Користувач:Krupolskiy Anonim/Трамвай № 12 (Київ)
| №12 | |
|---|---|
| Маршрут | |
| Кінцева А | Контрактова площа |
| Кінцева Б | Пуща-Водиця (14 лінія) |
| Головні зупинки | Куренівський парк, Куренівський ринок, Площа Тараса Шевченка, Спецдиспансер, Парк Пуща-Водиця, 14 лінія |
| Інтервал руху | близько 20 хвилин |
| Протяжність маршруту | 19,15 км |
| Час у дорозі (без заторів) | 2,5 години |
| Вартість проїзду | 1,5 грн. |
| рухомий склад | Tatra T3 |
| Перевізник | |
| Комунальне підприємство | КП «Київпастранс» (Подільське трамвайне депо) |
Трамвай № 12 – трамвай у Києві, що з'єднує селище Пуща-Водиця з основною частиною міста, проходячи відокремленою трасою через Пущеводицький ліс. Є одним з найстаріших трамвайних маршрутів Києва, а також найдовшим маршрутом.
На початку XX століття київський трамвай №12 курсував від Тованої станції до Звіринця по вулицях Бульонній, Володимиро-Либідській та Прозорівській дорозі через Саперне поле до Печерської площі, звідки по Печерській та Святотроїцькій вулицях йшов до кінцевої поблизу Іонинського монастиря. Маршрут був відкритий 1910 року. Під час Української революції не діяв, і рейки, що лежали посеред незаселеної місцини, поступово розібрали на метал. Маршрут так і не відновили, а на місці колій проклали вулицю Щорса.
У Пущі-Водиці трамвайний маршрут №12 з'явився у 1920-х роках, та прийшов на зміну маршруту №19, що курсував до цього за аналогічною трасою. Маршрут одразу здобув популярність серед жителів Києва, оскільки єдиний з'єднував центр міста з поселеннями Кинь-Грусть і Пуща-Водиця. Тому у 30-х—50-х роках XX століття на маршруті курсували тривагонні поїзди. Під час Другої Світової війни не їздив, однак після звільнення Києва рух по маршруту було відновлено 1944 року. У 1940-х роках 12-й маршрут продовжували обслуговувати трамваї, що складалися з трьох вагонів, проте згодом через необхідність розвивати велику швидкість на лісовій колії їх було замінено на одновагонні. 1949 року у трасі маршруту відбулися зміни - трамвайні колії були перенесені з вулиці Вишгородської на вулицю Старозабарську, а в середині 1960-х років - на вулицю Автозаводську. Так маршрут набув сучасного вигляду.
У 1950-х роках зафіксовано існування трамвайного маршруту №12к, що курсував від Подільського депо до Пущі-Водиці.
Нині трамвай обслуговується трамвайними вагонами марки Tatra T3 - частіше вагони їздять поодинці, однак інколи трапляються зчепи з двох вагонів. Інтервал складає від 20 хвилин до півгодини, однак влітку та у вихідні дні пасажиропотік стабільно великий.
Маршрут №12 є фактично єдиним транпортом, що регулярно обслуговує Пущу-Водицю. Влітку сюди з'їжджаються відпочиваючі, і тоді навантаження на маршрут найбільше.
Також особливістю маршруту є те, що він велику частину свого шляху проходить по відокремленій лісовій трасі, де не дублюється жодною іншою дорогою. Інколи буває, що узимку лісову трасу засипає снігом - тоді трамваї кілька днів не ходять, чекаючи, поки розчистять замети. Так трапилося, зокрема, у грудні 2012 року — маршрут був закритий понад місяць[1][2].
Досить часто гості Києва з інших міст присвячують свій час на те, аби проїхатися «лісовим трамваєм».
| Рух до Контрактової площі |
|---|
| вул. 14-а лінія — вул. Миколи Юнкерова — вул. Червонофлотська — лісова траса — вул. Пуща-Водицька — пл. Тараса Шевченка (автостанція «Полісся») — вул. Полярна — вул. Автозаводська — вул. Семена Скляренка (зал. зупинка «Вишгородська») — Площа Фрунзе — вулиця Фрунзе — вул. Щекавицька — вул. Костянтинівська — вул. Спаська — Контрактова площа |
| Рух до Пущі-Водиці |
|---|
| Контрактова площа — вул. Спаська — вул. Межигірська — вул. Щекавицька — вул. Костянтинівська — вул. Оленівська — вул. Фрунзе — пл. Фрунзе — вул. Семена Скляренка (зал. зупинка «Вишгородська») — вул. Автозаводська — вул. Полярна — пл. Тараса Шевченка (автостанція «Полісся») — вул. Пуща-Водицька — лісова траса — вул. Червонофлотська — вул. Миколи Юнкерова — вул. 14-а лінія |