Користувач:Kozak nevada/Чернетка
Умовні позначення: №
Три літа № Назва дата аркуш зошит Титул 2 1 Епіграф. Молитва Єремії Пророка 3 1 1 Чигрине, Чигрине... 1844.02.19 4 - 5 зворот 1 2 Заворожи мені, волхве... 1844.12.13 6 - 6 зворот 1 3 У неділю не гуляла... 1844.10.18 7 - 8 зворот 1 4 Гоголю 1844.12.30 9 - 9 зворот 1 5 Розрита могила 1843.10.09 10 - 11 зворот 1 6 Чого мені тяжко, чого мені нудно... 1844.11.13 11 зворот 1 7 Не завидуй багатому... 1845.10.04 4 - 5 зворот 1 8 Не женися на багатій... 1845.10.04 13 - 13 зворот 1 9 Сова 1844.05.06 14 - 20 зворот 2 10 Дівичії ночі 1844.05.18 21 - 21 зворот 2 11 Наймичка 1845.11.13 22 - 34 2, 3 12 Маленькій Мар’яні 1845.12.20 34 зворот 3 13 Сон (Комедія) 1844.07.08 35 - 49 зворот 3, 4 14 Сліпий (Поема) 1845.10.16 50 - 67 зворот 5, 6 Між аркушами 68 і 69 слід від вирізаного аркуша 6 15 Кавказ 1845.11.18 68 - 73 зворот 6, 7 16 Минають дні, минають ночі... 1845.12.21 74 - 74 зворот 7 * Копають день, копають два...
Великий льох (закінчення)1845.10.21 75 - 77 зворот 9 17 І мертвим, і живим, і ненарожденним... 1845.12.14 78 - 86 зворот 9 18 Великий льох (Містерія) * 1845.10.21 87 - 98 зворот 8 19 Холодний Яр 1845.12.17 99 - 100 зворот 10 20 Три літа 1845.12.22 101 - 102 зворот 10 21 Давидові Псалми
1, 12, 43, 53, 52, 81, 93, 132, 136, 1491845.12.19 103 - 105 зворот 10 22 Як умру, то поховайте... 1845.12.25 106 - 106 зворот 10
- Примітки: Аркуші нумеровані відділом рукописів Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України).[1]
- Поеми з титульним аркушем (шмуцтитулом) виділено жовтим кольором.
- * Коректурний знак перестановки зошитів 9-8, проставлений рукою Шевченка.
! style="background-color:#b4eeb4 " class="unsortable" width = 7% | №
! style="background-color:#b4eeb4 " class="wikitable sortable" width = 45% | Назва
! style="background-color:#b4eeb4 " class="wikitable sortable" width = 15% | дата
! style="background-color:#b4eeb4 " class="wikitable sortable" width = 20% | аркуш
! style="background-color:#b4eeb4 " class="wikitable sortable" width = 7% | зошит
| align="center"; width=94% | Між аркушами 68 і 69 слід від вирізаного аркуша |-
|-
|style="background-color:#fffff0 " |1848
| 159 || || || style="background-color:#b0e2ff " | 27
|-
|class="wikitable sortable mw-collapsible mw-collapsed" align="center"; width=54%
|
|class="wikitable sortable mw-collapsible " align="center"; width=62%
|
|class="wikitable sortable " align="center"; width=62%
|
Умовні позначення: № – Шевченкова нумерація поезій. БК – 79 поезій, переписаних 1858 р. до «Більшої Книжки».
