Користувач:Kharkivian/Туризми
Медіа-туризм (прес-тур) — різновид туризму для працівників мас-медіа, що проводиться у випадках, коли туристична організація, зацікавлена в просуванні того чи іншого туристичного продукту або послуги.
Медіа-туризм апріорі вигідний, оскільки “витрати на організацію прес-туру в багато разів нижчі, ніж реклама в тих же мас-медіа, які безкоштовно опублікують статті своїх кореспондентів. Прес-тур майже завжди сприяє лояльності журналістів, що підвищує ймовірність появи позитивних відгуків і відповідно налагоджується конструктивне спілкування з журналістами.
Сторона, що запрошує (компанія, тур-агентство, міністерство) забезпечує поїздку репортерів, покриваючи, як правило, більшість витрат, часто в обмін на гарантоване (договір з редакцією) розміщення інформації про захід. Підготовка медіа-туризму складається зі стандартних етапів:
1. Чіткий опис цілей.
2. Визначення часу проведення.
3. Вибір персоналу, який несе відповідальність за його організацію.
4. Визначення об’єктів, а також призначення експертів-консультантів, які будуть працювати з репортерами.
5. Вибір маршруту.
6. Складання списку запрошених журналістів, виходячи з бази даних мас-медіа, а також попередніх контактів з представниками преси.
7. За місяць-два до заходу необхідно сповістити ті мас-медіа, чия присутність необхідна залежно від теми медіа-туризму. Як правило, це робиться шляхом розсилки прес-релізів, за вже заздалегідь заготовленою медіа-картою.
8. Після розсилки прес-релізів необхідно переконатися в отриманні, зателефонувавши по телефону.
9. Перепровірка кількості взятих запрошень.
10. Складання програми з урахуванням контексту.
11. Розсилка попереднього прес-релізу (анонсу), а потім більш докладного прес-релізу (новинного) в ЗМІ.
12. Уточнення остаточного списку учасників.
13. Підготовка прес-релізу.
Власне, будь-який прес-тур — це екскурсія, організована для журналістів, з метою залучення уваги до регіону, проекту, або туристичного підприємства.
Сучасні різновиди туризму : навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. — К. : Знання, 2011. — 334 с. — (Вища освіта ХХІ століття). Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №N 1/11-4223 від 26.05.11) Рекомендовано до друку Вченою радою Ужгородського національного університету (протокол № 2 від 25.02. 2010) ISBN 978-966-346-854-9 (серія) ISBN 978-966-346-730-6
Мобільний туризм — різновид туризму, де подорож здійснюється при допомозі мобільних пристроїв.
Завдяки поширенню смартфонів, справжніх технологічних шедеврів, що передбачають пристрої “все-в-одному” (з можливістю зателефонувати, побродити по всесвітній павутині, розпізнати звуки) і появі безлімітних тарифів на Інтернет, виникло таке явище, як мобільний туризм.
Перед користувачем відкриваються численні можливості! Отримати інформаційні повідомлення, визначити своє місцезнаходження, зробити бронювання з внесенням передоплати або без такої — все це ви зможете зробити за допомогою мобільного, а новий сервіс на платформі GSMFuns надає wap-доступ до потужної бази даних турів і гарячих путівок і дозволяє користувачеві за лічені хвилини організувати свій відпочинок. Для цього потрібно лише вказати ряд бажаних параметрів, таких як країна або курорт, ціна і клас готелю — і через кілька секунд до ваших послуг список відповідних пропозицій, з фотографіями і докладними описами.
В багатьох туристичних бюро сьогодні відвідувачам пропонують скористатися спеціальними програмами для iPhone, з допомогою яких можна отримати всю корисну інформацію про природні чи культурні об’єкти, спортивні заходи, нічне життя, кулінарні і гастрономічні традиції, час і місце проведення концертів та виставок, розклад і маршрути транспорту. Додаток завантажується абсолютно безкоштовно. Всього одне натиснення на іконку, і користувач телефону може зателефонувати до вибраного закладу, направити електронний лист або текстове повідомлення перед тим, як “спитати” у карти Google map, як туди дістатися.
