Користувач:Kobe12
- Харчування
- Ліки
- Промисловість
- Виготовлення волокон
Джерела харчового білка включають м'ясо, яйця, зерно, боби і молочні продукти (наприклад, молоко і сир). З 20 амінокислот, що використовуються людиною для біосинтезу нових білків, 10-12 замінних амінокислот можуть бути синтезовані організмом і не потрібні в дієті. 8-10 незамінних амінокислот, проте, не можуть бути синтезовані і повинні отримуватися із їжею. Більшість тваринних продуктів і певні комбінації рослинних — повні, тобто, мають у своєму складі всі 8-10 незамінних амінокислот. Проте, зазвичай, не є необхідним споживати єдиний продукт, що містить всі незамінні амінокислоти, необхідно лише добитися присутності їх усіх у всій дієті.
Різні білки мають різні рівні засвоюваності організмом людини та інших тварин. Зараз розроблено багато критеріїв визначення засвоювання білків людиною. Вони включають біологічну цінність (BV), коефіцієнт перетравності (NPU) і скоригований амінокислотний коефіцієнт засвоюваності білка (PDCAAS, розроблений FDA критерій на заміну коефіцієнту ефективності білка, PER, і амінокислотному коефіцієнту засвоюваності білка, AAS). Ці критерії показують, наскільки ефективно білки з різних харчових джерел використовуються тілом людини. Загалом, найбільшу цінність в якості харчового продукту мають повні білки тваринного походження, наприклад, білки молока, яєць і м'яса, не сильно відстає він них і білок сої
Наш організм вимагає певної кількості білка щодня, білок необхідний для обслуговування і відновлення кліток, в дитячому і юному віці забезпечує зростання організму, вагітним жінкам потрібний для нормального розвитку плоду. Необхідна кількість білка залежить від ваги і складає в середньому приблизно 45 - 50 гр. у день для жінок і 55 - 60 гр. для чоловіків. У перекладі на калорії - це від 1800 до 2600 калорій в день. Звичайно, для людей, які ведуть малорухливий спосіб життя, цифри достатньо високі, але для молодого організму, що росте, - в самий раз. Будь-який інший білок, з'їдений понад норму, повністю не спалюється і перетворюється в жир. Харчові білки можуть поступати в організм, як з тваринною їжею, так і з рослинною. Вважається, що з м'ясними і молочними продуктами поступає білків більше, ніж з рослинною їжею. Проте рослинні білки набагато корисніше, ніж тваринні. Непомірне споживання з їжею тваринних білків може приводити до виникнення "хвороб харчового марнотратства", таких як деякі серцеві патології або підвищує ризик розвитку ракових новоутворень. Надлишок тваринних білків веде до підвищення рівня сечовини в крові, збільшується вірогідність розвитку дегенеративних процесів в тканинах. Вживання ж рослинних білків сприяє профілактиці цих хвороб.
Харчування забезпечує нормальний розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, продовженню життя і створює умови для адекватної адаптації людини до навколишнього природного середовища. Тому питання здорового харчування є одним з найголовніших у реалізації соціальної політики держави. Успішне розв'язання проблеми харчування залежить від створення умов для виготовлення якісних і безпечних продуктів харчування.
Для росту організму необхідні білки — природні речовини з яких будуються клітини. Їжа повинна включати есенціальні, мікро- і макронутрієнти, але і в необхідному обсязі баластні та мінорні нехарчові біологічно активні компоненти.
Харчування є найважливішою фізіологічною потребою організму і має надзвичайно важливий вплив на життя та здоров'я людини, а саме:
- забезпечує ріст та розвиток молодого організму;
- формує високий рівень здоров'я, зменшує рівень захворюваності та тяжкості захворювань;
- відновлює працездатність;
- забезпечує нормальну репродуктивну функцію;
- збільшує тривалість життя, у тому числі активного життя;
- захищає від впливу несприятливих екологічних умов, шкідливих виробничих та побутових чинників;
- є методом лікування та профілактики захворювання.
Достатнє харчування — це не зникнення відчуття голоду, а таке харчування, яке достатнє за складом і будовою харчових речовин. Щодоби людина повинна обов'язково отримувати близько 600 харчових речовин, серед яких 66 — абсолютно незамінних нутрієнтів та не менше 30 різноманітних страв щотижня
Повноцінний раціон повинен містити достатню кількість усіх видів їжі, яка потрібна людині. Основу його складають вуглеводи, проте в ньому має бути також багато жири, білки, вітамінів і мінеральних речовин.
