Користувач:Eva.Borysenko/Чернетка
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/51/%D0%A0%D0%B0%D1%97%D1%81%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%22%D0%9E%D1%82%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D1%96%22.jpg)
"Отрута для княгині" — історичний роман української історикині, письменниці та публіцистки Раїси Іванченко, опублікований в 1995 році. Є продовженням роману "Зрада, або Як стати володарем".
У книзі розповідається про життя та проблеми суспільства Київської Русі в Х столітті на чолі з такими володарями, як Ольга, Олег, Ігор, Святослав, візантійський імператор Костянтин Багрянородний, Роман Лакапін, болгарський цар Симеон та іншими. Авторка акцентує увагу на двох соціальних прошарках: владцях та еліті, досліджує їхнє життя, діяльність, внесок у розвиток тогочасної держави та культури. В романі розкриваються актуальні для сьогодення питання: яким має бути можновладець, хто має право на владу та якою має бути жінка в ролі володарки держави.
Роман складається з двох частин: "Віщий Олег" та "Княгиня Ольга", кожна з яких фокусується на розповіді про життя та діяльність відповідних історичних осіб. Авторка вдало передає атмосферу тієї доби: державні змови, жорстока боротьба за території та владу над ними, утвердження правління в таких умовах.
В 1996 роман був нагороджений Шевченківською премією у складі тетралогії про Київську Русь[1].
Іванченко Р. П. Отрута для княгині. Київ : "Спалах", 1995. 401 с.
Шевченківські лауреати. 1962–2007 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський; вступ. слова І. М. Дзюба, Р. М. Лубківський. — 2-ге вид., змін. і доп. — К. : Криниця, 2007. — 768 с. — ISBN 978-966-7575-81-6. — С. 231—232.
- ↑ Шевченківська премія — номінація «література». Вікіпедія (укр.). 18 грудня 2021. Процитовано 21 лютого 2022.
Категорія:Українська література Категорія:Київська Русь Категорія:Історична література Категорія:Історія України