Користувач:Drive432/Аналоговий горор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аналоговий горор (англ. Analog Horror) або аналогові жахи — піджанр жахів знайденого кадру[1][2][3], у якому використовуються художні елементи, що нагадують про аналогові носії кінця XX століття, наприклад, VHS-касети, касетні записи та старі телепередачі. Характерною особливістю цього стилю є навмисне використання низькоякісного відео та аудіо, що створює відчуття спотворення та моторошності. В аналогових жахах часто трапляються химерні та загадкові сюжети, що містять тривожні образи та послання, приховані в шарах погіршеного відео та звуку.[4]

Аналогові жахи здобули популярність з виходом серій «Local58» на плафтормі YouTube.[5]

Риси жанру

[ред. | ред. код]

Аналоговий горор характеризується кількома відмітними елементами, які виділяють його в жанровому просторі жахів. В основі аналогового жаху лежить візуальна і слухова естетика застарілих медіаформатів, як-от VHS-касети, викривлені телепередачі та зернисті кіноплівки. Ностальгійні, але тривожні візуальні образи викликають відчуття дискомфорту і занепокоєння, занурюючи глядачів у колективні спогади про ранні технологічні обмеження. В сукупності всі ці елементи викликають ефект моторошної долини.[6] Незважаючи на те, що на відміну від традиційних фільмів жахів, у центрі уваги яких перебувають чітко визначені персонажі, аналогові фільми жахів часто зводять до мінімуму або зовсім виключають протагоністів, натомість поміщаючи глядача безпосередньо в рамки оповіді.[2] Цей прийом розмиває межі між вигадкою і реальністю, посилює занурення у сюжет і робить глядача активним учасником подій, що розгортаються.[4]

Крім того, аналоговий горор характеризується поступовою ескалацією напруги.[3] Замість того, щоб покладатися на миттєві шоки чи відверту криваву бійню, він створює повзуче відчуття страху через тонкі натяки, таємничі події та поступове розкриття тривожних істин.[4] Цей повільний підхід посилює очікування і тривогу, залишаючи тривалий вплив ще довго після завершення перегляду. Ще однією відмінною рисою аналогових жахів є їхня невизначеність і відкритість наративу.[4]

Приклади

[ред. | ред. код]

Вигаданий телеканал громадського доступу, розташованого в окрузі Мейсон, Західна Вірджинія, під назвою «Місцевий-58» (англ. Local 58) (позивний WCLV-TV). Ефір постійно захоплюється і демонструються моторошні кадри, що негативним чином впливають ра глядачів.

Дія розгортається в уявному окрузі Мандела, штат Вісконсін, який заполонили "альтернативи" — неземні сутності, які спричиняють психологічні муки, щоб привласнити собі особу своїх жертв в якості двійників. Сюжет оповідає про зусилля місцевої та національної влади щодо боротьби із загрозою, що виникла.

Gemini Home Entertainment

[ред. | ред. код]

Аналоговий веб-серіал-антологія жахів, у якому розповідається історія про позаземне вторгнення і апокаліпсис, що насувається. Серіал представлений у вигляді колекції вигаданих VHS-касет, які компанія Gemini Home Entertainment розповсюджувала в 1980-х і 1990-х роках.

В основі Gemini Home Entertainment лежать химерні істоти і сутності, такі як планета Айріс (англ. Iris), створіння дереволаз (англ. woodcrawler) і садівник (англ. gardener), які вселяються в людей або замінюють їх, нагнітаючи напруженість розповіді. Центральне місце в сюжеті займає табір «Місячні акри» (англ. Moonlight Acres) — таємниче місце, пов'язаний із загадковими "добре одягненими чоловіками", які виявляються інопланетними істотами.

Серіал поступово розкриває жахливі позаземні плани, які беруть початок у 1930-х роках, а головним антагоністом стає жива планета Айріс.

Аналогові горор-серії, які поширюються на YouTube різними незалежними один від одного авторами. У його основі лежить міська легенда, що описує величезний, лабіринтоподібний простір, що складається з нескінченних коридорів, населених монстрами, які переховуються. Згідно з міфом, люди можуть випадково потрапити до "залаштунків", якщо випадково "випадуть" з реальності. «Залаштунки» наділені середовищем, де кожен коридор має однаковий вигляд, населені невідомими істотами, що становлять постійну загрозу для тих, хто опинився в пастці простору.

«Файли Вальтена» (англ. The Walten Files)

[ред. | ред. код]

Аналоговий веб-серіал жахів, що розповідає про похмуру історію ресторану Bon's Burgers, заснованого в 1974 році Джеком Волтеном і Феліксом Кракеном. Оповідь розгортається через колекцію віднайдених VHS-касет, що містять кадри часів розквіту ресторану в 1970-х і 1980-х роках. Серіал натхненний серією ігор Five Nights at Freddy’s.

Vita Carnis

[ред. | ред. код]

Аналоговий серіал, події якого розгортаються у світі, що змінився після знахідки повзуна — химерного розгалуженого м'ясистого організму, знайденого в 1931 році. Відтоді суспільство пристосувалося до співіснування з "повзучим", хоча його прояви, зокрема істоти з "живого м'яса", становлять постійну загрозу для людства.

Наратив зосереджується на появі восьми загрозливих видів, відомих під загальною назвою Vita Carnis (укр. живе мʼясо):

  • Міміки — людиноподібні істоти, що нагадують видовжених людей без шкіри, з виряченими очима та зубастими оскалами, відомі тим, що полюють на людей, поки ті сплять.
  • Носії — безокі гуманоїди з видовженими руками, здатні випускати спори, що проникають у мозок і змушують людей рухатися до них.
  • М'ясний мох — сам повзун, що має вигляд товстих, жилавих структур, які розростаються в різних середовищах і можуть слугувати замінником м'яса.
  • Обрізки — маленькі, беззахисні падальщики, яких іноді тримають як домашніх улюбленців.
  • М'ясні змії — змієподібні маси м'яса, які є пасивними та нешкідливими пожирачами трупів.
  • Збирач — цибулинна рослина, що має вусики, які простягаються в землю і оточують центральну цибулину. Істота має хижу поведінку, за допомогою вусиків затягує жертв під землю, де заживо їх перетравлює.
  • Крім того, серія представляє загадкові елементи, такі як моноліти — колосальні і майже незламні фігури висотою в сотні метрів, і сингулярності — таємничі сутності, що здатні порушувати закони фізики.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Everything there is to know about the analog horror genre. Videomaker (англ.). Процитовано 30 червня 2024.
  2. а б The Rise of Analog Horror — Characteristics & Examples. StudioBinder (англ.). Процитовано 30 червня 2024.
  3. а б The rise of analogue horror. The Daily Star (англ.). Процитовано 30 червня 2024.
  4. а б в г What Is Analog Horror? The Subgenre of 'Skinamarink' Explained. Collider (англ.). Процитовано 30 червня 2024.
  5. Examining the Uncanny Allure of Analog Horror. The Spectator (англ.). Процитовано 30 червня 2024.
  6. How Analog Horror Enhances the Art of Fear in Video Games. FHNtoday (англ.). Процитовано 30 червня 2024.