Користувач:Imagionkate/Чернетка

Прийме́нник — службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні. Прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають. Належачи до іменників, числівників, займенників, вони входять до складу другорядних членів речення.

У латинській мові прийменники вживаються лише з Асс і Аbl. Для цих відмін є спільні прийменники, що залежать тоді від сенсу речення:

- in(в, на, до), sub(під), super(над).

Для Асс характерні такі прийменники:

-od(до), aute(при, біля), contra(навпроти), infra(всередині), per(через, крізь), post(після), supra(вище, над).

Для Abl характерні такі прийменники:

-de(з, про), sine(без), cum(), e(із, з), prae(перед, через).