Користувач:Einstellig/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Парадокс однозначності. Парадокс, який полягає на тому, що твердження, яке наближається до своєї однозначності, викликає сумніви, а тому перестає бути однозначним. Часто сумнів виникає через можливість існування систематичної помилки в обґрунтуванні твердження або в малій імовірності збігів, що аргументують твердження. Тому твердження, щодо якого всі одностайні, повинно викликати сумнів. Приклади парадоксу однозначності:

1. У 2015 році було виявлено, що фірма Фольксваген у двигуни своїх автомобілів вмонтовували чіп, який зменшував кількість викидів при перевірці, обдурюючи тест. Тест надзвичайно систематично показував низькі викиди. Більше того однакові покази були, що для нового двигуна, що для п'ятирічного двигуна. Саме однозначність у результатах дозволила виявити порушення.

2. У 1993-2008 роках міліцією розслідувалася справа, що "була занадто доброю, щоб бути правдою". На 15 місцях злочину, що були здійснені у різних країнах (Франція, Німеччина, Австрія), було виявлено ту саму жіночу ДНК. Згодом було встановлено це не ДНК злочинця, а насправді причина систематичності ховається в мазках, якими відбирали проби на ДНК: тампони, яким відбирали проби, містили ДНК однієї з працівниць заводу, де вироблялись ті тампони.

3.Відомо декілька наукових експериментів, що з часу їх проведення викликали бурне обговорення. Найбільш відомі з них дослід Міллікена із зарядженою краплею та Менделівські експерименти над виведенням рослин. Якщо результати занадто точні і відхилення в них мінімальні, то слід очікувати, що експериментатор намагався "підправити" реальні дані.


Джерела

[ред. | ред. код]

http://phys.org/news/2016-01-evidence-bad.html