Оренбурзька книжка • Мала книжка Назва сторінка № зошит зошит D примітка БК 1848 159 11 11 27 А нумо знову віршовать... 161 1 11 11 27 У Бога за дверми лежала сокира... 162 2 11 11 1848 … Тиняючи на чужині… 165 3 11 11 Варнак 28 Ой гляну я, подивлюся... 173 4 11 11 29 Та не дай, Господи, нікому... 174 5 11 11 30 Дев’ята сестро Аполона… 182 6 12 12 Царі 31 Давид — святий Пророк і цар… 182 7 12 12 Царі 31 І поживе Давид на світі… 184 8 12 12 Царі 31 По двору тихо походжає… 186 9 12 12 Царі 31 Добро, у кого є господа... 188 10 12 12 … Бодай кати їх постинали… 189 11 12 12 Царі 31 Не знаю, як тепер ляхи живуть… – 191 13 27 початок див. 1850 № 7 … І станом гнучим і красою... 195 8 13 27 35 Огні горять, музика грає... 199 9 13 27 34 Чи то недоля та неволя... 200 10 13 27 … На батька бісового я трачу... 202 11 13 27 32 І досі сниться: під горою... 203 12 13 27 33 206 10 13 27 205–206 чисті c. … Буває, іноді старий... 207 13 14 24 … Хіба самому написать... 208 14 14 24 … Мені, щоб знали ви, не жаль… 211 15 14 24 І золотої й дорогої... 36 Ми вкупі гралися, росли... 212 16 14 24 37 Готово! Парус розпустили... 215 17 14 24 … Ми восени таки похожі... 216 18 14 24 38 222 14 24 219-222 чисті с. … 1849 223 15 21 39 Неначе степом чумаки... 225 15 21 39 У Оглаві… 226 1 15 21 [Сотник] 1849 … За сонцем хмаронька іде... 246 2 16 22 40 Не додому вночі йдучи... N.N. 247 3 16 22 41 Як маю я журитися... 249 4 16 22 42 Нащо мені женитися?.. 250 5 16 22 43 Ой крикнули сірії гуси... 252 6 16 22 44 254 16 22 чиста стор. … Якби тобі довелося... 255 7 17 23 45 Заросли шляхи тернами... 260 8 17 23 … Зацвіла в долині... 262 9 17 23 46 У нашім раї на землі... 264 10 17 23 47 У Великдень на соломі... 269 11 17 23 48 Було, роблю що, чи гуляю... 270 12 17 23 … Мов за подушне, оступили... 271 14 18 13 49 Не жаль на злого, кругом його… П.С. 272 15 18 13 50 Немає гірше, як в неволі… Г.З. 274 16 18 13 51 Якби зострілися ми знову... 277 17 18 13 52 Неначе цвяшок в серце вбитий… 278 18 18 13 [Марина] … Неначе праведних дітей… 293 19 19 14 Пророк 53 На ниву в жито уночі 295 20 19 14 [Сичі] … Меж скалами, неначе злодій... 297 21 19 14 … І небо невмите, і заспані хвилі... 305 22 20 15 54 І виріс я на чужині... 306 23 20 15 … Не для людей, тієї слави... 309 24 20 15 55 Коло гаю, в чистім полі... 311 25 20 15 56 Якби мені черевики... 314 26 20 15 57 І багата я... 315 27 20 15 58 Полюбилася я... 316 28 20 15 59 Породила мене мати... 317 29 20 15 60 Ой я свого чоловіка... 319 30 21 16 … Ой виострю товариша... 321 31 21 16 … По улиці вітер віє... 322 32 21 16 61 Ой сяду я під хатою... 323 33 21 16 62 Закувала зозуленька... 324 34 21 16 63 Швачка 325 35 21 16 Швачка 73 Ой не п’ються пива-меди... 327 36 21 16 … На улиці невесело... 329 37 21 16 … У тієї Катерини... 330 38 21 16 … 334 21 16 чиста стор. … Із-за гаю сонце сходить... 335 39 22 17 64 Ой пішла я у яр за водою... 336 40 22 17 … Не так тії вороги... 337 41 22 17 … Ой люлі, люлі, моя дитино... 338 42 22 17 65 Ой чого ти почорніло... 