Користувач:Mario Steel/Чернетка
| Тип | виробниче підприємство |
|---|---|
| Галузь | виготовлення рушникосушарок з нержавіючої сталі |
| Гасло | «так виглядає якість» |
| Засновано | 1998 |
| Штаб-квартира |  Україна, Вінницька область, смт. Літин |
| Ключові особи | власники Бровко Михайло Іванович, Бровко Михайло Михайлович і Бровко Володимир Михайлович |
| Продукція | біля 120 різноманітних видів рушникосушарок |
| Співробітники | 300 осіб |
| www.mario.uawww.mario.ua | |
Виробниче підприємство «Маріо»— один з найбільших виробників який спеціалізується на виготовленні рушникосушарок і дизайн радіаторів з нержавіючої сталі, а також кранів, ТЕНів і аксесуарів в Україні. Головний офіс компанії розташовано у Вінницькій області, смт. Літин.
Назва компанії походить від її засновника - Бровка Михайла Івановича. Михайло в перекладі з Італійської.
Заснована в 1998 році сім'єю Бровко Михайло Іванович і брати Бровко Михайло Михайлович, Бровко Володимир Михайлович.
Маріо виготовляє близько 180 видів рушникосушарок серед яких водяні та електричні. При виробництві використовується шовна труба із нержавіючої сталі AISI 304 (в складі якої міститься 18% Cr і 8 % Ni. Такий вміст Cr забезпечує формування на поверхні оксидного слоя), такі рушникосушарки стійкі до корозії, їх рекомендується встановлювати в приватних або багатоповерхових будинках, вони характерезуються довговічністю, не потребують особливого догляду, але піддаються електрохімічній корозії (блукаючий струм).
- шовна труба виробництва: Outokumpu
и Acerinox
- гарантія на рушникосушарки 50 років.
Станом на 2021 рік, потужності заводу Маріо загальний обсяг виробництва становить до 200 тис водяних та електричних рушникосушарок щороку. Продукція заводу поставляється у 19 країнах світу, у тому числі в Україні, Грузії, Азербайджані, Білорусі, Польщі, Молдові, Німеччині, Франції, Данії, Голандії, Чехії, Фінляндії, Норвегії, Литві, Латвії, Словаччина, Швеції і Болгарії.
Загальний обсяг виробництва становить 450 тис. тонн щороку, виторг — 800 млн. доларів. 2015 року галузеве видання Candy Industry опублікувало щорічний світовий рейтинг виробників кондитерських виробів, де Рошен зайняв 22-е місце, значно випередивши інших українських виробників кондитерських виробів — «Конті» та «АВК». У січні 2017 (за результатами 2016) це видання помістило корпорацію на 24 місце[1]
Продукція представлена у 55 країнах світу, у тому числі в Україні,Канаді, Європі, США, Грузії, Японії, Кореї, Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Ізраїлі, Йорданії, Казахстані, Канаді, Киргизстані, Китаї, Кувейті, Молдові, Монголії, Новій Зеландії, Таджикистані, Туркменістані та інших країнах
29 липня 2013 року російський Росспоживнагляд, що має захищати права споживачів, заборонив імпорт до Росії продукції Рошен, посилаючись на її погану якість[2]. Виробник відзначив, що не ознайомлений із російськими нормами, які могли бути порушені, до Росії було направлено офіційний запит для ознайомлення з цими актами.[3]
23 серпня 2013 Комітет державного санітарно-епідеміологічного нагляду міністерства охорони здоров'я Казахстану не виявив фактів порушення якості продукції Рошен.[4]
1 листопада 2013 року Петро Порошенко заявив, що заборона експорту продукції «Рошен» до Росії є інструментом тиску на українську державу.[5].
У березні 2014 року за зверненням московського холдингу «Об'єднані кондитери» (рос. «Объединённые кондитеры») проти «Рошену» щодо незаконного використання товарного знака Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу. 14 березня 2014 року Тверський райсуд Москви наклав арешт на російські рахунки корпорації «Рошен», де компанія мала 2,8 млрд рублів.[6]
Через це компанія заморозила будівництво третьої фабрики у Липецьку. Головним управлінням внутрішніх справ Москви було ініційовано низку перевірок на фабриці Рошен у Липецьку та області, через що виробництво було призупинено на тиждень[7].
30 грудня 2014 року адвокат гендиректора «Рошен» в Росії Віолета Волкова повідомила, що Слідчий комітет РФ закрив березневу справу проти компанії за відсутністю складу злочину[8].
