Користувач:Buruneng/Для студентів-медиків
Українська Вікіпедія у галузі медицини містить суцільні проміжки. Якби кожний спеціаліст з медицини написав по 2 гарні статті, це була б неоціненна допомога україномовним людям в цілому світі. Студенти-медики вже є непоганими спеціалістами у певних галузях. В Україні одночасно навчається не менше 30 тисяч студентів-медиків. Це 60 тисяч якісних статей за 6 років. Як старший колега готовий допомагати з оформленням та джерелами. Зробимо україномовний інтернет освіченішим!
- Крісло Барані[en]
- Вестибулярно-очний рефлекс[en]
- Ністагм порожня
- Рефлекс дописати
- Рефлекторна дуга
- Рецептор (орган)
- Тільце Пачіні
- Диск Мейснера
- Тільце Мейснера
- Колба Краузе
- Астроцит
- Натрій-калієвий насос дописати
- Хондроцит порожня
- Остеоцит порожня
- Остеон порожня
- Остеокласт
- Адреналін порожня
- Трансдуцин
- Інсуліноподібний фактор росту 1 порожня
- Вторинні посередники
- Аденілатциклаза
- Фосфодіестераза[en]
- Протеїнкіназа A[en]
- Соматоліберин[en]
- Рилізінг-гормон[en]
- Кортиколіберин
- Рецептор аденозину[en]
- усі червоні посилання зі статті Іонні канали
- усі червоні посилання зі статті Рецептор (білок)
- Нейтрофільні позаклітинні пастки
- Окисне фосфорилювання
- Міоглобін майже порожня
- Атиповий кардіоміоцит[en]
- феномен Анрепа[en]
- драбина Боудіча[en]
- Дихальний центр
- Плевральна щілина
- Рефлекс Герінга-Броєра[en]
- Каротидне тільце
- Гломусні клітини
- Сфігмоманометр порожня
- Фонокардіографія майже порожня
- Електрокардіографія дописати
- Кров'яний тиск майже порожня
- Центральний венозний тиск майже порожня
- Капілярний тиск дописати
- Гіпоксемія порожня
- Система комплементу дописати
- Калоричний еквівалент кисню порожня
- Антипірин порожня
- Нюхова система людини дописати
- Нефрин
- Капсула Шумлянського-Боумена
- Брадикінін
- Ангіотензин
- Хімотрипсин
- Холецистокінін
- Комплекс пре-Ботцінґера[en]
Тут ви можете обрати статтю. Можна також додати статтю, якої нема у списку.
№ | Сторінка | Студент | Оцінка |
---|---|---|---|
1 | Подоцит | Якименко А.А. | 5 |
2 | Нейтрофіли | Іванець П.Л. | |
3 | Клітини Лейдіга | Очкур А.М. | |
4 | Фонокардіографія | Давидова В.С. | |
5 | Рефлекторна дуга | Зайцев А.Ю | |
6 | Вторинні посередники | Щербина К.С | |
7 | Лінгводіагностика | KartmenBro666 | |
8 | |||
9 | |||
10 | |||
11 | |||
12 |
Отже, поїхали!
- Зареєструвалися у Вікіпедії (щоб нащадки знали, хто для них статтю написав; Вікіпедія невмируща, як і слава її авторів)
- Записалися до таблички вгорі↑ (щоб розсіяний викладач не пропустив вашу чудову статтю)
- Створили статтю чи додали до наявної визначення і коротке пояснення, про що буде йти мова у статті (щоб уже народ читав та просвітлювався)
- Одразу додали головні джерела у розділ == Джерела == внизу (щоб знавці підказали ще джерел)
- Сформували основні розділи статті і дописуємо статтю
- Як дописали, спинилися, оглянули творіння власних рук - і негайно виправили орфографічні і стилістичні помилки
- Пишаємося і вихваляємося зробленим перед кожним знайомим
- Об'єм доданої інформації у статті має бути не менше 15 тис. байт.
- Інформація має бути цікавою і достовірною.
- Інформація у статті має підкріплюватися посиланнями на наукову літературу, не менше 5 джерел. Посилання у тексті мають стояти після кожного нетривіального твердження (наприклад, «хвороба трапляється у 10% європейців» чи «нестача глутамату натрію призводить до виразки»).
- Стаття має бути грамотно написаною і не містити грубих помилок. Користуйтеся перевіркою орфографії.
- Статтю пишіть зрозумілою мовою - її будуть читати не тільки лікарі.
Пишіть статтю про те, про що вам самим цікаво. Стаття - це лаконічна розповідь про те, що ви дізналися. А щоб щось дізнатися, треба прочитати наукову літературу. Отже, читаємо наукові статті й книжки, записуємо власними словами загальний зміст - і не забуваємо залишати посилання на джерела. Бо без посилань цінність статті нульова: ніхто не дізнається, де прочитати більше. Отже, навіть якщо ви дізналися з джерела лише одну дрібницю - не полінуйтеся оформити посилання шаблоном <ref>Цікаве джерело</ref>.
А джерела мають бути чисті й життєдайні. У статті/книжки має бути автор, а інформацію з джерела теж має бути можливість перевірити. Анонімні замітки з «жіночого журналу» не є джерелами знання, а лише сумнівною розвагою.
І пам'ятайте: переписування чужого тексту цілком або шматками є крадіжкою чужого творіння. Прочитайте, зрозумійте - і творіть самі.
Не помиляються лише ті, хто нічого не робить. А справжні відчайдухи дізнавшись про п'ять основ вікіпедії мов на крилах починають творити направо та наліво.
Прочитавши цей постулат добре б ще прочитати
- Вікіпедія:Правила і настанови
- Вікіпедія:Довідка
- Вікіпедія:Поради для новачків
- Вікіпедія:Як редагувати статтю
- Вікіпедія:Список помилок перекладу з російської
- Вимоги до статей
Але яка розумна людина дочитає до цих рядків, якщо їй вже дозволили діяти? Якщо Ви вже встигли зробити добру справу для Вікіпедії, то давайте з'ясуємо наскільки це добра справа і чи не буде видалена Ваша стаття або відмінена правка тексту взагалі.
Якщо Ваша стаття дійсно нова, то виберіть в лівому стовпчику Вашої статті аж унизу Редагувати посилання і зробіть посилання на таку ж іншомовну статтю. Це називається інтервікі.
Тепер з інтервікі це легко перевірити. Подивіться на іншомовні сторінки і порівняйте зі своєю. Зверніть увагу:
- Чи є в статті посилання на інші сторінки?
- Якщо є червоні посилання — це посилання на не існуючі сторінки, то перевірте можливо достатньо виправити посилання і воно «посиніє».
- Подумайте, що ще цікаво було б подивитися читачеві Вашої статті і додайте відповідні посилання в «Див. також». Можна навіть червоні.
- Впевніться, що стаття відноситься до відповідних категорій.