339 43 22 17 74 Туман, туман долиною... 340 44 22 17 66 У неділеньку у святую... 341 45 22 17 … У перетику ходила... 345 46 22 17 … У неділеньку та ранесенько... 347 47 22 17 … Не тополю високую... 349 48 22 17 … Утоптала стежечку... 350 49 22 17 70 І широкую долину... 351 50 23 18 67 Навгороді коло броду... 352 51 23 18 68 Якби мені, мамо, намисто... 353 52 23 18 69 Не хочу я женитися... 354 53 23 18 … Чума… 356 54 23 18 … І знов мені не привезла... 358 55 23 18 … В неволі, в самоті немає... 359 56 23 18 78 Ой умер старий батько... 360 57 23 18 72 Не вернувся із походу... 365 58 23 18 71 366 23 18 чиста стор. … 1850 367 24 25 75 Лічу в неволі дні і ночі... 369 24 25 1-ша редакція 75 Ми заспівали, розійшлись... 374 2 24 25 1850 … Не молилася за мене... 375 3 24 25 76 Петрусь 378 4 24 25 77 Мені здається, я не знаю... 388 5 25 26 … Якби ви знали, паничі... 391 6 25 26 … Буває, в неволі іноді згадаю... 395 7 25 26 продовження див. на сс. 191–194 … Титарівна. Унеділю на селі… 399 12 26 19 початок — на с. 431 … Ну що б, здавалося, слова... 410 13 26 19 … 414 26 19 413-414 чисті стор. … У Вільні, городі преславнім... 415 59 27 20 … Заступила чорна хмара... 420 60 27 20 … Ой хоч буду віять… / ру дуду… 425 27 20 фольклорний запис … 430 27 20 426-430 чисті стор. … Титарівна. Давно се діялось… 431 Додаток Додаток Початок. Далі — на с. 399 … 432 Додаток Додаток чиста стор. … Поезія 1847–1850 рр. БК
«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим».
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим».
Умовні позначення: № – Шевченкова нумерація поезій. БК – 79 поезій, переписаних 1858 р. до «Більшої Книжки».
Оренбурзька книжка • Мала книжка Назва сторінка № зошит зошит D примітка БК 1847 - 1 1 1 Думи мої... Ви моє єдині... 1 1 1 1 Княжна 3 1 1 1 2 Згадайте, братія моя... N.N. 25 2 2 2 14 Ой одна я, одна... 27 1 2 2 15 За байраком байрак… 28 2 2 2 16 Мені однаково, чи буду… 29 3 2 2 17 Не кидай матері, казали... 30 4 2 2 18 Чого ти ходиш на могилу?.. 32 5 3 3 19 Ой три шляхи широкії... 36 6 3 3 20 Веселе сонечко ховалось… К… 37 7 3 3 Н. Костомарову 21 Садок вишневий коло хати… 39 8 3 3 22 Не спалося, а ніч, як море... 40 9 3 3 1847 … Рано-вранці новобранці... 45 10 3 3 23 В неволі тяжко, хоча й волі… 47 11 4 4 24 Чи ми ще зійдемося знову?.. 48 12 4 4 26 Косар 49 13 4 4 13 мая 1847. в казематі 25 Сонце заходить, гори чорніють... N.N. 51 3 4 4 … Відьма 53 4 4 4 «Другий Кобзар» 3 Лілея 83 5 6 6 4 Русалка 88 6 6 6 5 Мені тринадцятий минало… N.N. 91 7 6 6 … Не гріє сонце на чужині... 94 8 6 6 … Гори мої високії... 95 7 7 Сон (Уривок) … Гори мої високії... 97 9 7 7 Сон … Іржавець 104 10 7 7 7 О думи мої! О славо злая!.. N.N. 108 11 7 … Ще як були ми козаками… 109 7 7 Полякам 8 Чернець. П.… Кулішу 111 12 8 8 9 Один у другого питаєм... 118 13 8 8 10 Самому чудно. А де ж дітись?.. 119 14 8 8 11 Ой стрічечка до стрічечки... 120 15 8 8 12 Була собі Катерина… 121 16 8 8 Хустина 6 А. О. Козачковському 127 18 9 9 13 Москалева криниця 133 19 9 9 1-ша редакція 79 То так і я тепер пишу... 145 10 10 … 158 10 10 146-158 чисті стор. 1848 159 1848. 