Сучасні різновиди туризму : навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. — К. : Знання, 2011. — 334 с. — (Вища освіта ХХІ століття). Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №N 1/11-4223 від 26.05.11) Рекомендовано до друку Вченою радою Ужгородського національного університету (протокол № 2 від 25.02. 2010) ISBN 978-966-346-854-9 (серія) ISBN 978-966-346-730-6
Мовний туризм (лінгвістичний туризм) — різновид туризму, коли під час поїздок турист поєднує відпочинок з вивченням іноземної мови.
Можна виділити три напрями лінгвістичного туризму:
- мовно-навчальні тури;
- спортивно-навчальні тури;
- професійне вивчення, в тому числі рідкісних або вимираючих мов.
Тури з вивченням іноземних мов дуже популярні серед клієнтів різного віку — від дітей та їх батьків, що купують тури з метою полегшення вивчення мови, до дорослих підприємців, які цікавляться розмовною бізнес-мовою для проведення різних переговорів.
Мовні тури можуть бути: інтенсивні і загальні (стандартні); бізнес-курси, підготовка до міжнародних іспитів; курси на канікулах (поєднання розваг з вивченням мови); навчання наодинці в групі; академічні курси, спрямовані на вступ до університету.
Найбільш популярне на сьогоднішній день вивчення англійської мови, далі німецька, іспанська/італійська. Слідом за ними йдуть пропозиції з вивчення французької та португальської мов. Рідше, але все таки зустрічаються пропозиції щодо вивчення східних мов під час спеціальних турів в Азію — китайської, фарсі, японської.
Мовно-навчальні тури можуть бути індивідуальними та груповими (частіше за все — це групи бізнес-мови, групи школярів).
Екскурсійно-пізнавальні програми включають в себе вивчення культури та пам’яток країни відвідування, її історії та літератури. Однією з форм навчання може бути відвідування театрів.
Курси вивчення іноземних мов і заняття спортом — ця форма навчальних турів також набуває все більшої популярності в світі (особливо серед молодіжної клієнтури). Групові тури з розміщенням в таборах, кемпінгах, коледжах дозволяють вивчати мову серед своїх однолітків, не надто відриваючись від звичайного середовища. Тут навчальні програми поєднуються зі спортивними й дозвільними заходами.
Поширеною пропозицією є організація мовних турів для бізнесменів. Для дорослої клієнтури основною причиною навчання є необхідність володіння однією або кількома іноземними мовами. Доросла аудиторія відправляється в подібні поїздки за рахунок своїх фірм і підприємств, індивідуально або із сім’єю. Улюбленими турами цієї категорії є тури, що поєднують курси за інтенсивною програмою з великою культурною програмою. Головна особливість підготовки мовно-навчального туру — виключно індивідуальний підхід: школи та навчальні програми підбираються для кожної людини з урахуванням її мовного рівня, освіти, віку. Організацією мовно-навчальних турів займаються в основному спеціалізовані рецептивні туроператори. Вони укладають договори з місцевими навчальними закладами (університетами, інститутами, коледжами) на використання навчальної бази, роботу викладачів та користування методичними посібниками. Зазвичай у рецептивного туроператора в навчальних турах є договори не з одним, а з кількома навчальними закладами, що надають дещо різні умови навчання та інших послуг (розміщення, дозвілля, спорт), а значить, і більший вибір для туристів.
Поєднання мовної підготовки з відпочинком і туризмом в країні мови, що вивчається, дає дуже хороші результати. Такі тури організовуються в основному в країни, де національними мовами є поширені у світі мови, які найбільше вживаються — Англію, США, Францію, Іспанію, Німеччину, Італію, Португалію. Є, звичайно, і винятки, коли англійську мову з успіхом можна вивчити в Ірландії, на Мальті.
Сучасні різновиди туризму : навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. — К. : Знання, 2011. — 334 с. — (Вища освіта ХХІ століття). Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №N 1/11-4223 від 26.05.11) Рекомендовано до друку Вченою радою Ужгородського національного університету (протокол № 2 від 25.02. 2010) ISBN 978-966-346-854-9 (серія) ISBN 978-966-346-730-6
Могильний туризм (цвинтарний туризм) — різновид туризму, пов’язаний з відвідуванням місць поховань.
