Користувач:Lernatovych2022/Лернатович Володимир Богданович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лернатович Володимир Богданович
Народився18 листопада 1962(1962-11-18) (61 рік)
Львів
ГромадянствоУкраїна Україна
НаціональністьУкраїнець
ДіяльністьЖурналіст, педагог, публіцист, політолог
Alma materФакультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка
Науковий ступінькандидат політичних наук

Лернатович Володимир Богданович (нар. 18 листопада 1962, м. Львів) — кандидат політичних наук, доцент кафедри теорії і практики журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Перший дослідник ‘Правого радикалізму в Україні, автор близько 200 публікацій у періодичних виданнях та більше 50-и в академічних журналах. Коментатор українського радіо міста Піттсбург(США). Член НСЖУ, член редколегії журналу «Воля і Батьківщина», політичний коментатор українського радіо Пітсбурга (Україна у серці одна).[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 18 листопада 1962 У Львові. Мешкав у с. Стрілки (Самбірський район). Стрілки Старосамбірського району Львівської області. (Тепер Стрілківська територіальна громада Самбірського району).

У 1979 році закінчив Стрілківську середню школу3.

1979—1980 рр. навчався у ТУ 52 міста Львова за спеціальністю заступник машиніста тепловоза.

1980—1982 рр. служба у Радянські армії.

У 1982 поступив на підготовче відділення факультету журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка.

У 1982—1988 рр. навчався у Львівському державному університеті імені Івана Франка на факультеті журналістики.

На 1-2 курсі університету працював штатним кореспондентом газети «За радянську науку», співпрацював із загально-національною газетою «Сільські вісті».

У 1988 році закінчив ЛДУ імені Івана Франка і отримав диплом за спеціальністю журналістика.

З 1988—1989 рік працював кореспондентом газети «Слово правди» міста Володимира- Волинського.

У 1989 році був делегатом Першого з'їзду незалежних журналістів у місті Шацьку.

З листопада 1989 року обрався на посаду асистента кафедри Теорії і практики журналістики ЛДУ імені Івана Франка.

У 1993—1996 роках навчався в аспірантурі цього навчального закладу (заочно).

У 1996—1997 рр. працював методистом Львівської міської дитячої бібліотеки.

Викладацьку діяльність поєднував з практичною журналістикою:

  • Політичний оглядач, коментатор і співавтор журналу КУНу «Воля і Батьківщина».
  • Постійний член редакційної колегії цього видання.
  • Автор численних публікацій у газеті «За вільну Україну» (1999 р.).

У 1997 році « Освітянський вісник» відділу освіти Старосамбірської районної ради номінував В.Лернатовича до категорії «Cлаветні краяни».[2][3]

У 1997 році захистив кандидатську дисертацію «Правий радикалізм і національна ідея» на кафедрі політології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Цього ж року отримав диплом кандидата політичних наук за спеціалізацією «Політична культура та ідеологія».

Y 1998 році побачила світ монографія «Правий радикалізм і національна ідея» при фінансовій підтримці Голови Львівського відділку УНА-УНСО Андрія Шкіля.

У 1998 році про однойменну монографію Львівським телебаченням було знято публіцистичну програму (Редактор — Ярослав Фейло, Режисер — Надія Тищук).

З 1998 року — на посаді доцента кафедри теорії і практики журналісти.

У 2000 році став Лауреатом другого місця міжнародного конкурсу «Наукових проектів з проблем лібералізму» (м. Москва-2000).[4][5]

У 2004 — Лауреат Міжнародних проектів «Досліджень ліберальної ідеології» у Варшаві з науковою статтею «Український ескіз до європейського пейзажу». Внаслідок перемоги у конкурсі отримав офіційне запрошення на посаду викладача у Варшавському університеті.[5]

У 2002 році було присвоєно вчене звання доцента кафедри теорії і практики журналістики.

У 2007 рік став Членом Національної спілки журналістів України.

З 2010 року — постійний співавтор, політичний коментатор радіопрограми «Україна у серці одна» (м. Пітсбург, PA, USA) за співучасті Заслуженої журналістки України, викладача української мови у Пітсбурзькому університеті Оксани Лернатович.[6][7]

Публікувався у газеті «Свобода» (США).

2015—2016 — учитель історії у «Рідній школі» (м. Піттсбург).

Періодично виступав публічним лектором серед української громади, зокрема у Пітсбурзькому університеті (2012 р.) [8]та у катедрі цього ж університету до вшанування трагічних роковин голодомору в Україні 1933—1934 рр.(2018 р.).[9]

2019 року започатковано YouTube канал LECTOR UA[10]

2022 був згаданий в газеті «ЛЬВІВЩИНА МЕДІЙНА» - Грудень 2022 №11 ст 10 - "Нашого цвіту по цілому Світу". [11]

Аксіолоігя преси. Навчальний посібник Обкладинка

Книги

[ред. | ред. код]
  • 1996 р. — Навчально-методична брошура «Національно-визвольним шляхом». Львів. 1996. — 45с.
  • 1998 р. — Правий радикалізм і національна ідея. Монографія. — Львів. — Видавництво: « Євразія» — 1998. — 216 c.
  • 2010 р. — Література і преса новітньої України. Монографія. — Львів: — Сполом, 2010. — 56 c.
  • 2010 р. — Аксіологія преси: політична домінанта: Навчальний посібник Для вищих навчальних закладів Ш-1У рівнів акредитації. — Львів: Сполом, 2010. — 296 c.