| Норми вживання основних поживних речовин у підлітковому періоді[1] | |||
|---|---|---|---|
| Стать | Білки (г/день) | Жири (г/день) | Вуглеводи (г/день) |
| Тваринні /Усього | Рослинні /Усього | ||
| Юнаки | 60/100 | 20/100 | 400 |
| Дівчата | 54/90 | 18/90 | 360 |
| Рекомендоване споживання продуктів на день[2] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Жінки | 19―30 років | Для людей, зайнятих помірно фізичною працею менше 30 хв на день |
2000 ккал | Для людей, зайнятих фізичною працею по 30―60 хв щодня |
2000―2200 ккал |
| 31―50 років | 1800 ккал. | 2000―2200 ккал | |||
| понад 50 років | 1600 ккал. | 1800―2200 ккал | |||
| Чоловіки | 19―30 років | 2400 ккал. | 2600―3000 ккал | ||
| 31―50 років | 2200 ккал. | 2400―3000 ккал | |||
| понад 50 років | 2000 ккал. | 2200―2800 ккал | |||
| Країни | М'ясо і м'ясопродукти в розрахунку на м'ясо (без сала і субпродуктів) | Молоко і молочні продукти (включаючи масло; в перерахунку на молоко) | Масло | Яйця, штук | Риба і рибопродукти | Цукор | Олія | Картопля | Овочі і баштанні (в перерахунку на свіжі) | Фрукти і ягоди (в перерахунку на свіжі без переробки на вино) | Хлібні продукти (хліб і макаронні вироби в перерахунку на борошно), борошно, крупи, бобові |
.svg){kind=small} Австралія |
98 | 240 | 5.9 | 200 | 18.2 | 46 | 17.2 | 61 | 78 | 105 | 82 |
 Австрія |
89 | 330 | 3.2 | 255 | 10.8 | 36 | 15.8 | 61 | 75 | 135 | 72 |
 Болгарія |
72 | 267 | 5.4 | 268 | 7.4 | 35 | 16.4 | 32 | 120 | 80 | 150 |
.svg){kind=small} Велика Британія |
72 | 327 | 3.1 | 218 | 7.7 | 32 | 19 | 112 | 87 | 94 | 87 |
 Данія |
96 | 360 | 5.1 | 238 | 12.3 | 37 | 28.5 | 69 | 72 | 70 | 72 |
 Італія |
82 | 281 | 6.9 | 214 | 29.8 | 24 | 25.5 | 40 | 163 | 135 | 127 |
.svg){kind=small} Канада |
96 | 301 | 2.4 | 210 | 12.5 | 42 | 18.7 | 68 | 89 | 116 | 75 |
 Куба |
39 | 173 | 4 | 230 | 9.7 | 50 | 7.3 | 66 | 59 | 56 | 108 |
 Монголія |
86 | 182 | 1.2 | 27 | 16.2 | 24 | 1.4 | 27 | 22 | 12 | 105 |
 Нідерланди |
85 | 281 | 3 | 190 | 1.3 | 37 | 29.8 | 87 | 97 | 164 | 58 |
 Польща |
64 | 407 | 3.8 | 194 | 10.8 | 47 | 8.1 | 141 | 116 | 31 | 118 |
 США |
113 | 263 | 2 | 229 | 6.1 | 28 | 22.9 | 60 | 124 | 97 | 103 |
 Угорщина |
66 | 242 | 2.3 | 350 | 12 | 39 | 10 | 53 | 84 | 71 | 109 |
 Україна |
60 | 367 | 5.9 | 280 | 18.2 | 46.7 | 11.9 | 127 | 107 | 46 | 138 |
 Фінляндія |
62 | 460 | 8.3 | 216 | 2.2 | 37 | 5.9 | 86 | 45 | 78 | 75 |
 Франція |
92 | 410 | 9.1 | 271 | 21.5 | 36 | 19.1 | 79 | 119 | 87 | 83 |
 Німеччина* |
93 | 359 | 7.4 | 253 | 13.2 | 33 | 14.6 | 75 | 83 | 145 | 77 |
 Чехія* |
87 | 449 | 8.5 | 336 | 5.5 | 29 | 14.5 | 79 | 78 | 62 | 112 |
 Японія |
37 | 76 | 0.7 | 295 | 56.3 | 22 | 11.7 | 107 | 127 | 54 | 120 |
Значна кількість досліджень у медицині направлена на використання білків в якості терапевтичних препаратів та засобів діагностики захворювань. Фармацевтичне застосування білків почалося з природних білків отриманих з різноманітних живих організмів. Нові препарати створюються штучно, рекомбінантними методами або за допомогою проектування білків. Біофармацевтичні препарати, що знаходять широке використання, включають білки крові (наприклад, для лікування гемофілії), тромболітичні ферменти, гормони, цитокіни та фактори росту, білки імунної системи (інтерферони і антитіла, що використовуються для лікування інфекційних захворювань та деяких видів раку) і вакцини.
Прагнення до перемоги будь-якою ціною штовхає деяких спортсменів, культуристів та спецназівців до вживання білкових ліків, що сприяють витривалісті та росту м'язів. Найпопулярнішими є еритропоетин та гормон росту людини. Вживання цих препаратів заборонено в багатьох змаганнях, але скандали з відомими спортсменами з'являються щороку. Фармацевтичні білки, як і інші ліки, можуть являти загрозу здоров'ю.
- ↑ Анатомо-фізіологічні і психологічні особливості підліткового періоду
- ↑ Основи наукової організації здорового харчування// В. К. Береговий
- ↑ Паламарчук М. М. Географія України: Підр. для серед. шк. — 2-тє вид., перероблене і доповнене. — К.: Освіта, 1992. — 159 с.: іл., карти. [ISBN 5-330-01950-8]