Відвідування могил предків стало настільки модним, що путівники по різних країнах публікують цілі маршрути “цвинтарного туризму”. Людство виказує дивну любов до відвідування цвинтарів, особливо якщо там не поховані їхні близькі. Інтерес до такого виду туристичного відпочинку настільки великий, що екскурсії на паризьке кладовище Пер-Лашез давно вже входить у класичну програму по Парижу, а також поїздка на єгипетські піраміди в Долину мертвих в Луксорі чи веселе кладовище в селі Сепинца, Румунія.
Журнал Forbes назвав найвідоміші місця могильного туризму у світі:
1. Пер-Лашез, Париж, Франція. Елегантне старовинне кладовище майже в самому центрі Парижа. Замшілі склепи, тінисті просторі алеї, тут навік упокоївся весь цвіт французької — і не тільки — культури. Едіт Піаф, Ів Монтан, Оноре де Бальзак, Марсель Пруст, Мольєр. Надгробок могили Оскара Уайльда суцільно покрито губною помадою — кажуть, якщо поцілувати камінь на могилі письменника, знайдеш велику любов.
2. Сан-Мікеле, Венеція, Італія. Сан-Мікеле назвали “островом мертвих”. Від Венеції до Сан-Мікеле пара хвилин човнового ходу, і цей червоностінний острів здавна був головним міським цвинтарем. І, крім того, престижним у світі. Езра Паунд, Ігор Стравінський, Йосип Бродський поховані саме тут.
3. Hollywood Forever, Лос-Анджелес, США. Голлівудське кладовище, безсумнівно, — найжвавіше у світі. Перерахування знаменитостей, похованих тут, займе багато часу. І знаменитостям цим навіть після смерті спокій тільки сниться. На оточеному пальмами цвинтарному дворі кожне літо влаштовують кінопокази, концерти та театральні вистави.
4. Старе єврейське кладовище, Прага, Чехія. Це, мабуть, одне із найсумніших кладовищ. До 1787 р. тут ховали всіх євреїв, що жили в Празі. На крихітній ділянці більше 200 000 могил. Надгробки утворюють химерні нагромадження, що виникли в результаті того, що старі поховання покривалися новими шарами землі для подальших поховань. На Старому єврейському цвинтарі похований рабин Лев, що згідно з легендою, створив легендарного Голема.
5. Ла Реколета, Буенос-Айрес, Аргентина. Найзнаменитіше кладовище на південноамериканському континенті. Сюди стікаються величезні натовпи туристів — заради однієї-єдиної могили. Тієї, де похована легендарна Евіта Перон. Однак, щоб дістатися до її могили, треба пройти повз гігантських ангелів, що охороняють надгробки, і статуй мармурових немовлят, які залишили своїх матерів.
Сучасні різновиди туризму : навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. — К. : Знання, 2011. — 334 с. — (Вища освіта ХХІ століття). Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №N 1/11-4223 від 26.05.11) Рекомендовано до друку Вченою радою Ужгородського національного університету (протокол № 2 від 25.02. 2010) ISBN 978-966-346-854-9 (серія) ISBN 978-966-346-730-6
Модний туризм — це різновид туризму, пов’язаний з найпопулярнішими напрямами відпочинку, що сформовані побажаннями туристів.
Чому подорожі називаються “модними”? Відповідаючи на це питання, треба згадати слова відомої Коко Шанель: “Модно те, що Вам пасує”.
10 найновіших напрямів в модному туризмі, згідно з дослідженням журналу Forbes:
1.Турбота про навколишнє середовище. Згідно з дослідженням, мільйони туристів під час відпочинку віддають перевагу чистому навколишньому середовищу. Індустрія туризму щосили прагне підлаштуватися під нові вимоги.
2. Готелі-вілли. У туристів став дуже популярним відпочинок на приватних віллах, і навіть крупні багатозіркові готелі в гонитві за клієнтами почали будувати свої вілли.
3. Подорожі на приватних літаках. Для забезпечених туристів комерційні рейси стають минулим днем, адже їх більше хвилює власний комфорт, ніж вартість перельоту.
4. Сімейні подорожі. Експерти з туризму вважають, що сумісний відпочинок різновікових членів однієї сім’ї стає все більш популярним. Це напрям, який вже отримав назву “сумісне”, як очікується, розвиватиметься найближчим часом. Чому? Та просто деяким людям все частіше хочеться проводити час зі своєю сім’єю.
