Грамматика современного кабардино-черкесского литературного языка (російською) . Кабардино-балкарський науково-дослідницький центр: "Наука". {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |name= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |пубрік= (довідка)
• "Фонетика адизьких мов"

Зовнішні посилання

• [1] - "Скорочена ґрамматика кабардинскької мови" (англ.), Ранко Матасович, 2008