1 27 А нумо знову віршовать... 161 1 1 27 У Бога за дверми лежала сокира... 162 2 1 1848 … Тиняючи на чужині… 165 3 1 Варнак 28 Ой гляну я, подивлюся... 173 4 1 29 Та не дай, Господи, нікому... 174 5 1 30 Дев’ята сестро Аполона… 182 6 1848.2 Царі 31 Давид — святий Пророк і цар… 182 7 2 Царі 31 І поживе Давид на світі… 184 8 2 Царі 31 По двору тихо походжає… 186 9 2 Царі 31 Добро, у кого є господа... 188 10 2 … Бодай кати їх постинали… 189 11 2 Царі 31 Не знаю, як тепер ляхи живуть… – 191 1848. 3 початок див. 1850 № 7 … І станом гнучим і красою... 195 8 3 35 Огні горять, музика грає... 199 9 3 34 Чи то недоля та неволя... 200 10 3 … На батька бісового я трачу... 202 11 3 32 І досі сниться: під горою... 203 12 3 33 Буває, іноді старий... 207 13 1848. 4 … Хіба самому написать... 208 14 4 … Мені, щоб знали ви, не жаль… 211 15 4 І золотої й дорогої... 36 Ми вкупі гралися, росли... 212 16 4 37 Готово! Парус розпустили... 215 17 4 … Ми восени таки похожі... 216 18 4 38 222 4 219-222 чисті стор. … 1849 223 1849. 1 39 Неначе степом чумаки... 225 1 39 У Оглаві… 226 1 1849. 1-2 [Сотник] 1849 … За сонцем хмаронька іде... 246 2 2 40 Не додому вночі йдучи... N.N. 247 3 2 41 Як маю я журитися... 249 4 2 42 Нащо мені женитися?.. 250 5 2 43 Ой крикнули сірії гуси... 252 6 2 44 254 2 чиста стор. … Якби тобі довелося... 255 7 1849. 3 45 Заросли шляхи тернами... 260 8 3 … Зацвіла в долині... 262 9 3 46 У нашім раї на землі... 264 10 3 47 У Великдень на соломі... 269 11 3 48 Було, роблю що, чи гуляю... 270 12 3 … Мов за подушне, оступили... 271 14 1849. 4 49 Не жаль на злого, кругом його… П.С. 272 15 4 50 Немає гірше, як в неволі… Г.З. 274 16 4 51 Якби зострілися ми знову... 277 17 4 52 Неначе цвяшок в серце вбитий… 278 18 1849. 4-5 [Марина] … Неначе праведних дітей… 293 19 5 Пророк 53 На ниву в жито уночі 295 20 5 [Сичі] … Меж скалами, неначе злодій... 297 21 1849. 5-6 … І небо невмите, і заспані хвилі... 305 22 6 54 І виріс я на чужині... 306 23 6 … Не для людей, тієї слави... 309 24 6 55 Коло гаю, в чистім полі... 311 25 6 56 Якби мені черевики... 314 26 6 57 І багата я... 315 27 6 58 Полюбилася я... 316 28 6 59 Породила мене мати... 317 29 6 60 Ой я свого чоловіка... 319 30 1849. 7 … Ой виострю товариша... 321 31 7 … По улиці вітер віє... 322 32 7 61 Ой сяду я під хатою... 323 33 7 62 Закувала зозуленька... 324 34 7 63 Швачка 325 35 7 Швачка 73 Ой не п’ються пива-меди... 327 36 7 … На улиці невесело... 329 37 7 … У тієї Катерини... 330 38 7 … Із-за гаю сонце сходить... 335 39 1849. 8 64 Ой пішла я у яр за водою... 336 40 8 … Не так тії вороги... 337 41 8 … Ой люлі, люлі, моя дитино... 338 42 8 65 Ой чого ти почорніло... 339 43 8 74 Туман, туман долиною... 340 44 8 66 У неділеньку у святую... 341 45 8 … У перетику ходила... 345 46 8 … У неділеньку та ранесенько... 347 47 8 … Не тополю високую... 349 48 8 … Утоптала стежечку... 350 49 8 70 І широкую долину... 