5. Оренда яхт. Забезпеченим туристам подобається орендувати на час відпустки розкішні яхти. У міру того, як росте список зручностей на борту — на зразок джакузі на палубі, плазмових телевізорів в кают-компанії, величезних двоспальних ліжок в каютах, суперкухарів, які готові зробити послугу гурманам, зростає і кількість охочих скористатися всіма цими задоволеннями. До того ж, у будь-який момент мандрівники можуть за власною примхою змінити маршрут і це всім дуже подобається.
6. Подорожі без дітей. Туристи далеко не завжди в захваті від присутності поряд чужих (та і своїх) дітей, тому і з’явилися готелі та ресторани “тільки для дорослих”.
7. Подорожі зі свитою. Подорожі, в які беруть із собою нянь, тренерів, вчителів йоги, масажистів і шеф-кухарів, перестали бути доступними лише для одних знаменитостей. Рідко коли сім’я з дітьми на відпочинку обходиться зараз без няні.
8. Відкладена відпустка. Щорічно кожен четвертий дорослий турист бере відпустку на меншу кількість днів, ніж в попередньому році. Експерти вважають, річ у тому, що з кожним роком віддалитися від справ стає все важче і важче.
9. Звернення до консультантів. Хоча багато туристів прагнуть урізати бюджет подорожі за допомогою бронювання перельотів і готелів через Інтернет, відпочиваючі з доходами вище середнього довіряють дорогим консультантам із туризму.
10. Нове слово в кемпінгу. Тепер відправитися в похід можна, не ризикуючи розлучитися зі всіма сучасними досягненнями у сфері комфорту і гігієни. Наметові містечка по всьому світу б’ються над тим, щоб запропонувати якомога більше зручностей туристам.
Музичний туризм — різновид туризму з метою почути і побачити улюбленого музиканта чи музичну групу. Активні форми музичний туризм приймає у молодіжному середовищі — у фанатів рок-груп, готових переїжджати за своїм кумиром постійно. У таких подорожах навколишній світ — за стінами концертного залу і готельного холу — практично не існує. У більш спокійних формах — поїздки на грандіозні музичні фестивалі або оперні прем’єри — контакти з національним колоритом стають окрасою поїздки. Музичні фестивалі —також популярна закордонна розвага. Вони проводяться в різних країнах і нерідко служать приводом для поїздки саме в цю країну. На фестивалях люди знайомляться з творчістю музичних гуртів різних стилів і напрямків, а також спілкуються з великою кількістю народу і приємно проводять час на свіжому повітрі.
Британське видання Mirror спробувало розібратися в безлічі фестивалів і вибрало найбільш цікаві:
— японський музичний фестиваль Fuji Rocks. Щорічно цей захід біля підніжжя гори Фуджі збирає до 100 тисяч глядачів;
— The Big Day Out на майданчиках Австралії та Нової Зеландії;
— німецький фестиваль Rock Werchter;
— Benicassim, що організовується в Італії;
— на березі Женевського озера проходить Montreux Jazz Festival;
— серед неформатних меломанів славиться ірландський бутік-фестиваль The Electric Picnic;
— ісландський фестиваль Airwaves унікальними виконавцями;
— у Британії проводиться цікавий захід Bestival;
— бельгійський фестиваль Pukkelpop;
— угорський Sziget;
Сучасні різновиди туризму : навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. — К. : Знання, 2011. — 334 с. — (Вища освіта ХХІ століття). Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №N 1/11-4223 від 26.05.11) Рекомендовано до друку Вченою радою Ужгородського національного університету (протокол № 2 від 25.02. 2010) ISBN 978-966-346-854-9 (серія) ISBN 978-966-346-730-6
Небезпечний туризм — різновид туризму, де головна мета відвідування регіонів пов’язана з небезпечними явищами.
