Користувач:Krydeck sp/Чернетка

Безсполучникове складне речення

Безсполучникове речення (БСР)  — складне речення, частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле

за допомогою інтонації.

Між частинами безсполучникового речення (БСР) ставляться розділові знаки: кома, тире, двокрапка, крапка з комою.

Смислові відношення

За характером смислових зв'язків між частинами БСР поділяються на два основні види:

• З однорідними частинами, які не підпорядковані одна одній (рівноправні);

На розпутті кобзар сидить на кобзі грає, кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає (Т.Шевченко.)

• З неоднорідним частинам, одна з яких пояснює іншу;

Лягло сонце за горою — зірки засіяли (Т. Шевченко).

Між однорідними частинами безсполучникових складних речень виділяють такі основні види смислових

зв'язків:

• Одночасність дій, явищ:

З-за Дніпра із села руна гаєм гула, треті півні співали (Т.Шевченко.)

• Послідовність дій, явищ:

Широкіії ріки-сльози тебе полили, їх славою лукавою люде понесли(Т. Шевченко.)

• Зіставлення чи протиставлення змісту частин:

Буде каяття на світі — вороття не буде (Т. Шевченко).

Безсполучникові складні речення з неоднорідними частинами за будовою є двочленними. За смисловими

зв'язками вони поділяються на кілька видів:

• З умовним значенням. У цих реченнях 1-ша частина виражає умову, за якої можлива дія 2-ої частини:

Зійде сонце — утру сльози. (Т. Шевченко.)

• З часовим значенням. У цих реченнях 1-ша частина вказує на час здійснення дії, про яку йдеться в 2-ій частині:

Лягло сонце за горою — зірки засіяли (Т. Шевченко).

• З причиновим значенням. У цих реченнях 2-га частина розкриває причину дії чи стану, про які йдеться в 1-ій частині:

Зайде сонце — Катерина по садочку ходить… (Т. Шевченко).

• З наслідковим значенням. У цих реченнях 2-га частина виражає наслідок або висновок із того, про що йдеться

в 1-ій частині:

Защебетав соловейко — пішла лунаєм гаєм (Т. Шевченко).

• З пояснювальним значенням. 2-га частина цих речень розкриває, пояснює чи уточнює зміст 1-ої частини:

Забери з собою всілиха, всі зла, своє товариство — ти з ними росла (Т. Шевченко).

Розділові знаки

Кома:

Між частинами БСР ставлять кому, коли вони виражають:

• одночасність подій, наприклад:

Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива. (Т.Шевченко.)

• послідовність подій, наприклад:

Додолу верби гне високі, горами хвилю підійма. (Т. Шевченко.)

Такі речення вимовляють з інтонацією

Крапка з комою:

Крапку з комою ставлять, коли:

• Між поширеними частинами БСР, у середині яких уже є розділові знаки, наприклад:

Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари. (Т. Шевченко.)

Двокрапка:

Двокрапка ставиться, коли:

• друга частина складного речення конкретизує, пояснює або доповнює зміст першої частини, наприклад:

Добре тобі, брате: маєш крила… (Т. Шевченко.)

• друга частина виражає причину того, що відбувається в першій частині, наприклад:

Я сьогодні забарилась: батько занедужав.(Т. Шевченко)

Тире:

Тире ставиться між частинами безсполучникового речення, коли:

• наступна частина виражає наслідок або висновок із того, про що йдеться в попередній, наприклад:

Защебетав соловейко — пішла луна гаєм. (Т.Шевченко.)

• зміст частин протиставляється або зіставляється, наприклад:

Зійде сонце — утру сльози. (Т. Шевченко.)

• наступна частина порівнюється за змістом з попередньою, наприклад:

Гляне — воду витре. (Т. Шевченко.)

Першу частину таких речень вимовляють із підвищенням тону, а після паузи тон потрібно знизити.