Користувач:Forfenix/Чернетка/Дігха-нікая
| Віная-пітака | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Сутта-пітака | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Абхідхамма-пітака | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Дігха-нікая» (палі dīghanikāya, «Збірник довгих [настанов]») — перший збірник Сутта-пітаки. Збірник є одним з самих старих текстів. Із змістовної точки зору сутти цієї збірки є досить значними за обсягом і починаються незмінною фразою «Так я чув...»
У число зазвичай згадуваних сутт пам'ятника входять Махапарініббана-сутта (DN 16), яка описує останні дні і смерть Будди, Сігаловада-сутта (DN 31), в якій Будда обговорює етику і практики буддизму зі своїми послідовниками, Саманнапхала-сутта (DN 2), Брахмаджала-сутта (DN 1), яка описує та порівнює позиції Будди та інших індійських мудреців з питань буття і часу.
Дігха-нікая складається з 34 сутр, розділених на три розділи (ваггі):
- Сілаккхандха-вагга — «Розділ про моральність» (сутти 1-13). Про буддійську мораль (шила)[1].
- Маха-вагга — «Великий розділ» (сутти 14-23). Майже всі сутти цього розділу починаються з «маха», що на палі означає «великий».
- Патіка-вагга — «Розділ Патіки» (сутти 24-34). Названа по першій сутті розділу — Патіка-сутті.
Ваггі розрізняються за змістом і формою, будучи до того ж сумішшю різних матеріалів. Найбільш ранні тексти знаходиться в першій ваггі, пізніші — в останній[1]. Найдовші сутти знаходяться в другій ваггі. Форма сутт варіюється: у той час як в першій ваггі знаходяться прозові сутти, то в другій і третій — прозові з віршованими вкрапленнями. Повністю віршованими є лише сутти 20 і 32.
Індекс сутт Дігха-нікаї складається з літер D або DN (у західній літературі), ДН (в україномовній літературі) та групи цифр, які позначають порядковий номер сутти. Нумерація сутт наскрізна для всіх трьох вагг.
Розділ Дігха-нікая присутній практично в кожному варіанті канонічних збірок текстів різних шкіл. Однак назва і склад в різних школах може бути різною.
Серед агам Дігха-нікаї відповідає «Діргха-агама», що використовувалась різними санскритськими школами раннього буддизму і частково збереглася на санскриті. Повна версія ж Діргха-агами школи дгармагупта була переведена в 412—413 рр. Буддхаяшасою на китайську мову під назвою «Cháng Ahánjīng». Оригінал швидше за все був написаний на одному з пракритів[2]. В ній міститься лише 30 сутр проти 34 у Дігха-нікаї. Також на санскриті і тибетській мові збереглися деякі частини Діргха-агами школи сарвастівада.
- ↑ а б K. R. Norman. Pali Literature. — Wiesbaden : Otto Harrassowitz, 1983.
- ↑ Lamotte E. History of Indian Buddhism. — Louvain-la-Neuve, 1988.
- Dialogues of the Buddha, tr T. W. and C. A. F. Rhys Davids, 1899-1921, 3 volumes, Pali Text Society
- Thus I Have Heard: the Long Discourses of the Buddha, tr. Maurice Walshe, Wisdom Pubs, 1987; later reissued under the original subtitle; ISBN 0-86171-103-3
Часткові:
- K. E. Неймана. Die Reden Gotamo Buddhos aus der längeren Sammlung Dighanikayo des Pali-Kanons. I Bd., Munchen, 1907; 1-13.
- Long Discourses of the Buddha, tr Mrs A. A. G. Bennett, Bombay, 1964; 1-16
- Ten Suttas from Digha Nikaya, Burma Pitaka Association, Rangoon, 1984; 1, 2, 9, 15, 16, 22, 26, 28-9, 31