У списку небезпечних країн для туризму лідирують Бенін, Гамбія, Камерун, Ефіопія і Чад. У них є захворювання, найбільш небезпечні для здоров’я, таких як тропічна малярія (гострі напади, які характеризуються різким підвищенням температури, ознобом, сильним потовиділенням, болем і слабкістю, які повторюються через окремі проміжки часу), жовта лихоманка (захворювання характеризується високою температурою, крововиливами на шкірі, ураженням нирок, печінки, які призводять до розвитку жовтяниці і гострої ниркової недостатності, в більшості випадків закінчується смертельним результатом), шистосомози (входження личинок через неушкоджену шкіру і слизові при контакті з водою, які можуть призвести до емболії вен печінки і легень, псевдоелефантіазу статевих органів, облітеруючому ендоартеріїтах, міокардиту), лейшманіози (паразити, що потрапляють в людину через укус москітів і призводять до ураження лімфатичних вузлів, легень, печінки, нирок, селезінки), дранкулез (паразити викликають лихоманку, кропивницю, ниткоподібні утворення на шкірі), анкілостомоз (легеневий синдром, катаральні явища, дисфункція кишечника, анемія).
Майже у всіх країнах Азії поширені бругіоз (лихоманка і алергічні шкірні прояви, збільшення лімфатичних вузлів після укусу зараженого комара) і клонорхоз (лихоманка, еозіноінфільтрати в легенях, збільшення печінки, неспецифічне запалення жовчних ходів після вживання в їжу погано обробленої риби сімейства коропових). В Африці зустрічається всім відома муха цеце, що викликає сонну хворобу (ураження центральної нервової системи), а також досить поширений онхоцеркоз, яким можна захворіти від укусу зараженої мошкари. Ця хвороба викликає ураження шкіри, підшкірної клітковини очей і може призвести до сліпоти.
В Америці можна постраждати від хвороби Шагаса, яка викликається укусом зараженого клопа і призводить до збільшення лімфатичних вузлів, печінки, селезінки і до серцево-судинної недостачі. Також, хвороба може протікати безсимптомно протягом 10—20 років. За цей час паразити можуть влаштуватися в організмі, проникнувши в серце, нервову систему і тканини внутрішніх органів. Але потім можуть виявитися пошкодження органів травлення і церебральна інфекція, і врешті-решт може наступити смерть від зупинки серця.
Також не найкращими туристичними місцями з відомих причин вже довгий час є Афганістан, Ірак, Сомалі. Через внутрішню політичну кризу малоприваблива і Болівія. У Гондурасі високий рівень злочинності і поширені випадки нападів на туристів. У Колумбії, де не припиняється війна з партизанами, існує велика загроза викрадень і терактів. Через лихоманку денге становить небезпеку і республіка Фіджі, що користується популярність серед туристів.
Сучасні різновиди туризму : навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. — К. : Знання, 2011. — 334 с. — (Вища освіта ХХІ століття). Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №N 1/11-4223 від 26.05.11) Рекомендовано до друку Вченою радою Ужгородського національного університету (протокол № 2 від 25.02. 2010) ISBN 978-966-346-854-9 (серія) ISBN 978-966-346-730-6
Орхідейний туризм — це різновид туризму, метою якого є відвідання місць поширення орхідей.
Орхідні — одна з найбільших за числом видів родин рослин. Загальне число родів оцінюють приблизно у 800, а число видів — у 50 000, з них детально описано тільки 20 000 видів. Орхідеї відрізняються різноманіттям колірних забарвлень, ароматів і розмірів. Ці квіти можна зустріти практично у всіх земних екосистемах, але більшість з них росте в тропіках. Всі орхідеї — багаторічні трав’янисті рослини, що ростуть на ґрунті, каменях і деревах. Найпопулярнішими зонами орхідейного туризму визнано наступні напрями:
1. У французькому містечку прованському Тараскон проходить щорічний лютневий фестиваль орхідей. Ці прекрасні квіти різних форм і відтінків представлені на фестивалі в Тараскон в оригінальному оточенні фонтанів, водоспадів, світлових ефектів і різних представників рослинного світу.
2. Парк орхідей в Ізраїлі, тут у ботанічному саду, площею 40000 квадратних метрів, розташувалися:
- павільйони, де представлені близько 20000 орхідей різних видів;
- дощовий ліс із водоспадами і тисячами тропічних рослин;
- сад метеликів;
-Ґ вольєри з тваринами і птахами, і два рослинних лабіринти.
3. Ферма орхідей в Таїланді. Тут можна побачити неймовірне різноманіття сортів, видів і кольорів орхідей, а на виході туристам дарують букетик орхідей, що входить у вартість квитка.