В 2015 році на Липецьку фабрику «Рошен» накладено арешт. Під арештом і досі продовжують бути - 12 об'єктів нерухомості[9].
У квітні 2016 року липецька фабрика «Рошен» заплатила більше 8 млн доларів податків у Російську Федерацію[10].
7 серпня 2016 року депутат ВРУ Оксана Сироїд закликала спалити Липецьку фабрику: «І тоді в нас будуть розв'язані руки».[11]. Цей заклик перегукувався зі схожими закликами мешканців міста Липецька у репортажі російської служби BBC від лютого 2016 року[12].
На початок 2017 року Липецька фабрика була законсервована[13].
Виробниче підприємство створено 21 листопада 1998 року в м. Вінниця сім'єю Бровко.
- 1998 рік - створення малого сімейного бізнесу. В цей час на підприємстві працювало всього 3 людини, основною яких було виготовлення якісних рушникосушарок.
- 2002 рік - запуск малих партій рушникосушарок в серійне виробництво із нержавіючої сталі AISI 304 в с. Зарванці, Вінницької області.
- 2006 рік - виробниче підприємство, зі збільшення обсягів виробництва, перенесенно в смт. Літин, де і зараз знаходиться. Виробництво рушникосушарок, розмістилося на місці зруйнованого заводу електричних деталей, де було проведено часткову реконструкцію.
- 2015 рік - запуск нового цеху потокового виробництва рушникосушарок, який розмістився на площі в 10 тис. м².
- 2020 рік - компанія створила покрасочних цех, це дає змогу фарбувати рушникосушарки. На разі завод фарбує в такі кольори: чорний мат, білий глянець та бронза.
У травні 2012 року кондитерська корпорація Рошен змінила україномовні написи на обгортках частини кондитерських виробів на російські. Цей крок був помічений блоґерами в листопаді і викликав бурхливу дискусію, критику, та протести в україномовному сегменті Інтернету та в соціальних мережах[14][15]. Президент корпорації В'ячеслав Москалевський пояснив такий крок компанії жорсткою ситуацією на зовнішніх ринках і необхідністю для виживання компанії[16][17]. Однак засновник компанії Петро Порошенко на раді директорів корпорації Рошен переконав менеджерів, що «українські товари на українському ринку мають бути українською мовою»[18].
Станом на травень 2013, деякі обгортки друкувалися українською, а деякі — російською. Тобто обіцянка Порошенка була виконана лише частково.[19]
У січні 2015 року на Теремках, 5 — біля станції метро «Мінська», 9 — на станції метро «Осокорки» та 11 — на станції метро «Житомирська» в м. Київ було скоєно вандальні напади на крамниці «Рошен»[20]. 10 січня підозрюваного в одному з нападів 17-річного Євгена Гуріна було затримано працівниками Святошинського райвідділу внутрішніх справ м. Київ. За повідомленнями активістів та народного депутата Ігоря Луценка, який брав участь у з'ясуванні обставин затримання підозрюваного та намаганнях забезпечити його адвокатською допомогою, Гуріна при затриманні було побито, однак начальник міліції Києва Олександр Терещук факт його побиття заперечив[21].
Ідеологічним підґрунтям нападів можна вважати протест проти наявності у президента Порошенка виробництва на території країни-агресора[22], Російської Федерації, його політики замирення з політичним керівництвом країни-агресора та її найманцями на Донбасі, ведення бізнесу з окупованими територіями Донбасу, в Криму та безпосередньої торгівлі з країною-агресором.
13 січня 2015 року активісти «Автомайдану» пікетували крамницю «Рошен», що біля станції метро «Житомирська» на пр. Перемоги, 136Ж в м. Київ, вимагаючи закриття російських фабрик корпорації та запровадження українською владою санкцій щодо Росії. На вікно крамниці активісти наліпили гігантську наліпку із зображенням штрих-коду Росії та написом «Як тобі смакує кров бійців АТО?»[23]
17 та 18 березня 2019 року було підпалено 2 крамниці «Рошен» у Києві шляхом потрапляння до них невідомої речовини[24]. Після другого підпалу крамниці поліція затримала підозрюваного у підпалі[25]. Ним виявився учасник екстремістської організації «Білі балаклави», який, ймовірно, причетний і до підпалу крамниці 17 березня[26].
- dfgdhghdfh
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mario Steel/Чернетка |
- Сайт компанії (укр.)(англ.)(рос.)
