Користувач:Julia Kazachkova
Хмарні технології навчання мають перевагу аналізів наукових праць зарубіжних (Борисової С.П, Триуса Ю.В, Рейх Д) та вітчизняних дослідників (М. Жалдак, Н.Морзе). Частиною хмарних технологій є праця С. Войтович, та В. Сергієнко присвячена створенню навчальних порталів у середовищі Moodle. Термін « хмарні технології» як сучасне тлумачення полягає у тому, що програмне і апаратне забезпечення знаходяться «в хмарах», тобто на віддаленому сервері. Характеристики відповідного технічного засобу ( смартфонів, ноутбука, планшета), який забезпечує вихід у мережу інтернет, не впливають на доступність відповідних серверів.
Р. Челлаппа у 1997р. запровадив вперше термін « хмарні технології». В першу чергу – від економічної доцільності( безкоштовність програмного забезпечення) в новій обчислювальній парадигмі всі складові елементи залежать не лише від технічних обмежень. Розділяють такі види класифікації хмар: державні, приватні та змішані. Хмарні обчислення поділяють на кілька основних категорій за типами наданих послуг :
- Iaas (Infrastructure as a Service) – надання комп’ютерної інфраструктури у формі віртуалізації, як послуги.
-Paas (Platform as a Service) – надання інтегрованої платформи для розробки, тестування, розгортання й підтримки веб-додатків як послуги. Архітектура розроблена в Microsoft і складається з кількох компонентів.
-Saas (Software as a service) – бізнес-модель продажу програмного забезпечення, при якій розроблювач (він же – постачальник) розробляє веб-додаток і самостійно управляє їм, надаючи замовникам доступ до програмного забезпечення через Інтернет.
-Daas (Desktop as a Service) – модель поширення й експлуатації програмного забезпечення. «Хмарні» технології активно впроваджуються в практику використання найпоширенішої бухгалтерської програми 1С.
Використання «хмарних» технологій у моделі сервісу: Якщо робота з додатком організована згідно з моделлю сервісу, можливо використання 1С. Кінцеві користувачі не купують самі програмні продукти , так як припускає модель. Використання оплачують через інтернет. На сервері постачальника встановлюються й обслуговуються додатки. Достатньо багато компаній на сьогоднішній день пропонують своїм користувачам сервіс-оренду 1С, 1С онлайн або роботу з 1С у «хмарі».
Переваги, які одержують клієнти при використанні послуги 1С:Підприємство онлайн:
1. Цілодобовий доступ до 1С з будь-якого комп'ютера, підключеного до Інтернет.
З будь-якого комп’ютера підключеного до інтернету співробітники підприємства мають доступ при наявності пароля до бухгалтерської інформації організації. Не потрібна установка додаткових програм.
У будь-який час доби з будь-якої точки світу 1С доступна користувачам. З будь-якої платформи можливий доступ до 1С.
2. Відсутність початкових інвестицій.
В щомісячну абонентську плату, в яку вже включені ліцензії на 1С та її регулярне оновлення (ІТС), оренда високопродуктивного обладнання, резервне копіювання даних, робота системного адміністратора за використання сплачує компанія.
3. Ліцензійна 1С з регулярними оновленнями.
Оренди ліцензій 1С: : 1С Бухгалтерія; 1С Управління торгівлею; 1С
Зарплата й управління персоналом; 1С Комплексна Автоматизація; 1С Управління Виробничим Підприємством - вартість включена в абонентську плату. У міру необхідності самостійно оновлюють і модернізують обладнання провайдера , підтримують систему в актуальному стані – фахівці компанії. На розширення системи при зростанні кількості користувачів підприємство не витрачає кошти.
4. Високий ступінь надійності й безпеки зберігання даних.
На території закритого режимного об’єкта зі строго обмеженим доступом фізично зберігаються підприємства в промисловому дата-центрі. По захищеному каналу в зашифрованому вигляді передають усю інформацію при роботі через інтернет. В системах « банк-клієнт» використовують банки аналогічної схеми шифрування з відкритими й закритими ключами. Процедура резервного копіювання інформаційних баз клієнтів виконується щодня.
5. Віртуальний робочий стіл з повним доступом.
Більше гнучкості й можливостей надає - ця послуга. Працюючи в захищеному середовищі у дата-центрі користувач буде адміністратором віддаленого ПК. Самостійно одержить можливість встановлювати будь-які програми й адмініструвати свій віддалений комп’ютер.
Використання хмарних сервісів для вивчення баз даних: До підготовки майбутніх фахівців важливою вимогою є наявність знань та практичних навичок обробки та аналізу даних. Для придбання практичних навичок роботи з базами даних прикладами хмарних сервісів є Oracle та Microsoft Live@edu, що надає можливість роботи з системою управління базами даних MS Access.
Освітній проект Big Data University - створений з метою навчити студентів обробці великих об’ємів даних з використанням хмарних технологій. Проект розвивається за підтримки співробітників ІВМ з головним девізом «Learn From the Industry’s Best» – «Навчайтеся у найкращих фахівців індустрії» від найкращих професіоналів та вчителів пропонує безкоштовні та платні навчальні курси із хостінгом у хмарі та підтримки Moodle. З роботи зі сховищами даних, організації баз даних, метою прийняття обгрунтованих рішень є спрямування навчальних курсів на формування у користувачів(студентів) практичних навичок. Компанія Amazon Web Services підтримує один з навальних курсів університету великих даних, яка пропонує кредит у 25 доларів для вивчення великих об’ємів даних у хмарі від Amazon.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Cloud Computing Services and Architecture for Education /[ C. Davia, G. Ghezzo, S. Gowen, R. Harris, et al.] – ICA CON 2012.
2. Microsoft Imagine Cup [Электронный ресурс] – Режим доступу: http:// www.imaginecup.com.
3. Борисова С. П. Средства електронного обучения в профессиональной подготовке ст удентов – будущих экономистов / С. П. Борисова – Вестник СамГУ. – 2009. – № 7(73). – С. 168-173.
4. Триус Ю. В. Хмарні технології у професійній підготовці студентів комп’ютерних спеціальностей / Ю. В. Триус // Хмарні технології в освіті : матеріали Всеукраїнського науково- методичного Інтернет-семінару. – 2012. – C. 147-149.
5. Сейдаметова З. С.Обучение облачным технологиям инженеров-программистов / З. С. Сейдаметова, Г. С. Сейдаметов // Інформаційні технології в освіті. – № 15. – 2013. – С. 74- 82.