Наукові статті (основні)

[ред. | ред. код]
  • 1. Лернатович Володимир. Український ескіз до європейського пейзажу./ В. Лернатович // Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика, 2003. Випуск 22. — с.126-130.
  • 2. Лернатович В. Б. Ментальність і ЗМІ //Воля і Батьківщина. — 1998 р. — Ч.1. — с.11-23.
  • 3. Лернатович В. Б. Ментальність і преса. //Збірник праць Науково-дослідного центру періодики//Львів. Наукова бібліотека ім. В.Стефаника. Львів. 1999. Вип.6 — с.327-333.
  • 4. Лернатович В. Б. Націологічні діалоги: інверсія преси (українці — євреї)/ Зб. Праць каф. Української преси. Львів: 2000. — Випуск 3. — с.148-154.
  • 5. В.Лернатович. Конвергенція друкованих ЗМІ України і Росії у площині національної ідеї (наукова гіпотеза). // Українська періодика: Історія і сучасність. Львів: Видання ЛНУ ім. Ів. Франка. 2002. — Вип. 24. — с.437-440.
  • 6. Лернатович В. Трансформації сучасної преси. // Українська періодика: Історія і сучасність. — Львів: Видання ЛНУ ім. Ів. Франка. 2003 — Вип. 26. — с.522-525.
  • 7. Лернатович Володимир. Журнал «Розбудова нації»: ідеологічні уроки державотворення. // Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика, 2006. Випуск 29. — с. 207—212.
  • 8. Лернатович В. Франко і лібералізм: погляд сучасної преси . В. Лернатович // Вісник Львівського університету . Серія: Журналістика — Львів , 2007. — Випуск 30 . — с.148-151.
  • 9. Лернатович В. Національні рефлексії друкованих ЗМІ./В.Лернатович // Воля і Батьківщина: український часопис/ — 2007 р. — № 3-4. — с.149-154.
  • 10. Лернатович Володимир. Монархічна концепція Липинського у сучасній пресі. // Вісник Львівського університету . Серія: Журналістика .- Львів , 2008. — Випуск 31 . — с.- 112—116.
  • 11. Лернатович Володимир. Метаморфози інформаційного простору України. /В. Лернатович// Воля і Батьківщина: український часопис/ — 2008 р. — № 1-2. — с.110-113.
  • 12. Лернатович Володимир. " Русская идея " — загроза Україні: медійний аспект . В. Лернатович // Вісник Львівського університету . Серія: Журналістика — Львів , 2009. — Випуск 32. — с.231 — 236.
  • 13. Лернатович В. Друковані ЗМІ: національний аспект . //Збірник праць Науково-дослідного центру періодики//
  • Львів. Наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Львів. 2009. — Вип.1 — с.346-355.
  • 14. Володимир Лернатович. Ох той лібералізм. — Народні блоги. 15.01.2009/ [12]https;//narodna pravda/com/ua/.
  • 15. Лернатович В. Постмодерний обскурантизм сучасних ЗМІ. В. Лернатович // Вісник Львівського університету . Серія: Журналістика — Львів , 2011. — Випуск 34. — Ч. 1 . — с.137 — 141.
  • 16. Лернатович В. Інформаційна інвазія / В. Лернатович // Вісник Львівського університету . Серія: Журналістика — Львів , 2011. — Випуск 35. — с.245 — 249.
  • 17. Лернатович Володимир. Преса: національна онтологія / В. Лернатович // Вісник Львівського університету . Серія: Журналістика : — Львів , 2012 — Випуск 36. — с. 40– 46.
  • 18. Лернатович В. Одностороння інформаційна дифузія. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики// Львів. Наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Львів. 2012. — Вип.2 — с.237-240.
  • 19. Лернатович Володимир. Ідеологічна онтологія журналу «Напрям»/ В. Лернатович // Вісник Львівського університету . Серія Журналістика: — Львів , 2012 — Випуск 33. — с. 161—167.
  • 20. В. Лернатович . — Ідеологічні уроки державності в журналі « Розбудова нації». 12 серпня 2017.- https://jaremynadumkaclassic.blogspot.com/2013/05/blog-post_16.html

Посилання

[ред. | ред. код]


Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Політичний коментатор - Редакція - Україна у серці одна.
  2. https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лернатович_Володимир_Богданович#/media/Файл:Бібліотека_%E2%84%962.jpg. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  3. https://uk.wikipedia.org/wiki/Лернатович_Володимир_Богданович#/media/Файл:Бібліотека_-_Вагомі_люди.jpg. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  4. https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/9c/Біографія_на_обкладинці.jpg. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  5. а б https://uk.wikipedia.org/wiki/Лернатович_Володимир_Богданович#/media/Файл:Бібліотека_Івана_Франка_Стаття.jpg. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  6. Редація. Українська радіо програма Україна у серці одна / Ukrainian radio program Ukraine in the heart of everyone (ru-RU) . Процитовано 25 грудня 2022.
  7. "ЗАСЛУЖЕНИЙ ЖУРНАЛІСТ УКРАЇНИ" - Україна у серці одна - Лернатович https://www.president.gov.ua/.
  8. Politics and Journalism in Present Day Ukraine.
  9. Nickolas C. Kotow (23 Листопада 2018). Pittsburgh community commemorates Holodomor. The Ukrainian Weekly (Англійська) .
  10. https://www.youtube.com/channel/UCPRcoKFZijkWqkzwS-P8T-Q/featured
  11. Львівщина Медійна Газета (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
  12. Ох той лібералізм! | Народні блоги. narodna.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 3 січня 2023. Процитовано 3 січня 2023.