Сучасні різновиди туризму : навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. — К. : Знання, 2011. — 334 с. — (Вища освіта ХХІ століття). Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №N 1/11-4223 від 26.05.11) Рекомендовано до друку Вченою радою Ужгородського національного університету (протокол № 2 від 25.02. 2010) ISBN 978-966-346-854-9 (серія) ISBN 978-966-346-730-6
Парфумерний туризм — різновид туризму, головною метою якого є відвідуванням регіонів, пов’язаних із парфумерною індустрією.
У стандартній програмі парфумерного туру — відвідування знаменитих парфумерних домів, участь у створенні нових ароматів, консультації досвідчених парфумерів, теоретичні та практичні заняття в аромостудії.
Парфуми (фр. parfumerie, від лат. Per fumum — крізь запах) — сукупність виробів, що застосовуються для ароматизації чого-небудь. Зазвичай парфумерні вироби — це рідкі розчини летючих ароматних речовин. Розчинниками можуть бути спирт, суміш спирту та води, діпропіленгліколь та інші рідини. Ароматичні речовини можуть бути як натурального походження (ефірні олії), так і штучного (синтетичні ароматизатори, наприклад, ванілаль).
Експерти визначили кращі парфуми всіх часів:
1. Сhanel № 5.
2. Dior Poison.
3. Yves Saint Laurent Opium.
4. Shalimar (Guerlain).
5. Calvin Klein — Euphoria.
6. Dior J’adore.
7. Lolita Lempicka.
Одне з найвідвідуваніших місць парфумерного туризму — замок Шамроль, Франція. Будь-яка з кімнат цього замку — це інтер’єр, де працювали парфумери протягом п’ятьох століть — починаючи від шістнадцятого та закінчуючи двадцятим. Тут можна бачити заморські коробочки, в яких подорожуючі люди привозили трави, пряні кульки, що висять зі стелі, і сухі збори в запорошених приміщеннях, вікна в яких постійно були закриті, аби туди не могла пробратися чума, також в замку можна побачити парфумерний орган з 270 ефірними маслами або пройтися по темних кімнатах, лише трохи освітленим слабким світлом, в яких зберігаються тисячі флаконів купажних ароматів старовинних марок.
Не менш відома точка туриста-парфумера — місто Грасс, в цій столиці французької парфумерії, можна на повні груди вдихнути чудові аромати місцевих квітів, полів і лугів. Саме через них Грасс колись став містом парфумерних заводів, які постачали ароматною сировиною майже всю Європу.
Ще одна ароматична дистинація — місто Кельн, де створено найвідоміший аромат всіх часів і народів, винайшов його Йоганн Марія Фаріна, який приїхав в Кельн і зробив його всесвітньо відомим. У 1709 році Фаріна запустив парфумерну мануфактуру, яка на сьогоднішній день є найстарішим парфумерним підприємством у світі. Свої парфуми він називає EAU DE COLOGNE (одеколон), тобто Кельнська вода.
Подорожуючі по місцях парфумерного туризму мають знати і про найвідоміші музеї ароматів:
1. Найзнаменитіший у світі музей парфумів — Музей парфумерії “Фрагонар” (Musйe Fragonard) — у Парижі, Франція.
2. Музей Perfumeria GAL, Мадрид, Іспанія).
3. Museo del Profumo Мілан, Італія.
4. Музей Espaco Perfume, Бразилія.
5. Музей парфумерії “Нова зоря”, Москва, Росія.
6. Музей парфумів, Гавана, Куба.
7. Музей ароматів, Каїр, Єгипет.
8. Музей Cotsword, Бертон-апон-Тренто, Великобританія.
Сучасні різновиди туризму : навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. — К. : Знання, 2011. — 334 с. — (Вища освіта ХХІ століття). Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №N 1/11-4223 від 26.05.11) Рекомендовано до друку Вченою радою Ужгородського національного університету (протокол № 2 від 25.02. 2010) ISBN 978-966-346-854-9 (серія) ISBN 978-966-346-730-6
Політичний туризм (дипломатичний туризм, туризм, пов’яза¬ний з політичними подіями і заходами) — різновид туризму, основною метою якого є відвідування місцевостей та подій, пов’язаних із політичною діяльністю.
Політика — цілеспрямована діяльність у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, пов’язана із боротьбою за здобуття або утримання державної влади, як знаряддя регулювання і формування цих стосунків.