- Маріо на виставці Install Fest 2021
- Універсальний коннектор для електричних рушникосушарок
- Завод Маріо смт. Літин
- Таймер Регулятор для електричних рушникосушарок Маріо
- ↑ 2017 Global Top 100. Candy Industry. Процитовано 29 October 2017.
- ↑ Росія заборонила імпорт цукерок Roshen. BBC News Україна. 29 липня 2013.
- ↑ Roshen: Росія звинуватила нас у порушенні неіснуючих норм
- ↑ Казахстан не обмежуватиме ввезення продукцiї Roshen. Українська правда. 23 серпня 2013.
- ↑ Порошенко про відносини України та Росії: «Рошен» став символом української незалежності
- ↑ Росія заарештувала рахунки компанії Roshen
- ↑ Россия арестовала счета украинской кондитерской корпорации Roshen Главред, 20 березня 2014
Московский суд арестовал счета Roshen в России на сумму почти 800 млн гривень УНІАН, 21 березня 2014
На российских счетах компании Порошенко сосредоточено 2,8 млрд рублей Главред, 21 березня 2014 - ↑ В России закрыли дело против компании Roshen [Архівовано 13 січень 2015 у Wayback Machine.] ЛІГА.Бизнес, 30 грудня 2014
- ↑ Російський суд продовжив арешт майна Липецької фабрики. Економічна правда. Процитовано 19 листопада 2018.
- ↑ "Рошен" в Липецке заплатил $8 млн налогов. «Сьогодні». 19 квітня 2016. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 6 червня 2021. (рос.)
- ↑ Оксана Сыроид призвала сжечь Липецкую фабрику: Это развяжет нам руки (рос.)
- ↑ "Развалить ее!" Жители Липецка – о фабрике Порошенко. BBC Russian. Процитовано 29 October 2017.
- ↑ «Маленька Європа» в центрі Липецька: як живе законсервована фабрика Roshen в Росії. hromadske.ua. 22 березня 2018. Процитовано 30 листопада 2020.
- ↑ Українці відмовляються купувати солодощі «Рошен» з російськомовними написами
- ↑ Як протидіяти дикунству?
- ↑ «Roshen» змінив обгортки на російськомовні, щоб «вижити»
- ↑ «Нам треба вижити» — президент «Roshen» про заміну україномовних написів на цукерках російськомовними
- ↑ Порошенко повернув на свої цукерки українську мову
- ↑ Порошенко обіцяв, але не українізував ROSHEN
- ↑ У Roshen оприлюднили відео нападів на їхні магазини в Києві Українська правда, 11 січня 2015
- ↑ Столична міліція побила активіста. За напад на «Рошен»? ФОТО Українська правда. Київ, 11 січня 2015
Правоохоронці активіста не катували — начальник міліції Києва Українська правда. Київ, 11 січня 2015
ЯК БИЛИ НЕПОВНОЛІТНЬОГО ЗАТРИМАНОГО В СВЯТОШИНО Фейсбук Ігоря Луценка, 15 січня 2015 - ↑ Липецька фабрика: солодкий присмак #зради
- ↑ «Автомайдан» вимагає закрити Roshen в Росії Преса України, 13 січня 2015
«Як тобі смакує кров бійців АТО?». Активісти пікетували «Рошен» Gazeta.ua, 13 січня 2015
Активісти Автомайдану вимагають закриття заводу «Рошен» в Росії (відео) Радіо Свобода, 13 січня 2015
В Киеве пикетируют магазин Roshen президента Порошенко Россия24, 13 січня 2015
Пан Резидент, в нас вже є одне Х%йло, хочеш стати другим?! Фейсбук активіста Автомайдану Віталія Уманця, 13 січня 2015
У Києві автомайданівці вимагали закрити завод президента в Липецьку Telekanal ZIK на Ютьюбі, 13 січня 2015
Автомайдан проти Порошенка? 24 Канал на Ютьюбі, 13 січня 2015 - ↑ Ольга Кириленко. У Києві двічі за два дні горіли магазини Roshen. Громадське. 18 березня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.
- ↑ Ольга Кириленко. Поліція затримала чоловіка, який кинув запальну суміш у вітрину київського Roshen. Громадське. 18 березня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.
- ↑ Павло Калашник. За підозрою в підпалі Roshen затримали учасника екстремістської організації «Білі балаклави» — «Інтерфакс-Україна». Громадське. 18 березня 2019. Процитовано 27 квітня 2019.