351 50 1849. 9 67 Навгороді коло броду... 352 51 9 68 Якби мені, мамо, намисто... 353 52 9 69 Не хочу я женитися... 354 53 9 … Чума… 356 54 9 … І знов мені не привезла... 358 55 9 … В неволі, в самоті немає... 359 56 9 78 Ой умер старий батько... 360 57 9 72 Не вернувся із походу... 365 58 9 71 366 9 чиста стор. … 1850 367 1850. 1 75 Лічу в неволі дні і ночі... 369 1 1-ша редакція 75 Ми заспівали, розійшлись... 374 2 1 1850 … Не молилася за мене... 375 3 1 76 Петрусь 378 4 1850. 1-2 77 Мені здається, я не знаю... 388 5 2 … Якби ви знали, паничі... 391 6 2 … Буває, в неволі іноді згадаю... 395 7 1850. 2-3 продовження див. на сс. 191–194 … Титарівна. Унеділю на селі… 399 12 3 початок — на с. 431 … Ну що б, здавалося, слова... 410 13 3 … 414 3 413-414 чисті стор. … У Вільні, городі преславнім... 415 59 1850. 4 … Заступила чорна хмара... 420 60 4 … Ой хоч буду віять… / ру дуду… 425 4 фольклорний запис … 430 4 426-430 чисті стор. … Титарівна. Давно се діялось… 431 Додатковий арк. Початок, далі — на с. 399 … 432 Додатковий арк. чиста стор. … Поезія 1847–1850 рр. БК
«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим».
«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим».
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим».
«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим».
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим».
style="border-color:Lavender;border-collapse:collapse;"
«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим».
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим».
Улітку 1842-го, | widths=200px heights=260px | width=200px | thumb | height=260px |
живопису[2].
 |
_%D0%A6%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0.jpg) |
 |
 |
Шевченкові вірші справили на українське суспільство велике враження, проте російські критики загалом негативно поставилася до молодого поета, закидаючи йому безперспективність «мужицької мови» . upright=0.35
-
Кобзар Т. Шевченка. 1840 -
Циганка-ворожка. 1841 -
Катерина. 1842 -
Гамалія Шевченка. Першодрук. 1844
На підставі аналізу відпускних документів Петербурзької академії мистецтв дослідник Петро Володимирович Жур довів, що Шевченко міг виїхати з Петербурга не раніше 11-19 травня 1843 року.
|
|
|
| Bronze star | Gold star | Green star |
Улітку 1842-го, використавши сюжет поеми «Катерина», Шевченко намалював олійними фарбами однойменну картину, яка стала одним із найвідоміших творів українського живопису[3].
Gallery |title= |width=200 | height=260 | lines=2 | align=center
Gallery |title= |width=200 | height=260 | lines=2 | align=center
style="" | style="border-spacing: 0px; border: 0px solid darkgray; text-align: left " style="text-align: left "
Улітку 1842-го, | widths=200px heights=260px | width=200px | thumb | height=260px |
живопису[4].
 |
|
|
 |
Шевченкові вірші справили на українське суспільство велике враження, проте російські критики загалом негативно поставилася до молодого поета, закидаючи йому безперспективність «мужицької мови» . upright=0.35