Політичний туризм поділяється на дипломатичний туризм та туризм, що пов’язаний з політичними подіями і заходами.
Приклади:
— дипломатичного туризму — члени парламенту однієї країни їдуть в іншу країну, щоб взяти участь у парламентських засіданнях;
— туризму, пов’язаного з політичними заходами — особи, що симпатизують політичним напрямам певної партії їдуть волонтерами або співчуваючими на з’їзд улюбленої партії, мітинги, демонстрації, акції підтримки.
Цікавими є і місця політичного туризму, які найбільше відвідують туристи, серед них першість тримає парламент Європейського Союзу, що має підрозділи у Страсбурзі та Брюсселі. Насамперед туристи прибувають до Брюсселя, що є неофіційною столицею Європи. Фахівці говорят навіть про створення окремої організації під назвою “Федерація політичного туризму”. Не менш відвідуваними є будівля конгресу США та Білий будинок у Вашингтоні, Кремль в Росії, рейхстаг у Берліні, парламент у Будапешті.
Сучасні різновиди туризму : навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. — К. : Знання, 2011. — 334 с. — (Вища освіта ХХІ століття). Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №N 1/11-4223 від 26.05.11) Рекомендовано до друку Вченою радою Ужгородського національного університету (протокол № 2 від 25.02. 2010) ISBN 978-966-346-854-9 (серія) ISBN 978-966-346-730-6
Пустельний туризм — різновид туризму, пов’язаний з відвідуванням пустель. Пустелі — тип ландшафту, що характеризується рівнинною поверхнею, розрідженістю або відсутністю флори, а з фауни присутні лише специфічні види. Залежно від характеру ґрунтів розрізняють декілька типів пустель:
- піщані — на рихлих відкладеннях древньоалювіальних рівнин;
- лесові — на лесових відкладеннях підгірних рівнин;
- суглинні — на слабокарбонатних покривних суглинках рівнин;
- глинисті такирові — на підгірних рівнинах і в стародавніх дельтах річок;
- глинисті — на низькогір’ях, складених соленосними мергелями і глинами;
- галечні та піщано-галечні — на гіпсованих плато і підгірних рівнинах;
- щебнисті гіпсовані — на плато і молодих підгірних рівнинах;
- кам’янисті — на низькогір’ях та дрібносопковиках;
- солончакові — в засолених пониженнях рельєфу і вздовж морського узбережжя.
Туристичні оператори вже давно пропонують мандрівникам поїздки по пустелях, основний акцент туристичної поїздки робиться на те, що пустельна місцевість чергується із зеленими оазисами навколо озер і річок. До прикладу, в Абу-Дабі функціонує пустельний готель, де для захисту від піщаних дюн навколо готелю споруджена стіна довжиною 5,5 км, а в Малі проходить щорічний Festival Au Desert (“Пустельний фестиваль”), що покликаний нагадати учасникам і гостям про традиційні свята пустельних туарегів.
10 найкращих пустель світу для туристів:
1. Такла-Макан, Китай. У Центральній Азії знаходиться одна з найбільших піщаних пустель світу, яка входить до двадцятки найбільших пустель світу. Повз кордони цієї пустелі пролягає Великий шовковий шлях.
2. Ленсойс Мараньєнсіс, Бразилія — пустеля з лагунами.
3. Салар-де-Уюні, Болівія — найбільша соляна пустеля, під час дощів вода створює тут найтонший шар води, що утворює своєрідне дзеркало — найбільше у світі.
4. Фарафра, Єгипет — біла пустеля. Єгипетську пустелю називають “Ель-Бейда Сахарі”, що означає “сенс пустелі”. У пустелі білий колір, який насправді виглядає таким в контрасті з жовтим піском в іншому її місці.
5. Атакама, Чилі — пустеля, яка цвіте. Атакама, розташована на західному узбережжі Чилі, потрапила до книги рекордів Гіннеса, як найпосушливіше місце в світі.
6. Наміб, Намібія — пустеля зі слонами. Саме тут піщані дюни найвищі у світі, вони піднімаються до 300 метрів. Якщо ж подорожнім пощастить, то тут можна натрапити на пустельних намібійським слонів.
