Користувач:Mxnarch/Чернетка
Мойсюк Василь Сильвестрович (нар. 14 січня 1942, Сміла, Вінницька область, Українська СРР, СРСР — пом. 3 жовтня 2019, Київ, Україна) — український хімік. Член Української технологічної академії[1] (2012). Відомий винайденням способу отримання комплексної текстурованої нитки. У 2023 році в його честь було названо волонтерську організацію з США "VSM".
| Мойсюк Василь Сильвестрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 14 січня 1942 Сміла (село) |
| Помер | 3 жовтня 2019 (77 років) Київ |
| Місце проживання | Київ |
| Країна |  Україна |
| Національність | Українець |
| Alma mater | Київський технологічний інститут легкої промисловості |
| Галузь | полімерна хімія |
| Заклад | ВАТ «Київхімволокно» |
| Вчене звання | академік УТА |
| Членство | Українська технологічна академія |
| Нагороди | Знак Пошани, Орден Трудового Червоного прапора |
Життєве кредо: «Іди вперед, не зупиняйся, здобувай нові знання, займай активну життєву позицію».
Василь Сильвестрович Мойсюк народився 14 січня 1942 року на Вінничині в селянській сім'ї військового і вчительки у Смілі Хмільницького району.
Батько, Сильвестр Мойсюк, був військовослужбовцем і загинув у Великій Вітчизняній війні, так і не побачивши свого сина. Незабаром після смерті батька, у вересні 1942 року, в селі, в якому проживала сім'я Василя Мойсюка, здійнялася пожежа. В результаті пожежі було знищено їхній дім. Матір з горя наклала на себе руки, залишивши сина на дідуся.
Перші 5 років навчався у Чеснівці, згодом перейшов до школи у Петриківцях і продовжував своє навчання там до 10 класу. Закінчивши школу у 1959 році, його прийняли учнем технічного училища № 9 у Києві. У 1960 році вступив у Київський технологічний інститут легкої промисловості (нині Київський національний університет технологій та дизайну) за профілем "Хімічні технології".
Після закінчення інституту повернувся на підприємство, де продовжував трудову діяльність начальником зміни, технологом, начальником цеху (1966—1971). Потім п’ять років очолював виробництво об’єднання «Хімволокно», з 1976—1984 рр. працював головою профспілкового комітету. Упродовж 1984—1986 рр. займав посаду директора головного київського підприємства полімерних матеріалів ВО «Укрпластик».[2]
В.С. Мойсюк неодноразово обирався депутатом Дніпровської районної ради Києва, делегатом XVII—XVIIІ з’їздів ВЦРПС та всіх з’їздів Федерації профспілок України.[3]
Понад 40 років обіймав посаду голови Центральної ради профспілки працівників хімічної та нафтохімічної промисловості України. Також був членом Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президенті України.
Найвизначніші винаходи зробив у сфері трикотажу, текстилю, а також поліетиленової продукції. Він захистив понад 40 раціоналізаторських пропозицій та отримав 5 авторських свідоцтв. У результаті запровадження рацпропозицій вирішено наукові та практичні завдання, пов'язані з поліпшенням і спрощенням технології виробництва капронового волокна, його регенерацією, зменшенням відходів і створенням схеми безперервного контролю якості капролактаму в ході технологічного процесу. Його наукові праці були опубліковані у фахових журналах «Хімічні волокна» (№4, 1969), «Промисловість хімічних волокон» (№5, 1978), «Легка промисловість»[4] (вип. 8, 1975), «Хімічна промисловість України»[5] (2012), а також в книзі "Автоматизація хімічних виробництв" (Київ : Наукова думка, 1975). Він зробив чималий внесок в удосконалення виробництва, поліпшення якості продукції та запровадження нових технологічних процесів[6]. Серед його наукових праць: "Застосування вітчизняного перлітового порошку для фільтрування капролактамових розчинів", "Дослідження впливу параметрів камери пресування на процеси текстурування нитки і методика визначення величини силі її опору", "Працездатність крючково-витяжного механізму машини ПВК-1599-И при виробництві штапельного волокна", "Визначення якості капролактаму за його електропровідністю", "Техніко-економічний аналіз виробництва капронового штапельного волокна як об'єкта автоматизації", "Деревно-наповнююча композиція на основі вторинного ПУТФ, його одержання та освоєння".
Ордени
За високі досягнення в праці Василь Сильвестрович Мойсюк нагороджений орденами:
Звання
26 грудня 2001 року удостоєний звання "Заслужений працівник промисловості України".
Знаки
За розробку та впровадження винаходів, новітніх технологічних процесів удостоєний знаків:
- "Винахідник СРСР"
- "Відмінник хімічної промисловості СРСР"
Премія
У 1969 році йому присуджено премію Всесоюзного конкурсу за найкращу ідею з економії електричної і теплової енергії.
Медалі
У 1976 році за досягнуті успіхи в розвитку народного господарства СРСР нагороджений бронзовою медаллю ВДНГ СРСР.
- Василь Мойсюк на офіційному сайті волонтерської організації VSM
- Василь Мойсюк на офіційному сайті видавництва "Логос Україна"
- Василь Мойсюк на офійційному сайті "Української організації журналістів"
- Василь Мойсюк на сайті газети "Урядовий Кур'єр"
- Офіційний сайт компанії
- Василенко П., Мойсюк В. Шлях до людей : [нарис життя і творчості В. С. Мойсюка]. Міленіум
- ↑ України, Федерація професійних спілок. СПІВЧУТТЯ. Федерація професійних спілок України (укр.). Процитовано 20 квітня 2023.
- ↑ Мойсюк Василь Сільвестрович. logos-ukraine.com.ua. Процитовано 19 квітня 2023.
- ↑ Мойсюк Василь Сільвестрович. logos-ukraine.com.ua. Процитовано 20 квітня 2023.
- ↑ Електронний архів КНУТД: Журнал «Легка промисловість». er.knutd.edu.ua. Процитовано 20 квітня 2023.
- ↑ Журнал “Хімічна промисловість України” – ДП "Черкаський НДІТЕХІМ" (укр.). Процитовано 20 квітня 2023.
- ↑ України, Федерація професійних спілок. СПІВЧУТТЯ. Федерація професійних спілок України (укр.). Процитовано 20 квітня 2023.