Користувач:Luver/Сумська
| Сумська вулиця | |
|---|---|
 Cумська увечері | |
| Населений пункт | Харків |
| Історичні відомості | |
| Колишні назви | вул. Карла Лібкнехта |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | приблизно 6,5 км |
| Поштові індекси | 61002, 61022, 61023, 61057 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | ст. м. Історичний музей, ст. м. Університет |
| Тролейбуси | маршрут №2 |
| Рух | двонаправленний |
| Інфраструктура | |
| Державні установи | ОДА |
| Навчальні заклади | університети, академії, школи |
| Медичні заклади | приватні кліники |
| Заклади культури | галереї, театри, палаци культури |
| Парки | ЦПКіВ ім. Горького, сад ім. Шевченко |
| Зовнішні посилання | |
| Мапа | |
Сумська вулиці, з 1924 по 1941 вулиця Карла Лібкнехта — головна вулиця міста Харкова, з'єднує площу Конституції (в минулому площа Радянської України, Тевелєва) з парком ім. Максима Горького та Лісопарком, у Лісопарку переходячи в Білгородське шосе. Історично, через Сумську пролягав шлях до міста Суми.
До вулиці прилягає площа Свободи (в минулому площа Дзержинського). На ділянці між Театральною площею, до площі Свободи вулиця вимощена бруківкою.
- Сумська, 1. Кутова будівля навпроти «градусника» та автотранспортного технікуму, колишній Північний банк, колишній Русько-азіатський банк, архітектора О. Мунц та А. Шпігель, 1910 рік.
- Сумська, 9. Харківський академічний драматичний театр імені Т. Г. Шевченко (отримав назву в 1934). Спочатку театр Млотковського, архітектор А. Тон, 1842. Будівля перебудована в 1893 за проектом Б. Михайловського, відновлене після великої вітчизняної війни в 1950-ті
- Сумська, 12. Держбанк, б. будівля Державного банку, 1900, будівля добудована в 1930-ті за проектом архітектора Бекетова.
- Сумська, 18 і 20. Радіотехнічний технікум, колишня Рада Гірнопромисловців Півдня Росії, два симетричних 4-поверхових будов, архітектори брати Загоскіни, 1902—1906.
- Сумська, 17. Саламандра, жилий дім страхового товариства, архітектор Н. Н. Веревкин, 1914—1917.
- Дзеркальний струмінь (російською також — «зеркальная струя»), в сквері Перемоги, архітектори А. М. Кась'янов, В. И. Корж і А. С. Маяк, 1947.
- Сумська, 40. Будівля ХГТУСА, пам'ятник архітектури конструктивізму, архітектор А. Молокін, 1927-1929.
- Пам'ятник Тарасу Шевченко скульптора М. Г. Манізера та архітектора И. Г. Лангбарда, 1935—1936, відлитий в Ленінграді, висота 16,5 м, вага металевої частини 30 тон. Німці у час окупації пам'ятник не руйнували. На пам'ятнику можно побачити сліди від куль.
- Сумська, 61. Палац одружен, колишній особняк Юзефовича, владельца газети Південний край, архітектор И. Горохов, стиль ампір, 1913.
- Сумська, 25/27. Будівля ХНАТОБу.
- Улица возникла как дорога на Сумы во второй половине XVII века.
- До конца XVIII века Сумская была очень короткой и заканчивалась на месте нынешней Театральной площади, по территории которой проходил городской оборонительный вал.
- На месте нынешнего сквера Победы стояла каменная Мироносицкая церковь (1783), за которой находилось закрытое в 1804 году городское кладбище. До 1840 оно наводило ужас на горожан, поскольку в его склепах и часовнях по ночам собирались и ночевали бродяги и уголовные элементы.
- В 1852 открывается Сумское шоссе, с регулярным движением почтово-пассажирских дилижансов на Москву.
- В 1883 году по Сумской началось движение конки, от Ветеринарного института (новый Дворец пионеров) на Москалевку.
- В 1900-е годы в помещении существующей по сей день аптеки на углу Сумской и Рымарской находилась явка большевиков. Именно туда за адресом конспиративной квартиры пришел прибывший в январе 1905 на партийную работу в Харьков Артем. Затем он жил в здании по ул. Сумской, 50.
- В 1907 году на улице открыли Городской парк, ныне парк Горького.
- В 1917 году застройка Сумской заканчивалась на границе нынешней ул. Маяковского.
- С 1930-х до 1946 на месте нынешнего сквера Победы и Стеклянной струи находился троллейбусный круг.
- в 1916 году произошло крупнейшее в России ограбление польскими «гастролерами» банка на улице Сумской, которое расследовал знаменитый столичный следователь Аркадий Францевич Кошко.
- В доме Бергера (тогдашний номер 82) в 1919 году находилась ВЧК. Утром 22 июня (н. ст.) 1919 года, в начале неудавшегося белого восстания, офицеры под командование полковника Двигубского напали на ЧК, заняли 4 этажа и освободили 45 арестованных.[1]
- В семиэтажном здании по ул. Сумской, 100, что напротив нынешнего Дворца бракосочетаний, в годы немецкой оккупации в 1942—1943 годах помещалось городское гестапо (CD).
|
|
| Начало улицы в сумерках. Вид вверх | Перекрёсток с улицей Иванова. Вид вниз |
- Известны противоречивые стихи Маяковского про Харьков и улицу Сумскую [1]
|
Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Харків. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Двигубский А.М. Отчёт о деятельности Харьковского разведывательного центра. Составлен полковником Двигубским, начальником Харьковского центра разведывательного отделения штаба Главнокомандующего Вооружёнными силами Юга России в июне 1919 года.. — Харьков : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2007. — 56 с. — 300 екз. — ISBN 978-966-8246-77-7.