7. Пустеля Сімпсон, Австралія — пустеля червоного піску. Саме тут найдовші у світі червоні піщані дюни, які до того ж розташовуються паралельно.
8. Сухі долини, Антарктида — через Катабатичні вітри тут відсутній сніг.
9. Каракуми, Туркменія — чорна піщана пустеля на півдні Середньої Азії, що вкриває велику частину Туркменії.
10. Сахара — найбільша пустеля. У Північній Африці розкинулася найбільша пустеля на Землі. Вона простягається на 4800 кілометрів із заходу на схід і на 1000 кілометрів з півночі на південь.
Сучасні різновиди туризму : навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. — К. : Знання, 2011. — 334 с. — (Вища освіта ХХІ століття). Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №N 1/11-4223 від 26.05.11) Рекомендовано до друку Вченою радою Ужгородського національного університету (протокол № 2 від 25.02. 2010) ISBN 978-966-346-854-9 (серія) ISBN 978-966-346-730-6
Психологічний туризм (комфортний туризм) — це різновид туризму, в основі якого отримання психічного задоволення від процесу відпочинку.
Головною проблемою сучасного туризму є те, що турист, оплачуючи свій відпочинок, нерідко повертається додому зовсім не відпочивши. Тому, відповідно, перед турфірмами постало питання збереження психічного стану туристів, які, шукаючи відпочинку, вдаються до інших видів туризму. Перебуваючи у постійному пошуку, подорожуючі перестають релаксувати і повертаються втомленими. Від цього страждає і туризм. Тому вчені-туризмознавці почали шукати вихід із цієї ситуації, вивчати, як правильно домогтися від людини усвідомити, що відпочинок — це один з основних факторів психологічного здоров’я, працездатності і водночас комфорту оточуючих. Сьогодні предметом вивчення психологічного туризму є закономірності поведінки, діяльності й спілкування людей, зумовлені їх включенням в соціальні туристичні групи, а також психологічні характеристики самих цих груп.
Психологія туризму вивчає соціально-психологічні феномени в туризмі, їх вияв та формування в особистості туриста, туристській діяльності, соціально-психологічні особливості туристської групи та управління сферою туризму. При цьому, об’єктом вивчення є туризм як соціальний інститут, туристська діяльність як соціальний процес, особистість туриста з характерними їй психічними властивостями, туристська група як різновид соціальної групи та психологічні особливості управління сферою туризму.
З точки зору психології туризму, предметом її вивчення є турист — індивід з властивими йому психологічними характеристиками та властивостями особистості, а також психологічні особливості туристичної діяльності як однієї з форм активності людини. Однак, предмет вивчення психології туризму не вичерпується дослідженнями тільки цієї категорії. Її цікавить особистість туриста в системі туризму як соціального інституту, відповідно — турист як складова ланка цієї системи, з певними закономірностями поведінки та діяльності, група туристів — з властивими їй психологічними особливостями взаємодії, управління туризмом — з позицій вивчення психологічних феноменів управління у цій сфері. Сьогодні предмет вивчення психології туризму розширюється за рахунок вивчення дослідницького поля соціальної психології, яка розглядає закономірності поведінки та діяльності людей, зумовлені фактом їх включення в соціальні групи, а також психологічні характеристики самих цих груп.
Популярний журнал про можливості недорогих подорожей, Budget Travel, щороку присвоює премію за комфортні тури Extra Mile Awards. У її рамках приз щорічно присуджується компаніям, які допомагають влаштувати поїздку зручніше, дешевше і приємніше. Крім того, експерти туризму розробили основні етапи психологічного комфорту в туризмі:
1. Опис комфортності туристичної місцевості.
2. Взаємодія суб’єктів туристичної діяльності з туристом-користувачем.
3. Психічна ергономіка туриста.
4. Екопсихологія туриста — взаємодія суб’єкта туризму з на¬вколишнім середовищем.
Сучасні різновиди туризму : навч. посіб. / М. П. Кляп, Ф. Ф. Шандор. — К. : Знання, 2011. — 334 с. — (Вища освіта ХХІ століття). Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №N 1/11-4223 від 26.05.11) Рекомендовано до друку Вченою радою Ужгородського національного університету (протокол № 2 від 25.02. 2010) ISBN 978-966-346-854-9 (серія) ISBN 978-966-346-730-6